Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№2(58) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Ювілеї

 

Шість десятиліть небувалих діянь. Штрихи створення та історії Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України

Юрій Віленський

У знаменитого поета є провидська строфа: «Я знаю, ход віків подібний притчі». Враховуючи етапи становлення та розвитку на сьогоднішній день легендарної установи, де вперше в Україні в авангардних рядах світових сподівань складна галузь медицини - хірургія серця - перетворилася в реальність, на власні очі переконуюсь: перед нами героїчна пригода і велике повчання наших днів.
Звичайно, перші такти серцевої хірургії в Києві безпосередньо пов'язані з циклом дивовижних наукових, деонтологічних та моральних починань Миколи Миколайовича Амосова.

 

Шесть десятилетий небывалых деяний. Штрихи создания и истории Национального института сердечно-сосудистой хирургии имени Н. М. Амосова НАМН Украины

Юрий Виленский

У знаменитого поэта есть провидческая строфа: «Я знаю, ход веков подобен притче». Всматриваясь в этапы становления и развития сегодня легендарного учреждения, где впервые в Украине в авангардных рядах мировых упований сложнейшая отрасль медицины — хирургия сердца — превратилась в реальность, воочию убеждаешься: пред нами героическая притча и великое поучение наших дней.
Конечно же, первые такты хирургии сердца в Киеве непосредственно связаны с циклом удивительных научных, деонтологических и моральных начинаний Николая Михайловича Амосова.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

2. Ювілеї

 

До ювілею Володимира Владиславовича Попова

Вітаємо з 60-річчям Володимира Владиславовича Попова, завідувача відділення хірургічного лікування набутих вад серця Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України, високопрофесійного серцево-судинного хірурга, який виконав понад 5000 операцій на серці. Розроблені ним оригінальні методики та технології дали змогу поліпшити якість лікування й безпечність виконання операцій у хворих з набутими вадами серця і патологією аорти.
Редакція журналу «Серце і судини», колектив ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» бажають ювіляру довгих літ життя і міцного здоров’я, творчої наснаги та нових звершень!

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. Стандарти діагностики та лікування

 

Лікування онкологічних захворювань і серцево-судинна токсичність. Точка зору Європейського товариства кардіологів. Частина І

Підготували О. І. Рокита, Ю. В. Руденко

Прогрес онкології зумовив збільшення тривалості життя пацієнтів з пухлинними захворюваннями, але також підвищив захворюваність і смертність через побічні ефекти лікування, зокрема від серцево-судинних захворювань (ССЗ), що зумовлено як кардіотоксичністю медикаментозних засобів, так і прискоренням розвитку захворювань серцево-судинної системи, особливо за наявності традиційних чинників ризику.

Список літератури:  
1.    Advani P.P., Ballman K.V., Dockter T.J. et al. Long-Term Cardiac Safety Analysis of NCCTG N9831 (Alliance) Adjuvant Trastuzumab Trial // J. Clin. Oncol. — 2016. — Vol. 34. — P. 581 — 587.
2.    Aleman B.M., van den Belt-Dusebout A.W., De Bruin M.L. et al. Late cardiotoxicity after treatment for Hodgkin lymphoma // Blood. — 2007. — Vol. 109. — P. 1878 — 1886.
3.    Armenian S.H., Hudson M.M., Mulder R.L. et al., International Late Effects of Childhood Cancer Guideline Harmonization Group. Recommendations for cardiomyopathy surveillance for survivors of childhood cancer: a report from the International Late Effects of Childhood Cancer Guideline Harmonization Group // Lancet. — Oncol. — 2015. — Vol. 16. — P. 123 — 136.
4.    Armstrong G.T., Joshi V.M., Ness K.K. et al. Comprehensive echocardiographic detection of treatment-related cardiac dysfunction in adult survivors of childhood cancer: results from the St. Jude Lifetime Cohort Study // J. Am. Coll. Cardiol. — 2015. — Vol. 65. — P. 2511 — 2522.
5.    Armstrong G.T., Plana J.C., Zhang N. et al. Screening adult survivors of childhood cancer for cardiomyopathy: comparison of echocardiography and cardiac magnetic resonance imaging // J. Clin. Oncol. — 2012. — Vol. 30. — P. 2876 — 2884.
6.    Braverman A.C., Antin J.H., Plappert M.T. et al. Cyclophosphamide cardiotoxicity in bone marrow transplantation: a prospective evaluation of new dosing regimens // J. Clin. Oncol. — 1991. — Vol. 9. — P. 1215 — 1223.
7.    Cameron D., Brown J., Dent R. et al. Adjuvant bevacizumab-containing therapy in triple-negative breast cancer (BEATRICE): primary results of a randomised, phase 3 trial // Lancet. — Oncol. — 2013. — Vol. 14. — P. 933 — 942.
8.    Cardinale D., Colombo A., Bacchiani G. et al. Early detection of anthracycline cardiotoxicity and improvement with heart failure therapy // Circulation. — 2015. — Vol. 131. — P. 1981 — 1988.
9.    Cardinale D., Colombo A., Lamantia G. et al. Anthracycline-induced cardiomyopathy: clinical relevance and response to pharmacologic therapy // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55. — P. 213 — 220.
10.    Copur M.S., Obermiller A. An algorithm for the management of hypertension in the setting of vascular endothelial growth factor signaling inhibition // Clin. Colorectal Cancer. — 2011. — Vol. 10. — P. 151 — 156.
11.    Cote G.M., Sawyer D.B., Chabner B.A. ERBB2 inhibition and heart failure // N. Engl. J. Med. — 2012. — Vol. 367. — P. 2150 — 2153.
12.    Curigliano G., Cardinale D., Suter T. et al. ESMO Guidelines Working Group. Cardiovascular toxicity induced by chemotherapy, targeted agents and radiotherapy: ESMO Clinical Practice Guidelines // Ann. Oncol. — 2012. — Vol. 23 (suppl. 7). — P. vii155 — vii166.
13.    De Azambuja E., Procter M.J., van Veldhuisen D.J. et al. Trastuzumab-associated cardiac events at 8 years of median follow-up in the Herceptin Adjuvant trial (BIG 1 — 01) // J. Clin. Oncol. — 2014. — Vol. 32. — P. 2159 — 2165.
14.    Eschenhagen T., Force T., Ewer M.S. et al. Cardiovascular side effects of cancer therapies: a position statement from the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology // Eur. J. Heart Fail. — 2011. — Vol. 13. — P. 1 — 10.
15.    Ewer M.S., Ewer S.M. Cardiotoxicity of anticancer treatments // Nat. Rev. Cardiol. — 2015. — Vol. 12. — P. 547 — 558.
16.    Ewer M.S. Anthracycline cardiotoxicity: clinical aspects, recognition, monitoring, treatment, and prevention // Cancer and the Heart / Ed. by M. S. Ewer, E. T. Yeh. — Shelton, CT, USA: People’s Medical Publishing House, 2013. — Р. 11 — 41.
17.    Felker G.M., Thompson R.E., Hare J.M. et al. Underlying causes and long-term survival in patients with initially unexplained cardiomyopathy // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 342. — P. 1077 — 1084.
18.    Ghatalia P., Morgan C.J., Je Y. et al. Congestive heart failure with vascular endothelial growth factor receptor tyrosine kinase inhibitors // Crit. Rev. Oncol. Hematol. — 2015. — Vol. 94. — P. 228 — 237.
19.    Gollerkeri A., Harrold L., Rose M. et al. Use of paclitaxel in patients with pre-existing cardiomyopathy: a review of our experience // Int. J. Cancer. — 2001. — Vol. 93. — P. 139 — 141.
20.    Gottdiener J.S., Appelbaum F.R., Ferrans V.J. et al. Cardiotoxicity associated with high-dose cyclophosphamide therapy // Arch. Intern. Med. — 1981. — Vol. 141. — P. 758 — 763.
21.    Gottdiener J.S., Mathisen D.J., Borer J.S. et al. Doxorubicin cardiotoxicity: assessment of late left ventricular dysfunction by radionuclide cineangiography // Ann. Intern. Med. — 1981. — Vol. 94. — P. 430 — 435.
22.    Gulati A., Jabbour A., Ismail T.F. et al. Association of fibrosis with mortality and sudden cardiac death in patients with nonischemic dilated cardiomyopathy // JAMA. — 2013. — Vol. 309. — P. 896 — 908.
23.    Hering D., Faber L., Horstkotte D. Echocardiographic features of radiation-associated valvular disease // Am. J. Cardiol. — 2003. — Vol. 92. — P. 226 — 230.
24.    Herrmann J., Lerman A., Sandhu N.P. et al. Evaluation and management of patients with heart disease and cancer: cardio-oncology // Mayo Clin. Proc. — 2014. — Vol. 89. — P. 1287 — 1306.
25.    Hershman D.L., McBride R.B., Eisenberger A. et al. Doxorubicin, cardiac risk factors, and cardiac toxicity in elderly patients with diffuse B-cell non-Hodgkin’s lymphoma // J. Clin. Oncol. — 2008. — Vol. 26. — P. 3159 — 3165.
26.    Hooning M.J., Botma A., Aleman B.M. et al. Long-term risk of cardiovascular disease in 10-year survivors of breast cancer // J. Natl. Cancer Inst. — 2007. — Vol. 99. — P. 365 — 375.
27.    Jaworski C., Mariani J.A., Wheeler G., Kaye D.M. Cardiac complications of thoracic irradiation // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 2319 — 2328.
28.    Khouri M.G., Douglas P.S., Mackey J.R. et al. Cancer therapy-induced cardiac toxicity in early breast cancer: addressing the unresolved issues // Circulation. — 2012. — Vol. 126. — P. 2749 — 2763.
29.    Ky B., Carver J.R. Biomarker approach to the detection and cardioprotective strategies during anthracycline chemotherapy // Heart Fail. Clin. — 2011. — Vol. 7. — P. 323 — 331.
30.    Ky B., Putt M., Sawaya H. et al. Early increases in multiple biomarkers predict subsequent cardiotoxicity in patients with breast cancer treated with doxorubicin, taxanes, and trastuzumab // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63. — P. 809 — 816.
31.    Ledwidge M., Gallagher J., Conlon C. et al. Natriuretic peptide-based screening and collaborative care for heart failure: the STOP-HF randomized trial // JAMA. — 2013. — Vol. 310. — P. 66 — 74.
32.    Lendvai N., Devlin S., Patel M. et al. Biomarkers of cardiotoxicity among multiple myeloma patients subsequently treated with proteasome inhibitor therapy // Blood. — 2015. — Vol. 126. — P. abstract 4257.
33.    Mackey J.R., Martin M., Pienkowski T. et al., TRIO/BCIRG 001 Investigators. Adjuvant docetaxel, doxorubicin, and cyclophosphamide in node-positive breast cancer: 10-year follow-up of the phase 3 randomised BCIRG 001 trial // Lancet. — Oncol. — 2013. — Vol. 14. — P. 72 — 80.
34.    Moja L., Tagliabue L., Balduzzi S. et al. Trastuzumab containing regimens for early breast cancer // Cochrane Database Syst. Rev. — 2012. — Vol. 4. — CD006243.
35.    Moslehi J.J., Deininger M. Tyrosine kinase inhibitor-associated cardiovascular toxicity in chronic myeloid leukemia // J. Clin. Oncol. — 2015. — Vol. 33. — P. 4210 — 4218.
36.    Negishi K., Negishi T., Hare J.L. et al. Independent and incremental value of deformation indices for prediction of trastuzumab-induced cardiotoxicity // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2013. — Vol. 26. — P. 493 — 498.
37.    Oeffinger K.C., Mertens A.C., Sklar C.A. et al. Childhood Cancer Survivor Study. Chronic health conditions in adult survivors of childhood cancer // N. Engl. J. Med. — 2006. — Vol. 355. — P. 1572 — 1582.
38.    Penugonda N. Cardiac MRI in infiltrative disorders: a concise review // Curr. Cardiol. Rev. — 2010. — Vol. 6. — P. 134 — 136.
39.    Pinder M.C., Duan Z., Goodwin J.S. et al. Congestive heart failure in older women treated with adjuvant anthracycline chemotherapy for breast cancer // J. Clin. Oncol. — 2007. — Vol. 25. — P. 3808 — 3815.
40.    Plana J.C., Galderisi M., Barac A. et al. Expert consensus for multimodality imaging evaluation of adult patients during and after cancer therapy: a report from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2014. — Vol. 15. — P. 1063 — 1093.
41.    Polk A., Vistisen K., Vaage-Nilsen M., Nielsen D.L. A systematic review of the pathophysiology of 5-fluorouracil-induced cardiotoxicity // BMC Pharmacol. Toxicol. — 2014. — Vol. 15. — P. 47.
42.    Schwartz R.G., Jain D., Storozynsky E. Traditional and novel methods to assess and prevent chemotherapy-related cardiac dysfunction noninvasively // J. Nucl. Cardiol. — 2013. — Vol. 20. — P. 443 — 464.
43.    Shah M.A. Update on metastatic gastric and esophageal cancers // J. Clin. Oncol. — 2015. — Vol. 33. — P. 1760 — 1769.
44.    Shelburne N., Adhikari B., Brell J. et al. Cancer treatment-related cardiotoxicity: current state of knowledge and future research priorities // J. Natl. Cancer Inst. — 2014. — Vol. 106. — pii: dju232.
45.    Slamon D.J., Leyland-Jones B., Shak S. et al. Use of chemotherapy plus a monoclonal antibody against HER2 for metastatic breast cancer that overexpresses HER2 // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 783 — 792.
46.    Steingart R.M., Bakris G.L., Chen H.X. et al. Management of cardiac toxicity in patients receiving vascular endothelial growth factor signaling pathway inhibitors // Am. Heart J. — 2012. — Vol. 163. — P. 156 — 163.
47.    Steinherz L.J., Steinherz P.G., Tan C.T. et al. Cardiac toxicity 4 to 20 years after completing anthracycline therapy // JAMA. — 1991. — Vol. 266. — P. 1672 — 1677.
48.    Stewart A.K., Rajkumar S.V., Dimopoulos M.A. et al., ASPIRE Investigators. Carfilzomib, lenalidomide, and dexamethasone for relapsed multiple myeloma // N. Engl. J. Med. — 2015. — Vol. 372. — P. 142 — 152.
49.    Suter T.M., Ewer M.S. Cancer drugs and the heart: importance and management // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 1102 — 1111.
50.    Suter T.M., Procter M., van Veldhuisen D. et al. Trastuzumab-associated cardiac adverse effects in the herceptin adjuvant trial // J. Clin. Oncol. — 2007. — Vol. 25. — P. 3859 — 3865.
51.    Swain S.M., Whaley F.S., Ewer M.S. Congestive heart failure in patients treated with doxorubicin: a retrospective analysis of three trials // Cancer. — 2003. — Vol. 97. — P. 2869 — 2879.
52.    Thavendiranathan P., Grant A.D., Negishi T. et al. Reproducibility of echocardiographic techniques for sequential assessment of left ventricular ejection fraction and volumes: application to patients undergoing cancer chemotherapy // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 77 — 84.
53.    Thavendiranathan P., Wintersperger B.J., Flamm S.D., Marwick T.H. Cardiac MRI in the assessment of cardiac injury and toxicity from cancer chemotherapy: a systematic review // Circ. Cardiovasc. Imaging. — 2013. — Vol. 6. — P. 1080 — 1091.
54.    Valent P., Hadzijusufovic E., Schernthaner G.H. et al. Vascular safety issues in CML patients treated with BCR/ABL1 kinase inhibitors // Blood. — 2015. — Vol. 125. — P. 901 — 906.
55.    Voigt J.U., Pedrizzetti G., Lysyansky P. et al. Definitions for a common standard for 2D speckle tracking echocardiography: consensus document of the EACVI/ASE/Industry Task Force to standardize deformation imaging // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 16. — P. 1 — 11.
56.    Willis M.S., Patterson C. Proteotoxicity and cardiac dysfunction—Alzheimer’s disease of the heart? // N. Engl. J. Med. — 2013. — Vol. 368. — P. 455 — 464.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 

Порівняльна ефективність «нітратцентричної» і «діуретикоцентричної» стратегій лікування хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю щодо деконгестії та найближчих наслідків

К. М. Амосова1, А. Б. Безродний1, І. І. Горда1, Ю. В. Руденко1, Г. В. Мостбауер1, А. В. Саблін2, Н. В. Мельниченко2, Ю. О. Сиченко1, І. В. Прудкий1, К. І.

1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
2 Олександрівська клінічна лікарня міста Києва

Мета роботи — провести порівняльну оцінку ефективності «нітратцентричної» (НЦ) і «діуретикоцентричної» (ДЦ) стратегій лікування «теплих і вологих» хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН) щодо клінічної деконгестії, переносності та найближчих наслідків ГДСН.
Матеріали і методи. У відкрите проспективне рандомізоване дослідження залучено 141 хворого, які були госпіталізовані з приводу ГДСН. Усі хворі в порядку надходження в перший день були рандомізовані на дві групи з різною страте­гією деконгестії. У групу ДЦ ввійшли 93 хворих, яким деконгестію проводили традиційно — за допомогою помірних доз петльових діуретиків внутрішньовенно болюсно (40 — 120 мг на добу для фуросеміду) та нетривалої переривчастої інфузії нітрогліцерину (одноразово при надходженні протягом 4 — 12 год у дозі 10 — 30 мкг · кг–1 · хв–1). У групу НЦ увійшли 48 хворих, у яких деконгестії досягали шляхом безперервної інфузії нітрогліцерину (початкова доза — 10 мкг · кг–1 · хв–1, середня — 30 — 100 мкг · кг–1 · хв–1, максимальна — 200 мкг · кг–1 · хв–1) протягом ≥ 72 год та низьких доз петльових діуретиків внутрішньовенно болюсно (≤ 80 мг на добу для фуросеміду).
Результати та обговорення. Встановлено переваги НЦ-стратегії порівняно з ДЦ-стратегією в пацієнтів з ГДСН, що пов’язано в першу чергу з більш вираженою позитивною динамікою як окремих симптомів (задишка за шкалою Borg уже на третю добу лікування — 4,6 ± 0,2 порівняно з 6,3 ± 0,3; p < 0,01; на час виписування — 2,3 ± 0,1 порівняно з 3,7 ± 0,2; p < 0,05), так і ознак конгестії та їхніх інтегральних індексів за Lala і Gheorghiade. Це асоціювалося із кращою динамікою кількісних показників гемодинамічної конгестії на час виписування — E/E′ (14,8 ± 0,8 порівняно з 17,4 ± 0,8; р < 0,01) і NT-proBNP (732 ± 124 порівняно з 858 ± 244; р < 0,05).
Висновки. У пацієнтів з ГДСН без ознак системної гіпотензії НЦ-стратегія порівняно з ДЦ асоціюється з більш вираженою клінічною деконгестією, зниженням рівня NT-proBNP у сироватці крові, зменшенням сумарної частоти тяжких серцево-судинних подій протягом госпітального періоду без підвищення частоти побічних ефектів, зокрема симптомної та безсимптомної артеріальної гіпотензії.

Ключові слова: гостра декомпенсована серцева недостатність, діагностика, лікування.

Список літератури:  
1.    Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion // Med. Sci. Sports Exercise. — 1982. — Vol. 14. — P. 377 — 381.
2.    Butler J., Kalogeropoulos A. Worsening heart failure hospitalization epidemic we do not know how to prevent and we do not know how to treat! // J. Am. Coll. Cardiol. — 2008. — 52 (6). — P. 435 — 437.
3.    Cleland J. G.F., Coletta A., Witte K. Practical applications of intravenous diuretic therapy in decompensated heart failure // Am. J. Med. — 2006. — Vol. 119. — S26–S36.
4.    Colucci W. S., Elkayam U., Horton D. P. et al. Intravenous nesiritide a natriuretic peptide in the treatment of decompensated congestive heart failure Nesiritide Study Group // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 343 (4). — P. 246 — 253.
5.    Constanzo M. R., Johannes R. S., Pine M. et al. The safety of intravenous diuretics alone versus diuretics plus parenteral vasoactive therapies in hospitalized patients with acutely decompensated heart failure: a propensity score and instrumental variable analysis using the Acutely Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) database // Am. Heart J. — 2007. — Vol. 154. — P. 267 — 277.
6.    Cooper H. A., Dries D. L., Davis C. E. et al. Diuretics and risk of arrhythmic death in patients with left ventricular dysfunction // Circulation. — 1999. — Vol. 100. — P. 1311 — 1315.
7.    Cotter G., Metra M., Milo-Cotter O. et al. Fluid overload in acute heart failure — re-distribution and other mechanisms beyond fluid accumulation // Eur. J. Heart. Fail. — 2008. — Vol. 10 (2). — P. 165 — 169.
8.    Cotter G., Metzkor E., Kaluski E. et al. Randomised trial of high-dose isosorbide dinitrate plus low-dose furosemide versus high-dose furosemide plus low-dose isosorbide dinitrate in severe pulmonary oedema // Lancet. — 1998. — Vol. 351. — P. 389 — 393.
9.    Cotter G., Moshkovitz Y., Kaluski E. et al. The role of cardiac power and systemic vascular resistance in the pathophysiology and diagnosis of patients with acute congestive heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2003. — Vol. 5. — P. 443 — 451.
10.    Dikshit K., Vyden J. K., Forrester J. S. et al. Renal and extrarenal hemodynamic effects of furosemide in congestive heart failure after acute myocardial infarction // N. Engl. J. Med. — 1973. — Vol. 288. — P. 1087 — 1090.
11.    Dormans T. P., Pickkers P., Russel F. G., Smits P. Vascular effects of loop diuretics // Cardiovasc. Res. — 1996. — Vol. 32. — P. 988 — 997.
12.    Elkayam U., Tasissa G., Binanay C. et al. Use and impact of inotropes and vasodilator therapy in hospitalized patients with severe heart failure // Am. Heart J. — 2007. — Vol. 153. — P. 98 — 104.
13.    Elkayam U., Bitar F., Akhter M. W. et al. Intravenous nitroglycerin in the treatment of decompensated heart failure: potential benefits and limitations // J. Cardiovasc. Pharm. Ther. — 2004. — Vol. 9. — P. 227 — 241.
14.    Ezekowitz J. A., Bakal J. A., Kaul P. et al. Acute heart failure in the emergency department: short- and long-term outcomes of elderly patients with heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2008. — Vol. 10. — P. 308 — 314.
15.    Francis G. S., Olivari M. T., Goldsmith S. R. et al. The acute response of plasma norepinephrine, renin activity, and arginine vasopressin to short-term nitroprusside and nitroprusside withdrawal in patients with congestive heart failure // Am. Heart J. — 1983. — Vol. 106. — P. 1315 — 1320.
16.    Francis G. S., Siegel R. M., Goldsmith S. R. et al. Acute vasoconstrictor response to intravenous furosemide in patients with congestive heart failure // Ann. Intern. Med. — 1985. — Vol. 103. — P. 1 — 6.
17.    Gandhi S. K., Powers J. C., Nomier A. M. et al. The pathogenesis of acute pulmonary edema associated with hypertension // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 17 — 22.
18.    Gheorghiade M., Abraham W., Albert N. et al. Systolic blood pressure at admission, clinical characteristics, and outcomes in patients hospitalized with acute heart failure // J. Am. Med. Assoc. — 2006. — Vol. 296. — P. 2217 — 2226.
19.    Gheorghiade M., Follath F., Ponikowski P. et al. Assessing and grading congestion in acute heart failure: a scientific statement from the Acute Heart Failure Committee of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology and endorsed by the European Society of Intensive Care Medicine // Eur. J. Heart Fail. — 2010. — Vol. 12. — P. 423 — 433.
20.    Gheorghiade M., Konstam M. A., Burnett J. C. et al. Short-term clinical effects of tolvaptan, an oral vasopressin antagonist, in patients hospitalized for heart failure: the EVEREST Clinical Status Trials // JAMA. — 2007. — Vol. 297 (12). — P. 1332 — 1343.
21.    Gheorghiade M., Orlandi C., Burnett J. C. et al. Rationale and design of the multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled study to evaluate the efficacy of vasopressin antagonism in heart failure: outcome study with tolvaptan (EVEREST) // J. Card. Fail. — 2005. — Vol. 11. — P. 260 — 269.
22.    Gheorghiade M., Zannad F., Sopko G. et al. Acute heart failure syndromes: current state and framework for future research // Circulation. — 2005. — Vol. 112. — P. 3958 — 3968.
23.    Januzzi J., Kimmenade R., Lainchbury J. et al. NT-pro-BNP testing for diagnosis and short-term prognosis in acute destabilized heart failure: an international pooled analysis of 1256 patients: The International Collaborative of NT-proBNP Study // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27 (3). — P. 330 — 337.
24.    Klein L., O’Connor C. M., Leimberger J. D. et al. for the O-CHFI. Lower Serum Sodium Is Associated With Increased Short-Term Mortality in Hospitalized Patients With Worsening Heart Failure: Results From the Outcomes of a Prospective Trial of Intravenous Milrinone for Exacerbations of Chronic Heart Failure (OPTIME-CHF) Study // Circulation. — 2005. — Vol. 111. — P. 2454 — 2460.
25.    Konstam M. A., Gheorghiade M., Burnett J. C., Jr. et al. Effects of oral tolvaptan in patients hospitalized for worsening heart failure: the EVEREST Outcome Trial // JAMA. — 2007. — Vol. 297 (12). — P. 1319 — 1331.
26.    Lala A., McNulty S. E., Mentz R. J. et al. Relief and Recurrence of Congestion During and After Hospitalization for Acute Heart Failure: Insights From Diuretic Optimization Strategy Evaluation in Acute Decompensated Heart Failure (DOSE-AHF) and Cardiorenal Rescue Study in Acute Decompensated Heart Failure (CARESS-HF) // Circ. Heart Fail. —2015. — Vol. 8 (4). — P. 741 — 748.
27.    Lenzen M. J., Scholte op Reimer W. J., Boersma E. et al. Differences between patients with a preserved and a depressed left ventricular function: a report from the EuroHeart Failure Survey // Eur. Heart J. — 2004. — Vol. 25. — P. 1214 — 1220.
28.    Levey A. S., Stevens L. A. et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate // Ann. Intern. Med. — 2009. — Vol. 150. — P. 604 — 612.
29.    McDonagh T., Komajda M., Maggioni A. et al. Clinical trials in acute heart failure: simpler solutions to complex problems. Consensus document arising from a European Society of Cardiology cardiovascular round-table think tank on acute heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2011. — Vol. 13. — P. 1253 — 1260.
30.    McMurray J. V., Adamopoulos S., Anker S. D. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 1787—1847.
31.    Metra M., Teerlink J. Vasodilators in the treatment of acute heart failure: what we know, what we don’t // Heart Fail Rev. — 2009. — 14. — P. 299 — 307.
32.    Milo-Cotter O., Adams K. F., O’Connor C. M. et al. Acute heart failure associated with high admission blood pressure — a distinct vascular disorder? // Eur. J. Heart Fail. — 2007. — Vol. 9. — P. 178 — 183.
33.    Nelson G., Silke B., Ahuja R., Hussain M. Haemodynamic advantages of isosorbide dinitrate over frusemide in acute heart failure following myocardial infarction // Lancet. — 1983. — Vol. 1 (8327). — P. 730 — 732.
34.    Nieminen M. S., Harjola V. P. Definition and epidemiology of acute heart failure syndromes // Am. J. Cardiol. — 2005. — Vol. 96 (6A). — P. 5G–10G.
35.    O’Connor C. M., Stough W. G., Gallup D. S. et al. Demo-graphics, clinical characteristics, and outcomes of patients hospitalized for decompensated heart failure: observations from the IMPACT-HF registry // J. Card. Fail. — 2005. — Vol. 11. — P. 200 — 205.
36.    Panagopoulou V., Deftereos S., Kossyvakis C. et al. NTproBNP: an important biomarker in cardiac diseases // Curr. Top. Med. Chem. — 2013. — Vol. 13 (2). — P. 82 — 94.
37.    Pickkers P., Dormans T., Smits P. Direct vasoactivity of frusemide // Lancet. — 1996. — Vol. 347. — P. 1338 — 1339.
38.    Publication Committee for the VMAC Investigators. Intravenous nesiritide vs nitroglycerin for treatment of decompensated congestive heart failure: a randomized controlled trial // JAMA. — 2002. — Vol. 287 (12). — P. 1531 — 1540.
39.    Salvator D. R., Rey N. R., Ramos G. C., Punzalan F. E. Continuous infusion versus bolus injection of loop diuretics in congestive heart failure // Cochrane Database of Systemic Reviews. — 2005. — Vol. 3.
40.    Sharon A., Shpirer I., Kaluski E. et al. High-dose intravenous isosorbide-dinitrate is safer and better than Bi-PAP ventilation combined with conventional treatment for severe pulmonary edema // J. Am. Coll. Cardiol. — 2000. — Vol. 36. — P. 832 — 837.
41.    Tavazzi L., Maggioni A. P., Lucci D. et al. Nationwide survey on acute heart failure in cardi ology ward services in Italy // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 1207 — 1215.
42.    The Criteria Committee of the New York Heart Association. Nomenclature and criteria for diagnosis of diseases of the heart and great vessels. — 9th ed. — Boston, Mass: Little, Brown & Co; 1994. — Р. 253 — 256.
43.    Timmis A. D., Jewitt D. E. Studies with felodipine in congestive heart failure // Drugs. — 1995. — Vol. 29 (suppl. 2). — P. 66 — 75.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 23 травня 2017 р.
Амосова Катерина Миколаївна, чл.-кор. НАМН України,  д. мед. н., проф., ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, проф. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46

 

Сравнительная эффективность «нитратцентрической» и «диуретикоцентрической» стратегий лечения больных с острой декомпенсированной сердечной недостаточностью относительно деконгестии и ближайших исходов

Е. Н. Амосова1, А. Б. Безродный1, И. И. Горда1, Ю. В. Руденко1, Г. В. Мостбауэр1, А. В. Саблин2, Н. В. Мельниченко2, Ю. А. Сыченко1, И. В. Прудкий1, Е. И.

1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
2 Александровская клиническая больница города Киева

Цель работы — провести сравнительную оценку эффективности «нитратцентрической» (НЦ) и «диуретикоцентрической» (ДЦ) стратегий лечения «теплых и влажных» больных с острой декомпенсированной сердечной недостаточностью (ОДСН) в отношении клинической деконгестии, переносимости и ближайших последствий ОДСН.
Материалы и методы. В открытое проспективное рандомизированное исследование включено 141 больного, которые были госпитализированы по поводу ОДСН. Все больные в порядке поступления в первый день были рандомизированы на две группы с разной стратегией деконгестии. Группа ДЦ включала 93 больных, которым деконгестия проводилась традиционно — с помощью умеренных доз петлевых диуретиков внутривенно болюсно (40 — 120 мг в сутки для фуросемида) и непродолжительной прерывистой инфузии нитроглицерина (однократно при поступлении в течение 4 — 12 ч в дозе 10 — 30 мкг · кг–1 · мин–1). Группа НЦ включала 48 больных, которым деконгестия проводилась путем непрерывной инфузии нитроглицерина (начальная доза — 10 мкг · кг–1 · мин–1, средняя — 30 — 100 мкг · кг–1 · мин–1, максимальная — 200 мкг · кг–1 · мин–1) в течение ≥ 72 ч и низких доз петлевых диуретиков внутривенно болюсно (≤ 80 мг в сутки для фуросемида).
Результаты и обсуждение. Установлены преимущества НЦ-стратегии по сравнению с ДЦ-стратегией у пациентов с ОДСН, что связано в первую очередь с более выраженной позитивной динамикой как отдельных симптомов (одышка по шкале Borg уже на третьи сутки лечения — 4,6 ± 0,2 по сравнению с 6,3 ± 0,3; p < 0,01; на время выписки — 2,3 ± 0,1 по сравнению с 3,7 ± 0,2; p < 0,05), так и признаков конгестии и их интегральных индексов по Lala и Gheorghiade. Это ассоциировалось с лучшей динамикой количественных показателей гемодинамической конгестии на время выписки — E/E′ (14,8 ± 0,78 по сравнению с 17,4 ± 0,8, р < 0,01) и уровня NT-proBNP (732 ± 124 по сравнению с 858 ± 244; р < 0,05).
Выводы. У пациентов с ОДСН без признаков системной гипотензии НЦ-стратегия по сравнению с ДЦ ассоциируется с более выраженной клинической деконгестией, снижением уровня NT-proBNP, уменьшением суммарной частоты тяжелых сердечно-сосудистых событий в течение госпитального периода без повышения частоты побочных эффектов, в частности, симптомной и бессимптомной артериальной гипотензии.

Ключевые слова: острая декомпенсированная сердечная недостаточность, диагностика, лечение.

Список литературы:  
1.    Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion // Med. Sci. Sports Exercise. — 1982. — Vol. 14. — P. 377 — 381.
2.    Butler J., Kalogeropoulos A. Worsening heart failure hospitalization epidemic we do not know how to prevent and we do not know how to treat! // J. Am. Coll. Cardiol. — 2008. — 52 (6). — P. 435 — 437.
3.    Cleland J. G.F., Coletta A., Witte K. Practical applications of intravenous diuretic therapy in decompensated heart failure // Am. J. Med. — 2006. — Vol. 119. — S26–S36.
4.    Colucci W. S., Elkayam U., Horton D. P. et al. Intravenous nesiritide a natriuretic peptide in the treatment of decompensated congestive heart failure Nesiritide Study Group // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 343 (4). — P. 246 — 253.
5.    Constanzo M. R., Johannes R. S., Pine M. et al. The safety of intravenous diuretics alone versus diuretics plus parenteral vasoactive therapies in hospitalized patients with acutely decompensated heart failure: a propensity score and instrumental variable analysis using the Acutely Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) database // Am. Heart J. — 2007. — Vol. 154. — P. 267 — 277.
6.    Cooper H. A., Dries D. L., Davis C. E. et al. Diuretics and risk of arrhythmic death in patients with left ventricular dysfunction // Circulation. — 1999. — Vol. 100. — P. 1311 — 1315.
7.    Cotter G., Metra M., Milo-Cotter O. et al. Fluid overload in acute heart failure — re-distribution and other mechanisms beyond fluid accumulation // Eur. J. Heart. Fail. — 2008. — Vol. 10 (2). — P. 165 — 169.
8.    Cotter G., Metzkor E., Kaluski E. et al. Randomised trial of high-dose isosorbide dinitrate plus low-dose furosemide versus high-dose furosemide plus low-dose isosorbide dinitrate in severe pulmonary oedema // Lancet. — 1998. — Vol. 351. — P. 389 — 393.
9.    Cotter G., Moshkovitz Y., Kaluski E. et al. The role of cardiac power and systemic vascular resistance in the pathophysiology and diagnosis of patients with acute congestive heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2003. — Vol. 5. — P. 443 — 451.
10.    Dikshit K., Vyden J. K., Forrester J. S. et al. Renal and extrarenal hemodynamic effects of furosemide in congestive heart failure after acute myocardial infarction // N. Engl. J. Med. — 1973. — Vol. 288. — P. 1087 — 1090.
11.    Dormans T. P., Pickkers P., Russel F. G., Smits P. Vascular effects of loop diuretics // Cardiovasc. Res. — 1996. — Vol. 32. — P. 988 — 997.
12.    Elkayam U., Tasissa G., Binanay C. et al. Use and impact of inotropes and vasodilator therapy in hospitalized patients with severe heart failure // Am. Heart J. — 2007. — Vol. 153. — P. 98 — 104.
13.    Elkayam U., Bitar F., Akhter M. W. et al. Intravenous nitroglycerin in the treatment of decompensated heart failure: potential benefits and limitations // J. Cardiovasc. Pharm. Ther. — 2004. — Vol. 9. — P. 227 — 241.
14.    Ezekowitz J. A., Bakal J. A., Kaul P. et al. Acute heart failure in the emergency department: short- and long-term outcomes of elderly patients with heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2008. — Vol. 10. — P. 308 — 314.
15.    Francis G. S., Olivari M. T., Goldsmith S. R. et al. The acute response of plasma norepinephrine, renin activity, and arginine vasopressin to short-term nitroprusside and nitroprusside withdrawal in patients with congestive heart failure // Am. Heart J. — 1983. — Vol. 106. — P. 1315 — 1320.
16.    Francis G. S., Siegel R. M., Goldsmith S. R. et al. Acute vasoconstrictor response to intravenous furosemide in patients with congestive heart failure // Ann. Intern. Med. — 1985. — Vol. 103. — P. 1 — 6.
17.    Gandhi S. K., Powers J. C., Nomier A. M. et al. The pathogenesis of acute pulmonary edema associated with hypertension // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 17 — 22.
18.    Gheorghiade M., Abraham W., Albert N. et al. Systolic blood pressure at admission, clinical characteristics, and outcomes in patients hospitalized with acute heart failure // J. Am. Med. Assoc. — 2006. — Vol. 296. — P. 2217 — 2226.
19.    Gheorghiade M., Follath F., Ponikowski P. et al. Assessing and grading congestion in acute heart failure: a scientific statement from the Acute Heart Failure Committee of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology and endorsed by the European Society of Intensive Care Medicine // Eur. J. Heart Fail. — 2010. — Vol. 12. — P. 423 — 433.
20.    Gheorghiade M., Konstam M. A., Burnett J. C. et al. Short-term clinical effects of tolvaptan, an oral vasopressin antagonist, in patients hospitalized for heart failure: the EVEREST Clinical Status Trials // JAMA. — 2007. — Vol. 297 (12). — P. 1332 — 1343.
21.    Gheorghiade M., Orlandi C., Burnett J. C. et al. Rationale and design of the multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled study to evaluate the efficacy of vasopressin antagonism in heart failure: outcome study with tolvaptan (EVEREST) // J. Card. Fail. — 2005. — Vol. 11. — P. 260 — 269.
22.    Gheorghiade M., Zannad F., Sopko G. et al. Acute heart failure syndromes: current state and framework for future research // Circulation. — 2005. — Vol. 112. — P. 3958 — 3968.
23.    Januzzi J., Kimmenade R., Lainchbury J. et al. NT-pro-BNP testing for diagnosis and short-term prognosis in acute destabilized heart failure: an international pooled analysis of 1256 patients: The International Collaborative of NT-proBNP Study // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27 (3). — P. 330 — 337.
24.    Klein L., O’Connor C. M., Leimberger J. D. et al. for the O-CHFI. Lower Serum Sodium Is Associated With Increased Short-Term Mortality in Hospitalized Patients With Worsening Heart Failure: Results From the Outcomes of a Prospective Trial of Intravenous Milrinone for Exacerbations of Chronic Heart Failure (OPTIME-CHF) Study // Circulation. — 2005. — Vol. 111. — P. 2454 — 2460.
25.    Konstam M. A., Gheorghiade M., Burnett J. C., Jr. et al. Effects of oral tolvaptan in patients hospitalized for worsening heart failure: the EVEREST Outcome Trial // JAMA. — 2007. — Vol. 297 (12). — P. 1319 — 1331.
26.    Lala A., McNulty S. E., Mentz R. J. et al. Relief and Recurrence of Congestion During and After Hospitalization for Acute Heart Failure: Insights From Diuretic Optimization Strategy Evaluation in Acute Decompensated Heart Failure (DOSE-AHF) and Cardiorenal Rescue Study in Acute Decompensated Heart Failure (CARESS-HF) // Circ. Heart Fail. —2015. — Vol. 8 (4). — P. 741 — 748.
27.    Lenzen M. J., Scholte op Reimer W. J., Boersma E. et al. Differences between patients with a preserved and a depressed left ventricular function: a report from the EuroHeart Failure Survey // Eur. Heart J. — 2004. — Vol. 25. — P. 1214 — 1220.
28.    Levey A. S., Stevens L. A. et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate // Ann. Intern. Med. — 2009. — Vol. 150. — P. 604 — 612.
29.    McDonagh T., Komajda M., Maggioni A. et al. Clinical trials in acute heart failure: simpler solutions to complex problems. Consensus document arising from a European Society of Cardiology cardiovascular round-table think tank on acute heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2011. — Vol. 13. — P. 1253 — 1260.
30.    McMurray J. V., Adamopoulos S., Anker S. D. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 1787—1847.
31.    Metra M., Teerlink J. Vasodilators in the treatment of acute heart failure: what we know, what we don’t // Heart Fail Rev. — 2009. — 14. — P. 299 — 307.
32.    Milo-Cotter O., Adams K. F., O’Connor C. M. et al. Acute heart failure associated with high admission blood pressure — a distinct vascular disorder? // Eur. J. Heart Fail. — 2007. — Vol. 9. — P. 178 — 183.
33.    Nelson G., Silke B., Ahuja R., Hussain M. Haemodynamic advantages of isosorbide dinitrate over frusemide in acute heart failure following myocardial infarction // Lancet. — 1983. — Vol. 1 (8327). — P. 730 — 732.
34.    Nieminen M. S., Harjola V. P. Definition and epidemiology of acute heart failure syndromes // Am. J. Cardiol. — 2005. — Vol. 96 (6A). — P. 5G–10G.
35.    O’Connor C. M., Stough W. G., Gallup D. S. et al. Demo-graphics, clinical characteristics, and outcomes of patients hospitalized for decompensated heart failure: observations from the IMPACT-HF registry // J. Card. Fail. — 2005. — Vol. 11. — P. 200 — 205.
36.    Panagopoulou V., Deftereos S., Kossyvakis C. et al. NTproBNP: an important biomarker in cardiac diseases // Curr. Top. Med. Chem. — 2013. — Vol. 13 (2). — P. 82 — 94.
37.    Pickkers P., Dormans T., Smits P. Direct vasoactivity of frusemide // Lancet. — 1996. — Vol. 347. — P. 1338 — 1339.
38.    Publication Committee for the VMAC Investigators. Intravenous nesiritide vs nitroglycerin for treatment of decompensated congestive heart failure: a randomized controlled trial // JAMA. — 2002. — Vol. 287 (12). — P. 1531 — 1540.
39.    Salvator D. R., Rey N. R., Ramos G. C., Punzalan F. E. Continuous infusion versus bolus injection of loop diuretics in congestive heart failure // Cochrane Database of Systemic Reviews. — 2005. — Vol. 3.
40.    Sharon A., Shpirer I., Kaluski E. et al. High-dose intravenous isosorbide-dinitrate is safer and better than Bi-PAP ventilation combined with conventional treatment for severe pulmonary edema // J. Am. Coll. Cardiol. — 2000. — Vol. 36. — P. 832 — 837.
41.    Tavazzi L., Maggioni A. P., Lucci D. et al. Nationwide survey on acute heart failure in cardi ology ward services in Italy // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 1207 — 1215.
42.    The Criteria Committee of the New York Heart Association. Nomenclature and criteria for diagnosis of diseases of the heart and great vessels. — 9th ed. — Boston, Mass: Little, Brown & Co; 1994. — Р. 253 — 256.
43.    Timmis A. D., Jewitt D. E. Studies with felodipine in congestive heart failure // Drugs. — 1995. — Vol. 29 (suppl. 2). — P. 66 — 75.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. Оригінальні дослідження

 

Алгоритм вибору методу оперативного лікування варикозної хвороби із застосуванням ендовенозної лазерної коагуляції та оцінка його ефективності

В. Г. Мішалов, О. В. Кузьменко, Л. Ю. Маркулан

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Мета роботи — розробити алгоритм лікування хворих з варикозною хворобою нижніх кінцівок (ВХНК) із диференційованим застосуванням різних типів світловодів залежно від діаметра сафенофеморального співустя (СФС) та оцінити його ефективність у віддалений післяопераційний період (через 1 рік).
Матеріали і методи. У проспективне дослідження, яке виконували у 2014 — 2017 рр. на базі Олександрівської клінічної лікарні м. Києва, увійшло 265 хворих з ВХНК IІ—VI класу за СЕАР — 185 (69,8 %) жінок та 80 (30,2 %) чоловіків віком від 20 до 71 року, в середньому (39,9 ± 0,7) року. Діаметр СФС був у межах від 5 до 30 мм. Середнє значення загального клінічного бала за шкалою VSS (venousse verity scoring) становило 11,29 ± 0,41. Термін спостереження за хворими — 1 рік. Ендовенозну лазерну коагуляцію (ЕВЛК) виконували із застосуванням діодного лазера з довжиною хвилі 1470 нм. У групу порівняння (група П) увійшло 209 хворих, яким виконували ЕВЛК із використанням торцевого світловода (у разі діаметра СФС ≤ 21 мм у період 2014 — 2015 рр.) та радіального світловода (у разі діаметра СФС ≤ 30 мм у період 2015 — 2016 рр.). В основну групу (група О) увійшло 56 хворих, яким виконували ЕВЛК у 2016 р. із використанням торцевого світловода (у разі діаметра СФС ≤ 16 мм), радіального світловода (у разі діаметра СФС 17 — 23 мм); кросектомію та ЕВЛК із використанням торцевого або радіального світловода у разі діаметра СФС > 23 мм. Групи П та О репрезентативні за співідношенням статей, віком, класом СЕАР, діаметром СФС, балом за шкалою VSS, довжиною обробленого сегмента великої підшкірної вени (ВПВ). При тотальному вертикальному рефлюксі для запобігання термічному невриту сафенного нерва застосовували оригінальну методику комбінованої лазерної та пінної абляції ВПВ.
Результати та обговорення. Оперативне втручання у хворих групи П тривало в середньому (63,2 ± 1,4) хв (від 34 до 105 хв), у хворих групи О — (62,1 ± 1,8) хв (від 38 до 94 хв; р = 0,662). Довжина сегмента ВПВ, обробленого із допомогою ЕВЛК, у хворих групи П становила від 7 до 96 см, медіана — 37 см; у хворих групи О — від 7 до 94 см, медіана — 38 см. Серед хворих із тотальним вертикальним рефлюксом частота термічного невриту сафенного нерва була статистично значуще більшою у групі П порівняно з групою О (35,5 % порівняно з 0 %; р = 0,043). Через 1 рік після операції кумулятивна частота рецидиву вертикального рефлюксу у хворих групи П становила 11,5 %, групи О — 1,8 % (р = 0,03); середній бал за шкалою VSS — (2,9 ± 0,4) і (1,4 ± 0,3) бала відповідно (р = 0,049).
Висновки. Розроблений алгоритм лікування хворих з ВХНК С2—С6 класу (СЕАР) із диференційованим застосуванням різних типів світловодів, удосконаленої комбінованої методики усунення протяжного вертикального рефлюксу та кросектомії дав змогу у віддалений післяопераційний період (через 1 рік) статистично значуще зменшити частоту посттравматичного невриту (у хворих з тотальним рефлюксом) — з 35,5 до 0 %, частоту рецидиву вертикального рефлюксу — з 11,5 до 1,8 %, середнє значення загального клінічного бала — з 2,8 до 1,8.

Ключові слова: ендовенозна лазерна коагуляція, радіальний світловод, торцевий світловод, діаметр сафенофеморального співустя, варикозна хвороба, кросектомія, віддалені результати.

Список літератури:  
1.    Бабажанов А. С., Тоиров А. С., Ахмедов А. И. и др. Определение показаний к эндовазальной лазерной коагуляции (ЭВЛК) магистральных подкожных вен при варикозной болезни. — 2016. — Т. 3,  № 6 (34). —  С. 25 — 28.
2.    Кадочніков С. В. Результати ендовенозної лазерної коагуляції у пацієнтів з різним діаметром приустьового відділу великої підшкірної вени // Серце і судини. — 2011. — № 2 (34). — С. 89 — 94.
3.    Чехлов М. В., Дубинина В. Г., Четвериков С. Г. и др. Сравнение эндовенозной лазерной коагуляции и традиционного стриппинга в лечении варикозной болезни нижних конечностей // Хірургія України. — 2013. — № 3. — С. 77—80.
4.    Coleridge-Smith P., Labropoulos N., Partsch H. et al. Duplex ultrasound investigation of the veins in chronic venous disease of the lower limbs — UIP consensus document. Part I. Basic principles // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2006. — 31. — P. 83 — 92.
5.    Gloviczki P., Comerota A. J., Dalsing M. C. et al. The care of patients with varicose veins and associated chronic venous diseases: clinical practice guidelines of the Society for Vascular Surgery and the American Venous Forum // J. Vasc. Surg. — 2011. — 53 (suppl.). — P. 2S—48S.
6.    Merchant R. F., DePalma R. G., Kabnick L. S. Endovascular obliteration of saphenous reflux: A multicenter study // Vasc. Surg. — 2002. — Jun; 35 (6). — P. 1190 — 1196.
7.    O’Donnell T. F. Vein disease management for arterial surgeons: a waste of time? // Vasc. Dis. Mgt. — 2007. — 4. — Р. 1 — 6.
8.    Rasmussen L., Lawaetz M., Bjoern L. et al. Randomized controlled trial comparing endovenous laser ablation and stripping of the great saphenous vein with clinical and duplex outcomes at five years // J. Vasc. Surg. — 2013. — 58. — Р. 421 — 426.
9.    Rutherford R. B., Padberg F. T. Jr, Comerota A. J. et al. Venous severity scoring: An adjunct to venous outcome assessment // J. Vasc. Surg. — 2000. — Vol. 31, N 6. — Р. 1307 — 1312.
10.    Van der Velden S. K., Lawaetz M., De Maeseneer M. G. et al., Members of the Predictors of Endovenous Thermal Ablation Group. Predictors of Recanalization of the Great Saphenous Vein in Randomized Controlled Trials 1 Year After Endovenous Thermal Ablation // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2016. — Aug; 52 (2). — Р. 234 — 241.
11.    Varicose veins in the leg. The diagnosis and management of varicose veins. Issued July 2013. NICE Clinical Guideline 168. — Available at: Guidance.NICE.org.uk/cg 168. — Accessed July 14, 2013.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 25 травня 2017 р.

Мішалов Володимир Григорович, д. мед. н., проф., зав. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-15-60

 

Алгоритм выбора метода оперативного лечения варикозной болезни с использованием эндовенозной лазерной коагуляции и оценка его эффективности

В. Г. Мишалов, О. В. Кузьменко, Л. Ю. Маркулан

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Цель работы — разработать алгоритм лечения больных с варикозной болезнью нижних конечностей (ВБНК) с дифференцированным применением различных типов световодов в зависимости от диаметра сафенофеморального соустья (СФС) и оценить его эффективность в отдаленный послеоперационный период (через 1 год).
Материалы и методы. В проспективное исследование, которое выполняли в 2014 — 2017 гг. на базе Александровской клинической больницы г. Киева, вошло 265 больных с ВБНК II—VI класса по СЕАР — 185 (69,8 %) женщин и 80 (30,2 %) мужчин в возрасте от 20 до 71 года, в среднем (39,9 ± 0,7) года. Диаметр СФС был в пределах от 5 до 30 мм. Среднее значение общего клинического балла по шкале VSS (venousse verity scoring) составило 11,29 ± 0,41. Срок наблюдения за больными — 1 год. Эндовенозную лазерную коагуляцию (ЭВЛК) выполняли с применением диодного лазера с длиной волны 1470 нм. В группу сравнения (группа С) вошло 209 больных, которым выполняли ЭВЛК с использованием торцевого световода (при диаметре СФС ≤ 21 мм в период 2014 — 2015 гг.) и радиального световода (при диаметре СФС ≤ 30 мм в период 2015 — 2016 гг.). В основную группу (группа О) вошло 56 больных, которым выполняли ЭВЛК в 2016 г. с применением торцевого световода (при диаметре СФС ≤ 16 мм), радиального световода (при диаметре СФС 17 — 23 мм); кроссэктомию и ЭВЛК с использованием торцевого или радиального световода при диаметре СФС > 23 мм. Группы С и О репрезентативны по соотношению полов, возрасту, классу СЕАР, диаметру СФС, баллу по шкале VSS, длине обработанного сегмента ВПВ. При тотальном вертикальном рефлюксе для предотвращения термического неврита сафенного нерва применяли оригинальную методику комбинированной лазерной и пенной абляции большой подкожной вены (БПВ).
Результаты и обсуждение. Оперативное вмешательство у больных группы С продолжалось в среднем (63,2 ± 1,4) мин (от 34 до 105 мин), у больных группы О — (62,1 ± 1,8) мин (от 38 до 94 мин; р = 0,662). Длина сегмента БПВ, обработанного с помощью ЭВЛК, у больных группы С составила от 7 до 96 см, медиана — 37 см; у больных группы О — от 7 до 94 см, медиана — 38 см. Среди больных с тотальным вертикальным рефлюксом частота термического неврита сафенного нерва была статистически значимо больше в группе С по сравнению с группой О (35,5 % по сравнению с 0 %; р = 0,043). Через 1 год после операции кумулятивная частота рецидива вертикального рефлюкса у больных группы С составила 11,5 %, группы О — 1,8 % (р = 0,03), средний балл по шкале VSS — (2,9 ± 0,4) и (1,4 ± 0,3) соответственно (р = 0,049).
Выводы. Разработанный алгоритм лечения больных с ВБНК С2—С6 класса (СЕАР) с дифференцированным применением различных типов световодов, усовершенствованной комбинированной методики устранения протяженного вертикального рефлюкса и кроссэктомии позволил в отдаленный послеоперационный период (через 1 год) статистически значимо уменьшить частоту посттравматического неврита (у больных с тотальным рефлюксом) — с 35,5 до 0 %, частоту рецидива вертикального рефлюкса — с 11,5 до 1,8 %, среднее значение общего клинического балла — с 2,8 до 1,8.

Ключевые слова: эндовенозная лазерная коагуляция, радиальный световод, торцевой световод, диаметр сафено-феморального соустья, варикозная болезнь, кроссэктомия, отдаленные результаты.

Список литературы:  
1.    Бабажанов А. С., Тоиров А. С., Ахмедов А. И. и др. Определение показаний к эндовазальной лазерной коагуляции (ЭВЛК) магистральных подкожных вен при варикозной болезни. — 2016. — Т. 3,  № 6 (34). —  С. 25 — 28.
2.    Кадочніков С. В. Результати ендовенозної лазерної коагуляції у пацієнтів з різним діаметром приустьового відділу великої підшкірної вени // Серце і судини. — 2011. — № 2 (34). — С. 89 — 94.
3.    Чехлов М. В., Дубинина В. Г., Четвериков С. Г. и др. Сравнение эндовенозной лазерной коагуляции и традиционного стриппинга в лечении варикозной болезни нижних конечностей // Хірургія України. — 2013. — № 3. — С. 77—80.
4.    Coleridge-Smith P., Labropoulos N., Partsch H. et al. Duplex ultrasound investigation of the veins in chronic venous disease of the lower limbs — UIP consensus document. Part I. Basic principles // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2006. — 31. — P. 83 — 92.
5.    Gloviczki P., Comerota A. J., Dalsing M. C. et al. The care of patients with varicose veins and associated chronic venous diseases: clinical practice guidelines of the Society for Vascular Surgery and the American Venous Forum // J. Vasc. Surg. — 2011. — 53 (suppl.). — P. 2S—48S.
6.    Merchant R. F., DePalma R. G., Kabnick L. S. Endovascular obliteration of saphenous reflux: A multicenter study // Vasc. Surg. — 2002. — Jun; 35 (6). — P. 1190 — 1196.
7.    O’Donnell T. F. Vein disease management for arterial surgeons: a waste of time? // Vasc. Dis. Mgt. — 2007. — 4. — Р. 1 — 6.
8.    Rasmussen L., Lawaetz M., Bjoern L. et al. Randomized controlled trial comparing endovenous laser ablation and stripping of the great saphenous vein with clinical and duplex outcomes at five years // J. Vasc. Surg. — 2013. — 58. — Р. 421 — 426.
9.    Rutherford R. B., Padberg F. T. Jr, Comerota A. J. et al. Venous severity scoring: An adjunct to venous outcome assessment // J. Vasc. Surg. — 2000. — Vol. 31, N 6. — Р. 1307 — 1312.
10.    Van der Velden S. K., Lawaetz M., De Maeseneer M. G. et al., Members of the Predictors of Endovenous Thermal Ablation Group. Predictors of Recanalization of the Great Saphenous Vein in Randomized Controlled Trials 1 Year After Endovenous Thermal Ablation // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2016. — Aug; 52 (2). — Р. 234 — 241.
11.    Varicose veins in the leg. The diagnosis and management of varicose veins. Issued July 2013. NICE Clinical Guideline 168. — Available at: Guidance.NICE.org.uk/cg 168. — Accessed July 14, 2013.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

6. Оригінальні дослідження

 

Реєстр гострих коронарних синдромів у Закарпатті: перші результати

Т. В. Чендей1, Я. Г. Раточка2, В. В. Логойда2

1 ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
2 Закарпатський обласний клінічний кардіологічний диспансер, Ужгород

Мета роботи — проаналізувати дані Реєстру гострих коронарних синдромів (ГКС) у Закарпатській області за 2016 рік.
Матеріали і методи. Реєстр ГКС у Закарпатській області (далі — Реєстр) започаткований 1 січня 2016 року. У ньому систематично збирають інформацію про всі випадки ГКС, зареєстровані в мережі лікувально-профілактичних закладів області. Реєстр становить собою обсерваційне ретроспективне регіональне дослідження на базі одного центру. Дослідження передбачало систематичне централізоване збирання даних про всі випадки ГКС та гострих інфарктів міокарда (ГІМ), зареєстровані в мережі лікувально-профілактичних закладів області, шляхом заповнення спеціально розробленої електронної форми реєстрації.
Результати та обговорення. Протягом 9 місяців 2016 року в Реєстр внесено дані про 904 пацієнтів з різними формами ГКС, зокрема 291 (32,2 %) випадок ГКС з елевацією сегмента ST та 319 (35,3 %) —  ГІМ із зубцем Q (Q-IM). Серед пацієнтів з ГКС з елевацією сегмента ST медіана часу від початку симптомів до встановлення діагнозу становила 140 хв (міжквартильний розмах 70,0 — 360,0), у 113 (45,4 %) пацієнтів діагноз був установлений до 2 год від початку симптомів, у 189 (75,9 %) — до 6 год, у 224 (90,0 %) — до 12 год. Первинне черезшкірне коронарне втручання (ПКВ) виконано 261 пацієнту (28,9 % усіх ГКС), тромболітична терапія проведена у 56 пацієнтів (6,2 %). Смертність серед усіх пацієнтів з ГКС становила 14,2 % з істотними відмінностями між районами (0 % у Перечинському та Міжгірському районах, 26,7 % — у Воловецькому, 29,3 % — у Виноградівському, 37,5 % — у Великоберезнянському). Смертність серед пацієнтів, яким виконали ПКВ, становила 7,3 %; у когорті пацієнтів, котрим не проводили ПКВ, смертність становила 17,0 %, що відповідає відносному ризику 0,43 (95 % довірчий інтервал 0,27 — 0,68, NNT = 10,3). Серед усіх випадків смерті частка смертей після ПКВ у середньому становила 24,1 %. Спостерігали істотні відмінності цього показника між районами — від 0 % у Берегівському, Міжгірському, Перечинському, Рахівському до 50 % у Великоберезнянському і Воловецькому районах. Існував стійкий тренд до нижчого рівня смертності при збільшенні частки пацієнтів, яким проводили реперфузійну терапію. Зіставлення даних Реєстру щодо смертності з даними офіційної медичної статистичної звітності виявило систематичне перевищення показників смертності за даними офіційної статистики порівняно з даними Реєстру (14,2 % порівняно з 21,7 %).
Висновки. Аналіз даних Реєстру вказує на недостатнє виявлення ГКС (особливо ГКС без елевації сегмента ST та ГІМ без зубця Q), наявність суттєвих відмінностей між адміністративно-територіальними одиницями Закарпатської області щодо показників якості надання медичної допомоги пацієнтам з ГКС та істотне (на 57 %) зниження рівня смертності від ГІМ у разі проведення реперфузійної терапії.

Ключові слова: гострий коронарний синдром, реперфузійне лікування, реєстр.

Список літератури:  
1.    Соколов М. Ю. и др. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: расширенный сравнительный анализ 2014 — 2015 гг. Региональные реперфузионные сети в Украине — динамика развития // Серце і судини. — 2016. — № 3. — C. 14 — 34.
2.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: первые результаты анализа // Серце і судини. — 2013. — № 3. — С. 7 — 19.
3.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: расширенный сравнительный анализ, реперфузионная терапия в Украине, Сервей ПКВ — 2015 // Серце і судини. — 2015. — № 3. — С. 7 — 29.
4.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: сравнительный анализ 2012 — 2013 гг // Серце і судини. — 2014. — № 3. — С. 10 — 23.
5.    Тыць С. Н., Гуков А. Г., Шаповалов Н. А., Некраса А. И. Опыт оптимизации оказания неотложной медицинской помощи больным с острым коронарным синдромом в Луганской области // Український кардіологічний журнал. — 2013. — № 1. — С. 46 — 49.
6.    Andrikopoulos G., Pipilis A., Goudevenos J. et al. Epidemiological characteristics, management and early outcome of acute myocardial infarction in Greece. The HELlenic Infarction Observation Study // Hellenic J. Cardiol. — 2007. — Nov–Dec; 48 (6). — Р. 325 — 334.
7.    Baz J. A., Pinar E., Albarrán A. et al. Spanish Society of Cardiology Working Group on Cardiac Catheterization and Interventional Cardiology. Spanish Cardiac Catheterization and Coronary Intervention Registry. 17th official report of the Spanish Society of Cardiology Working Group on Cardiac Catheterization and Interventional Cardiology (1990 — 2007) // Rev. Esp. Cardiol. — 2008. — Dec; 61 (12). — Р. 1298 — 1314.
8.    Bjorklund E., Lindahl B., Stenestrand U. et al. Outcome of ST–elevation myocardial infarction treated with thrombolysis in the unselected population is vastly different from samples of eligible patients in a large–scale clinical trial // Am. Heart J. — 2004. — 148. — Р. 566 — 573.
9.    Brocco S., Fedeli U., Schievano E. et al. Effect of the new diagnostic criteria for ST–elevation and non–ST–elevation acute myocardial infarction on 4–year hospitalization: an analysis of hospital discharge records in the Veneto Region // J. Cardiovasc. Med. (Hagerstown). — 2006. — Jan; 7 (1). — Р. 45 — 50.
10.    Chiara A., Fresco C., Savonitto S. et al. Epidemiology of non–ST elevation acute coronary syndromes in the Italian cardiology network: the BLITZ–2 study // Eur. Heart J. — 2006. — 27. — Р. 393 — 405.
11.    Danchin N., Coste P., Ferrières J. et al. Comparison of Thrombolysis Followed by Broad Use of Percutaneous Coronary Intervention With Primary Percutaneous Coronary Intervention for ST–Segment Elevation Acute Myocardial Infarction Data From the French Registry on Acute ST–Elevation Myocardial Infarction (FAST–MI) // Circulation. — 2008. — 118. — Р. 268 — 276.
12.    Ferreira J., Monteiro P., Mimoso J. National Registry of Acute Coronary Syndromes: results of the hospital phase in 2002 // Rev. Port. Cardiol. — 2004. — Oct; 23 (10). — Р. 1251 — 1272.
13.    Goldberg R. J., Spencer F. A., Fox K. A.A. et al. Prehospital delay in patients with acute coronary syndromes (from the Global Registry of Acute Coronary Events) // Am. J. Cardiol. — 2009. — 103. — Р. 598 — 603.
14.    http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/en/index.html (Fact sheet N°310 Updated May 2014).
15.    Jeger R., Radovanovic D., Hunziker P. et al. Ten–year trends in the incidence and treatment of cardiogenic shock // Ann. Intern. Med. — 2008. — 149. — Р. 618 — 626.
16.    Kalla K., Christ G., Karnik R. et al. Implementation of guidelines improves the standard of care: the Viennese registry on reperfusion strategies in ST–elevation myocardial infarction (Vienna STEMI registry) // Circulation. — 2006. — 113. — Р. 2398 — 2405.
17.    Koek H. L., van Dis S. J., Peters R. J.G. et al. Hart en vaatziekten in Nederland 2005, Nederlandse Hartstichting, den Haag, 2005. — Р. 9 — 32.
18.    Maeder M., Stauffer J.–C., Windecker S. et al. Interventional cardiology in Switzerland 2006. on behalf of the Working Group «Interventional Cardiology and Acute Coronary Syndrome» // Kardiovaskuläre Medizin. — 2008. — 11. — Р. 187 — 195.
19.    Mandelzweig L., Battler A., Boyko V. et al. The second Euro Heart Survey on acute coronary syndromes: Characteristics, treatment, and outcome of patients with ACS in Europe and the Mediterranean Basin in 2004 // Eur. Heart J. — 2006. — 27. — Р. 2285 — 2293.
20.    Marrugat J., Elosua R., Marti H. Epidemiology of ischaemic heart disease in Spain: Estimation of the number of cases and trends from 1997 to 2005 // Rev. Esp. Cardiol. — 2002. — 55. — Р. 337 — 346.
21.    Mühlberger V., Pachinger O. Herzkathetereingriffe in Osterreich im Jahr 2007 (mit Audit 2004 — 2008) // J. Kardiol. — 2009. — 16. — Р. 86 — 103.
22.    Pajunen P., Koukkunen H., Ketonen M. et al. The validity of the Finnish Hospital Discharge Register and Causes of Death Register data on coronary heart disease // Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. — 2005. — 12. — Р. 132 — 137.
23.    Pipilis A., Andrikopoulos G., Lekakis J. et al. on behalf of the HELIOS group. Outcome of patients with acute myocardial infarction admitted in hospitals with or without catheterization laboratory: results from the HELIOS registry // Eur. J. Cardiovasc. Prevention Rehab. — 2009. — 16. — Р. 85 — 90.
24.    Salomaa V., Ketonen M., Koukkunen H. et al. Decline in out–of–hospital coronary heart disease deaths has contributed the main part to the overall decline in coronary heart disease mortality rates among persons 35 to 64 years of age in Finland: the FINAMI study // Circulation. — 2003. — 108. — Р. 691 — 696.
25.    Schoenenberger A. W., Radovanovic D., Stauffer J.–C. et al. Age–related differences in the use of guideline–recommended medical and interventional therapies for acute coronary syndromes: a cohort study for the Acute Myocardial Infarction in Switzerland Plus Investigators // J. Am. Geriatr. Soc. — 2008. — 56. — Р. 510 — 516.
26.    Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2012. — 33. — Р. 2569 — 2619.
27.    Stenestrand U., Lindbäck J., Wallentin L. Long–term outcome of primary percutaneous coronary intervention vs prehospital and in–hospital thrombolysis for patients with ST–elevation myocardial infarction // JAMA. — 2006. — 296. — Р. 1749 — 1756.
28.    Suessenbacher A., Doerler J., Alber H. et al. Gender–related outcome following precutaneous coronary intervention for ST–elevation myocardial infarction: data from the Asutrian Acute PCI Registry // Eurointerv. — 2008. — 4. — Р. 271 — 276.
29.    Widimsky P., Zelizko M., Jansky P. et al. on behalf of the Czech investigators. The incidence, treatment strategies and outcomes of acute coronary syndromes in the «reperfusion network» of different hospital types in the Czech Republic: Results of the CZech Evaluation of acute Coronary syndromes in Hospitalized patients (CZECH) Registry // Intern. J. Cardiol. — 2007. — 119. — Р. 212 — 219.
30.    Yeh R. W., Sidney S., Chandra M. et al. Population trends in the incidence and outcomes of acute myocardial infarction // N. Engl. J. Med. — 2010. — 362. — Р. 2155 — 2165.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 30 березня 2017 р.

Чендей Тарас Васильович, к. мед. н.,
доцент кафедри госпітальної терапії
88014, м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 15a
Тел. (312) 63-77-15. E-mail: taras.chendey@gmail.com

 

Реестр острых коронарных синдромов в Закарпатье: первые результаты

Т. В. Чендей1, Я. Г. Раточка2, В. В. Логойда2

1 ДВУЗ «Ужгородский национальный университет»
2 Закарпатский областной клинический кардиологический диспансер, Ужгород

Цель работы — проанализировать данные Реестра острых коронарных синдромов (ОКС) в Закарпатской области
за 2016 год.
Материалы и методы. Реестр ОКС в Закарпатской области (далее — Реестр) начат 1 января 2016 года. В нем систематически собирают информацию обо всех случаях ОКС, зарегистрированных в сети лечебно-профилактических учреждений области. Реестр представляет собой обсервационное ретроспективное региональное исследование на базе одного центра. Исследование предусматривало систематический централизованный сбор данных обо всех случаях ОКС и острых инфарктов миокарда (ОИМ), зарегистрированных сетью лечебно-профилактических учреждений области, путем заполнения специально разработанной электронной регистрационной формы.
Результаты и обсуждение. На протяжении 9 месяцев 2016 года в Реестр внесены данные о 904 пациентах с разными формами ОКС, в том числе с ОКС с элевацией сегмента ST и ОИМ с зубцом Q (Q-ИM) — соответственно 291 (32,2 %) и 319 (35,3 %) случаев. Среди пациентов с ОКС с элевацией сегмента ST медиана времени от начала симптомов до установления диагноза составила 140 мин (межквартильный размах 70,0 — 360,0), у 113 (45,4 %) пациентов диагноз был установлен до 2 ч от начала симптомов, у 189 (75,9 %) — до 6 ч, у 224 (90,0 %) — до 12 ч. Первичное чрескожное коронарное вмешательство (ПКВ) выполнено у 261 пациента (28,9 % всех ОКС), тромболитическая терапия проведена у 56 пациентов (6,2 %). Смертность среди всех пациентов с ОКС составила 14,2 % с существенными различиями между районами (0 % в Перечинском и Межгорском районах, 26,7 % — в Воловецком, 29,3 % — в Виноградовском, 37,5 % — в Великоберезнянском). Смертность среди пациентов, которым выполнили ПКВ, составила 7,3 %; в когорте пациентов, которым не проводили ПКВ, смертность составила 17,0 %, что соответствует относительному риску 0,43 (95 % доверительный интервал 0,27 — 0,68, NNT = 10,3). Среди всех смертельных случаев доля смертей после ПКВ в среднем составила 24,1 %. Наблюдались существенные отличия этого показателя по районам — от 0 % в Береговском, Межгорском, Перечинском и Раховском до 50 % в Великоберезнянском и Воловецком районах. Обнаружен стойкий тренд к меньшему уровню смертности при увеличении доли пациентов, получивших реперфузионную терапию. Сопоставление данных относительно смертности в Реестре и согласно официальной медицинской отчетности обнаружило систематическое превышение показателей смертности в официальной статистике (14,2 по сравнению с 21,7 %).
Выводы. Анализ данных Реестра указывает на недостаточное выявление ОКС (в особенности ОКС без элевации сегмента ST и ОИМ без зубца Q), наличие значительных отличий между административно-территориальными единицами Закарпатской области в показателях качества оказания медицинской помощи пациентам с ОКС и значительное снижение (на 57 %) уровня смертности от ОИМ при проведении реперфузионной терапии

Ключевые слова: острый коронарный синдром, реперфузионное лечение, реестр.

Список литературы:  
1.    Соколов М. Ю. и др. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: расширенный сравнительный анализ 2014 — 2015 гг. Региональные реперфузионные сети в Украине — динамика развития // Серце і судини. — 2016. — № 3. — C. 14 — 34.
2.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: первые результаты анализа // Серце і судини. — 2013. — № 3. — С. 7 — 19.
3.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: расширенный сравнительный анализ, реперфузионная терапия в Украине, Сервей ПКВ — 2015 // Серце і судини. — 2015. — № 3. — С. 7 — 29.
4.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: сравнительный анализ 2012 — 2013 гг // Серце і судини. — 2014. — № 3. — С. 10 — 23.
5.    Тыць С. Н., Гуков А. Г., Шаповалов Н. А., Некраса А. И. Опыт оптимизации оказания неотложной медицинской помощи больным с острым коронарным синдромом в Луганской области // Український кардіологічний журнал. — 2013. — № 1. — С. 46 — 49.
6.    Andrikopoulos G., Pipilis A., Goudevenos J. et al. Epidemiological characteristics, management and early outcome of acute myocardial infarction in Greece. The HELlenic Infarction Observation Study // Hellenic J. Cardiol. — 2007. — Nov–Dec; 48 (6). — Р. 325 — 334.
7.    Baz J. A., Pinar E., Albarrán A. et al. Spanish Society of Cardiology Working Group on Cardiac Catheterization and Interventional Cardiology. Spanish Cardiac Catheterization and Coronary Intervention Registry. 17th official report of the Spanish Society of Cardiology Working Group on Cardiac Catheterization and Interventional Cardiology (1990 — 2007) // Rev. Esp. Cardiol. — 2008. — Dec; 61 (12). — Р. 1298 — 1314.
8.    Bjorklund E., Lindahl B., Stenestrand U. et al. Outcome of ST–elevation myocardial infarction treated with thrombolysis in the unselected population is vastly different from samples of eligible patients in a large–scale clinical trial // Am. Heart J. — 2004. — 148. — Р. 566 — 573.
9.    Brocco S., Fedeli U., Schievano E. et al. Effect of the new diagnostic criteria for ST–elevation and non–ST–elevation acute myocardial infarction on 4–year hospitalization: an analysis of hospital discharge records in the Veneto Region // J. Cardiovasc. Med. (Hagerstown). — 2006. — Jan; 7 (1). — Р. 45 — 50.
10.    Chiara A., Fresco C., Savonitto S. et al. Epidemiology of non–ST elevation acute coronary syndromes in the Italian cardiology network: the BLITZ–2 study // Eur. Heart J. — 2006. — 27. — Р. 393 — 405.
11.    Danchin N., Coste P., Ferrières J. et al. Comparison of Thrombolysis Followed by Broad Use of Percutaneous Coronary Intervention With Primary Percutaneous Coronary Intervention for ST–Segment Elevation Acute Myocardial Infarction Data From the French Registry on Acute ST–Elevation Myocardial Infarction (FAST–MI) // Circulation. — 2008. — 118. — Р. 268 — 276.
12.    Ferreira J., Monteiro P., Mimoso J. National Registry of Acute Coronary Syndromes: results of the hospital phase in 2002 // Rev. Port. Cardiol. — 2004. — Oct; 23 (10). — Р. 1251 — 1272.
13.    Goldberg R. J., Spencer F. A., Fox K. A.A. et al. Prehospital delay in patients with acute coronary syndromes (from the Global Registry of Acute Coronary Events) // Am. J. Cardiol. — 2009. — 103. — Р. 598 — 603.
14.    http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/en/index.html (Fact sheet N°310 Updated May 2014).
15.    Jeger R., Radovanovic D., Hunziker P. et al. Ten–year trends in the incidence and treatment of cardiogenic shock // Ann. Intern. Med. — 2008. — 149. — Р. 618 — 626.
16.    Kalla K., Christ G., Karnik R. et al. Implementation of guidelines improves the standard of care: the Viennese registry on reperfusion strategies in ST–elevation myocardial infarction (Vienna STEMI registry) // Circulation. — 2006. — 113. — Р. 2398 — 2405.
17.    Koek H. L., van Dis S. J., Peters R. J.G. et al. Hart en vaatziekten in Nederland 2005, Nederlandse Hartstichting, den Haag, 2005. — Р. 9 — 32.
18.    Maeder M., Stauffer J.–C., Windecker S. et al. Interventional cardiology in Switzerland 2006. on behalf of the Working Group «Interventional Cardiology and Acute Coronary Syndrome» // Kardiovaskuläre Medizin. — 2008. — 11. — Р. 187 — 195.
19.    Mandelzweig L., Battler A., Boyko V. et al. The second Euro Heart Survey on acute coronary syndromes: Characteristics, treatment, and outcome of patients with ACS in Europe and the Mediterranean Basin in 2004 // Eur. Heart J. — 2006. — 27. — Р. 2285 — 2293.
20.    Marrugat J., Elosua R., Marti H. Epidemiology of ischaemic heart disease in Spain: Estimation of the number of cases and trends from 1997 to 2005 // Rev. Esp. Cardiol. — 2002. — 55. — Р. 337 — 346.
21.    Mühlberger V., Pachinger O. Herzkathetereingriffe in Osterreich im Jahr 2007 (mit Audit 2004 — 2008) // J. Kardiol. — 2009. — 16. — Р. 86 — 103.
22.    Pajunen P., Koukkunen H., Ketonen M. et al. The validity of the Finnish Hospital Discharge Register and Causes of Death Register data on coronary heart disease // Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. — 2005. — 12. — Р. 132 — 137.
23.    Pipilis A., Andrikopoulos G., Lekakis J. et al. on behalf of the HELIOS group. Outcome of patients with acute myocardial infarction admitted in hospitals with or without catheterization laboratory: results from the HELIOS registry // Eur. J. Cardiovasc. Prevention Rehab. — 2009. — 16. — Р. 85 — 90.
24.    Salomaa V., Ketonen M., Koukkunen H. et al. Decline in out–of–hospital coronary heart disease deaths has contributed the main part to the overall decline in coronary heart disease mortality rates among persons 35 to 64 years of age in Finland: the FINAMI study // Circulation. — 2003. — 108. — Р. 691 — 696.
25.    Schoenenberger A. W., Radovanovic D., Stauffer J.–C. et al. Age–related differences in the use of guideline–recommended medical and interventional therapies for acute coronary syndromes: a cohort study for the Acute Myocardial Infarction in Switzerland Plus Investigators // J. Am. Geriatr. Soc. — 2008. — 56. — Р. 510 — 516.
26.    Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2012. — 33. — Р. 2569 — 2619.
27.    Stenestrand U., Lindbäck J., Wallentin L. Long–term outcome of primary percutaneous coronary intervention vs prehospital and in–hospital thrombolysis for patients with ST–elevation myocardial infarction // JAMA. — 2006. — 296. — Р. 1749 — 1756.
28.    Suessenbacher A., Doerler J., Alber H. et al. Gender–related outcome following precutaneous coronary intervention for ST–elevation myocardial infarction: data from the Asutrian Acute PCI Registry // Eurointerv. — 2008. — 4. — Р. 271 — 276.
29.    Widimsky P., Zelizko M., Jansky P. et al. on behalf of the Czech investigators. The incidence, treatment strategies and outcomes of acute coronary syndromes in the «reperfusion network» of different hospital types in the Czech Republic: Results of the CZech Evaluation of acute Coronary syndromes in Hospitalized patients (CZECH) Registry // Intern. J. Cardiol. — 2007. — 119. — Р. 212 — 219.
30.    Yeh R. W., Sidney S., Chandra M. et al. Population trends in the incidence and outcomes of acute myocardial infarction // N. Engl. J. Med. — 2010. — 362. — Р. 2155 — 2165.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. Оригінальні дослідження

 

Клініко-анамнестична характеристика та показники внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з гострим інфарктом міокарда залежно від поліморфізму T(–786)C гена ендотеліальної NO-синтази

В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, О. Е. Матузок

Харківська медична академія післядипломної освіти

Мета роботи — дослідити можливий зв’язок поліморфізму T(–786)C гена ендотеліальної NO-синтази (eNOs) із показниками внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих із гострим інфарктом міокарда (ІМ), яким проведено тромболітичну терапію.
Матеріали і методи. Обстежено 64 хворих з ІМ з елевацією сегмента ST, яким було проведено внутрішньовенну тромболітичну терапію. У всіх хворих виконували ЕхоКГ та визначали алельний поліморфізм T(–786)C гена eNOs методом полімеразної ланцюгової реакції.
Результати та обговорення. 22 (34,4 %) пацієнти були носіями генотипу ТТ, 34 (53,1 %) — генотипу ТС і 8 (12,5 %) — генотипу СС. Обстежених хворих розподілили на дві групи: носії генотипу ТТ (I група) та носії генотипів TC і СС (II група). Встановлено, що в анамнезі хворих II групи статистично значуще частіше траплялися артеріальна гіпертензія (р = 0,046), цукровий діабет 2 типу (р = 0,052), обтяжена спадковість щодо раннього розвитку серцево-судинних захворювань (р = 0,048). Хворі II групи були краще інформовані про наявність у них дисліпідемії до розвитку поточного ІМ (р = 0,047). За даними ЕхоКГ встановлено, що в І групі середній кінцеводіастолічний об’єм (КДО) лівого шлуночка (ЛШ) становив (128,82 ± 20,70) мл і був статистично значуще меншим, ніж у ІІ групі: (138,41 ± 21,40) мл (р = 0,054). Середній кінцевосистолічний об’єм (КСО) ЛШ також був статистично значуще меншим у І групі, ніж у ІІ ((63,27 ± 9,67) і (69,78 ± 13,76) мл відповідно; р = 0,052). Під час регресійного аналізу отримана статистично значуща регресійна модель (p < 0,01), згідно з якою збільшення КДО у хворих з гострим ІМ на 3,0 % (р = 0,001), а збільшення КСО — на 3,8 % (р = 0,005) пов’язане з наявністю алелі С поліморфізму T(–786)C гена eNOs.
Висновки. У хворих з гострим ІМ з елевацією сегмента ST, які є носіями алелі С поліморфізму T(–786)C гена eNOs, статистично значуще частіше реєструють артеріальну гіпертензію, цукровий діабет 2 типу й обтяжену спадковість щодо раннього розвитку серцево-судинних захворювань. Наявність у генотипі хворих з ІМ алелі С поліморфізму T(–786)C гена eNOS слугує незалежним чинником, що впливає на збільшення КСО та КДО ЛШ.

Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, ремоделювання лівого шлуночка, поліморфізм гена ендотеліальної NO-синтази.

Список літератури:  
1.    Пархоменко А. Н., Лутай Я. М., Иркин О. И. и др. Клинико-прогностическое значение полиморфизма гена эндотелиальной NO–синтетазы у больных с острым коронарным синдромом // МНС. — 2014. — № 3 (58). — С. 45 — 54.
2.    Целуйко В. Й., Яковлева Л. М., Бондар Т. М. Роль поліморфізму T-786C гена ендотеліальної NO-синтази у порушеннях метаболізму оксиду азоту та розвитку атеросклерозу // УКЖ. — 2012. — № 4. — С. 130 — 134.
3.    Целуйко В. И., Яковлева Л. Н. Генетические аспекты артериальной гипертензии у больных ишемической болезнью сердца // АГ. — 2013. — № 5 (31). — C. 16 — 20.
4.    Целуйко В. И., Яковлева Л. Н., Лучков А. Б. Показатели внутрисердечной гемодинамики у больных ишемической болезнью сердца в зависимости от полиморфизма T-786C промотора гена эндотелиальной NO-синтазы // МНС. — 2013. — № 8 (55). — С. 99 — 104.
5.    Flachskampf F. A., Schmid M., Rost C. et al. Cardiac imaging after myocardial infarction // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 32 (3). — P. 272 — 283.
6.    Fraccarollo D., Galuppo P., Bauersachs J. Novel therapeutic approaches to post-infarction remodelling // Cardiovasc. Res. — 2012. — Vol. 94 (2). — P. 293 — 303.
7.    Galli A., Lombardi F. Postinfarct Left Ventricular Remodelling: A Prevailing Cause of Heart Failure // Cardiology Research and Practice. — Vol. 2016. — Article ID 2579832, 12 pages, 2016.
8.    Go A. S., Mozaffarian D., Roger V. L. et al. Heart disease and stroke statistics—2014 update: a report from the American heart association // Circulation. — 2014. — Vol. 129 (3). — P. 399 — 410.
9.    He Y., Fan Z., Zhang J. et al. Polymorphisms of eNOS gene are associated with diabetic nephropathy: a meta-analysis // Mutagenesis. — 2010. — Vol. 26 (2). — P. 339 — 349.
10.    Kazakov A., Müller P., Jagoda P. et al. Endothelial nitric oxide synthase of the bone marrow regulates myocardial hypertrophy, fibrosis, and angiogenesis // Cardiovasc. Res. — 2012. — Vol. 93 (3). — P. 397 — 405.
11.    Konsola T., Antonopoulos A., Siasos G. et al. The Impact of Genetic Variability of eNOS on Progression of Microvascular Disease in Type 2 Diabetes Patients: Effects on Angiogenesis Mechanisms // Circulation. — 2016. — Vol. 134 (1). — A19698
12.    Loyer X., Heymes C., Samuel J. L. Constitutive nitric oxide synthases in the heart from hypertrophy to failure // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. — 2008. — Vol. 35 (4). — P. 483 — 488.
13.    Morrow D. A., Antman E. M., Charlesworth A. et al. TIMI risk score for ST-elevation myocardial infarction: a convenient, bedside, clinical score for risk assessment at presentation: an InTIME II trial substudy // Circulation. — 2000. — Vol. 102. — P. 2031 — 2037.
14.    Niu W., Qi Y. An Updated Meta-Analysis of Endothelial Nitric Oxide Synthase Gene: Three Well-Characterized Polymorphisms with Hypertension // PLoS One. — 2011. — Vol. 6 (9). — Р. e24266.
15.    Ponikowski P., Voors A. A., Anker S. D. et al. Task force Members and Document Reviewers. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2016. — Vol. 18 (8). — P. 891 — 975.
16.    Rai H., Parveen F., Kumar S. et al. Association of Endothelial Nitric Oxide Synthase Gene Polymorphisms with Coronary Artery Disease: An Updated Meta-Analysis and Systematic Review // PLoS One. — 2014. — Vol. 9 (11). — Р. e113363.
17.    Roffi M., Patrono C., Collet J. P. et al. 2015 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation: the Task Force for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting without Persistent ST-Segment Elevation of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37 (3). — P. 267 — 315.
18.    Tseluyko V., Yakovleva L. N. Clinical and anamnestic characteristics of patients with CAD depending on gene polymorphism T786C promotor of endotelial NO syntase // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34 (suppl. 1). — P. 4014.
19.    Vecoli C., Andreassi M. G., Liga R. et al. T (-786)→C polymorphism of the endothelial nitric oxide synthase gene is associated with insulin resistance in patients with ischemic or non ischemic cardiomyopathy // BMC medical genetics. — 2012. — Vol. 13 (1). — P. 92.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 10 квітня 2017 р.

Целуйко Віра Йосипівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри кардіології та функціональної діагностики
61176, м. Харків, вул. Салтівське шосе, 266
E-mail: viratseluyko@ukr.net. Тел. (57) 710-98-81

 

Клинико-анамнестическая характеристика и показатели внутрисердечной гемодинамики у больных с острым инфарктом миокарда в зависимости от полиморфизма T(–786)C гена эндотелиальной NO-синтазы

В. И. Целуйко, Л. Н. Яковлева, О. Э. Матузок

Харьковская медицинская академия последипломного образования

Цель работы — исследовать возможную связь полиморфизма T(–786)C гена эндотелиальной NO-синтазы (eNOs) с показателями внутрисердечной гемодинамики у больных с острым инфарктом миокарда (ИМ), которым проведена тромболитическая терапия.
Материалы и методы. Обследовано 64 больных с ИМ с элевацией сегмента ST, которым была проведена внутривенная тромболитическая терапия. У всех больных проводили ЭхоКГ и определяли аллельный полиморфизм T(–786)C гена eNOs методом полимеразной цепной реакции.
Результаты и обсуждение. 22 (34,4 %) пациента были носителями генотипа ТТ, 34 (53,1 %) — генотипа ТС и 8 (12,5 %) — генотипа СС. Обследованных больных разделили на две группы: І группу составили носители генотипа ТТ, II группу — носители генотипов ТС и СС. Установлено, что во ІІ группе больных статистически значимо чаще встречались анамнез артериальной гипертензии (р = 0,046), сахарного диабета 2 типа (р = 0,052), отягощенная наследственность по раннему развитию сердечно-сосудистых заболеваний (р = 0,048). Больные II группы были лучше информированы о наличии у них дислипидемии до развития настоящего ИМ (р = 0,047). При ЭхоКГ установлено, что в І группе средний конечнодиастолический объем (КДО) левого желудочка (ЛЖ) составил (128,82 ± 20,70) мл и был статистически значимо меньше, чем во ІІ группе: (138,41 ± 21,40) мл (р = 0,054). Средний конечносистолический объем (КСО) ЛЖ также был статистически значимо меньше в І группе, чем во ІІ ((63,27 ± 9,67) и (69,78 ± 13,76) мл соответственно; р = 0,052). При проведении регрессионного анализа получена статистически значимая регрессионная модель (p < 0,01), в соответствии с которой увеличение КДО у больных с острым ИМ на 3,0 % (р = 0,001), а увеличение КСО — на 3,8 % (р = 0,005) связано с наличием аллеля С полиморфизма T(–786)C гена eNOs.
Выводы. У больных с острым ИМ с элевацией сегмента ST, которые являются носителями аллеля С полиморфизма T(–786)C гена eNOs, статистически значимо чаще регистрируют артериальную гипертензию, сахарный диабет 2 типа и отягощенную наследственность по раннему развитию сердечно-сосудистых заболеваний. Наличие в генотипе больных с ИМ аллеля С полимофизма T(–786)C гена eNOS является независимым фактором, влияющим на увеличение КСО и КДО ЛЖ.

Ключевые слова: острый инфаркт миокарда, ремоделирование левого желудочка, полиморфизм гена эндотелиальной NO-синтазы.

Список литературы:  
1.    Пархоменко А. Н., Лутай Я. М., Иркин О. И. и др. Клинико-прогностическое значение полиморфизма гена эндотелиальной NO–синтетазы у больных с острым коронарным синдромом // МНС. — 2014. — № 3 (58). — С. 45 — 54.
2.    Целуйко В. Й., Яковлева Л. М., Бондар Т. М. Роль поліморфізму T-786C гена ендотеліальної NO-синтази у порушеннях метаболізму оксиду азоту та розвитку атеросклерозу // УКЖ. — 2012. — № 4. — С. 130 — 134.
3.    Целуйко В. И., Яковлева Л. Н. Генетические аспекты артериальной гипертензии у больных ишемической болезнью сердца // АГ. — 2013. — № 5 (31). — C. 16 — 20.
4.    Целуйко В. И., Яковлева Л. Н., Лучков А. Б. Показатели внутрисердечной гемодинамики у больных ишемической болезнью сердца в зависимости от полиморфизма T-786C промотора гена эндотелиальной NO-синтазы // МНС. — 2013. — № 8 (55). — С. 99 — 104.
5.    Flachskampf F. A., Schmid M., Rost C. et al. Cardiac imaging after myocardial infarction // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 32 (3). — P. 272 — 283.
6.    Fraccarollo D., Galuppo P., Bauersachs J. Novel therapeutic approaches to post-infarction remodelling // Cardiovasc. Res. — 2012. — Vol. 94 (2). — P. 293 — 303.
7.    Galli A., Lombardi F. Postinfarct Left Ventricular Remodelling: A Prevailing Cause of Heart Failure // Cardiology Research and Practice. — Vol. 2016. — Article ID 2579832, 12 pages, 2016.
8.    Go A. S., Mozaffarian D., Roger V. L. et al. Heart disease and stroke statistics—2014 update: a report from the American heart association // Circulation. — 2014. — Vol. 129 (3). — P. 399 — 410.
9.    He Y., Fan Z., Zhang J. et al. Polymorphisms of eNOS gene are associated with diabetic nephropathy: a meta-analysis // Mutagenesis. — 2010. — Vol. 26 (2). — P. 339 — 349.
10.    Kazakov A., Müller P., Jagoda P. et al. Endothelial nitric oxide synthase of the bone marrow regulates myocardial hypertrophy, fibrosis, and angiogenesis // Cardiovasc. Res. — 2012. — Vol. 93 (3). — P. 397 — 405.
11.    Konsola T., Antonopoulos A., Siasos G. et al. The Impact of Genetic Variability of eNOS on Progression of Microvascular Disease in Type 2 Diabetes Patients: Effects on Angiogenesis Mechanisms // Circulation. — 2016. — Vol. 134 (1). — A19698
12.    Loyer X., Heymes C., Samuel J. L. Constitutive nitric oxide synthases in the heart from hypertrophy to failure // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. — 2008. — Vol. 35 (4). — P. 483 — 488.
13.    Morrow D. A., Antman E. M., Charlesworth A. et al. TIMI risk score for ST-elevation myocardial infarction: a convenient, bedside, clinical score for risk assessment at presentation: an InTIME II trial substudy // Circulation. — 2000. — Vol. 102. — P. 2031 — 2037.
14.    Niu W., Qi Y. An Updated Meta-Analysis of Endothelial Nitric Oxide Synthase Gene: Three Well-Characterized Polymorphisms with Hypertension // PLoS One. — 2011. — Vol. 6 (9). — Р. e24266.
15.    Ponikowski P., Voors A. A., Anker S. D. et al. Task force Members and Document Reviewers. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2016. — Vol. 18 (8). — P. 891 — 975.
16.    Rai H., Parveen F., Kumar S. et al. Association of Endothelial Nitric Oxide Synthase Gene Polymorphisms with Coronary Artery Disease: An Updated Meta-Analysis and Systematic Review // PLoS One. — 2014. — Vol. 9 (11). — Р. e113363.
17.    Roffi M., Patrono C., Collet J. P. et al. 2015 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation: the Task Force for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting without Persistent ST-Segment Elevation of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37 (3). — P. 267 — 315.
18.    Tseluyko V., Yakovleva L. N. Clinical and anamnestic characteristics of patients with CAD depending on gene polymorphism T786C promotor of endotelial NO syntase // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34 (suppl. 1). — P. 4014.
19.    Vecoli C., Andreassi M. G., Liga R. et al. T (-786)→C polymorphism of the endothelial nitric oxide synthase gene is associated with insulin resistance in patients with ischemic or non ischemic cardiomyopathy // BMC medical genetics. — 2012. — Vol. 13 (1). — P. 92.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

8. Оригінальні дослідження

 

Зв’язок дисфункції нирок у хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю з визначенням клінічної та гемодинамічної конгестії за допомогою маркерів гострого пошкодження нирок і ефективність деконгестивної терапії

К. М. Амосова1, І. І. Горда1, А. Б. Безродний1, Г. В. Мостбауер1, А. В. Саблін2, Н. В. Мельниченко2, Ю. О. Сиченко1, І. В. Прудкий1, І. С. Ковальова1, О. В

1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
2 Олександрівська клінічна лікарня міста Києва

Мета роботи — визначити зв’язок дисфункції нирок зі ступенем вираження клінічних та гемодинамічних ознак конгестії за маркерами гострого пошкодження нирок і ефективність деконгестії у хворих із гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН).
Матеріали і методи. У проспективне дослідження залучено 107 «теплих і вологих» хворих із ГДСН віком від 38 до 85 років (у середньому (65,7 ± 2,2) року), у тому числі 78 (70,1 %) чоловіків, які були послідовно госпіталізовані в кардіологічні відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва протягом 2013 — 2014 рр. Хворих розподілили на дві групи залежно від швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) при госпіталізації: менше 60 мл/(хв · 1,73 м2), тобто зі значно зниженою, та 60 мл/(хв · 1,73 м2) і більше, тобто з відносно збереженою ШКФ.
Результати та обговорення. У групі зі зниженою ШКФ пацієнти були статистично значуще старшими ((64,8 ± 2,72) і (55,3 ± 2,32) року відповідно; р < 0,01) і відрізнялися більшою частотою артеріальної гіпертензії (86,9 і 54,3 %; р < 0,01), цукрового діабету (32,8 і 15,2 %; р < 0,05), зниженням фракції викиду менше 45 % (88,5 і 63,0 % відповідно; p < 0,01). Середня тривалість стаціонарного лікування становила ((14,9 ± 0,9) доби у групі хворих із ШКФ менше 60 мл/(хв · 1,73 м2) і (11,7 ± 0,7) доби у пацієнтів із ШКФ 60 мл/(хв · 1,73 м2) і більше (p < 0,01). Більший ступінь вираження серцевої недостатності за класами NYHA із переважанням IV функціонального класу у хворих цієї групи асоціювався з більшим ступенем вираження клінічних виявів конгестії — задишки за шкалою Borg, ортопное-набрякового індексу Lala і модифікованого індексу конгестії Gheorghiade (усі p < 0,05), а також підвищенням E/E′ на 23,5 % і NT-proBNP — на 22,5 % (p < 0,01).
Висновки. У «теплих і вологих» пацієнтів з ГДСН хронічна хвороба нирок (ХХН) спостерігається в 57 % випадків і асоціюється більшим ступенем вираження клінічних ознак конгестії. Загальноприйнята деконгестивна терапія діуретиками й нітратами у хворих з ГДСН із ХХН супроводжувалася більш вираженим, ніж за відсутності ХХН, транзиторним зниженням ШКФ на третю добу госпіталізації і підвищенням рівня NGAL, лише в пацієнтів із ХХН, імовірно, унаслідок гострого пошкодження нирок.

Ключові слова: гостре пошкодження нирок, гостра декомпенсована серцева недостатність, ліпокалін, асоційований із желатиназою нейтрофілів (NGAL), деконгестія, швидкість клубочкової фільтрації.

Список літератури:  
1.    Adams K. F., Jr, Fonarow G. C., Emerman C. L. et al. Characteristics and outcomes of patients hospitalized for heart failure in the United States: rationale, design, and preliminary observations from the first 100,000 cases in the Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) // Am. Heart J. — 2005. — Vol. 149. — P. 209 — 216.
2.    American Heart Association. Heart Disease and Stroke Statistics 2007 Update // Dallas, TX. — American Heart Association. — 2007.
3.    Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion // Med. Sci. Sports Exercise. — 1982. — Vol. 14. — P. 377 — 381.
4.    Brisco M. A., Testani M. Novel Renal Biomarkers to Assess Cardiorenal Syndrome // Curr. Heart Fail. Rep. —2014. — Vol. 11 (4). — P. 485 — 499.
5.    Cleland J. G., Swedberg K., Cohen-Solal A. et al. The Euro Heart Failure Survey of the EUROHEART survey programme: a survey on the quality of care among patients with heart failure in Europe: the Study Group on Diagnosis of the Working Group on Heart Failure of the European Society of Cardiology: the Medicines Evaluation Group Centre for Health Economics University of York // Eur. J. Heart Fail. —2000. — Vol. 2. — P. 123 — 132.
6.    Cleland J. G., Swedberg K., Follath F. et al. Study Group on Diagnosis of the Working Group on Heart Failure of the European Society of Cardiology: The Euro- Heart Failure survey program—A survey on the quality of care among patients with heart failure in Europe // Eur. Heart J. — 2003. — Vol. 24. — P. 442 — 463.
7.    Dries D. L., Exner D. V., Domanski M. J. et al. The prognostic implications of renal insufficiency in asymptomatic and symptomatic patients with left ventricular systolic dysfunction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2000. — Vol. 35 (3). — P. 681 — 689.
8.    Farmakis D., Parissis J., Lekakis J., Filippatos G. Acute heart failure: Epidemiology, risk factors, and prevention // Rev. Esp. Cardiol. — 2015. — Vol. 68. — P. 245 — 248.
9.    Felker M., O’Connor C. M., Braunwald E. Loop diuretics in acute decompensated heart failure: necessary? Evil? A necessary evil? // Circ. Heart Fail. — 2009. — Vol. 2 (1). — P. 56 — 62.
10.    Fonarow G. C. The Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE): opportunities to improve care of patients hospitalized with acute decompensated heart failure // Rev. Cardiovasc. Med. — 2003. — Vol. 4 (suppl. 7). — P. 21 — 30.
11.    Fonarow G. C., Abraham W. T., Albert N. M. et al. OPTIMIZE-HF Investigators and Hospitals: Influence of a performance-improvement initiative on quality of care for patients hospitalized with heart failure: Results of the organized program to initiate lifesaving treatment in hospitalized patients with heart failure (OPTIMIZE-HF) // Arch. Intern. Med. — 2007. — Vol. 167. — P. 1493 — 1502.
12.    Gandhi S. K., Powers J. C., Nomier A. M. et al. The pathogenesis of acute pulmonary edema associated with hypertension // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 17 — 22.
13.    Gheorghiade M., Follath F., Ponikowski P. et al. Assessing and grading congestion in acute heartfailure: a scientific statement from the Acute Heart Failure Committee of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology and endorsed by the European Society of Intensive Care Medicine // Eur. J. Heart Fail. — 2010. — Vol. 12. — P. 423 — 433.
14.    Gheorghiade M., Zannad F., Sopko G. et al. Acute heart failure syndromes // Circulation. —2005. — Vol. 112. — P. 3958 — 3968.
15.    Haase M., Devarajan P., Haase-Fielitz A. et al. The Outcome of Neutrophil Gelatinase-Associated Lipocalin-Positive Subclinical Acute Kidney Injury: A Multicenter Pooled Analysis of Prospective Studies // J. Am. Coll. Cardiol. —2011. — Vol. 57. — P. 1752 — 1761.
16.    Haase-Fielitz A., Haase M., Devarajan P. Neutrophil gelatinase-associated lipocalin as a biomarker of acute kidney injury: a critical evaluation of current status // Ann. Clin. Biochem. — 2014. — Vol. 51. — P. 335 — 351.
17.    Heywood J. T., Fonarow G. C., Costanzo M. R. et al. ADHERE Scientific Advisory Committee and Investigators: High prevalence of renal dysfunction and its impact on outcome in 118,465 patients hospitalized with acute decompensated heart failure: A report from the ADHERE database // J. Card. Fail. — 2007. — Vol. 13. — P. 422 — 430.
18.    Lala A., McNulty S. E., Mentz R. J. et al. Relief and Recurrence of Congestion During and After Hospitalization for Acute Heart Failure: Insights From Diuretic Optimization Strategy Evaluation in Acute Decompensated Heart Failure (DOSE-AHF) and Cardiorenal Rescue Study in Acute Decompensated Heart Failure (CARESS-HF) // Circ. Heart Fail. —2015. — Vol. 8 (4). — P. 741 — 748.
19.    Leithe M. E., Margorien R. D., Hermiller J. B. et al. Relationship between central hemodynamics and regional blood flow in normal subjects and in patients with congestive heart failure // Circulation. — 1984. — Vol. 69. — P. 57 — 64.
20.    Levey A. S., Stevens L. A. et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate // Ann. Intern. Med. — 2009. — Vol. 150. — P. 604 — 612.
21.    Liu P. P. Cardiorenal syndrome in heart failure: A cardiologist’s perspective // Can. J. Cardiol. — 2008. — Vol. 24 (suppl. B). — P. 25 — 29.
22.    Ljungman S., Laragh J. H., Cody R. J. Role of the kidney in congestive heart failure: relationship of cardiac index to kidney function // Drugs. — 1990. — Vol. 39 (4). — P. 10 — 21.
23.    Marti C. N., Georgiopoulou V. V., Kalogeropoulos A. P. Acute heart failure: patient characteristics and pathophysiology // Curr. Heart Fail. Rep. — 2013. — Vol. 10 (4). — P. 427 — 33.
24.    McCullough P. A., Ahmad A. Cardiorenal syndromes // World J. Cardiol. —2011. — Vol. 26. — P. 1 — 9.
25.    Mehta R. L., Kellum J. A., Shah S. V. et al. Acute Kidney Injury Network: report of an initiative to improve outcomes in acute kidney injury // Crit. Care. — 2007. — Vol. 11. — P. 31.
26.    Mentz R. J., Kjeldsen K., Rossi G. P. et al. Decongestion in acute heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2014. — Vol. 16 (5). — P. 471 — 482.
27.    Milo-Cotter O., Adams K. F., O’Connor C. M. et al. Acute heart failure associated with high admission blood pressure — a distinct vascular disorder? // Eur. J. Heart Fail. — 2007. — Vol. 9. — P. 178 — 183.
28.    Molitch M. E., Adler A. I., Flyvbjerg A. et al. Diabetic kidney disease — A clinical update from Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) // Kidney Int. — 2015. — Vol. 87 (1). — P. 20 — 30.
29.    Nieminen M. S., Harjola V. P. Definition and epidemiology of acute heart failure syndromes // Am. J. Cardiol. — 2005. — Vol. 96 (6A). — P. 5 — 10.
30.    Palazzuoli A., Ruocco G., Ronco C., McCullough P. A. Loop diuretics in acute heart failure: beyond the decongestive relief for the kidney // Critical Care. — 2015. — Vol. 19. — P. 296.
31.    Qiugen Zhou, Chunmei Zhao, Di Xie. et al. Acute and acute-on-chronic kidney injury of patients with decompensated heart failure: impact on outcomes // BMC Nephrology. — 2012. — Vol. 13. — P. 51.
32.    Reid R., Ezekowitz J. A., Brown P. M. et al. The prognostic importance of changes in renal function during treatment for acute heart failure depends on admission renal function // PLoS One. — 2015. — Vol. 10 (9).
33.    Sarnak M. J. A Patient with heart failure and worsening kidney function // Clin. J. Am. Soc. Nephrol. — 2014. — Vol. 9 (10). — P. 1790 — 1798.
34.    Stewart S., MacIntyre K., Hole D. J. More ‘malignant’ than cancer? 5-year survival following a first admission with heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2001. — Vol. 3. — P. 315 — 322.
35.    The Criteria Committee of the New York Heart Association. Nomenclature and сriteria for diagnosis of diseases of the heart and great vessels. — 9th ed. — Boston, Mass: Little, Brown & Co; 1994. — Р. 253 — 256.
36.    Zannad F., Mebazaa A., Juillière Y. et al. EFICA Investigators. Clinical profile, contemporary management and one-year mortality in patients with severe acute heart failure syndromes: The EFICA study // Eur. J. Heart Fail. — 2006. — Vol. 8 (7). — P. 697 — 705.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 18 травня 2017 р.
Амосова Катерина Миколаївна, чл.-кор. НАМН України,  д. мед. н., проф., ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, проф. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46

 

Связь нарушения функции почек у больных с острой декомпенсированной сердечной недостаточностью с определением клинической и гемодинамической конгестии при помощи маркеров острого повреждения почек и эффективность деконгестивной терапии

Е. Н. Амосова1, И. И. Горда1, А. Б. Безродный1, Г. В. Мостбауэр1, А. В. Саблин2, Н. В. Мельниченко2, Ю. А. Сыченко1, И. В. Прудкий1, И. С. Ковалёва1, Е. В.

1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
2 Александровская клиническая больница города Киева

Цель работы — определить связь дисфункции почек с выраженностью клинических и гемодинамических признаков конгестии маркерами острого повреждения почек (ОПН) и эффективность деконгестии у больных с острой декомпенсированной сердечной недостаточностью (ОДСН).
Материалы и методы. В проспективное исследование включено 107 «теплых и влажных» больных с ОДСН в возрасте от 38 до 85 лет (средний возраст (65,7 ± 2,2) года), в том числе 78 (70,1 %) мужчин, которые были последовательно госпитализированы в кардиологические отделения Александровской клинической больницы г. Киева в течение 2013 — 2014 гг. Больные были разделены на две группы в зависимости от скорости клубочковой фильтрации (СКФ) при госпитализации: меньше 60 мл/(мин · 1,73 м2), то есть со значительно сниженной, и 60 и более мл/(мин · 1,73 м2), то есть с относительно сохранной СКФ.
Результаты и обсуждение. В группе со сниженной СКФ пациенты были статистически значимо старше ((64,8 ± 2,72) и (55,3 ± 2,32) года соответственно; р < 0,01) и отличались большей частотой артериальной гипертензии (86,9 и 54,3 %; р < 0,01), сахарного диабета (32,8 и 15,2 %; р < 0,05), снижением фракции выброса менее 45 % (88,5 и 63,0 % соответственно; p < 0,01). Средняя длительность стационарного лечения составила (14,9 ± 0,9) суток в группе больных с СКФ меньше 60 мл/(мин · 1,73 м2) и (11,7 ± 0,7) суток у пациентов со СКФ 60 и более мл/(ч · 1,73 м2) (p < 0,01). Большая выраженность СН по классам NYHA с преобладанием IV функционального класса у больных этой группы ассоциировалась с большей выраженностью клинических проявлений конгестии — одышки по шкале Borg, ортопноэ-отечного индекса Lala и модифицированного индекса конгестии Gheorghiade (все p < 0,05), а также повышением E/E′ на 23,5 % и NT-proBNP — на 22,5 % (p < 0,01).
Выводы. У «теплых и влажных» пациентов с ОДСН хроническая болезнь почек (ХБП) наблюдается в 57 % случаев и ассоциируется с большей выраженностью клинических признаков конгестии. Общепринятая деконгестивная терапия диуретиками и нитратами у больных с ОДСН и ХБП сопровождалась более выраженным, чем при отсутствии ХБП, преходящим снижением СКФ на третьи сутки госпитализации и повышением NGAL только у пациентов при наличии ХБП, вероятно, вследствие острого повреждения почек.

Ключевые слова: острое повреждение почек, острая декомпенсированная сердечная недостаточность, липокалин, ассоциированный с желатиназой нейтрофилов (NGAL), деконгестия и скорость клубочковой фильтрации.

Список литературы:  
1.    Adams K. F., Jr, Fonarow G. C., Emerman C. L. et al. Characteristics and outcomes of patients hospitalized for heart failure in the United States: rationale, design, and preliminary observations from the first 100,000 cases in the Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) // Am. Heart J. — 2005. — Vol. 149. — P. 209 — 216.
2.    American Heart Association. Heart Disease and Stroke Statistics 2007 Update // Dallas, TX. — American Heart Association. — 2007.
3.    Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion // Med. Sci. Sports Exercise. — 1982. — Vol. 14. — P. 377 — 381.
4.    Brisco M. A., Testani M. Novel Renal Biomarkers to Assess Cardiorenal Syndrome // Curr. Heart Fail. Rep. —2014. — Vol. 11 (4). — P. 485 — 499.
5.    Cleland J. G., Swedberg K., Cohen-Solal A. et al. The Euro Heart Failure Survey of the EUROHEART survey programme: a survey on the quality of care among patients with heart failure in Europe: the Study Group on Diagnosis of the Working Group on Heart Failure of the European Society of Cardiology: the Medicines Evaluation Group Centre for Health Economics University of York // Eur. J. Heart Fail. —2000. — Vol. 2. — P. 123 — 132.
6.    Cleland J. G., Swedberg K., Follath F. et al. Study Group on Diagnosis of the Working Group on Heart Failure of the European Society of Cardiology: The Euro- Heart Failure survey program—A survey on the quality of care among patients with heart failure in Europe // Eur. Heart J. — 2003. — Vol. 24. — P. 442 — 463.
7.    Dries D. L., Exner D. V., Domanski M. J. et al. The prognostic implications of renal insufficiency in asymptomatic and symptomatic patients with left ventricular systolic dysfunction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2000. — Vol. 35 (3). — P. 681 — 689.
8.    Farmakis D., Parissis J., Lekakis J., Filippatos G. Acute heart failure: Epidemiology, risk factors, and prevention // Rev. Esp. Cardiol. — 2015. — Vol. 68. — P. 245 — 248.
9.    Felker M., O’Connor C. M., Braunwald E. Loop diuretics in acute decompensated heart failure: necessary? Evil? A necessary evil? // Circ. Heart Fail. — 2009. — Vol. 2 (1). — P. 56 — 62.
10.    Fonarow G. C. The Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE): opportunities to improve care of patients hospitalized with acute decompensated heart failure // Rev. Cardiovasc. Med. — 2003. — Vol. 4 (suppl. 7). — P. 21 — 30.
11.    Fonarow G. C., Abraham W. T., Albert N. M. et al. OPTIMIZE-HF Investigators and Hospitals: Influence of a performance-improvement initiative on quality of care for patients hospitalized with heart failure: Results of the organized program to initiate lifesaving treatment in hospitalized patients with heart failure (OPTIMIZE-HF) // Arch. Intern. Med. — 2007. — Vol. 167. — P. 1493 — 1502.
12.    Gandhi S. K., Powers J. C., Nomier A. M. et al. The pathogenesis of acute pulmonary edema associated with hypertension // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 17 — 22.
13.    Gheorghiade M., Follath F., Ponikowski P. et al. Assessing and grading congestion in acute heartfailure: a scientific statement from the Acute Heart Failure Committee of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology and endorsed by the European Society of Intensive Care Medicine // Eur. J. Heart Fail. — 2010. — Vol. 12. — P. 423 — 433.
14.    Gheorghiade M., Zannad F., Sopko G. et al. Acute heart failure syndromes // Circulation. —2005. — Vol. 112. — P. 3958 — 3968.
15.    Haase M., Devarajan P., Haase-Fielitz A. et al. The Outcome of Neutrophil Gelatinase-Associated Lipocalin-Positive Subclinical Acute Kidney Injury: A Multicenter Pooled Analysis of Prospective Studies // J. Am. Coll. Cardiol. —2011. — Vol. 57. — P. 1752 — 1761.
16.    Haase-Fielitz A., Haase M., Devarajan P. Neutrophil gelatinase-associated lipocalin as a biomarker of acute kidney injury: a critical evaluation of current status // Ann. Clin. Biochem. — 2014. — Vol. 51. — P. 335 — 351.
17.    Heywood J. T., Fonarow G. C., Costanzo M. R. et al. ADHERE Scientific Advisory Committee and Investigators: High prevalence of renal dysfunction and its impact on outcome in 118,465 patients hospitalized with acute decompensated heart failure: A report from the ADHERE database // J. Card. Fail. — 2007. — Vol. 13. — P. 422 — 430.
18.    Lala A., McNulty S. E., Mentz R. J. et al. Relief and Recurrence of Congestion During and After Hospitalization for Acute Heart Failure: Insights From Diuretic Optimization Strategy Evaluation in Acute Decompensated Heart Failure (DOSE-AHF) and Cardiorenal Rescue Study in Acute Decompensated Heart Failure (CARESS-HF) // Circ. Heart Fail. —2015. — Vol. 8 (4). — P. 741 — 748.
19.    Leithe M. E., Margorien R. D., Hermiller J. B. et al. Relationship between central hemodynamics and regional blood flow in normal subjects and in patients with congestive heart failure // Circulation. — 1984. — Vol. 69. — P. 57 — 64.
20.    Levey A. S., Stevens L. A. et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate // Ann. Intern. Med. — 2009. — Vol. 150. — P. 604 — 612.
21.    Liu P. P. Cardiorenal syndrome in heart failure: A cardiologist’s perspective // Can. J. Cardiol. — 2008. — Vol. 24 (suppl. B). — P. 25 — 29.
22.    Ljungman S., Laragh J. H., Cody R. J. Role of the kidney in congestive heart failure: relationship of cardiac index to kidney function // Drugs. — 1990. — Vol. 39 (4). — P. 10 — 21.
23.    Marti C. N., Georgiopoulou V. V., Kalogeropoulos A. P. Acute heart failure: patient characteristics and pathophysiology // Curr. Heart Fail. Rep. — 2013. — Vol. 10 (4). — P. 427 — 33.
24.    McCullough P. A., Ahmad A. Cardiorenal syndromes // World J. Cardiol. —2011. — Vol. 26. — P. 1 — 9.
25.    Mehta R. L., Kellum J. A., Shah S. V. et al. Acute Kidney Injury Network: report of an initiative to improve outcomes in acute kidney injury // Crit. Care. — 2007. — Vol. 11. — P. 31.
26.    Mentz R. J., Kjeldsen K., Rossi G. P. et al. Decongestion in acute heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2014. — Vol. 16 (5). — P. 471 — 482.
27.    Milo-Cotter O., Adams K. F., O’Connor C. M. et al. Acute heart failure associated with high admission blood pressure — a distinct vascular disorder? // Eur. J. Heart Fail. — 2007. — Vol. 9. — P. 178 — 183.
28.    Molitch M. E., Adler A. I., Flyvbjerg A. et al. Diabetic kidney disease — A clinical update from Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) // Kidney Int. — 2015. — Vol. 87 (1). — P. 20 — 30.
29.    Nieminen M. S., Harjola V. P. Definition and epidemiology of acute heart failure syndromes // Am. J. Cardiol. — 2005. — Vol. 96 (6A). — P. 5 — 10.
30.    Palazzuoli A., Ruocco G., Ronco C., McCullough P. A. Loop diuretics in acute heart failure: beyond the decongestive relief for the kidney // Critical Care. — 2015. — Vol. 19. — P. 296.
31.    Qiugen Zhou, Chunmei Zhao, Di Xie. et al. Acute and acute-on-chronic kidney injury of patients with decompensated heart failure: impact on outcomes // BMC Nephrology. — 2012. — Vol. 13. — P. 51.
32.    Reid R., Ezekowitz J. A., Brown P. M. et al. The prognostic importance of changes in renal function during treatment for acute heart failure depends on admission renal function // PLoS One. — 2015. — Vol. 10 (9).
33.    Sarnak M. J. A Patient with heart failure and worsening kidney function // Clin. J. Am. Soc. Nephrol. — 2014. — Vol. 9 (10). — P. 1790 — 1798.
34.    Stewart S., MacIntyre K., Hole D. J. More ‘malignant’ than cancer? 5-year survival following a first admission with heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2001. — Vol. 3. — P. 315 — 322.
35.    The Criteria Committee of the New York Heart Association. Nomenclature and сriteria for diagnosis of diseases of the heart and great vessels. — 9th ed. — Boston, Mass: Little, Brown & Co; 1994. — Р. 253 — 256.
36.    Zannad F., Mebazaa A., Juillière Y. et al. EFICA Investigators. Clinical profile, contemporary management and one-year mortality in patients with severe acute heart failure syndromes: The EFICA study // Eur. J. Heart Fail. — 2006. — Vol. 8 (7). — P. 697 — 705.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

9. Оригінальні дослідження

 

Варіанти і способи захисту міокарда при хірургічному лікуванні клапанних вад серця в поєднанні з коронарною патологією

В. І. Урсуленко, О. В. Купчинський, Л. Р. Наумова, Ю. С. Стародуб, П. М. Семенів, В. М. Галюк, Л. С. Федорова

ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», Київ

Мета роботи — оцінити результати застосування різних способів доставки кардіоплегічного розчину до міокарда при операціях поєднаного ураження коронарних артерій і клапанів серця.
Матеріали і методи. За 2014 — 2016 рр. протезування або пластику клапанів серця виконано у 3067 пацієнтів. З них поєднане шунтування коронарних артерій (ШКА) знадобилося 766 (25,0 %), які й стали об’єктом дослідження. Для захисту міокарда застосовували кілька варіантів доставки кардіоплегічного розчину до міокарда: розчин уводили після виконання ШКА і на різних етапах після перетискання аорти.
Результати. Аналіз результатів хірургічного лікування поєднаної клапанної і коронарної патології при застосуванні різних способів кардіоплегії, мінімізації впливу штучного кровообігу на організм пацієнта показав перевагу методу превентивного аортокоронарного шунтування на серці, що працює, для досягнення подальшої повноцінної кардіоплегії, що дало змогу скоротити час повного штучного кровообігу на 21,4 %, а ішемію серця — на 42,3 %.
Висновки. При хірургічному лікуванні набутих клапанних хвороб серця необхідність в одночасному ШКА була у 25,0 % пацієнтів, тобто в кожного четвертого пацієнта. Застосування методик превентивного відновлення коронарного кровотоку за допомогою ШКА на серці, що працює, до затискання аорти показало переваги цього варіанта для наступної рівномірної доставки кардіоплегічного розчину до міокарда.

Ключові слова: кардіоплегія, коронарна патологія, вади клапанів серця, варіанти захисту міокарда.

Список літератури:  
1.    Алиханов С. А., Артюхина Т. В., Мовсесян Р. Р. и др. Оценка степени повреждения миокарда гистохимическим способом // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — С. 208.
2.    Алшибая М. М., Самуилов Д. Ш., Жакиев Т.Ж и др. Биохимическая оценка применения фармакохолодовой (кустодиол) и кровяной нормотермической кардиоплегии у пациентов с осложненными формами ИБС // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — С. 209.
3.    Ватутин Н. Т., Тарадин Г. Г., Тараторина А. А. и др. Повреждение миокарда в условиях кардиоплегии и искусственного крово­обращения // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. — 2016. — № 2. — С. 41 — 49.
4.    Плечев В. В., Сурков В. А., Олейник Б. А. и др. Способ защиты миокарда при операциях коронарного шунтирования // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — С. 209.
5.    Попов В. В., Гуртовенко А. Н., Третяк А. А. и др. Фармакохолодовая кардиоплегия при изолированном протезировании аортального клапана // Вісник серцево-судинної хірургії. — 2015. — С. 161 — 167.
6.    Сабагатуллин Н. Г., Ягафаров И. Р., Закиров И. Р. и др. Наш опыт хирургического лечения клапанных пороков в сочетании с ишемической болезнью сердца // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — C.209.
7.    Урсуленко В. И. Хирургия осложненных форм ишемической болезни сердца: монография. — К., 2016. — 189 с.
8.    Урсуленко В. И., Купчинский А. В., Береговой А. А. и др. Хирургическое лечение сочетанной и клапанной патологии: проблемы защиты миокарда // Серце і судини. — 2013. — № 2. — С. 36 — 41.
9.    Чернов И. И., Тунгусов Д. С., Уртаев Р. А. и др. Хирургическое лечение ишемической болезни сердца в сочетании с коррекцией ишемической митральной недостаточности // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2011. — Т.12, № 6. — С. 55.
10.    Fuku Т., Bando К., Tanaka S. et al. Ранние и среднесрочные результаты сочетанного протезирования аортального клапана и коронарного шунтирования у пациентов пожилого возраста // Eur. J. Cardiothorac. Surgery. — 2014. — Vol. 45 (2). — Р. 335 — 340.
11.    Loop F., Tomas L., Higgins M. et al. Myocardial protection during cardiac operations. Decreased morbidity and lower cost with blood cardioplegia and coronary sinus perfusion // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 1992. — Vol. 104, N 3. — P. 608 — 618.
12.    Pinaud F. et al. Remote ischemic preconditioning in aortic valve surgery: results of a randomized controlled study // J. Cardiol. — 2016. — Vol. 67. — Р. 36 — 44.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 25 квітня 2017 р.

Урсуленко Василь Іванович, д. мед. н., проф., гол. наук. співр.
03680, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 6. Тел. (44) 275-50-29

 

Варианты и способы защиты миокарда при хирургическом лечении клапанных пороков сердца в сочетании с коронарной патологией

В. И. Урсуленко, А. В. Купчинский, Л. Р. Наумова, Ю. С. Стародуб, П. М. Семенив, В. М. Галюк, Л. С. Федорова

ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н. М. Амосова НАМН Украины», Киев

Цель работы — оценить результаты использования разных способов доставки кардиоплегического раствора к миокарду при операциях у пациентов с сочетанным поражением коронарных артерий и клапанов сердца.
Материалы и методы. За 2014 — 2016 гг. протезирование или пластика клапанов сердца выполнены у 3067 пациентов. Из них сочетанное шунтирование коронарных артерий (ШКА) потребовалось у 766 (25,0 %), которые и стали объектом исследования. Для защиты миокарда использовали несколько вариантов доставки кардиоплегического раствора к миокарду: раствор вводили после выполнения ШКА и на разных этапах после пережатия аорты.
Результаты. Анализ результатов хирургического лечения сочетанной клапанной и коронарной патологии при использовании различных способов кардиоплегии, минимизации воздействия искусственного кровообращения на организм пациента показал преимущество метода превентивного аортокоронарного шунтирования на работающем сердце для достижения последующей полноценной кардиоплегии, что позволило сократить время полного искусственного кровообращения на 21,4 %, а ишемии сердца — на 42,3 %.
Выводы. При хирургическом лечении приобретенных клапанных болезней сердца необходимость в сочетанном ШКА была у 25,0 % пациентов, то есть у каждого четвертого пациента. Использование методик превентивного восстановления коронарного кровотока при помощи ШКА на работающем сердце до пережатия аорты показало преимущества этого варианта для последующей равномерной доставки кардиоплегического раствора к миокарду.

Ключевые слова: кардиоплегия, коронарная патология, пороки клапанов сердца, варианты защиты миокарда.

Список литературы:  
1.    Алиханов С. А., Артюхина Т. В., Мовсесян Р. Р. и др. Оценка степени повреждения миокарда гистохимическим способом // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — С. 208.
2.    Алшибая М. М., Самуилов Д. Ш., Жакиев Т.Ж и др. Биохимическая оценка применения фармакохолодовой (кустодиол) и кровяной нормотермической кардиоплегии у пациентов с осложненными формами ИБС // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — С. 209.
3.    Ватутин Н. Т., Тарадин Г. Г., Тараторина А. А. и др. Повреждение миокарда в условиях кардиоплегии и искусственного крово­обращения // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. — 2016. — № 2. — С. 41 — 49.
4.    Плечев В. В., Сурков В. А., Олейник Б. А. и др. Способ защиты миокарда при операциях коронарного шунтирования // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — С. 209.
5.    Попов В. В., Гуртовенко А. Н., Третяк А. А. и др. Фармакохолодовая кардиоплегия при изолированном протезировании аортального клапана // Вісник серцево-судинної хірургії. — 2015. — С. 161 — 167.
6.    Сабагатуллин Н. Г., Ягафаров И. Р., Закиров И. Р. и др. Наш опыт хирургического лечения клапанных пороков в сочетании с ишемической болезнью сердца // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — C.209.
7.    Урсуленко В. И. Хирургия осложненных форм ишемической болезни сердца: монография. — К., 2016. — 189 с.
8.    Урсуленко В. И., Купчинский А. В., Береговой А. А. и др. Хирургическое лечение сочетанной и клапанной патологии: проблемы защиты миокарда // Серце і судини. — 2013. — № 2. — С. 36 — 41.
9.    Чернов И. И., Тунгусов Д. С., Уртаев Р. А. и др. Хирургическое лечение ишемической болезни сердца в сочетании с коррекцией ишемической митральной недостаточности // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2011. — Т.12, № 6. — С. 55.
10.    Fuku Т., Bando К., Tanaka S. et al. Ранние и среднесрочные результаты сочетанного протезирования аортального клапана и коронарного шунтирования у пациентов пожилого возраста // Eur. J. Cardiothorac. Surgery. — 2014. — Vol. 45 (2). — Р. 335 — 340.
11.    Loop F., Tomas L., Higgins M. et al. Myocardial protection during cardiac operations. Decreased morbidity and lower cost with blood cardioplegia and coronary sinus perfusion // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 1992. — Vol. 104, N 3. — P. 608 — 618.
12.    Pinaud F. et al. Remote ischemic preconditioning in aortic valve surgery: results of a randomized controlled study // J. Cardiol. — 2016. — Vol. 67. — Р. 36 — 44.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

10. Оригінальні дослідження

 

Вплив еплеренону на віддалений прогноз у хворих з інфарктом міокарда правого шлуночка на тлі інфаркту міокарда із зубцем Q задньої стінки лівого шлуночка

В. Й. Целуйко1, Т. А. Лозова2

1 Харківська медична академія післядипломної освіти
2 Сумська міська клінічна лікарня № 1

Мета роботи — оцінити вплив селективного антагоніста мінералокортикоїдних рецепторів еплеренону на віддалений прогноз у пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) правого шлуночка (ПШ) на тлі ІМ із зубцем Q задньої стінки лівого шлуночка (ЛШ).
Матеріали і методи. Обстежено 155 хворих з ІМ ПШ на тлі ІМ із зубцем Q задньої стінки ЛШ віком (64,11 ± 0,78) року. Пацієнтів поділили на дві групи: в 1-й групі — 88 (56,8 %) хворих, серед яких 13 (14,8 %) мали фракцію викиду ЛШ ≤ 40 %, на 3-тю — 4-ту добу ІМ їм призначили еплеренон; 2-га група налічувала 67 (43,2 %) осіб, які отримували стандартну терапію. Період спостереження становив (30,6 ± 4,5) міс. Кінцевими точками дослідження вважали: серцево-судинну смерть, нестабільну стенокардію (НС), повторний ІМ, госпіталізації з приводу СН і гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК).
Результати та обговорення. Кінцевих точок дослідження досягли 65 (41,9 %) пацієнтів: НС — 50 (32,2 %), повторний ІМ — 15 (9,6 %), ГПМК — 9 (5,8 %), госпіталізації з приводу СН — 22 (14,2 %), померло 16 осіб (10,3 %). Серцево-судинні події настали у 27 (30,7 %) пацієнтів з групи еплеренону, що статистично значуще менше, ніж у пацієнтів 2-ї групи — 38 (56,7 %) (F-тест Кокса: p = 0,00389). Після завершення спостереження групи суттєво не відрізнялися за частотою повторних ІМ (р = 0,168) та ГПМК (р = 0,144), проте серед пацієнтів, які отримували еплеренон, статистично значуще рідше реєстрували випадки НС (р = 0,0267), госпіталізації з приводу СН (р = 0,0107), а також статистично значуще менше хворих померло від серцево-судинних причин (р = 0,0295).
Висновки. Застосування еплеренону на доповнення до стандартної терапії у хворих з ІМ ПШ асоціюється зі статистично значущим зниженням кількості серцево-судинних подій, зокрема серцево-судинної смерті, НС та госпіталізацій з приводу СН протягом 30,6 місяця спостереження.

Ключові слова: інфаркт міокарда, правий шлуночок, еплеренон, прогноз, серцево-судинні події.

Список літератури:  
1.    Воронков Л. Г., Амосова К. М., Багрій А. Е. та ін. Рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2012) // Серцева недостатність. — 2012. — № 3. — С. 60 — 96.
2.    Коваль Е. А., Багрий А. Э. Место анатагонистов альдостерона в лечении сердечно-сосудистых заболеваний: сегодня и завтра // Здоров’я України. — 2009. — № 15 — 16. — С. 56 — 57.
3.    Abtahi F., Farmanesh M., Moaref A. et al. Right ventricular involvement in either anterior or inferior myocardial infarction // Int. Cardiovasc. Res. J. — 2016. — Vol. 10 (2). — P. 67 — 71.
4.    Ahmed A., Zannad F., Love T. E. et al. A propensity-matched study of the association of low serum potassium levels and mortality in chronic heart failure // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28. — P. 1334 — 1343.
5.    Beygui F., Labbe J. P., Cayla G. et al. Early mineralocorticoid receptor blockade in primary percutaneous coronary intervention for ST-elevation myocardial infarction is associated with a reduction of life-threatening ventricular arrhythmia // Int. J. Cardiol. — 2013. — Vol. 167. — P. 73 — 79.
6.    Cohn J. N., Colucci W. Cardiovascular Effects of Aldosterone and Post-Acute Myocardial Infarction Pathophysiology // Am. J. Cardiol. — 2006. — Vol. 97. — N 10 (suppl. 1). — P. 4 — 12.
7.    Edelmann F., Wachter R., Schmidt A. G. et al. Effect of spironolactone on diastolic function and exercise capacity in patients with heart failure with preserved ejection fraction: the Aldo-DHF randomized controlled trial // J. Am. Heart Assoc. — 2013. — Vol. 309. — N 8. — P. 781 — 791.
8.    Filippatos G., McMurray J., Aboyans V. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 2129 — 2200.
9.    Iraqi W., Rossignol P., Angioi M. et al. Extracellular cardiac matrix biomarkers in patients with acute myocardial infarction complicated by left ventricular dysfunction and heart failure: insights from the Eplerenone Post-Acute Myocardial Infarction Heart Failure Efficacy and Survival Study (EPHESUS) study // Circulation. — 2009. — Vol. 119. — P. 2471 — 2479.
10.    Li J., Becher P., Blankenberg S., Westermann D. Current treatment of heart failure with preserved ejection fraction: should we add life to the remaining years or add years to the remaining life? // Hindawi Publishing Corporation. Cardiology Research and Practice. — Vol. 2013. — Article ID 130724, 9 pages.
11.    Montalescot G., Pitt B., Lopez de Sa B. et al. Early eplerenone treatment in patients with acute ST-elevation myocardial infarction without heart failure: The Randomized Double-Blind Reminder Study // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 33 (34). — P. — 2295 — 2302.
12.    Montalescot G., Sechtem U., Achenbach S. et al. Task Force Members. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease: The Task Force on the management of stable coronary artery disease of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2013. — 34. — P. 2949 — 3004.
13.    Pandey P., Garg S., Matulevicius S. A. et al. Effect of mineralocorticoid receptor antagonists on cardiac structure and function in patients with diastolic dysfunction and heart failure with preserved ejection fraction: A meta-analysis and systematic review // J. Am. Heart Assoc. — 2015. — Vol. 4. — P. 18 — 28.
14.    Pitt B., Pfeffer M., Assmann S. et al. Spironolactone for Heart Failure with Preserved Ejection Fraction // N. Engl. J. Med. — 2014. — Vol. 370. — P. 1383 — 1392.
15.    Pitt B., Remme W., Zannad F. et al. Eplerenone, a selective aldosterone blocker, in patients with left ventricular dysfunction after myocardial infarction // The New England Journal of Medicine. — 2003. — Vol. 348. — N. 14. — P. 1309 — 1321.
16.    Pitt B., Zannad F., Remme W. J. et al. The effect of spironolactone on morbidity and mortality in patients with severe heart failure // N. Eng. J. Med. — 1999. — Vol. 341. — N. 10. — P. 709 — 717.
17.    Prappa E. Eplerenone survival benefits in heart failure patients post-myocardial infarction // Hospital Chronicles. — 2012. — Vol. 7. — Suppl. 1. — P. 63 — 64.
18.    Rassi A. N., Cavender M. A., Fonarow G. C. et al. Temporal trends and predictors in the use of aldosterone antagonists post-acute myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 35 — 40.
19.    Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2569 — 2619.
20.    Steg P. G., Dabbous O. H., Feldman L. J. et al. Determinants and prognostic impact of heart failure complicating acute coronary syndromes: observations from the Global Registry of Acute Coronary Events (GRACE) // Circulation. — 2004. — Vol. 109. — P. 494 — 499.
21.    Tsutamoto T., Wada A., Maeda K. et al. Effect of spironolactone on plasma brain natriuretic peptide and left ventricular remodeling in patients with congestive heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 37. — P. 1228 — 1233.
22.    Velazquez E. J., Francis C. G., Armstrong P. W. et al. for the VALIANT registry. An international prospective on heart failure and left ventricular dysfunction complicating myocardial infarction: the VALIANT registry // Eur. Heart J. — 2004. — Vol. 25. — P. 1911 — 1919.
23.    Verma A., Bulwer B., Dhawan I. et al. Aldosterone Receptor Antagonist and Heart Failure Following Acute Myocardial Infarction // Acta Cardiol. Sin. — 2010. — Vol. 26. — P. 203 — 215.
24.    Weber K. T., Brilla C. G., Campbell S. E. et al. Myocardial fibrosis: role of angiotensin II and aldosterone // Basic Res. Cardiol. — 1993. — Vol. 88. — P. 107 — 124.
25.    Zannad F., McMurray J. J.V., Krum H. et al. Eplerenone in patients with systolic heart failure and mild symptoms // N. Eng. J. Med. — 2011. — Vol. 364. — N. 1. — P. 11 — 21.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 21 лютого 2017 р.

Целуйко Віра Йосипівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри кардіології та функціональної діагностики
61176, м. Харків, вул. Салтівське шосе, 266
E-mail: viratseluyko@ukr.net. Тел. (57) 710-98-81

 

Влияние эплеренона на отдаленный прогноз у больных с инфарктом миокарда правого желудочка на фоне инфаркта миокарда с зубцом Q задней стенки левого желудочка

В. И. Целуйко1, Т. А. Лозовая2

1 Харьковская медицинская академия последипломного образования
2 Сумская городская клиническая больница № 1

Цель работы — оценить влияние селективного антагониста минералокортикоидных рецепторов эплеренона на долгосрочный прогноз у пациентов с инфарктом миокарда (ИМ) правого желудочка (ПЖ) на фоне ИМ с зубцом Q задней стенки левого желудочка (ЛЖ).
Материалы и методы. Обследовано 155 больных с ИМ ПЖ на фоне ИМ с зубцом Q задней стенки ЛЖ в возрасте (64,11 ± 0,78) года. Пациенты были разделены на две группы: в 1-й группе — 88 (56,8 %) больных, среди которых 13 (14,8 %) имели фракцию выброса ЛЖ ≤ 40 %, на 3-и — 4-е сутки ИМ им был назначен эплеренон; 2-я группа включала 67 (43,2 %) человек, получавших стандартную терапию. Период наблюдения составил (30,6 ± 4,5) месяца. Конечными точками исследования считали сердечно-сосудистую смерть, нестабильную стенокардию (НС), повторный ИМ, госпитализации по поводу сердечной недостаточности (СН) и острые нарушения мозгового кровообращения (ОНМК).
Результаты и обсуждение. Конечных точек исследования достигли 65 (41,9 %) пациентов: НС — 50 (32,2 %), повторный ИМ — 15 (9,6 %), ОНМК — 9 (5,8 %), госпитализации по поводу СН — 22 (14,2 %), умерло 16 (10,3 %). Сердечно-сосудистые события развились у 27 (30,7 %) пациентов в группе эплеренона, что статистически значимо меньше, чем у больных 2-й группы — 38 (56,7 %) (F-тест Кокса: p = 0,00389). По окончании периода наблюдения группы существенно не отличались по частоте повторных ИМ (р = 0,168) и ОНМК (р = 0,144), однако среди пациентов, получавших эплеренон, статистически значимо реже регистрировали случаи НС (р = 0,0267), госпитализаций по поводу СН (р = 0,0107), а также статистически значимо меньше пациентов умерло по сердечно-сосудистым причинам (р = 0,0295).
Выводы. Применение эплеренона в дополнение к стандартной терапии у больных с ИМ ПЖ ассоциируется со статистически значимым снижением риска сердечно-сосудистых событий, в частности сердечно-сосудистой смерти, НС и госпитализаций по поводу СН в течение 30,6 месяца наблюдения.

Ключевые слова: инфаркт миокарда, правый желудочек, эплеренон, прогноз, сердечно-сосудистые события.

Список литературы:  
1.    Воронков Л. Г., Амосова К. М., Багрій А. Е. та ін. Рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2012) // Серцева недостатність. — 2012. — № 3. — С. 60 — 96.
2.    Коваль Е. А., Багрий А. Э. Место анатагонистов альдостерона в лечении сердечно-сосудистых заболеваний: сегодня и завтра // Здоров’я України. — 2009. — № 15 — 16. — С. 56 — 57.
3.    Abtahi F., Farmanesh M., Moaref A. et al. Right ventricular involvement in either anterior or inferior myocardial infarction // Int. Cardiovasc. Res. J. — 2016. — Vol. 10 (2). — P. 67 — 71.
4.    Ahmed A., Zannad F., Love T. E. et al. A propensity-matched study of the association of low serum potassium levels and mortality in chronic heart failure // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28. — P. 1334 — 1343.
5.    Beygui F., Labbe J. P., Cayla G. et al. Early mineralocorticoid receptor blockade in primary percutaneous coronary intervention for ST-elevation myocardial infarction is associated with a reduction of life-threatening ventricular arrhythmia // Int. J. Cardiol. — 2013. — Vol. 167. — P. 73 — 79.
6.    Cohn J. N., Colucci W. Cardiovascular Effects of Aldosterone and Post-Acute Myocardial Infarction Pathophysiology // Am. J. Cardiol. — 2006. — Vol. 97. — N 10 (suppl. 1). — P. 4 — 12.
7.    Edelmann F., Wachter R., Schmidt A. G. et al. Effect of spironolactone on diastolic function and exercise capacity in patients with heart failure with preserved ejection fraction: the Aldo-DHF randomized controlled trial // J. Am. Heart Assoc. — 2013. — Vol. 309. — N 8. — P. 781 — 791.
8.    Filippatos G., McMurray J., Aboyans V. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 2129 — 2200.
9.    Iraqi W., Rossignol P., Angioi M. et al. Extracellular cardiac matrix biomarkers in patients with acute myocardial infarction complicated by left ventricular dysfunction and heart failure: insights from the Eplerenone Post-Acute Myocardial Infarction Heart Failure Efficacy and Survival Study (EPHESUS) study // Circulation. — 2009. — Vol. 119. — P. 2471 — 2479.
10.    Li J., Becher P., Blankenberg S., Westermann D. Current treatment of heart failure with preserved ejection fraction: should we add life to the remaining years or add years to the remaining life? // Hindawi Publishing Corporation. Cardiology Research and Practice. — Vol. 2013. — Article ID 130724, 9 pages.
11.    Montalescot G., Pitt B., Lopez de Sa B. et al. Early eplerenone treatment in patients with acute ST-elevation myocardial infarction without heart failure: The Randomized Double-Blind Reminder Study // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 33 (34). — P. — 2295 — 2302.
12.    Montalescot G., Sechtem U., Achenbach S. et al. Task Force Members. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease: The Task Force on the management of stable coronary artery disease of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2013. — 34. — P. 2949 — 3004.
13.    Pandey P., Garg S., Matulevicius S. A. et al. Effect of mineralocorticoid receptor antagonists on cardiac structure and function in patients with diastolic dysfunction and heart failure with preserved ejection fraction: A meta-analysis and systematic review // J. Am. Heart Assoc. — 2015. — Vol. 4. — P. 18 — 28.
14.    Pitt B., Pfeffer M., Assmann S. et al. Spironolactone for Heart Failure with Preserved Ejection Fraction // N. Engl. J. Med. — 2014. — Vol. 370. — P. 1383 — 1392.
15.    Pitt B., Remme W., Zannad F. et al. Eplerenone, a selective aldosterone blocker, in patients with left ventricular dysfunction after myocardial infarction // The New England Journal of Medicine. — 2003. — Vol. 348. — N. 14. — P. 1309 — 1321.
16.    Pitt B., Zannad F., Remme W. J. et al. The effect of spironolactone on morbidity and mortality in patients with severe heart failure // N. Eng. J. Med. — 1999. — Vol. 341. — N. 10. — P. 709 — 717.
17.    Prappa E. Eplerenone survival benefits in heart failure patients post-myocardial infarction // Hospital Chronicles. — 2012. — Vol. 7. — Suppl. 1. — P. 63 — 64.
18.    Rassi A. N., Cavender M. A., Fonarow G. C. et al. Temporal trends and predictors in the use of aldosterone antagonists post-acute myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 35 — 40.
19.    Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2569 — 2619.
20.    Steg P. G., Dabbous O. H., Feldman L. J. et al. Determinants and prognostic impact of heart failure complicating acute coronary syndromes: observations from the Global Registry of Acute Coronary Events (GRACE) // Circulation. — 2004. — Vol. 109. — P. 494 — 499.
21.    Tsutamoto T., Wada A., Maeda K. et al. Effect of spironolactone on plasma brain natriuretic peptide and left ventricular remodeling in patients with congestive heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 37. — P. 1228 — 1233.
22.    Velazquez E. J., Francis C. G., Armstrong P. W. et al. for the VALIANT registry. An international prospective on heart failure and left ventricular dysfunction complicating myocardial infarction: the VALIANT registry // Eur. Heart J. — 2004. — Vol. 25. — P. 1911 — 1919.
23.    Verma A., Bulwer B., Dhawan I. et al. Aldosterone Receptor Antagonist and Heart Failure Following Acute Myocardial Infarction // Acta Cardiol. Sin. — 2010. — Vol. 26. — P. 203 — 215.
24.    Weber K. T., Brilla C. G., Campbell S. E. et al. Myocardial fibrosis: role of angiotensin II and aldosterone // Basic Res. Cardiol. — 1993. — Vol. 88. — P. 107 — 124.
25.    Zannad F., McMurray J. J.V., Krum H. et al. Eplerenone in patients with systolic heart failure and mild symptoms // N. Eng. J. Med. — 2011. — Vol. 364. — N. 1. — P. 11 — 21.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

11. Оригінальні дослідження

 

Розроблення і впровадження протоколу лікування судинних аномалій у дітей в умовах багатопрофільного стаціонару

І. М. Бензар1, А. Ф. Левицький1, В. П. Притула1, О. М. Ліщишина2

1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
2 Державний експертний центр МОЗ України, Київ

Мета роботи — оцінити ефективність і безпечність методів лікування судинних аномалій у дітей згідно із затвердженим протоколом у багатопрофільному стаціонарі з урахуванням ускладнень лікувальних маніпуляцій.
Матеріали і методи. Здійснено проспективне дослідження результатів лікування 197 дітей із судинними аномаліями на базі однієї багатопрофільної клініки за період від січня 2011 р. до грудня 2016 р. Вік пацієнтів становив від 1 місяця до 18 років. Тактика лікування базувалася на даних затвердженого протоколу та охоплювала консервативну терапію, склеротерапію, ендоваскулярну емболізацію, хірургічне видалення та комбінацію зазначених методів. Оцінювали результат лікування та ускладнення лікарських маніпуляцій.
Результати та обговорення. З метою визначення тактики лікування в усіх пацієнтів виконували ультразвукове дослідження, а також комп’ютерну томографію з контрастним підсиленням або магнітно-резонансну томографію. Судинні пухлини — інфантильні гемангіоми — діагностовано у 61 (31 %) дитини, судинні мальформації (СМ) — у 136 (69 %). З-поміж 61 пацієнта із судинними пухлинами 58 (95 %) отримували лише консервативну терапію, у 3 (5 %) застосовано комбінацію консервативного лікування з подальшим хірургічним втручанням. Серед 127 дітей із СМ з повільним кровотоком 18 (14,2 %) отримували консервативне лікування, 97 (76,4 %) проведена склерозувальна терапія, у 5 (3,9 %) застосовано хірургічне втручання та у 7 (5,5 %) — комбінацію лікувальних маніпуляцій. З-поміж 9 пацієнтів із СМ зі швидким кровотоком 2 (22,2 %) проведено ендоваскулярну емболізацію, у 5 (55,6 %) — емболізацію і склеротерапію та у 2 (22,2 %) застосовано комбінацію емболізації, склеротерапії та хірургічного видалення. Ускладнення виникли у 2 (1 %) пацієнтів: в однієї дитини — шкірна алергійна реакція після склеротерапії із застосуванням ОК-432, у другої — транзиторна гіпоглікемія на тлі консервативного лікування β-адреноблокаторами.
Висновки. Впровадження діагностичного та лікувального алгоритму на основі затвердженого протоколу в багатопрофільній лікарні має позитивні результати з допустимим рівнем ускладнень у дітей із судинними аномаліями.

Ключові слова: судинні мальформації, інфантильні гемангіоми, протокол лікування, склеротерапія, діти.

Список літератури:  
1.    Adams M. T., Saltzman B., Perkins J. A. Head and Neck Lymphatic Malformation Treatment. A Systematic Review // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2012. — Vol. 147. — P. 627 — 639.
2.    Burrows P. E. Percutaneous Treatment of Slow-Flow Vascular Malformations // Mulliken & Young’s Vascular anomalies hemangiomas and malformations / Ed. by J. B. Mulliken, P. E. Burrows, S. J. Fishman. — New York, United States of America: Oxford University Press, 2013. — P. 661 — 709.
3.    Del Pozo J., Gómez-Tellado M., López-Gutiérrezc J. C. Vascular malformations in childhood // Actas. Dermosifiliogr. — 2012. — Vol. 103 (8) — P. 661 — 678.
4.    Elluru R. G., Friess M. R., Richter G. T. et al. Multicenter evaluation of the effectiveness of systemic propranolol in the treatment of airway hemangiomas // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2015. — Vol. 153 (3) — P. 452 — 460.
5.    Elluru R. G., Balakrishnan K., Padua H. M. Lymphatic malformations: Diagnosis and management // Sem. Pediatr. Surg. — 2014. — Vol. 23 — P. 178 — 185.
6.    Fishman S. J. Slow-flow vascular malformations // Mulliken & Young’s Vascular anomalies hemangiomas and malformations / Eds. J. B. Mulliken, P. E. Burrows, S. J. Fishman. — New York, United States of America: Oxford University Press, 2013. — P. 562 — 594.
7.    Greene A. K., Liu A. S., Mulliken J. B. et al. Vascular anomalies in 5621 patients: guidelines for referral // J. Pediatr. Surg. — 2011. — Vol. 46. — P. 1784 — 1789.
8.    Kulungowski A. M., Alomarib A. I., Chawlaa A. et al. Lessons from a liver hemangioma registry: subtype classification // J. Pediatr. Surg. — 2012. — Vol. 47. — P. 165 — 170.
9.    Lee B. B., Baumgartner I., Berlien H. P. et al. Consensus Document of the International Union of Angiology (IUA)-2013. Current concepts on the management of arterio-venous malformations // Intern. Angiol. — 2013. — Vol. 32, N 1. — P. 9 — 36.
10.    Lee B. B., Baumgartner I., Berlien P. et al. Guideline. Diagnosis and treatment of venous malformations. Consensus Document of the International Union of Phlebology (IUP): Updated-2013 // Int. Angiol. — 2015. — Vol. 34 (2). — P. 97 — 149.
11.    McRae M. Y., Adams S., Pereira J. et al. Venous malformations: clinical course and management of vascular birthmark clinic cases // Australas J. Dermatol. — 2013. — Vol. 54. — P. 22 — 30.
12.    Mulliken J. B., Glowacki J. Hemangiomasand vascular malformations in infants and children: a classification based on endothelial characteristics // Plast. Reconstr. Surg. — 1982. — Vol. 69. — Р. 412 — 422.
13.    Ogita S., Tsuto T., Tokiwa K., Takahashi T. Intracystic injection of OK-432: a new sclerosing therapy for cystic hygroma in children // Br. J. Surg. — 1987. — Vol. 74 (8). — P. 690 — 691.
14.    Upton J., Taghinia A. Special considerations in vascular anomalies: operative management of upper extremity lesions // Clin. Plast. Surg. — 2011. — Vol. 38 (1). — P. 143 — 151.
15.    Wassef M., Blei F., Adams D. et al. Vascular Anomalies Classification: Recommendations From the International Society for the Study of Vascular Anomalies // Pediatrics. — 2015. — Vol. 136 (1). — P. 203 — 215.
16.    Yamaki T., Nozaki M., Sakurai H. et al. Prospective randomized efficacy of ultrasound-guided foam sclerotherapy compared with ultrasound-guided liquid sclerotherapy in the treatment of symptomatic venous malformations // J. Vasc. Surg. — 2008. — Vol. 47. — P. 578 — 584.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 10 травня 2017 р.

Бензар Ірина Миколаївна, доцент кафедри дитячої хірургії
Е-mail: iryna.benzar@nmu.ua

 

Разработка и внедрение протокола лечения сосудистых аномалий у детей в условиях многопрофильного стационара

И. Н. Бензар1, А. Ф. Левицкий1, В. П. Притула1, Е. Н. Лищишина2

1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
2 Государственный экспертный центр МЗ Украины, Киев

Цель работы — оценить эффективность и безопасность методов лечения сосудистых аномалий у детей в соответствии с утвержденным протоколом в многопрофильном стационаре с учетом осложнений лечебных манипуляций.
Материалы и методы. Проведено проспективное исследование результатов лечения 197 детей с сосудистыми аномалиями на базе одной многопрофильной клиники за период с января 2011 по декабрь 2016 г. Возраст пациентов составлял от 1 месяца до 18 лет. Тактика лечения основывалась на данных утвержденного протокола и включала консервативную терапию, склеротерапию, эндоваскулярную эмболизацию, хирургическое удаление и комбинацию указанных методов. Оценивали результат лечения и осложнения врачебных манипуляций.
Результаты и обсуждение. С целью определения тактики лечения у всех пациентов выполняли ультразвуковое исследование, а также компьютерную томографию с контрастным усилением или магнитно-резонансную томографию. Сосудистые опухоли диагностированы у 61 (30,9 %) пациента, сосудистые мальформации (СМ) — у 136 (60,9 %). Среди 61 пациента с сосудистыми опухолями 58 (95 %) получали только консервативную терапию, у 3 (5 %) применено сочетание консервативного лечения с последующим хирургическим вмешательством. Среди 127 детей с СМ с медленным кровотоком 18 (14,2 %) получали консервативное лечение, 97 (76,4 %) проведена склерозирующая терапия, у 5 (3,9 %) применено хирургическое вмешательство и у 7 (5,5 %) — комбинацию лечебных манипуляций. Среди 9 пациентов с СМ с быстрым кровотоком 2 (22,2 %) проведено эндоваскулярную эмболизацию, у 5 (55,6 %) — эмболизацию и склеротерапию и у 2 (22,2 %) применено сочетание эмболизации, склеротерапии и хирургического удаления. Осложнения возникли у 2 (1 %) пациентов: у одного ребенка — кожная аллергическая реакция после склеротерапии с применением ОК-432, у второго — транзиторная гипогликемия на фоне консервативного лечения β-адреноблокаторами.
Выводы. Внедрение диагностического и лечебного алгоритма на основе утвержденного протокола в многопрофильной больнице имеет положительные результаты с допустимым уровнем осложнений у детей с сосудистыми аномалиями.

Ключевые слова: сосудистые мальформации, инфантильные гемангиомы, протокол лечения, склеротерапия, дети.

Список литературы:  
1.    Adams M. T., Saltzman B., Perkins J. A. Head and Neck Lymphatic Malformation Treatment. A Systematic Review // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2012. — Vol. 147. — P. 627 — 639.
2.    Burrows P. E. Percutaneous Treatment of Slow-Flow Vascular Malformations // Mulliken & Young’s Vascular anomalies hemangiomas and malformations / Ed. by J. B. Mulliken, P. E. Burrows, S. J. Fishman. — New York, United States of America: Oxford University Press, 2013. — P. 661 — 709.
3.    Del Pozo J., Gómez-Tellado M., López-Gutiérrezc J. C. Vascular malformations in childhood // Actas. Dermosifiliogr. — 2012. — Vol. 103 (8) — P. 661 — 678.
4.    Elluru R. G., Friess M. R., Richter G. T. et al. Multicenter evaluation of the effectiveness of systemic propranolol in the treatment of airway hemangiomas // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2015. — Vol. 153 (3) — P. 452 — 460.
5.    Elluru R. G., Balakrishnan K., Padua H. M. Lymphatic malformations: Diagnosis and management // Sem. Pediatr. Surg. — 2014. — Vol. 23 — P. 178 — 185.
6.    Fishman S. J. Slow-flow vascular malformations // Mulliken & Young’s Vascular anomalies hemangiomas and malformations / Eds. J. B. Mulliken, P. E. Burrows, S. J. Fishman. — New York, United States of America: Oxford University Press, 2013. — P. 562 — 594.
7.    Greene A. K., Liu A. S., Mulliken J. B. et al. Vascular anomalies in 5621 patients: guidelines for referral // J. Pediatr. Surg. — 2011. — Vol. 46. — P. 1784 — 1789.
8.    Kulungowski A. M., Alomarib A. I., Chawlaa A. et al. Lessons from a liver hemangioma registry: subtype classification // J. Pediatr. Surg. — 2012. — Vol. 47. — P. 165 — 170.
9.    Lee B. B., Baumgartner I., Berlien H. P. et al. Consensus Document of the International Union of Angiology (IUA)-2013. Current concepts on the management of arterio-venous malformations // Intern. Angiol. — 2013. — Vol. 32, N 1. — P. 9 — 36.
10.    Lee B. B., Baumgartner I., Berlien P. et al. Guideline. Diagnosis and treatment of venous malformations. Consensus Document of the International Union of Phlebology (IUP): Updated-2013 // Int. Angiol. — 2015. — Vol. 34 (2). — P. 97 — 149.
11.    McRae M. Y., Adams S., Pereira J. et al. Venous malformations: clinical course and management of vascular birthmark clinic cases // Australas J. Dermatol. — 2013. — Vol. 54. — P. 22 — 30.
12.    Mulliken J. B., Glowacki J. Hemangiomasand vascular malformations in infants and children: a classification based on endothelial characteristics // Plast. Reconstr. Surg. — 1982. — Vol. 69. — Р. 412 — 422.
13.    Ogita S., Tsuto T., Tokiwa K., Takahashi T. Intracystic injection of OK-432: a new sclerosing therapy for cystic hygroma in children // Br. J. Surg. — 1987. — Vol. 74 (8). — P. 690 — 691.
14.    Upton J., Taghinia A. Special considerations in vascular anomalies: operative management of upper extremity lesions // Clin. Plast. Surg. — 2011. — Vol. 38 (1). — P. 143 — 151.
15.    Wassef M., Blei F., Adams D. et al. Vascular Anomalies Classification: Recommendations From the International Society for the Study of Vascular Anomalies // Pediatrics. — 2015. — Vol. 136 (1). — P. 203 — 215.
16.    Yamaki T., Nozaki M., Sakurai H. et al. Prospective randomized efficacy of ultrasound-guided foam sclerotherapy compared with ultrasound-guided liquid sclerotherapy in the treatment of symptomatic venous malformations // J. Vasc. Surg. — 2008. — Vol. 47. — P. 578 — 584.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

12. Оригінальні дослідження

 

Якість життя, пов’язана зі здоров’ям, і фізична працездатність у дорослих після операції зі встановлення легеневого автографта

І. Г. Лебідь, Н. М. Руденко, А. О. Разінкіна, Ю. І. Климишин

ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Київ

Мета роботи — оцінити якість життя (ЯЖ), пов’язану зі здоров’ям, та фізичну працездатність (ФП) у дорослих після операції зі встановлення легеневого автографта (ОЛА).
Матеріали і методи. З 1 січня до 30 грудня 2016 р. обстежено 46 осіб віком понад 18 років. До 1-ї групи увійшло 22 особи після ОЛА (підгрупа 1А — 8 осіб із серцевою недостатністю (СН) І функціонального класу (ФК) за NYHA, підгрупа 1Б — 14 пацієнтів із СН IІ — ІІІ ФК за NYHA), до 2-ї групи — 24 практично здорових дорослих.
Результати та обговорення. Аналіз ЯЖ показав достатньо добрі показники за основними досліджуваними критеріями. Тест із шестихвилинною ходьбою пацієнти 1-ї групи виконали гірше (1-ша група — (429,6 ± 22,2) м, 2-га група — (593,3 ± 7,6) м; p < 0,01). Толерантність до фізичного навантаження в пацієнтів підгрупи 1Б була статистично значуще нижчою порівняно з хворими підгрупи 1А та 2-ї групи. Так, показник ФП (PWC170) в абсолютному значенні та в перерахунку на масу тіла (PWC170/кг) у підгрупі 1Б був нижчим порівняно з підгрупою 1А (p < 0,05) та групою здорових дорослих (p < 0,05 і p < 0,01 відповідно). Максимальне споживання кисню (МСК) у підгрупі 1Б було статистично значуще нижчим порівняно з 2-ю групою. Оцінка функції правого шлуночка (ПШ) показала статистично значуще нижчі показники руху кільця трикуспідального клапана (TAPSE) у підгрупі 1Б порівняно з підгрупою 1А та 2-ю групою (p < 0,05), що свідчить про зниження систолічної функції ПШ. У підгрупі 1Б показники опитувальника SF-36, що відображають фізичне функціонування (ФФ) (78,6 ± 5,0), інтенсивність болю (66,0 ± 6,9), загальний стан здоров’я (59,8 ± 5,7) та соціальне функціонування (СФ) (70,5 ± 6,5), були статистично значуще гіршими порівняно з аналогічними показниками 2-ї групи (p < 0,05). У пацієнтів підгрупи 1А ЯЖ була значно вищою, що відобразилося в погіршенні лише одного показника — ФФ (83,1 ± 4,0) — порівняно з дорослими 2-ї групи (p < 0,05). Розбіжності між підгрупами 1А та 1Б відзначено тільки за СФ (90,6 ± 3,9 і 70,5 ± 6,5 відповідно; p < 0,05).
Висновки. У дорослих пацієнтів із природженими вадами аортального клапана через 5,8 року після ОЛА СН ІІ та ІІІ ФК за NYHA порівняно із СН І ФК асоціюється з гіршою ФП за даними показників PWC170 та МСК, зниженням скоротливої здатності ПШ за даними показників руху кільця трикуспідального клапана (TAPSE) у поєднанні зі статистично значуще вищим градієнтом кровоплину на кондуїті легеневої артерії. Ознаки зниження ЯЖ у цієї когорти хворих із СН ІІ та ІІІ ФК за NYHA характеризуються статистично значуще гіршими показниками, що відповідають за фізичний компонент, за збережених показників психічного компонента здоров’я порівняно з пацієнтами із СН І ФК.

Ключові слова: якість життя, фізичне навантаження, природжена вада серця, відновлювальна хірургія, дорослі.

Список літератури:  
1.    Аронов Д. М., Лупанов В. П. Функциональные пробы в кардиологии. В книге Кардиол.: национальное руководство / Под ред. Е. В. Шляхто. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — С. 95 — 103.
2.    Воронков Л. Г., Амосова К. М., Багрій А. Е. та ін. Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих (скорочений варіант) // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. — 2015. — № 1. — С. 65 — 71.
3.    Жарінов О. Й., Куць В. О., Тхор Н. В. Навантажувальні проби в кардіології. — К.: Медицина світу, 2006. — 90 с.
4.    Караськов А. М., Шарифулин Р. М., Богачев-Прокофьев А. В. и др. Коррекция аортальных пороков в сочетании с расширением восходящей аорты у взрослых пациентов: сравнение процедуры Росса и операции Бенталла-Де Боно // Патология кровообращения и кардиохирургия. — 2015. — Т. 19 (№ 3). — С. 50 — 57.
5.    Лебідь І. Г., Разінкіна А. О., Климишин Ю. І. та ін. Спосіб визначення фізичної працездатності у дорослих з вродженими вадами серця / Патент на корисну модель № 112844UA, A61B 5/02 (2006.01) № u 201608045. — заявл. 20.07.2016. — опубл. 26.12.2016, Бюл. № 24.
6.    Лукьянов А. А. Отдаленные результаты аутотрансплантации клапана легочной артерии (процедуры Росса) у пациентов педиатрической группы с врожденным пороком аортального клапана: дис.... канд. мед. наук: 14.01.26. — Новосибирск, 2016. — 173 с.
7.    Рыбакова М. К., Митьков В. В., Балдин Д. Г. Эхокардиография от М. К. Рыбаковой. — М.: Издательский дом Видар, 2016. — 600 с.
8.    Сергиенко Л. П. Непрямые методы определения максимального потребления кислорода (обзор) // Cлобожанський науково-спортивний вісник. — 2015 — № 1 (45). — С.109 — 122.
9.    Чернов И. И., Козьмин Д. Ю., Макеев С. А. и др. Непосредственные результаты модифицированной операции Росса // Патология кровообращения и кардиохирургия. — 2016. — Т. 20 (№ 1). — С. 12 — 18.
10.    Якість життя у пацієнтів із вродженими вадами серця. Практичний посібник / Під ред. Лебідь І. Г. — К.: Вид. НПМЦДКК, 2016. — 49 с.
11.    Baumgartner H. Bonhoeffer P., De Groot N. M. et al. ESC Guidelines for the management of grown-up congenital heart disease (new version 2010) // Eur. Heart J. — 2010. — P.ehq249.
12.    Becker O. Gesundheitsbezogene Lebensqualität und funktionelles Outcome bei Patienten nach Ross-Operation im Vergleich zur Normbevölkerung (Health-related quality of life and functional outcome in patients after Ross surgery compared to the norm population). — 2016. — 118 р.
13.    David T. E., David C., Woo A. et al. The Ross procedure: outcomes at 20 years // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2014. — Vol. 147 (1). — P. 85 — 93.
14.    Etnel J. R., Elmont L. C., Ertekin E. et al. Outcome after aortic valve replacement in children: A systematic review and meta-analysis // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2016. — Vol. 151 (1). — P. 143 — 152.
15.    Inner-cyte medical art studios. Trial Exhibits [Електронний ресурс] // URL: http://www.innercyte.com/trialexhibits.html.
16.    Kalfa D., Mohammadi S., Kalavrouziotis D. et al. Long-term outcomes of the Ross procedure in adults with severe aortic stenosis: single-centre experience with 20 years of follow-up // Eur. J. Cardio-Thorac. Surg. — 2015. — Vol. 47 (1). — P. 159 — 167.
17.    Mastrobuoni S., de Kerchove L., Solari S. et al. The Ross procedure in young adults: over 20 years of experience in our Institution // Eur. J. Cardio-Thorac. Surg. — 2016. — Vol. 49, N2. — Р. 507 — 513.
18.    Pauliks L. B., Clark J. B., Rogerson A. et al. Exercise stress echocardiography after childhood Ross surgery: functional outcome in 26 patients from a single institution // Pediatr. Cardiol. — 2012. — Vol. 33 (5). — P. 797 — 801.
19.    Ringle A., Richardson M., Juthier F. et al. Ross procedure is a safe treatment option for aortic valve endocarditis: Long-term follow-up of 42 patients // Int. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 203. — P. 62 — 68.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 3 травня 2017 р.

Лебідь Ігор Григорович, к. мед. н., пров. наук. співр.
04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24. Факс (44) 284-03-11
E-mail: dr.lebid.igor@gmail.com

 

Качество жизни, связанное со здоровьем, и физическая работоспособность у взрослых после операции по установке легочного аутографта

И. Г. Лебедь, Н. Н. Руденко, А. А. Разинкина, Ю. И. Климишин

ГУ «Научно-практический медицинский центр детской кардиологии и кардиохирургии МЗ Украины», Киев

Цель работы — оценить качество жизни (КЖ), связанное со здоровьем, и физическую работоспособность (ФР) у взрослых после операции по установке легочного аутографта (ОЛА).
Материалы и методы. С 1 января по 30 декабря 2016 года обследовано 46 лиц старше 18 лет. В 1-ю группу вошли 22 пациента после ОЛА (подгруппа 1А — 8 пациентов с сердечной недостаточностью (СН) I функционального класса (ФК) по NYHA, и подгруппа 1Б — 14 пациентов с СН II — III ФК по NYHA), во 2-ю группу — 24 практически здоровых взрослых.
Результаты и обсуждение. Анализ КЖ показал достаточно хорошие показатели по основным исследуемым критериям. Тест с шестиминутной ходьбой в 1-й группе пациенты выполнили хуже (1-я группа — (429,6 ± 22,2) м, 2-я группа — (593,3 ± 7,6) м; p < 0,01). Толерантность к физической нагрузке у пациентов подгруппы 1Б была статистически значимо ниже по сравнению с лицами подгруппы 1А и 2-й группы. Так, показатель ФР (PWC170) в абсолютном значении и в пересчете на массу тела (PWC170/кг) в подгруппе 1Б был ниже по сравнению с подгруппой 1А (p < 0,05) и 2-й группой (p < 0,05 и p < 0,01 соответственно). Максимальное потребление кислорода (МПК) в подгруппе 1Б было статистически значимо ниже по сравнению с 2-й группой. Оценка функции правого желудочка (ПЖ) показала статистически значимо более низкие показатели движения кольца трикуспидального клапана (TAPSE) в подгруппе 1Б по сравнению с подгруппой 1А и 2-й группой (p < 0,05), что свидетельствует о снижении систолической функции ПЖ. В подгруппе 1Б показатели опросника SF-36, отражающие физическое функционирование (ФФ) (78,6 ± 5,0), интенсивность боли (66,0 ± 6,9), общее состояние здоровья (59,8 ± 5,7) и социальное функционирование (СФ) (70,5 ± 6,5), были статистически значимо хуже по сравнению с аналогичными показателями 2-й группы (p < 0,05). У пациентов подгруппы 1А КЖ было значительно лучше, что отразилось ухудшением только по одному показателю — ФФ (83,1 ± 4,0) — по сравнению со 2-й группой (p < 0,05). Различия между подгруппами 1А и 1Б отмечены только по СФ (90,6 ± 3,9 и 70,5 ± 6,5 соответственно; p < 0,05).
Выводы. У взрослых с врожденными пороками аортального клапана через 5,8 года после ОЛА СН II и III ФК по NYHA по сравнению с СН I ФК ассоциируется с худшей ФР по данным показателей PWC170 и МПК, снижением сократительной способности ПЖ по данным показателей движения кольца трикуспидального клапана (TAPSE) в сочетании со статистически значимо большим градиентом на кондуите легочной артерии. Снижение КЖ в когорте больных с СН II — III ФК по NYHA характеризуется статистически значимо худшими показателями, отражающими физический компонент КЖ, при сохраненных показателях психического компонента здоровья по сравнению с пациентами с СН I ФК.

Ключевые слова: качество жизни, физическая нагрузка, врожденный порок сердца, восстановительная хирургия, взрослые.

Список литературы:  
1.    Аронов Д. М., Лупанов В. П. Функциональные пробы в кардиологии. В книге Кардиол.: национальное руководство / Под ред. Е. В. Шляхто. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — С. 95 — 103.
2.    Воронков Л. Г., Амосова К. М., Багрій А. Е. та ін. Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих (скорочений варіант) // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. — 2015. — № 1. — С. 65 — 71.
3.    Жарінов О. Й., Куць В. О., Тхор Н. В. Навантажувальні проби в кардіології. — К.: Медицина світу, 2006. — 90 с.
4.    Караськов А. М., Шарифулин Р. М., Богачев-Прокофьев А. В. и др. Коррекция аортальных пороков в сочетании с расширением восходящей аорты у взрослых пациентов: сравнение процедуры Росса и операции Бенталла-Де Боно // Патология кровообращения и кардиохирургия. — 2015. — Т. 19 (№ 3). — С. 50 — 57.
5.    Лебідь І. Г., Разінкіна А. О., Климишин Ю. І. та ін. Спосіб визначення фізичної працездатності у дорослих з вродженими вадами серця / Патент на корисну модель № 112844UA, A61B 5/02 (2006.01) № u 201608045. — заявл. 20.07.2016. — опубл. 26.12.2016, Бюл. № 24.
6.    Лукьянов А. А. Отдаленные результаты аутотрансплантации клапана легочной артерии (процедуры Росса) у пациентов педиатрической группы с врожденным пороком аортального клапана: дис.... канд. мед. наук: 14.01.26. — Новосибирск, 2016. — 173 с.
7.    Рыбакова М. К., Митьков В. В., Балдин Д. Г. Эхокардиография от М. К. Рыбаковой. — М.: Издательский дом Видар, 2016. — 600 с.
8.    Сергиенко Л. П. Непрямые методы определения максимального потребления кислорода (обзор) // Cлобожанський науково-спортивний вісник. — 2015 — № 1 (45). — С.109 — 122.
9.    Чернов И. И., Козьмин Д. Ю., Макеев С. А. и др. Непосредственные результаты модифицированной операции Росса // Патология кровообращения и кардиохирургия. — 2016. — Т. 20 (№ 1). — С. 12 — 18.
10.    Якість життя у пацієнтів із вродженими вадами серця. Практичний посібник / Під ред. Лебідь І. Г. — К.: Вид. НПМЦДКК, 2016. — 49 с.
11.    Baumgartner H. Bonhoeffer P., De Groot N. M. et al. ESC Guidelines for the management of grown-up congenital heart disease (new version 2010) // Eur. Heart J. — 2010. — P.ehq249.
12.    Becker O. Gesundheitsbezogene Lebensqualität und funktionelles Outcome bei Patienten nach Ross-Operation im Vergleich zur Normbevölkerung (Health-related quality of life and functional outcome in patients after Ross surgery compared to the norm population). — 2016. — 118 р.
13.    David T. E., David C., Woo A. et al. The Ross procedure: outcomes at 20 years // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2014. — Vol. 147 (1). — P. 85 — 93.
14.    Etnel J. R., Elmont L. C., Ertekin E. et al. Outcome after aortic valve replacement in children: A systematic review and meta-analysis // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2016. — Vol. 151 (1). — P. 143 — 152.
15.    Inner-cyte medical art studios. Trial Exhibits [Електронний ресурс] // URL: http://www.innercyte.com/trialexhibits.html.
16.    Kalfa D., Mohammadi S., Kalavrouziotis D. et al. Long-term outcomes of the Ross procedure in adults with severe aortic stenosis: single-centre experience with 20 years of follow-up // Eur. J. Cardio-Thorac. Surg. — 2015. — Vol. 47 (1). — P. 159 — 167.
17.    Mastrobuoni S., de Kerchove L., Solari S. et al. The Ross procedure in young adults: over 20 years of experience in our Institution // Eur. J. Cardio-Thorac. Surg. — 2016. — Vol. 49, N2. — Р. 507 — 513.
18.    Pauliks L. B., Clark J. B., Rogerson A. et al. Exercise stress echocardiography after childhood Ross surgery: functional outcome in 26 patients from a single institution // Pediatr. Cardiol. — 2012. — Vol. 33 (5). — P. 797 — 801.
19.    Ringle A., Richardson M., Juthier F. et al. Ross procedure is a safe treatment option for aortic valve endocarditis: Long-term follow-up of 42 patients // Int. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 203. — P. 62 — 68.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

13. Оригінальні дослідження

 

Особливості коронарних артерій у хворих на ішемічну хворобу серця з різним станом жовчного міхура, яким проведено аортокоронарне шунтування

Л. М. Стрільчук1, Д. І. Беш1, О. І. Рафалюк2

1 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
2 Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр

Мета роботи — за результатами коронарографії виявити основні зміни коронарного русла залежно від стану жовчного міхура (ЖМ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), яким проведено аортокоронарне шунтування (АКШ).
Матеріали і методи. Проаналізовано результати обстеження 98 осіб (40 % — з гострим інфарктом міокарда, 60 % — із нестабільною стенокардією).
Результати та обговорення. При інтактному ЖМ мінімальні частота стенозу передньої міжшлуночкової гілки (ПМШГ) лівої коронарної артерії (ЛКА), частота і ступінь ураження правої коронарної артерії (ПКА), ступінь стенозу обвідної гілки ЛКА (ОГ ЛКА). Хворі зі сладжем відрізняються вищими ступенями стенозів ПМШГ та ПКА, найчастішим ураженням двох коронарних артерій (КА), відсутністю правого типу кровопостачання. Перегин тіла ЖМ супроводжується мінімальною частотою стенозу ОГ ЛКА і найрідшим ураженням двох КА. Пацієнтам з деформаціями шийки ЖМ притаманні максимальна частота і ступінь уражень ПКА. Для пацієнтів з холелітіазом характерні ураження ПМШГ (100 %) і найвища частота лівого типу кровопостачання. Пацієнти з холецистектомією характеризуються найчастішим трисудинним і найрідшим односудинним ураженням, відсутністю лівого типу кровопостачання, максимальною частотою виявлення стенозів усіх КА, найвищим ступенем стенозу ОГ ЛКА (92,5 %).
Висновки. Зі зростанням ступеня ураження ЖМ збільшуються частота і ступінь ураження ПМШГ ЛКА, ПКА та поширеність багатосудинних стенозів, які корелюють із параметрами зсідання крові та ліпідного обміну.

Ключові слова: передня міжшлуночкова гілка лівої коронарної артерії, права і ліва коронарні артерії, обвідна гілка лівої коронарної артерії, жовчний міхур.

Список літератури:  
1.    Стебельський С. Є., Кульчицький К. І., Козлов В. О. та ін. Шляхи кровопостачання серця. — Дніпропетровськ, 1993. — С. 8 — 10.
2.    Brooks N., Cattell M., Jennings K. et al. Isolated disease of left anterior descending coronary artery. Angiocardiographic and clinical study of 218 patients // Br. Heart J. — 1982. — Vol. 47. — P. 71 — 77.
3.    Jiang Z.-Y., Sheng X., Xu C.-Y. et al. Gallbladder Gallstone Disease Is Associated with Newly Diagnosed Coronary Artery Atherosclerotic Disease: A Cross-Sectional Study // PLoS One. — 2013. — 8 (9). — e75400. — Doi: 10.1371/journal.pone.0075400.
4.    Kim K.-W., Kim H. Y., Chun J.-K. et al. Relationship between gallbladder distension and lipid profiles in Kawasaki disease // Korean Circ. J. — 2010. — Vol. 40. — P. 137 — 140.
5.    Lv J., Qi L., Yu C. et al. Gallstone disease and the risk of ischemic heart disease // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2015. — Oct; 35 (10). — Р. 2232 — 2237. — Doi: 10.1161/ATVBAHA.115.306043.
6.    Targher G., Byrne C. D. Gallstone disease and increased risk of ischemic heart disease: сausal association or epiphenomenon? // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2015. — 35. — P. 2073 — 2075. — Doi: 10.1161/ATVBAHA.115.306339.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 19 травня 2017 р.

Стрільчук Лариса Миколаївна, к. мед. н., асистент кафедри терапії № 1 та медичної діагностики
79000, м. Львів, вул. Пекарська, 69
Е-mail: larysa.stril4uk@ukr.net

 

Особенности коронарных артерий у больных ишемической болезнью сердца с разным состоянием желчного пузыря, которым проведено аортокоронарное шунтирование

Л. Н. Стрильчук1, Д. И. Беш1, О. И. Рафалюк2

1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
2 Львовский областной государственный клинический лечебно-диагностический кардиологический центр

Цель работы — по результатам коронарографии определить основные изменения артериального русла в зависимости от состояния желчного пузыря (ЖП) у больных ишемической болезнью сердца (ИБС), подвергшихся аортокоронарному шунтированию.
Материалы и методы. Проанализированы данные 98 лиц (40 % — с острым инфарктом миокарда, 60 % — с нестабильной стенокардией).
Результаты и обсуждение. При интактном ЖП минимальны частота стеноза передней межжелудочковой ветви (ПМЖВ) левой коронарной артерии (ЛКА), частота и степень поражения правой коронарной артерии (ПКА), степень стеноза огибающей ветви ЛКА (ОВ ЛКА). Больные со сладжем отличаются более высокой степенью стенозов ПМЖВ и ПКА, наиболее частым поражением двух коронарных артерий (КА), отсутствием правого типа кровоснабжения. Перегиб тела ЖП сопровождается минимальной частотой стеноза ОВ ЛКА, наиболее редким поражением двух КА. Пациентам с деформациями шейки ЖП свойственны максимальные частота и степень поражения ПКА. Для пациентов с холелитиазом характерны поражение ПМЖВ ЛКА (100 %) и наиболее частый левый тип кровоснабжения. Пациенты с холецистэктомией характеризуются наиболее частым трехсосудистым поражением КА, максимальной частотой стенозов всех КА, наивысшей степенью стеноза ОВ ЛКА (92,5 %).
Выводы. С возрастанием степени поражения ЖП увеличиваются частота и степень поражений КА и распространенность многососудистых стенозов, коррелирующие с параметрами свертывания крови и липидного обмена.

Ключевые слова: передняя межжелудочковая ветвь левой коронарной артерии, правая и левая коронарные артерии, огибающая ветвь левой коронарной артерии, желчный пузырь.

Список литературы:  
1.    Стебельський С. Є., Кульчицький К. І., Козлов В. О. та ін. Шляхи кровопостачання серця. — Дніпропетровськ, 1993. — С. 8 — 10.
2.    Brooks N., Cattell M., Jennings K. et al. Isolated disease of left anterior descending coronary artery. Angiocardiographic and clinical study of 218 patients // Br. Heart J. — 1982. — Vol. 47. — P. 71 — 77.
3.    Jiang Z.-Y., Sheng X., Xu C.-Y. et al. Gallbladder Gallstone Disease Is Associated with Newly Diagnosed Coronary Artery Atherosclerotic Disease: A Cross-Sectional Study // PLoS One. — 2013. — 8 (9). — e75400. — Doi: 10.1371/journal.pone.0075400.
4.    Kim K.-W., Kim H. Y., Chun J.-K. et al. Relationship between gallbladder distension and lipid profiles in Kawasaki disease // Korean Circ. J. — 2010. — Vol. 40. — P. 137 — 140.
5.    Lv J., Qi L., Yu C. et al. Gallstone disease and the risk of ischemic heart disease // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2015. — Oct; 35 (10). — Р. 2232 — 2237. — Doi: 10.1161/ATVBAHA.115.306043.
6.    Targher G., Byrne C. D. Gallstone disease and increased risk of ischemic heart disease: сausal association or epiphenomenon? // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2015. — 35. — P. 2073 — 2075. — Doi: 10.1161/ATVBAHA.115.306339.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

14. Оригінальні дослідження

 

Показники центральної гемодинаміки та судинної жорсткості у пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від наявності метаболічного синдрому

Н. В. Шишкіна

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Мета роботи — здійснити порівняльну оцінку показників центральної гемодинаміки і жорсткості аорти в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від наявності метаболічного синдрому (МС).
Матеріали і методи. У дослідження залучено 100 пацієнтів з неускладненою есенціальною АГ І — ІІ стадії 1 — 3-го ступеня віком 35 — 70 років з артеріальним тиском (АТ) ≥ 160/100 мм рт. ст., яких раніше не лікували, або з АТ ≥ 140/90 мм рт. ст. в разі антигіпертензивного лікування, та з частотою серцевих скорочень від 60 до 100 за 1 хв. МС діагностовано в 40 % з них. Діагноз МС встановлювали на підставі рекомендацій Тhe National Cholesterol Education Program (NCEP) Adult Treatment Panel III (ATP III). В усіх пацієнтів проведено загальне клінічне та лабораторне обстеження, добове моніторування АТ (ДМАТ) та ЕхоКГ. Вимірювали брахіальний АТ з наступним визначенням артеріальної жорсткості та параметрів центральної гемодинаміки за допомогою системи SphygmoCor (AtCor Medical, Австралія).
Результати та обговорення. Пацієнти в групах з МС та без нього були зіставні за АТ за результатами ДМАТ, основними показниками ЕхоКГ та за центральним і брахіальним систолічним (САТ), діастолічним (ДАТ), пульсовим (ПАТ) і середнім АТ (р > 0,05). Проте різниця брахіального і центрального САТ (ΔСАТ = (15,2 ± 5,7) і (12,2 ± 5,7) мм рт. ст.), брахіального і центрального ПАТ (ΔПАТ = (16,6 ± 6,0) і (13,5 ± 5,7) мм рт. ст.) та ампліфікація пульсового тиску (РРА) ((141,0 ± 16,6) і (132,1 ± 17,5) % відповідно) були більшими, а індекс аугментації (AІx) та тиск аугментації (РА) ((19,0 ± 12,8) і (25,5 ± 13,8) % та (8,2 ± 6,3) і (12,1 ± 8,0) мм рт. ст. відповідно) — меншими в пацієнтів з МС (усі p < 0,05). AІx75 ((19,1 ± 8,5) і (24,3 ± 10,9) мм рт. ст. відповідно; р > 0,05) статистично значуще не відрізнявся у досліджуваних групах. Каротидно-радіальна швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ) статистично значуще не відрізнялася в групах, але в пацієнтів з МС порівняно з особами без МС була вищою каротидно-феморальна ШППХ ((9,0 ± 1,5) м/с порівняно з (7,9 ± 1,6) м/с; р < 0,05). При порівняльному аналізі показників центральної гемодинаміки у хворих на АГ з МС і без МС залежно від статі виявили в жінок менше середнє значення ΔСАТ, ΔПАТ, РРА і більші AІx, AІx 75, РА. Крім того, у жінок з МС каротидно-феморальна ШППХ статистично значуще відрізнялася від цього показника в пацієнток без МС.
Висновки. У пацієнтів з АГ та МС порівняно з пацієнтами без МС, зіставними за віком, різниця між брахіальним і центральним САТ і ПАТ, а також каротидно-феморальна ШППХ більші, а AІx і РА — менші при зіставних значеннях центрального і брахіального САТ, ДАТ, середнього АТ і ПАТ. У пацієнтів з АГ, як з МС, так і без МС, зіставних за віком, жіноча стать асоціюється з меншою різницею між брахіальним і центральним САТ і ПАТ, РРА, більшими AІx, AІx75, РА. У жінок з МС каротидно-феморальна ШППХ статистично значуще відрізняється від цього показника в жінок без МС.

Ключові слова: артеріальна жорсткість, метаболічний синдром, артеріальна гіпертензія, гендерні особливості.

Список літератури:  
1.    Alberti K. G., Eckel R. H., Grundy S. M. et al. Harmonizing the metabolic syndrome: a joint interim statement of the International Diabetes Federation Task Force on Epidemiology and Prevention; National Heart, Lung, and Blood Institute; American Heart Association; World Heart Federation; International Atherosclerosis Society; and International Association for the Study of Obesity // Circulation. — 2009. — Vol. 120. — P. 1640 — 1645.
2.    Ben-Shlomo Y., Spears M., Boustred C. et al. Aortic pulse wave velocity improves cardiovascular event prediction: an individual participant meta-analysis of prospective observational data from 17,635 subjects // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63. — P. 636 — 646.
3.    Blacher J., Guerin A. P., Pannier B. et al. Impact of aortic stiffness on survival in end-stage renal disease // Circulation. — 1999. — Vol. 99. — P. 2434 — 2439.
4.    Chirinos J. A., Zambrano J. P., Chakko S. et al. Aortic pressure augmentation predicts adverse cardiovascular events in patients with established coronary artery disease // Hypertension. — 2005. — Vol. 45. — P. 980 — 985.
5.    Dimitriadis K., Tsioufis C., Andrikou E. et al. Metabolic syndrome is associated with increased sympathetic nervous system activity and arterial stiffness in resistant hypertensive patients // Hypertension. — 2016. — Vol. 34. — P. e86.
6.    Gami A. S., Witt B. J., Howard D. E. et al. Metabolic syndrome and risk of incident cardiovascular events and death: a systematic review and meta-analysis of longitudinal studies // J. Am. Coll.Cardiol. — 2007. — Vol. 49. — P. 403 — 414.
7.    Grundy S. M., Cleeman J. I., Daniels S. R. et al. Diagnosis and management of the metabolic syndrome: an American Heart Association/National Heart, Lung, and Blood Institute Scientific Statement // Circulation. — 2005. — Vol. 112. — P. 2735 — 2752.
8.    Grundy S. M. Metabolic syndrome pandemic // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2008. — Vol. 28. — P. 629 — 636.
9.    Kangas P., Tikkakoski A., Tahvanainen A. et al. Metabolic syndrome may be associated with increased arterial stiffness even in the absence of hypertension: a study in 84 cases and 82 controls // Metabolism. — 2013. — Vol. 62 (8). — P. 1114 — 1122.
10.    KDIGO 2012 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease // Kidney Int. Suppl. — 2013. — Vol. 3 (1). — P. 1 — 150.
11.    Kovaite M., Petrulioniene Z., Ryliskyte L. Systemic assessment of arterial wall structure and function in metabolic syndrome // Proc. WestPharmacol. Soc. — 2007. — Vol. 50. — P. 123 — 130.
12.    Lang R. M., Bierig M., Devereux R. B. et al. Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography’s Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjunction with the European Association of Echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2005. — Vol. 18. — P. 1440 — 1463.
13.    Lee Ho-Joong Youn et al. Effects of metabolic syndrome on aortic pulse wave velocity // Clin. Hypertens. — 2017. — Vol. 23 (1). — P. 1 — 7.
24.    Mahmud A., Feely J. Effect of smoking on arterial stiffness and pulsepressure amplification // Hypertension. — 2003. — Vol. 41. — P. 183 — 187.
15.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension // Hypertension. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281 — 1357.
16.    Orshal J. M., Khalil R. A. Gender, sex hormones, and vascular tone // Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol. — 2004. — Vol. 286. — P. 233 — 249.
17.    Paratia G., Stergiouc G., O’Briend Е. et al. European Society of Hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring // J. Hypertens. — 2014. — Vol. 32. — P. 1359 — 1366.
18.    Protogerou A. D., Blacher J., Mavrikakis M. et al. Increased pulse pressure amplification in treated hypertensive subjects with metabolic syndrome // Am. J. Hypertens. — 2007. — Vol. 20 (2). — P. 127 — 133.
19.    Protogerou A. D., Blacher J., Aslangul E. et al. Gender influence on metabolic syndrome’s effects on arterial stiffness and pressure wave reflections in treated hypertensive subjects // Atherosclerosis. — 2007. — Vol. 193. — P. 151 — 158.
20.    Radhakrishnan J., Swaminathan N., Pereira N. M. et al. Acute changes in arterial stiffness following exercise in people with metabolic syndrome // Diab. Met. Syndr.: Clin. Res. Rev. — 2016. — DOI: 10.1016/j.dsx.2016.08.013.
21.    Rundek T., White H., Boden-Albala B. et al. The metabolic syndrome and subclinical carotid atherosclerosis: the Northern Manhattan study // J. Cardiometab. Syndr. — 2007. — Vol. 2. — P. 24 — 29.
22.    Safar M. E., Balkau B., Lange C. et al. Hypertension and vascular dynamics in men and women with metabolic syndrome // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 12 — 19.
23.    Scuteri A., Cunha P. G., Rosei E. A. et al. MARE Consortium. Arterial stiffness and influences of the metabolic syndrome: a cross-countries study // Atherosclerosis. — 2014. — Vol. 233. — P. 654 — 60.
24.    Scuteri A., Najjar S. S., Morrell C. H. et al. Cardiovascular Health Study. The metabolic syndrome in older individuals: prevalence and prediction of cardiovascular events: the Cardiovascular Health Study // Diabetes Care. — 2005. — Vol. 28. — P. 882 — 887.
25.    Smulyan H., Asmar R. G., Rudnicki A. et al. Comparative effects of aging in men and women on the properties of the arterial tree // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 37. — P. 1374 — 1380.
26.    Steinberg H. O., Brechtel G., Johnson A. et al. Іnsulinmediated skeletal muscle vasodilatation is nitric oxide dependent: a novel action of insulin to increase nitric oxide release // J. Clin. Invest. — 1994. — Vol. 94. — P. 1172 — 1179.
27.    Vágovičová P., Mlíková Seidlerová J., Mayer O. Jr. et al. Differential effect of metabolic syndrome on various parameters of arterial stiffness // Blood Press. — 2015. — Vol. 24 (4). — P. 206 — 211.
28.    Vergnaud A. C., Athanase D. Protogerou, Yan Li et al. Pulse pressure amplification, adiposity and metabolic syndrome in subjects under chronic antihypertensive therapy: The role of heart rate // Atherosclerosis. — 2008. — Vol. 199 (1). — P. 222 — 229.
29.    Vyssoulis G. P., Pietri P. G., Karpanou E. A. et al. Differential impact of metabolic syndrome on arterial stiffness and wave reflections: Focus on distinct definitions // Int. J. Cardiol. — 2010. — Vol. 138. — P. 119 — 125.
30.    Westerbacka J., Seppala-Lindroos A., Yki-Jarvinen H. Resistance to acute insulin induced decreases in large artery stiffness accompanies the insulin resistance syndrome // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2001. — Vol. 86. — P. 5262 — 5268.
31.    Westerbacka J., Wilkinson I., Cockcroft J. et al. Diminished wave reflection in the aorta. A novel physiological action of insulin on large blood vessels // Hypertension. — 1999. — Vol. 33. — P. 1118 — 1122.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 24 травня 2017 р.

Шишкіна Наталія В’ячеславівна, аспірант кафедри внутрішньої медицини
Тел. (44) 287-20-40. E-mail: natabene@ukr.net

 

Показатели центральной гемодинамики и сосудистой жесткости у пациентов с артериальной гипертензией в зависимости от наличия метаболического синдрома

Н. В. Шишкина

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Цель работы — провести сравнительную оценку показателей центральной гемодинамики и жесткости аорты у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) в зависимости от наличия метаболического синдрома (МС).
Материалы и методы. В исследование включены 100 пациентов с неосложненной эссенциальной АГ I — II стадии 1 — 3‑й степени в возрасте 35 — 70 лет с артериальным давлением (АД) ≥ 160/100 мм рт. ст., которые ранее не лечились, или АД ≥ 140/90 мм рт. ст. в случае антигипертензивного лечения, и с частотой сердечных сокращений от 60 до 100 в 1 мин. МС диагностирован у 40 % из них. Диагноз МС устанавливали на основании рекомендаций Тhe National Cholesterol Education Program (NCEP) Adult Treatment Panel III (ATP III). У всех пациентов проведено общее клиническое и лабораторное обследование, суточное мониторирование АД (СМАД) и ЭхоКГ. Измеряли брахиальное АД с последующим определением артериальной жесткости и параметров центральной гемодинамики с помощью системы SphygmoCor (AtCor Medical, Австралия).
Результаты и обсуждение. Пациенты в группах с МС и без него были сопоставимы по АД по результатам СМАД и основным показателями ЭхоКГ и по центральному и брахиальному систолическому (САД), диастолическому (ДАД), пульсовому (ПАД) и среднему АД (р > 0,05). Однако разница брахиального и центрального САД (ΔСАД = (15,2 ± 5,7) и (12,2 ± 5,7) мм рт. ст.), разница брахиального и центрального ПАД (ΔПАД = (16,6 ± 6,0) и (13,5 ± 5,7) мм рт. ст.) и амплификация пульсового давления (РРА) ((141,0 ± 16,6) и (132,1 ± 17,5) % соответственно) была больше, а индекс аугментации (AІx) и давление аугментации (РА) ((19,0 ± 12,8) и (25,5 ± 13,8) % по сравнению с (8,2 ± 6, 3) и (12,1 ± 8,0) % мм рт. ст. соответственно) — меньше у пациентов с МС (все p < 0,05). AІx75 ((19,1 ± 8,5) и (24,3 ± 10,9) мм рт. ст.; р > 0,05) статистически значимо не отличался в исследуемых группах. Каротидно-радиальная скорость распространения пульсовой волны (СРПВ) статистически значимо не отличалась в группах, но у пациентов с МС по сравнению с лицами без МС была более высокая каротидно-феморальная СРПВ ((9,0 ± 1,5) м/с по сравнению с (7,9 ± 1,6) м/с; р < 0,05). При сравнительном анализе показателей центральной гемодинамики у больных АГ с МС и без МС в зависимости от пола обнаружили у женщин более низкие в среднем значения ΔСАД, ΔПАД, РРА и более высокие AІx, AІx75, РА. Кроме того, у женщин с МС каротидно-феморальная СРПВ статистически значимо отличалась от этого показателя у пациенток без МС.
Выводы. У пациентов с АГ и МС по сравнению с пациентами без МС, сопоставимыми по возрасту, разница между брахиальным и центральным САД и ПАД, а также каротидно-феморальная СРПВ больше, а AІx и РА — меньше при сопоставимой величине центрального и брахиального САД, ДАД, среднего АД и ПАД. У пациентов с АГ, как с МС, так без МС, сопоставимых по возрасту, женский пол ассоциируется с меньшей разницей между брахиальным и центральным САД и ПАД, РРА, большими AІx, AІx75, РА. У женщин с МС каротидно-феморальная СРПВ статистически значимо отличается от этого показателя у женщин без МС.

Ключевые слова: артериальная жесткость, метаболический синдром, артериальная гипертензия, гендерные особенности.

Список литературы:
 
1.    Alberti K. G., Eckel R. H., Grundy S. M. et al. Harmonizing the metabolic syndrome: a joint interim statement of the International Diabetes Federation Task Force on Epidemiology and Prevention; National Heart, Lung, and Blood Institute; American Heart Association; World Heart Federation; International Atherosclerosis Society; and International Association for the Study of Obesity // Circulation. — 2009. — Vol. 120. — P. 1640 — 1645.
2.    Ben-Shlomo Y., Spears M., Boustred C. et al. Aortic pulse wave velocity improves cardiovascular event prediction: an individual participant meta-analysis of prospective observational data from 17,635 subjects // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63. — P. 636 — 646.
3.    Blacher J., Guerin A. P., Pannier B. et al. Impact of aortic stiffness on survival in end-stage renal disease // Circulation. — 1999. — Vol. 99. — P. 2434 — 2439.
4.    Chirinos J. A., Zambrano J. P., Chakko S. et al. Aortic pressure augmentation predicts adverse cardiovascular events in patients with established coronary artery disease // Hypertension. — 2005. — Vol. 45. — P. 980 — 985.
5.    Dimitriadis K., Tsioufis C., Andrikou E. et al. Metabolic syndrome is associated with increased sympathetic nervous system activity and arterial stiffness in resistant hypertensive patients // Hypertension. — 2016. — Vol. 34. — P. e86.
6.    Gami A. S., Witt B. J., Howard D. E. et al. Metabolic syndrome and risk of incident cardiovascular events and death: a systematic review and meta-analysis of longitudinal studies // J. Am. Coll.Cardiol. — 2007. — Vol. 49. — P. 403 — 414.
7.    Grundy S. M., Cleeman J. I., Daniels S. R. et al. Diagnosis and management of the metabolic syndrome: an American Heart Association/National Heart, Lung, and Blood Institute Scientific Statement // Circulation. — 2005. — Vol. 112. — P. 2735 — 2752.
8.    Grundy S. M. Metabolic syndrome pandemic // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2008. — Vol. 28. — P. 629 — 636.
9.    Kangas P., Tikkakoski A., Tahvanainen A. et al. Metabolic syndrome may be associated with increased arterial stiffness even in the absence of hypertension: a study in 84 cases and 82 controls // Metabolism. — 2013. — Vol. 62 (8). — P. 1114 — 1122.
10.    KDIGO 2012 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease // Kidney Int. Suppl. — 2013. — Vol. 3 (1). — P. 1 — 150.
11.    Kovaite M., Petrulioniene Z., Ryliskyte L. Systemic assessment of arterial wall structure and function in metabolic syndrome // Proc. WestPharmacol. Soc. — 2007. — Vol. 50. — P. 123 — 130.
12.    Lang R. M., Bierig M., Devereux R. B. et al. Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography’s Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjunction with the European Association of Echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2005. — Vol. 18. — P. 1440 — 1463.
13.    Lee Ho-Joong Youn et al. Effects of metabolic syndrome on aortic pulse wave velocity // Clin. Hypertens. — 2017. — Vol. 23 (1). — P. 1 — 7.
24.    Mahmud A., Feely J. Effect of smoking on arterial stiffness and pulsepressure amplification // Hypertension. — 2003. — Vol. 41. — P. 183 — 187.
15.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension // Hypertension. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281 — 1357.
16.    Orshal J. M., Khalil R. A. Gender, sex hormones, and vascular tone // Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol. — 2004. — Vol. 286. — P. 233 — 249.
17.    Paratia G., Stergiouc G., O’Briend Е. et al. European Society of Hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring // J. Hypertens. — 2014. — Vol. 32. — P. 1359 — 1366.
18.    Protogerou A. D., Blacher J., Mavrikakis M. et al. Increased pulse pressure amplification in treated hypertensive subjects with metabolic syndrome // Am. J. Hypertens. — 2007. — Vol. 20 (2). — P. 127 — 133.
19.    Protogerou A. D., Blacher J., Aslangul E. et al. Gender influence on metabolic syndrome’s effects on arterial stiffness and pressure wave reflections in treated hypertensive subjects // Atherosclerosis. — 2007. — Vol. 193. — P. 151 — 158.
20.    Radhakrishnan J., Swaminathan N., Pereira N. M. et al. Acute changes in arterial stiffness following exercise in people with metabolic syndrome // Diab. Met. Syndr.: Clin. Res. Rev. — 2016. — DOI: 10.1016/j.dsx.2016.08.013.
21.    Rundek T., White H., Boden-Albala B. et al. The metabolic syndrome and subclinical carotid atherosclerosis: the Northern Manhattan study // J. Cardiometab. Syndr. — 2007. — Vol. 2. — P. 24 — 29.
22.    Safar M. E., Balkau B., Lange C. et al. Hypertension and vascular dynamics in men and women with metabolic syndrome // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 12 — 19.
23.    Scuteri A., Cunha P. G., Rosei E. A. et al. MARE Consortium. Arterial stiffness and influences of the metabolic syndrome: a cross-countries study // Atherosclerosis. — 2014. — Vol. 233. — P. 654 — 60.
24.    Scuteri A., Najjar S. S., Morrell C. H. et al. Cardiovascular Health Study. The metabolic syndrome in older individuals: prevalence and prediction of cardiovascular events: the Cardiovascular Health Study // Diabetes Care. — 2005. — Vol. 28. — P. 882 — 887.
25.    Smulyan H., Asmar R. G., Rudnicki A. et al. Comparative effects of aging in men and women on the properties of the arterial tree // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 37. — P. 1374 — 1380.
26.    Steinberg H. O., Brechtel G., Johnson A. et al. Іnsulinmediated skeletal muscle vasodilatation is nitric oxide dependent: a novel action of insulin to increase nitric oxide release // J. Clin. Invest. — 1994. — Vol. 94. — P. 1172 — 1179.
27.    Vágovičová P., Mlíková Seidlerová J., Mayer O. Jr. et al. Differential effect of metabolic syndrome on various parameters of arterial stiffness // Blood Press. — 2015. — Vol. 24 (4). — P. 206 — 211.
28.    Vergnaud A. C., Athanase D. Protogerou, Yan Li et al. Pulse pressure amplification, adiposity and metabolic syndrome in subjects under chronic antihypertensive therapy: The role of heart rate // Atherosclerosis. — 2008. — Vol. 199 (1). — P. 222 — 229.
29.    Vyssoulis G. P., Pietri P. G., Karpanou E. A. et al. Differential impact of metabolic syndrome on arterial stiffness and wave reflections: Focus on distinct definitions // Int. J. Cardiol. — 2010. — Vol. 138. — P. 119 — 125.
30.    Westerbacka J., Seppala-Lindroos A., Yki-Jarvinen H. Resistance to acute insulin induced decreases in large artery stiffness accompanies the insulin resistance syndrome // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2001. — Vol. 86. — P. 5262 — 5268.
31.    Westerbacka J., Wilkinson I., Cockcroft J. et al. Diminished wave reflection in the aorta. A novel physiological action of insulin on large blood vessels // Hypertension. — 1999. — Vol. 33. — P. 1118 — 1122.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

15. Оригінальні дослідження

 

Порівняльне дослідження показників електричної активності серця (за даними електрокардіограми) у дорослих і старих щурів

К. В. Тарасова, А. М. Дмитренко, Т. С. Лагодич, І. М. Карвацький

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Мета роботи — вивчити вікові зміни показників електрокардіограми (ЕКГ) у щурів.
Матеріали і методи. У щурів-самців лінії Вістар віком 8 і 24 міс під наркозом реєстрували ЕКГ, визначали амплітуду і напрям зубців, тривалість зубців та інтервалів, розраховували систолічний показник.
Результати та обговорення. Виявлено низку відмінностей між ЕКГ щурів і людини, а саме: зазубрина на низхідному коліні зубця R на ЕКГ як дорослих, так і старих щурів у 100 % випадків, відсутність виражених сегментів ST, безпосередній перехід зубця Т у зубець Р або його тривалість становить 0,0 — 0,05 с. Спільна риса ЕКГ людини і щура — напрям зубців і амплітуда більшості з них. Виявлено вікові особливості ЕКГ щурів: у дорослих щурів тривалість інтервалу QТ становить (0,08 ± 0,00) с, у старих — (0,10 ± 0,01) с. У дорослих щурів частота серцевих скорочень (ЧСС) — (368,22 ± 6,39) за 1 хв, а у старих — (354,25 ± 17,56) за 1 хв. Сумарна амплітуда зубців комплексу QRS становить (21,86 ± 0,75) мм у дорослих щурів і (14,88 ± 1,33) мм — у старих, амплітуда зубця Т — (2,75 ± 0,70) і (2,02 ± 0,06) мм, а систолічний показник — 0,49 ± 0,01 і 0,55 ± 0,02 відповідно (усі р < 0,05).
Висновки. ЕКГ старих щурів відрізняється від ЕКГ дорослих щурів меншою ЧСС, більшою тривалістю інтервалів RR, QТ, меншою сумарною амплітудою зубців комплексу QRS та більшим систолічним показником, а також наявністю порушень ритму серця на початку реєстрації ЕКГ.

Ключові слова: зубці та інтервали електрокардіограми, систолічний показник, старі щури.

Список літератури:  
1.    Дейвис М. Гериатрия собак и кошек. Практика ветеринарного врача. — М.: Аквариум-Принт, 2002. — 256 с.
2.    Западнюк И. П., Западнюк В. И., Захария Е. А. и др. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте. — К.: Вища школа, 1983. — 383 с.
3.    Короленко Т. К. Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю з урахуванням вікових реакцій організму // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 131—138.
4.    Крайнова И. Н., Демин А. В., Мороз Т. П. Биоэлектрическая активность миокарда у женщин с выраженной постуральной нестабильностью // Вестн. Северного (Арктического) федерального ун-та. Серия: Естественные науки. — 2013. — № 4. — С. 64 — 69.
5.    Кулик В. Л., Яблучанський М. І. Інтервал QT в кардіологічній клініці // Вісн. Харк. нац. ун-ту. — 2009. — № 879, Серія «Медицина». Вип. 18. — С. 73 — 96.
6.    Маханова Н. А., Антонов A. P., Маркель А. Л. и др. Онтогенетическая динамика артериального давления и характеристик ЭКГ у крыс НИСАГ с наследственной артериальной гнпертензией // Бюлл. экспер. биол. мед. —1997. — Т. 123. — С. 709 — 713.
7.    Михайлов В. М., Мамаева Г. И. Влияние NADР на электрофизиологические свойства кардиомиоцитов мышей С57BL/6 и mdx // Цитология. — 2013. — Т.55. — С. 815—820.
8.    Прокопюк О. С., Чижевський В. В., Прокопюк В. Ю. Вплив імплантації кріоконсервованої хоральної тканини на морфофункціональний стан міокарда старих щурів // Мед. сьогодні і завтра. — 2011. — № 1—2. — С. 242 — 245.
9.    Прокопьева С.Н, Мовчан Л. А., Исхакова Г. Г. и др. Особенности электрокардиографической диагностики у лиц старших возрастных групп // Практическая медицина. — 2008. — Т. 28. — С. 21—29.
10.    Фролькис В. В. Старение и увеличение продолжительности жизни. — Ленинград: Наука, 1988. — 239 с.
11.    Abhishekh H. A., Nisarga P., Kisan R. et al. Influence of age and gender on autonomic regulation of heart // Int. J. Clin. Monit. Comp. — 2013. — Vol. 27. — P. 259 — 264. — DOI: 10.1007/s10877-012-9424-3.
12.    Ai J., Gozal D., Li L. et al. Degeneration of vagal efferent axons and terminals in cardiac ganglia of aged rats // J. Comp. Neurol. — 2007. — Vol. 504. — P. 74 — 88. — DOI: 10.1002/cne.21431.
13.    Agudelo C. F., Scheer P., Tomenendalova J. How to approach the QT interval in dogs — state of the heart: a review // Veterin. Med. — 2011. — Vol. 56. — Р. 14 — 21.
14.    Annila P., Jäntti V., Lindgren L. et al. Changes in the T-wave amplitude of ECG during isoflurane anaesthesia // Acta Anaesthesiol. Scand. — 1993. — Vol. 37. — P. 611—615.
15.    Bacharova L., Kyselovic J., Klimas J. QRS voltage-duration product and left ventricular hypertrophy in rats // Arq. Bras. Cardiol. — 2002. — Vol. 79. — Р. 143 —148. http://dx.doi.org/10.15 90/S0066-782X2002001100006
16.    Bachman S., Sparrow D., Smith L. K. Effect of aging on the electrocardiogram // Am. J. Cardiol. — 1981. — Vol. 48. — P. 513 — 516.
17.    Battler А., Froelicher V., Slutsky R. et al. Relationship of QRS amplitude changes during exercise to left ventricular function and volumes and the diagnosis of coronary artery disease // Circulation. — 1979. — Vol. 60. — Р. 1004 — 1013
18.    Baumert M., Czippelova В., Porta А. et al. Decoupling of QT interval variability from heart rate variability with ageing // Physiol. Meas. — 2013. — Vol. 34. — Р. 1435 — 1448. — DOI: 10.1088/0967-3334/34/11/1435.
19.    Berg B. N. The electrocardiogram in aging rats // J. Gerontol. — 1955. — Vol. 10. — P. 420 — 423.
20.    Bonilha A. M.M., Saraiva R. M., Kanashiro R. M. et al. A routine electrocardiogram cannot be used to determine the size of myocardial infarction in the rat // Braz. J. Med. Biol. Res. — 2005. — Vol. 38. — P. 615 — 619. — DOI: /S0100-879X2005000400016.
21.    Boyle P. M., Massé S., Nanthakumar К. et al. Transmural IK (ATP) heterogeneity as a determinant of activation rate gradient during early ventricular fibrillation: mechanistic insights from rabbit ventricular models // Heart Rhythm. — 2013. — Vol. 10. — P. 1710 — 1717. — DOI: 0.1016/j.hrthm.2013.08.010.
22.    Brisinda D., Caristo М. Е., Fenici R. Contactless magnetocardiographic mapping in anesthetized Wistar rats: evidence of age-related changes of cardiac electrical activity // Am. J. Physiol. Heart Circ. Phys. — 2006. — Vol. 291. — Р. 368 — 378. — DOI: 10.1016/j.hrthm.2013.08.010.
23.    Chen Y. C., Huang J. H., Lin Y. K. et al. Gender modulates the aging effects on different patterns of early repolarization // Heart Vess. — 2014. — Vol. 29. — Р. 249 — 255. — DOI: 10.1007/s00380-013-0352-z.
24.    Dias da Silva V. J., Ferreira Neto E., Salgado H. C. et al. Chronic converting enzyme inhibition normalizes QT interval in aging rats // Braz. J. Med. Biol. Res. — 2002. — Vol. 35. — Р. 1025 — 1031.
25.    Edwards I. J. Highlights in basic autonomic neurosciences: changes to the autonomic nervous system associated with healthy aging // Autonom. Neurosci. — 2014. — Vol. 183. — P. 1—3. — DOI: 10.1016/j.autneu.2014.04.004.
26.    Fasdellia N., Tontodonati М., Dorigatti R. An improved method of electrode placement in configuration Lead II for the reliable ECG recording by telemetry in the conscious rat // J. Pharm. Tox. Meth. — 2011. — Vol. 63. — P. 1 — 6. — DOI: 0.1016/j.vascn.2010.03.001.
27.    Gandhi D. K., Singh J. Ageing аnd аutonomic nervous system аctivity // J. Phys. Pharm. Adv. — 2012. — Vol. 2. — Р. 307 — 311.
28.    Gordon C. J. Cardiac and thermal homeostasis in the aging brown Norway rat // J. Gerontol. A. Biol. Sci. Med. Sci. — 2008. — Vol. 63. — P. 1307 — 1313. — DOI: https: // doi.org/10.1093/gerona/63.12.1307.
29.    Hamlin R. L., Kijtawornrat А., Keene B. W. et al. QT and RR intervals in сonscious and аnesthetized guinea рigs withhighly varying RR intervals and given QT clengthening test аrticles // Toxicol. Sci. — 2003. — Vol. 76. — Р. 437 — 442. — DOI: 10.1093/toxsci/kfg254.
30.    Huang J. H., Lin Y.Q, Pan N. H. et al. Aging modulates dispersion of ventricular repolarization in the very old of the geriatric population // Heart Vessels. — 2010. — Vol. 25. — Р. 500 — 508. — DOI: 10.1007/s00380-010-0026-z.
31.    Kharin S. N., Krandycheva V. V., Shmakov D. N. Depolarization pattern of ventricular epicardium in two-kidney one-clip hypertensive rats // Exp. Phys. — 2005. — Vol. 90. — Р. 621— 626. — DOI: 10.1113/expphysiol.2004.029785.
32.    Klimas J., Vaja V., Vercinska M. et al. Discrepant regulation of QT (QTc) interval duration by calcium channel blockade and angiotensin converting enzyme inhibition in experimental hypertension // Bas. Clin. Pharmacol. Toxicol. — 2012. — Vol. 111. — P. 279 — 288. — DOI: 10.1111/j.1742-7843.2012.00901.x
33.    Kumar R., Kela A., Tayal G. et al. Effect оf аcute stress оn rat ECG // The Internet J. Pharmacol. — 2010. — Vol. 8.
34.    Larson E. D., St Clair J. R., Sumner W. A. et al. Depressed pacemaker activity of sinoatrial node myocytes contributes to the age-dependent decline in maximum heart rate // Proc. Natl. Acad. Sci. — 2013. — Vol. 110. — Р. 18011 — 18016. — DOI: 10.1073/ pnas.1308477110.
35.    Li R. A., Leppo M., Miki T. et al. Molecular basis of electrocardiographic ST-segment elevation // Circ. Res. — 2000. — Vol. 87. — P. 837 — 839.
36.    Machida K., Doi K., Kaburaki M. et al. Electrocardiographical findings of WBN/Kob rats // Laboratory Animals. — 1990. — Vol. 24. — P. 288 — 291.
37.    Magnanі J. W., Williamson М. А., Ellinor Р. Т. et al. P wave indices. Current status and future directions in epidemiology, clinical, and research applications // Circulation: аrrhythmia and еlectrophysiol. — 2009. — Vol. 2. — P. 72 — 79. — DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCEP.108.806828.
38.    Mangoni A. A., Kinirons M. T., Swift C. G. et al. Impact of age on QT interval and QTdispersion in healthy subjects: a regression analysis // Age and Аgeing. — 2003. — Vol. 32. — Р. 326 — 331. — DOI: 0.1093/ageing/32.3.326.
39.    Medenwald D., Kors J. A., Loppnow H. et al. Inflammation and рrolonged QT time: results from the сardiovascular disease, living and ageing in Halle (CARLA) study // PLoS ONE. — 2014. — Vol. 9 (4). — P. e95994. — DOI: http://dx.doi.org/ 10.1371/journal.pone.0095994.
40.    Midttun M., Güzel A. Heart rhythm in 90+ years old fallers // European Geriatric Medicine. — 2013. — Vol. 4. — P. 5 — 7. — DOI: http://doi.org/ 10.1016/j.eurger.2012.08.006.
41.    Milani-Nejad N., Janssen P. M.L. Small and large animal models in cardiac contraction research: аdvantages and disadvantages // Pharmacol. Therapeut. — 2014. — Vol. 141. — P. 235 — 249. — DOI: 10.1016/j.pharmthera.2013.10.007.
42.    Mozos I., Serban С. The relation between QT interval and T-wave variables in hypertensive patients // J. Pharm. Bioallied. Sci. — 2011. — Vol. 3. — Р. 339 — 344. — DOI: 10.4103/0975-7406.84433.
43.    Morita Н., Wu J., Zipes D. P. The QT syndromes: long and short // Lancet. — 2008. — Vol. 372. — P. 750—763. — DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S0140-6736 (08)61307-0.
44.    North B. J., Sinclair D. A. The Intersection between аging and сardiovascular disease // Circ. Res. — 2012. — Vol. 110 — P. 1097 — 1108. — DOI: 10.1161/ CIRCRESAHA.111.246876.
45.    Perrenoud J. -J. Q waves and QS complexes // Eur. Geriatr. Med. — 2010. — Vol. 1. — P. 360 — 368. — DOI: 10.1016/j.eurger.2010.09.006.
46.    Pokrovskii V. M., Polischuk L. V. On the conscious control of the human heart // J. Integrat. Neurosci. — 2012. — Vol. 11. — Р. 213 — 223. — DOI:10.1142/S0219635212500161.
47.    Rossi S., Baruffi S., Bertuzzi A. et al. Ventricular activation is impaired in aged rat hearts // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. — 2008. — Vol. 295. — Р. 2336 — 2347. — DOI: 10.1152/ajpheart.00517.2008.
48.    Saburkina І., Gukauskiene L., Rysevaite К. et al. Morphological pattern of intrinsic nerve plexus distributed on the rabbit heart and interatrial septum // J. Anat. — 2014. — Vol. 224. — Р. 583 — 593. — DOI: 10.1111/joa.12166.
49.    Sambhi M. P., White F. N. The Electrocardiogram of the normal and hypertensive rat // Circ. Research. — 1960. — Vol. 8. — Р. 129 — 134.
50.    Scridon А., Gallet С., Arisha М. М. et al. Unprovoked atrial tachyarrhythmias in aging spontaneously hypertensive rats: the role of the autonomic nervous // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. — 2012. — Vol. 303. — Р. 386—392. — DOI: 10.1152 /ajpheart. 00004.2012.
51.    Silva L., Castania J., Salgado H. et al. Vagus nerve morphology in elderly spontaneously hypertensive rats // The FASEB J. —2014. — Vol. 28. — Suppl.728.23/ www.fasebj.org/content/28/1_Supplement/728.23.short.
52.    Shankar V., Veeraiah S. Age related сhanges in the рarasympathetic сontrol of the heart // International J. Sci. Res. Publ. — 2012. — Vol. 2. — Р. 1 — 6.
53.    Slove S., Lannoy M., Behmoaras J. et al. Potassium channel openers increase aortic elastic fiber formation and reverse the genetically determined elastin deficit in the BN rat // Hypertension. — 2013. — Vol. 62. — Р. 794 — 801. — DOI: 10.1161/ HYPERTENSIONAHA.113.01379.
54.    Strait J. B., Lakatta E. G. Aging-associated cardiovascular changes and their relationship to heart failure // Heart Fail. Clin. — 2012. — Vol. 8. — P. 143 — 164. — DOI:10.1016/j.hfc.2011.08.011
55.    Su Н. М., Chiu H. C., Lin T. H. et al. Longitudinal study of the ageing trends in QT interval and dispersion in healthy elderly subjects // Age and Ageing. — 2006. — Vol. 35 — Р. 636—638. — DOI: 10.1093/ageing/afl114.
56.    Tanabe S., Bunag R. D. Age-related central and baroreceptor impairment in female Sprague-Dawley rats // Am. J. Physiol. — 1989. — Vol. 256. — Р. 1399 — 1406.
57.    Tellez J. O., Mączewski M., Yanni J. et al. Ageing-dependent remodelling of ion channel and Ca2+ clock genes underlying sino-atrial node pacemaking // Exp. Physiol. — 2011. — Vol. 96 — Р.1163 — 1178. — DOI: 10.1113/expphysiol.2011.057752.
58.    Terho H. K., Tikkanen J. T., Junttila J. M. Prevalence and рrognostic significance of fragmented QRS сomplex in middle-аged subjects with and without сlinical or еlectrocardiographic еvidence of сardiac disease // J. Cardiol. — 2014. — Vol. 114 — Р.141—147. — DOI: 10.1016/j.amjcard.2014.03.066.
59.    Tontodonati М., Fasdelli N., Repeto P. et al. Characterisation of rodent dobutamine echocardiography for preclinical safety pharmacology assessment // J. Pharmacol. Toxicol. Methods. — 2011. — Vol. 64. — Р. 129 — 133. — DOI: http://doi.org/10.1016/ j.vascn.2011.04.005.
60.    Werner А., Irigoyen М. С., Moreira E. D. et al. Aging and baroreflex control of RSNA and heart rate in rats // American J. Рhys. — 2000. — Vol. 279. — Р. 1865—1871.
61.    Werner А., Rosa N. R., Oliveira A. R. et al. Changes in blood pressure control in aged rats // Brazilian J. Medical Bio. Res. — 1995. — Vol. 28. — Р. 603 — 607.
62.    Vajda S., Baczkó I., Leprán I. et al. Selective cardiac plasma-membrane KATP channel inhibition is defibrillatory and improves survival during acute myocardial ischemia and reperfusion // Eur. J. Pharmacol. — 2007. — Vol. 577. — P. 115 — 123. — DOI: 10.1016/j.ejphar.2007.08.016.
63.    Xing S., Tsaih S-W., Yuan R. et al. Genetic influence on electrocardiogram time intervals and heart rate in aging mice // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. —2009. — Vol. 296 — Р. H1907 — H1913. — DOI: 10.1152/ajpheart.00681.2008.
64.    Yanni J., Tellez J. O., Sutyagin P. V. et al. Structural remodelling of the sinoatrial node in obese old rats // J. Mol. Cell. Cardiol. — 2010. — Vol. 48. — P. 653 — 662. — DOI: 10.1016/j.yjmcc.2009.08.023.

 

Сравнительное исследование показателей электрической активности сердца (по данным электрокардиограммы) у взрослых и старых крыс

Е. В. Тарасова, А. М. Дмитренко, Т. С. Лагодич, И. Н. Карвацкий

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Цель работы — изучить возрастные изменения показателей электрокардиограммы (ЭКГ) у крыс.
Материалы и методы. У крыс-самцов линии Вистар в возрасте 8 и 24 месяцев под наркозом регистрировали ЭКГ, определяли амплитуду и направление зубцов, продолжительность зубцов и интервалов, рассчитывали систолический показатель.
Результаты и обсуждение. Выявлен ряд различий между ЭКГ крыс и человека, а именно: зазубрина на нисходящем колене зубца R на ЭКГ как взрослых, так и старых крыс в 100 % случаев, отсутствие выраженных сегментов ST, непосредственный переход зубца Т в зубец Р, или его продолжительность составляет 0,0 — 0,05 с. Общей чертой ЭКГ человека и крысы является направление зубцов и амплитуда большинства из них. Выявлены возрастные особенности ЭКГ крыс: у взрослых крыс продолжительность интервала QТ составляет (0,08 ± 0,00) с, у старых — (0,10 ± 0,01) с. У взрослых крыс частота сокращений сердца (ЧСС) — (368,22 ± 6,39) в 1 мин, а у старых — (354,25 ± 17,56) в 1 мин. Суммарная амплитуда зубцов комплекса QRS составляет (21,86 ± 0,75) мм у взрослых крыс и (14,88 ± 1,33) мм — у старых, амплитуда зубца Т составляет (2,75 ± 0,70) и (2,02 ± 0,06) мм, а систолический показатель — 0,49 ± 0,01 и 0,55 ± 0,02 соответственно (все р < 0, 05).
Выводы. ЭКГ старых крыс отличается от ЭКГ взрослых особей меньшей ЧСС, большей продолжительностью интервалов RR, QТ, меньшей суммарной амплитудой зубцов комплекса QRS и большей величиной систолического показателя, а таже наличием нарушений ритма сердца в начале регистрации ЭКГ.

Ключевые слова: зубцы и интервалы электрокардиограммы, систолический показатель, старые крысы.

Список литературы:  
1.    Дейвис М. Гериатрия собак и кошек. Практика ветеринарного врача. — М.: Аквариум-Принт, 2002. — 256 с.
2.    Западнюк И. П., Западнюк В. И., Захария Е. А. и др. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте. — К.: Вища школа, 1983. — 383 с.
3.    Короленко Т. К. Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю з урахуванням вікових реакцій організму // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 131—138.
4.    Крайнова И. Н., Демин А. В., Мороз Т. П. Биоэлектрическая активность миокарда у женщин с выраженной постуральной нестабильностью // Вестн. Северного (Арктического) федерального ун-та. Серия: Естественные науки. — 2013. — № 4. — С. 64 — 69.
5.    Кулик В. Л., Яблучанський М. І. Інтервал QT в кардіологічній клініці // Вісн. Харк. нац. ун-ту. — 2009. — № 879, Серія «Медицина». Вип. 18. — С. 73 — 96.
6.    Маханова Н. А., Антонов A. P., Маркель А. Л. и др. Онтогенетическая динамика артериального давления и характеристик ЭКГ у крыс НИСАГ с наследственной артериальной гнпертензией // Бюлл. экспер. биол. мед. —1997. — Т. 123. — С. 709 — 713.
7.    Михайлов В. М., Мамаева Г. И. Влияние NADР на электрофизиологические свойства кардиомиоцитов мышей С57BL/6 и mdx // Цитология. — 2013. — Т.55. — С. 815—820.
8.    Прокопюк О. С., Чижевський В. В., Прокопюк В. Ю. Вплив імплантації кріоконсервованої хоральної тканини на морфофункціональний стан міокарда старих щурів // Мед. сьогодні і завтра. — 2011. — № 1—2. — С. 242 — 245.
9.    Прокопьева С.Н, Мовчан Л. А., Исхакова Г. Г. и др. Особенности электрокардиографической диагностики у лиц старших возрастных групп // Практическая медицина. — 2008. — Т. 28. — С. 21—29.
10.    Фролькис В. В. Старение и увеличение продолжительности жизни. — Ленинград: Наука, 1988. — 239 с.
11.    Abhishekh H. A., Nisarga P., Kisan R. et al. Influence of age and gender on autonomic regulation of heart // Int. J. Clin. Monit. Comp. — 2013. — Vol. 27. — P. 259 — 264. — DOI: 10.1007/s10877-012-9424-3.
12.    Ai J., Gozal D., Li L. et al. Degeneration of vagal efferent axons and terminals in cardiac ganglia of aged rats // J. Comp. Neurol. — 2007. — Vol. 504. — P. 74 — 88. — DOI: 10.1002/cne.21431.
13.    Agudelo C. F., Scheer P., Tomenendalova J. How to approach the QT interval in dogs — state of the heart: a review // Veterin. Med. — 2011. — Vol. 56. — Р. 14 — 21.
14.    Annila P., Jäntti V., Lindgren L. et al. Changes in the T-wave amplitude of ECG during isoflurane anaesthesia // Acta Anaesthesiol. Scand. — 1993. — Vol. 37. — P. 611—615.
15.    Bacharova L., Kyselovic J., Klimas J. QRS voltage-duration product and left ventricular hypertrophy in rats // Arq. Bras. Cardiol. — 2002. — Vol. 79. — Р. 143 —148. http://dx.doi.org/10.15 90/S0066-782X2002001100006
16.    Bachman S., Sparrow D., Smith L. K. Effect of aging on the electrocardiogram // Am. J. Cardiol. — 1981. — Vol. 48. — P. 513 — 516.
17.    Battler А., Froelicher V., Slutsky R. et al. Relationship of QRS amplitude changes during exercise to left ventricular function and volumes and the diagnosis of coronary artery disease // Circulation. — 1979. — Vol. 60. — Р. 1004 — 1013
18.    Baumert M., Czippelova В., Porta А. et al. Decoupling of QT interval variability from heart rate variability with ageing // Physiol. Meas. — 2013. — Vol. 34. — Р. 1435 — 1448. — DOI: 10.1088/0967-3334/34/11/1435.
19.    Berg B. N. The electrocardiogram in aging rats // J. Gerontol. — 1955. — Vol. 10. — P. 420 — 423.
20.    Bonilha A. M.M., Saraiva R. M., Kanashiro R. M. et al. A routine electrocardiogram cannot be used to determine the size of myocardial infarction in the rat // Braz. J. Med. Biol. Res. — 2005. — Vol. 38. — P. 615 — 619. — DOI: /S0100-879X2005000400016.
21.    Boyle P. M., Massé S., Nanthakumar К. et al. Transmural IK (ATP) heterogeneity as a determinant of activation rate gradient during early ventricular fibrillation: mechanistic insights from rabbit ventricular models // Heart Rhythm. — 2013. — Vol. 10. — P. 1710 — 1717. — DOI: 0.1016/j.hrthm.2013.08.010.
22.    Brisinda D., Caristo М. Е., Fenici R. Contactless magnetocardiographic mapping in anesthetized Wistar rats: evidence of age-related changes of cardiac electrical activity // Am. J. Physiol. Heart Circ. Phys. — 2006. — Vol. 291. — Р. 368 — 378. — DOI: 10.1016/j.hrthm.2013.08.010.
23.    Chen Y. C., Huang J. H., Lin Y. K. et al. Gender modulates the aging effects on different patterns of early repolarization // Heart Vess. — 2014. — Vol. 29. — Р. 249 — 255. — DOI: 10.1007/s00380-013-0352-z.
24.    Dias da Silva V. J., Ferreira Neto E., Salgado H. C. et al. Chronic converting enzyme inhibition normalizes QT interval in aging rats // Braz. J. Med. Biol. Res. — 2002. — Vol. 35. — Р. 1025 — 1031.
25.    Edwards I. J. Highlights in basic autonomic neurosciences: changes to the autonomic nervous system associated with healthy aging // Autonom. Neurosci. — 2014. — Vol. 183. — P. 1—3. — DOI: 10.1016/j.autneu.2014.04.004.
26.    Fasdellia N., Tontodonati М., Dorigatti R. An improved method of electrode placement in configuration Lead II for the reliable ECG recording by telemetry in the conscious rat // J. Pharm. Tox. Meth. — 2011. — Vol. 63. — P. 1 — 6. — DOI: 0.1016/j.vascn.2010.03.001.
27.    Gandhi D. K., Singh J. Ageing аnd аutonomic nervous system аctivity // J. Phys. Pharm. Adv. — 2012. — Vol. 2. — Р. 307 — 311.
28.    Gordon C. J. Cardiac and thermal homeostasis in the aging brown Norway rat // J. Gerontol. A. Biol. Sci. Med. Sci. — 2008. — Vol. 63. — P. 1307 — 1313. — DOI: https: // doi.org/10.1093/gerona/63.12.1307.
29.    Hamlin R. L., Kijtawornrat А., Keene B. W. et al. QT and RR intervals in сonscious and аnesthetized guinea рigs withhighly varying RR intervals and given QT clengthening test аrticles // Toxicol. Sci. — 2003. — Vol. 76. — Р. 437 — 442. — DOI: 10.1093/toxsci/kfg254.
30.    Huang J. H., Lin Y.Q, Pan N. H. et al. Aging modulates dispersion of ventricular repolarization in the very old of the geriatric population // Heart Vessels. — 2010. — Vol. 25. — Р. 500 — 508. — DOI: 10.1007/s00380-010-0026-z.
31.    Kharin S. N., Krandycheva V. V., Shmakov D. N. Depolarization pattern of ventricular epicardium in two-kidney one-clip hypertensive rats // Exp. Phys. — 2005. — Vol. 90. — Р. 621— 626. — DOI: 10.1113/expphysiol.2004.029785.
32.    Klimas J., Vaja V., Vercinska M. et al. Discrepant regulation of QT (QTc) interval duration by calcium channel blockade and angiotensin converting enzyme inhibition in experimental hypertension // Bas. Clin. Pharmacol. Toxicol. — 2012. — Vol. 111. — P. 279 — 288. — DOI: 10.1111/j.1742-7843.2012.00901.x
33.    Kumar R., Kela A., Tayal G. et al. Effect оf аcute stress оn rat ECG // The Internet J. Pharmacol. — 2010. — Vol. 8.
34.    Larson E. D., St Clair J. R., Sumner W. A. et al. Depressed pacemaker activity of sinoatrial node myocytes contributes to the age-dependent decline in maximum heart rate // Proc. Natl. Acad. Sci. — 2013. — Vol. 110. — Р. 18011 — 18016. — DOI: 10.1073/ pnas.1308477110.
35.    Li R. A., Leppo M., Miki T. et al. Molecular basis of electrocardiographic ST-segment elevation // Circ. Res. — 2000. — Vol. 87. — P. 837 — 839.
36.    Machida K., Doi K., Kaburaki M. et al. Electrocardiographical findings of WBN/Kob rats // Laboratory Animals. — 1990. — Vol. 24. — P. 288 — 291.
37.    Magnanі J. W., Williamson М. А., Ellinor Р. Т. et al. P wave indices. Current status and future directions in epidemiology, clinical, and research applications // Circulation: аrrhythmia and еlectrophysiol. — 2009. — Vol. 2. — P. 72 — 79. — DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCEP.108.806828.
38.    Mangoni A. A., Kinirons M. T., Swift C. G. et al. Impact of age on QT interval and QTdispersion in healthy subjects: a regression analysis // Age and Аgeing. — 2003. — Vol. 32. — Р. 326 — 331. — DOI: 0.1093/ageing/32.3.326.
39.    Medenwald D., Kors J. A., Loppnow H. et al. Inflammation and рrolonged QT time: results from the сardiovascular disease, living and ageing in Halle (CARLA) study // PLoS ONE. — 2014. — Vol. 9 (4). — P. e95994. — DOI: http://dx.doi.org/ 10.1371/journal.pone.0095994.
40.    Midttun M., Güzel A. Heart rhythm in 90+ years old fallers // European Geriatric Medicine. — 2013. — Vol. 4. — P. 5 — 7. — DOI: http://doi.org/ 10.1016/j.eurger.2012.08.006.
41.    Milani-Nejad N., Janssen P. M.L. Small and large animal models in cardiac contraction research: аdvantages and disadvantages // Pharmacol. Therapeut. — 2014. — Vol. 141. — P. 235 — 249. — DOI: 10.1016/j.pharmthera.2013.10.007.
42.    Mozos I., Serban С. The relation between QT interval and T-wave variables in hypertensive patients // J. Pharm. Bioallied. Sci. — 2011. — Vol. 3. — Р. 339 — 344. — DOI: 10.4103/0975-7406.84433.
43.    Morita Н., Wu J., Zipes D. P. The QT syndromes: long and short // Lancet. — 2008. — Vol. 372. — P. 750—763. — DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S0140-6736 (08)61307-0.
44.    North B. J., Sinclair D. A. The Intersection between аging and сardiovascular disease // Circ. Res. — 2012. — Vol. 110 — P. 1097 — 1108. — DOI: 10.1161/ CIRCRESAHA.111.246876.
45.    Perrenoud J. -J. Q waves and QS complexes // Eur. Geriatr. Med. — 2010. — Vol. 1. — P. 360 — 368. — DOI: 10.1016/j.eurger.2010.09.006.
46.    Pokrovskii V. M., Polischuk L. V. On the conscious control of the human heart // J. Integrat. Neurosci. — 2012. — Vol. 11. — Р. 213 — 223. — DOI:10.1142/S0219635212500161.
47.    Rossi S., Baruffi S., Bertuzzi A. et al. Ventricular activation is impaired in aged rat hearts // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. — 2008. — Vol. 295. — Р. 2336 — 2347. — DOI: 10.1152/ajpheart.00517.2008.
48.    Saburkina І., Gukauskiene L., Rysevaite К. et al. Morphological pattern of intrinsic nerve plexus distributed on the rabbit heart and interatrial septum // J. Anat. — 2014. — Vol. 224. — Р. 583 — 593. — DOI: 10.1111/joa.12166.
49.    Sambhi M. P., White F. N. The Electrocardiogram of the normal and hypertensive rat // Circ. Research. — 1960. — Vol. 8. — Р. 129 — 134.
50.    Scridon А., Gallet С., Arisha М. М. et al. Unprovoked atrial tachyarrhythmias in aging spontaneously hypertensive rats: the role of the autonomic nervous // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. — 2012. — Vol. 303. — Р. 386—392. — DOI: 10.1152 /ajpheart. 00004.2012.
51.    Silva L., Castania J., Salgado H. et al. Vagus nerve morphology in elderly spontaneously hypertensive rats // The FASEB J. —2014. — Vol. 28. — Suppl.728.23/ www.fasebj.org/content/28/1_Supplement/728.23.short.
52.    Shankar V., Veeraiah S. Age related сhanges in the рarasympathetic сontrol of the heart // International J. Sci. Res. Publ. — 2012. — Vol. 2. — Р. 1 — 6.
53.    Slove S., Lannoy M., Behmoaras J. et al. Potassium channel openers increase aortic elastic fiber formation and reverse the genetically determined elastin deficit in the BN rat // Hypertension. — 2013. — Vol. 62. — Р. 794 — 801. — DOI: 10.1161/ HYPERTENSIONAHA.113.01379.
54.    Strait J. B., Lakatta E. G. Aging-associated cardiovascular changes and their relationship to heart failure // Heart Fail. Clin. — 2012. — Vol. 8. — P. 143 — 164. — DOI:10.1016/j.hfc.2011.08.011
55.    Su Н. М., Chiu H. C., Lin T. H. et al. Longitudinal study of the ageing trends in QT interval and dispersion in healthy elderly subjects // Age and Ageing. — 2006. — Vol. 35 — Р. 636—638. — DOI: 10.1093/ageing/afl114.
56.    Tanabe S., Bunag R. D. Age-related central and baroreceptor impairment in female Sprague-Dawley rats // Am. J. Physiol. — 1989. — Vol. 256. — Р. 1399 — 1406.
57.    Tellez J. O., Mączewski M., Yanni J. et al. Ageing-dependent remodelling of ion channel and Ca2+ clock genes underlying sino-atrial node pacemaking // Exp. Physiol. — 2011. — Vol. 96 — Р.1163 — 1178. — DOI: 10.1113/expphysiol.2011.057752.
58.    Terho H. K., Tikkanen J. T., Junttila J. M. Prevalence and рrognostic significance of fragmented QRS сomplex in middle-аged subjects with and without сlinical or еlectrocardiographic еvidence of сardiac disease // J. Cardiol. — 2014. — Vol. 114 — Р.141—147. — DOI: 10.1016/j.amjcard.2014.03.066.
59.    Tontodonati М., Fasdelli N., Repeto P. et al. Characterisation of rodent dobutamine echocardiography for preclinical safety pharmacology assessment // J. Pharmacol. Toxicol. Methods. — 2011. — Vol. 64. — Р. 129 — 133. — DOI: http://doi.org/10.1016/ j.vascn.2011.04.005.
60.    Werner А., Irigoyen М. С., Moreira E. D. et al. Aging and baroreflex control of RSNA and heart rate in rats // American J. Рhys. — 2000. — Vol. 279. — Р. 1865—1871.
61.    Werner А., Rosa N. R., Oliveira A. R. et al. Changes in blood pressure control in aged rats // Brazilian J. Medical Bio. Res. — 1995. — Vol. 28. — Р. 603 — 607.
62.    Vajda S., Baczkó I., Leprán I. et al. Selective cardiac plasma-membrane KATP channel inhibition is defibrillatory and improves survival during acute myocardial ischemia and reperfusion // Eur. J. Pharmacol. — 2007. — Vol. 577. — P. 115 — 123. — DOI: 10.1016/j.ejphar.2007.08.016.
63.    Xing S., Tsaih S-W., Yuan R. et al. Genetic influence on electrocardiogram time intervals and heart rate in aging mice // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. —2009. — Vol. 296 — Р. H1907 — H1913. — DOI: 10.1152/ajpheart.00681.2008.
64.    Yanni J., Tellez J. O., Sutyagin P. V. et al. Structural remodelling of the sinoatrial node in obese old rats // J. Mol. Cell. Cardiol. — 2010. — Vol. 48. — P. 653 — 662. — DOI: 10.1016/j.yjmcc.2009.08.023.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

16. ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

 

Синдром такоцубо. Клінічний досвід і дані літератури

Я. М. Лутай, О. М. Пархоменко, О. І. Іркін, С. П. Кушнір

ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ

Синдром такоцубо (СТ), або кардіоміопатія такоцубо, — це невідкладний стан, який за клінічною симптоматикою імітує гострий коронарний синдром і часто характеризується розвитком гострої серцевої недостатності в результаті зворотних порушень скорочувальної здатності серця. Причини СТ на сьогодні невідомі. Серед можливих механізмів порушення скоротливості лівого шлуночка розглядають множинний коронарний вазоспазм, мікроциркуляторну дисфункцію, катехоламінове оглушення міокарда. Істотну роль у патогенезі захворювання відіграють надмірне виділення і зміни чутливості до катехоламінів. Хворіють переважно жінки в період постменопаузи (80 — 90 %), середній вік пацієнтів, за даними різних досліджень, становить 65 — 68 років. Вважають, що СТ трапляється приблизно у 1 — 2 % пацієнтів із гострим коронарним синдромом. Однак діагноз СТ в Україні встановлюють украй рідко. Це, з одного боку, пов’язано з недостатньою обізнаністю лікарів щодо цього захворювання, із другого — з необхідністю використання низки сучасних методів кардіовізуалізації для заперечення діагнозу гострого інфаркту міокарда та підтвердження СТ, які, на жаль, часто недоступні. У статті представлено власний клінічний досвід ведення пацієнтів із СТ, а також здійснено огляд літератури із цього питання.

Ключові слова: синдром такоцубо, кардіоміопатія такоцубо, клінічний випадок.

Список літератури:  
1.    Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації. Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST // Наказ МОЗ України № 164 від 03.03.2016.
2.    Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST // Наказ МОЗ України № 455 від 02.07.2014.
3.    Antonini M., Stazi G. V., Cirasa M. T. et al. Efficacy of levosimendan in Takotsubo-related cardiogenic shock // Acta Anaesthesiol. Scand. — 2010. — Vol. 54. — P. 119 — 120.
4.    Brinjikji W., El-Sayed A. M., Salka S. In-hospital mortality among patients with takotsubo cardiomyopathy: a study of the National Inpatient Sample 2008 to 2009 // Am. Heart J. — 2012. — Vol. 164. — P. 215 — 221.
5.    Brunetti N. D., Santoro F., De Gennaro L. et al. Drug treatment rates with beta-blockers and ACE-inhibitors/angiotensin receptor blockers and recurrences in takotsubo cardiomyopathy: A meta-regression analysis // Int. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 1 (214). — P. 340 — 342.
6.    Burgdorf C., Kurowski V., Radke P. W. Long-term prognosis of transient left ventricular ballooning syndrome and cancer // Heart Lung. — 2011. — P. 40 — 47.
7.    Eitel I., von Knobelsdorff-Brenkenhoff F., Bernhardt P. et al. Clinical characteristics and cardiovascular magnetic resonance findings in stress (takotsubo) cardiomyopathy // JAMA. — 2011. — Vol. 306. — P. 277 — 286.
8.    Elesber A. A., Prasad A., Lennon R. J. et al. Four-year recurrence rate and prognosis of the apical ballooning syndrome // J. Am. Coll. Cardiol. — 2007. — Vol. 50. — P. 448 — 452.
9.    Gianni M., Dentali F., Grandi A. M. et al. Apical ballooning syndrome or takotsubo cardiomyopathy: a systematic review // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 1523 — 1529.
10.    Haghi D., Rohm S., Suselbeck T. et al. Incidence and clinical significance of mitral regurgitation in Takotsubo cardiomyopathy // Clin. Res. Cardiol. — 2010. — Vol. 99. — P. 93 — 98.
11.    Iacucci I., Carbone I., Cannavale G. et al. Myocardial oedema as the sole marker of acute injury in Takotsubo cardiomyopathy: a cardiovascular magnetic resonance (CMR) study // Radiol. Med. — 2013. — Vol. 118. — P. 1309 — 1323.
12.    Karvouniaris M., Papanikolaou J., Makris D., Zakynthinos E. Sepsis-associated takotsubo cardiomyopathy can be reversed with levosimendan // Am. J. Emerg. Med. — 2012. — Vol. 30. — P. 832.
13.    Kawai S., Kitabatake A., Tomoike H. Guidelines for diagnosis of takotsubo (ampulla) cardiomyopathy // Circ. J. — 2007. — Vol. 71. — P. 990 — 992.
14.    Kohan A. A., Levy Yeyati E., De Stefano L. et al. Usefulness of MRI in takotsubo cardiomyopathy: a review of the literature // Cardiovasc. Diagn. Ther. — 2014. — Vol. 4. — P. 138 — 146.
15.    Kurowski V., Kaiser A., von Hof K., Killermann D. P. et al. Apical and midventricular transient left ventricular dysfunction syndrome (tako-tsubo cardiomyopathy): frequency, mechanisms, and prognosis // Chest. — 2007. — Vol. 132. — P. 809 — 816.
16.    Lyon A. R., Bossone E., Schneider B. et al. Current state of knowledge on Takotsubo syndrome: a position statement from the task force on Takotsubo syndrome of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology // Eur. J. Heart Fail. — 2016. — Vol. 18. — P. 8 — 27.
17.    Nunez-Gil I. J., Molina M., Bernardo E. et al. A. Tako-tsubo syndrome and heart failure: long-term follow-up // Rev. Esp. Cardiol. — 2012. — Vol. 65. — P. 996 — 1002.
18.    Omerovic E. How to think about stress-induced cardiomyopathy? — Think ‘out of the box’! // Scand. Cardiovasc. J. — 2011. — Vol. 45. — P. 67 — 71.
19.    Parodi G., Citro R., Bellandi B. et al. Revised clinical diagnostic criteria for Tako-tsubo syndrome: the Tako-tsubo Italian Network proposal // Int. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 172. — P. 282 — 283.
20.    Prasad A., Lerman A., Rihal C. S. Apical ballooning syndrome (Tako-Tsubo or stress cardiomyopathy): a mimic of acute myocardial infarction // Am. Heart J. — 2008. — Vol. 155. — P. 408 — 417.
21.    Redfors B., Shao Y., Ali A., Omerovic E. Are the different patterns of stress-induced (Takotsubo) cardiomyopathy explained by regional mechanical overload and demand:supply mismatch in selected ventricular regions? // Med. Hypotheses. — 2013. — Vol. 81. — P. 954 — 960.
22.    Redfors B., Vedad R., Angerås O. et al. Mortality in takotsubo syndrome is similar to mortality in myocardial infarction—A report from the SWEDEHEART1 registry // Int. J. Cardiol. — 2015. — Vol. 185. — P. 282 — 289.
23.    Redmond M., Knapp C., Salim M. et al. Use of vasopressors inTakotsubo cardiomyopathy: a cautionary tale // Br. J. Anaesth. — 2013. — Vol. 110. — P. 487 — 488.
24.    Santoro F., Ieva R., Ferraretti A. et al. Safety and feasibility of levosimendan administration in takotsubo cardiomyopathy: a case series // Cardiovasc. Ther. — 2013. — Vol. 31. — P. 133 — 137.
25.    Sato H., Tateishi H., Uchida T. Takotsubo-type cardiomyopathy due to multivessel spasm // Clinical Aspect of Myocardial Injury: From Ischemia to Heart Failure / Ed. by K. Kodama, K. Haze, M. Hon. — Tokyo: Kagakuhyouronsya Co, 1990. — P. 56 — 64.
26.    Schneider B., Athanasiadis A., Schwab J. et al. Complications in the clinical course of tako-tsubo cardiomyopathy // Int. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 176. — P. 199 — 205.
27.    Schultz T., Shao Y., Redfors B. et al. Stress-induced cardiomyopathy in Sweden: evidence for different ethnic predisposition and altered cardio-circulatory status // Cardiology. — 2012. — Vol. 122. — P. 180 — 186.
28.    Sharkey S. W., Lesser J. R., Zenovich A. G. et al. Acute and reversible cardiomyopathy provoked by stress in women from the United States // Circulation. — 2005. — Vol. 111. — P. 472 — 479.
29.    Singh K., Carson K., Shah R. et al. Meta-analysis of clinical correlates of acute mortality in takotsubo cardiomyopathy // Am. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 113. — P. 1420 — 1428.
30.    Syed F. F., Asirvatham S. J., Francis J. Arrhythmia occurrence with takotsubo cardiomyopathy: a literature review // Europace. — 2011. — Vol. 13. — P. 780 — 788.
31.    Templin C., Ghadri J. R., Diekmann J. et al. Clinical features and outcomes of Takotsubo (stress) cardiomyopath // N. Engl. J. Med. — 2015. — Vol. 373. — P. 929 — 938.
32.    Tranter M. H., Wright P. T., Sikkel M. B., Lyon A. R. Takotsubo cardiomyopathy: thepathophysiology // Heart Fail Clin. — 2013. — Vol. 9. — Vol. 187 — 196.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 27 березня 2017 р.

Лутай Ярослав Михайлович, к. мед. н., ст. наук. співр.
відділу реанімації та інтенсивної терапії
Тел. (44) 275-65-44. Е-mial: ylutay@i.ua

 

Синдром такоцубо. Клинический опыт и обзор литературы

Я. М. Лутай, А. Н. Пархоменко, О. И. Иркин, С. П. Кушнир

ГУ «Национальный научный центр „Институт кардиологии имени акад. Н.Д. Стражеско“ НАМН Украины», Киев

Синдром такоцубо (СТ), или кардиомиопатия такоцубо, — это неотложное состояние, которое по клинической симптоматике имитирует острый коронарный синдром и часто характеризуется развитием острой сердечной недостаточности в результате обратимых нарушений сократительной способности сердца. Причины СТ на сегодня неизвестны. Среди возможных механизмов нарушения сократимости левого желудочка рассматривают множественный коронарный вазоспазм, микроциркуляторную дисфункцию, катехоламиновое оглушение миокарда. Существенную роль в патогенезе заболевания играют избыточное выделение и изменения чувствительности к катехоламинам. Болеют преимущественно женщины в период постменопаузы (80 — 90 %), средний возраст пациентов, по данным различных исследований, составляет 65 — 68 лет. Считают, что СТ встречается приблизительно у 1 — 2 % пациентов с острым коронарным синдромом. Однако диагноз СТ в Украине выставляют крайне редко. Это, с одной стороны, связано с недостаточной осведомленностью врачей об этом заболевании, с другой — с необходимостью использования ряда современных методов кардиовизуализации для исключения диагноза острого инфаркта миокарда и подтверждения СТ, которые, к сожалению, не всегда доступны. В статье представлен собственный клинический опыт ведения пациентов с СТ, а также проведен обзор литературы по этому вопросу.

Ключевые слова: синдром такоцубо, кардиомиопатия такоцубо, клинический случай.

Список литературы:  
1.    Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації. Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST // Наказ МОЗ України № 164 від 03.03.2016.
2.    Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST // Наказ МОЗ України № 455 від 02.07.2014.
3.    Antonini M., Stazi G. V., Cirasa M. T. et al. Efficacy of levosimendan in Takotsubo-related cardiogenic shock // Acta Anaesthesiol. Scand. — 2010. — Vol. 54. — P. 119 — 120.
4.    Brinjikji W., El-Sayed A. M., Salka S. In-hospital mortality among patients with takotsubo cardiomyopathy: a study of the National Inpatient Sample 2008 to 2009 // Am. Heart J. — 2012. — Vol. 164. — P. 215 — 221.
5.    Brunetti N. D., Santoro F., De Gennaro L. et al. Drug treatment rates with beta-blockers and ACE-inhibitors/angiotensin receptor blockers and recurrences in takotsubo cardiomyopathy: A meta-regression analysis // Int. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 1 (214). — P. 340 — 342.
6.    Burgdorf C., Kurowski V., Radke P. W. Long-term prognosis of transient left ventricular ballooning syndrome and cancer // Heart Lung. — 2011. — P. 40 — 47.
7.    Eitel I., von Knobelsdorff-Brenkenhoff F., Bernhardt P. et al. Clinical characteristics and cardiovascular magnetic resonance findings in stress (takotsubo) cardiomyopathy // JAMA. — 2011. — Vol. 306. — P. 277 — 286.
8.    Elesber A. A., Prasad A., Lennon R. J. et al. Four-year recurrence rate and prognosis of the apical ballooning syndrome // J. Am. Coll. Cardiol. — 2007. — Vol. 50. — P. 448 — 452.
9.    Gianni M., Dentali F., Grandi A. M. et al. Apical ballooning syndrome or takotsubo cardiomyopathy: a systematic review // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 1523 — 1529.
10.    Haghi D., Rohm S., Suselbeck T. et al. Incidence and clinical significance of mitral regurgitation in Takotsubo cardiomyopathy // Clin. Res. Cardiol. — 2010. — Vol. 99. — P. 93 — 98.
11.    Iacucci I., Carbone I., Cannavale G. et al. Myocardial oedema as the sole marker of acute injury in Takotsubo cardiomyopathy: a cardiovascular magnetic resonance (CMR) study // Radiol. Med. — 2013. — Vol. 118. — P. 1309 — 1323.
12.    Karvouniaris M., Papanikolaou J., Makris D., Zakynthinos E. Sepsis-associated takotsubo cardiomyopathy can be reversed with levosimendan // Am. J. Emerg. Med. — 2012. — Vol. 30. — P. 832.
13.    Kawai S., Kitabatake A., Tomoike H. Guidelines for diagnosis of takotsubo (ampulla) cardiomyopathy // Circ. J. — 2007. — Vol. 71. — P. 990 — 992.
14.    Kohan A. A., Levy Yeyati E., De Stefano L. et al. Usefulness of MRI in takotsubo cardiomyopathy: a review of the literature // Cardiovasc. Diagn. Ther. — 2014. — Vol. 4. — P. 138 — 146.
15.    Kurowski V., Kaiser A., von Hof K., Killermann D. P. et al. Apical and midventricular transient left ventricular dysfunction syndrome (tako-tsubo cardiomyopathy): frequency, mechanisms, and prognosis // Chest. — 2007. — Vol. 132. — P. 809 — 816.
16.    Lyon A. R., Bossone E., Schneider B. et al. Current state of knowledge on Takotsubo syndrome: a position statement from the task force on Takotsubo syndrome of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology // Eur. J. Heart Fail. — 2016. — Vol. 18. — P. 8 — 27.
17.    Nunez-Gil I. J., Molina M., Bernardo E. et al. A. Tako-tsubo syndrome and heart failure: long-term follow-up // Rev. Esp. Cardiol. — 2012. — Vol. 65. — P. 996 — 1002.
18.    Omerovic E. How to think about stress-induced cardiomyopathy? — Think ‘out of the box’! // Scand. Cardiovasc. J. — 2011. — Vol. 45. — P. 67 — 71.
19.    Parodi G., Citro R., Bellandi B. et al. Revised clinical diagnostic criteria for Tako-tsubo syndrome: the Tako-tsubo Italian Network proposal // Int. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 172. — P. 282 — 283.
20.    Prasad A., Lerman A., Rihal C. S. Apical ballooning syndrome (Tako-Tsubo or stress cardiomyopathy): a mimic of acute myocardial infarction // Am. Heart J. — 2008. — Vol. 155. — P. 408 — 417.
21.    Redfors B., Shao Y., Ali A., Omerovic E. Are the different patterns of stress-induced (Takotsubo) cardiomyopathy explained by regional mechanical overload and demand:supply mismatch in selected ventricular regions? // Med. Hypotheses. — 2013. — Vol. 81. — P. 954 — 960.
22.    Redfors B., Vedad R., Angerås O. et al. Mortality in takotsubo syndrome is similar to mortality in myocardial infarction—A report from the SWEDEHEART1 registry // Int. J. Cardiol. — 2015. — Vol. 185. — P. 282 — 289.
23.    Redmond M., Knapp C., Salim M. et al. Use of vasopressors inTakotsubo cardiomyopathy: a cautionary tale // Br. J. Anaesth. — 2013. — Vol. 110. — P. 487 — 488.
24.    Santoro F., Ieva R., Ferraretti A. et al. Safety and feasibility of levosimendan administration in takotsubo cardiomyopathy: a case series // Cardiovasc. Ther. — 2013. — Vol. 31. — P. 133 — 137.
25.    Sato H., Tateishi H., Uchida T. Takotsubo-type cardiomyopathy due to multivessel spasm // Clinical Aspect of Myocardial Injury: From Ischemia to Heart Failure / Ed. by K. Kodama, K. Haze, M. Hon. — Tokyo: Kagakuhyouronsya Co, 1990. — P. 56 — 64.
26.    Schneider B., Athanasiadis A., Schwab J. et al. Complications in the clinical course of tako-tsubo cardiomyopathy // Int. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 176. — P. 199 — 205.
27.    Schultz T., Shao Y., Redfors B. et al. Stress-induced cardiomyopathy in Sweden: evidence for different ethnic predisposition and altered cardio-circulatory status // Cardiology. — 2012. — Vol. 122. — P. 180 — 186.
28.    Sharkey S. W., Lesser J. R., Zenovich A. G. et al. Acute and reversible cardiomyopathy provoked by stress in women from the United States // Circulation. — 2005. — Vol. 111. — P. 472 — 479.
29.    Singh K., Carson K., Shah R. et al. Meta-analysis of clinical correlates of acute mortality in takotsubo cardiomyopathy // Am. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 113. — P. 1420 — 1428.
30.    Syed F. F., Asirvatham S. J., Francis J. Arrhythmia occurrence with takotsubo cardiomyopathy: a literature review // Europace. — 2011. — Vol. 13. — P. 780 — 788.
31.    Templin C., Ghadri J. R., Diekmann J. et al. Clinical features and outcomes of Takotsubo (stress) cardiomyopath // N. Engl. J. Med. — 2015. — Vol. 373. — P. 929 — 938.
32.    Tranter M. H., Wright P. T., Sikkel M. B., Lyon A. R. Takotsubo cardiomyopathy: thepathophysiology // Heart Fail Clin. — 2013. — Vol. 9. — Vol. 187 — 196.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

17. Огляди

 

Хірургічне лікування синдрому діабетичної стопи

С. М. Геник

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Одне з найтяжчих ускладнень цукрового діабету — ураження судин і нервів нижніх кінцівок з розвитком синдрому діабетичної стопи (СДС). Симптоми ішемії у зв’язку з нейропатією часто атипові й невизначені, що призводить до несвоєчасної діагностики. Виразкові ураження, зумовлені нейропатією, інфекцією та ураженням дистального артеріального периферичного русла, часто стають причиною ампутації нижньої кінцівки. Ще значну частину ампутацій при СДС, ускладненому гнійно-некротичним процесом, виконують у загальнохірургічних відділеннях лікарень без спроб реконструктивно-відновних судинних операцій. Тому в таких хворих дуже важливо досліджувати функцію периферичних судин. Застосування реваскуляризації у хворих із СДС, ускладненим гнійно-некротичним процесом, дає можливість врятувати кінцівку або знизити рівень ампутації. Виконання хірургічних втручань на стопі або визначення рівня ампутації доцільні лише після попередньої реконструктивної судинної операції, яка ліквідує ішемію нижньої кінцівки. Консервативна терапія ішемії у хворих із СДС малоефективна і має лише тимчасовий характер.

Ключові слова: синдром діабетичної стопи, ішемія, ампутації, реконструкції.

Список літератури:  
1.    Бондаренко О. Н., Галстян Г. Р., Дедов И. И. Особенности клинического течения критической ишемии нижних конечностей и роль эндоваскулярной реваскуляризации у больных сахарным диабетом // Сахарный диабет. — 2015. — № 3. — С. 57 — 67.
2.    Босевски М. Диабетическая ангиопатия // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2011. — Т. 17, № 4. — С. 14 — 23.
3.    Голушко О. А. Синдром діабетичної стопи: сучасні методи діагностики та лікування // Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2010. — № 1. — С. 34 — 40.
4.    Гольбрайх В. А., Мозговой П. В., Скобельдина Т. А. Реваскуляризующие операции у больных с синдромом диабетической стопы // Вестн. Волг ГМУ. — 2015. — № 2. — С. 137 — 139.
5.    Грекова Н. М., Бордуновский В. Н. Хирургическое лечение диабетической стопы: Руководство. — М.: Медпрактика, 2009. — 187 с.
6.    Игнатович И. Н., Кондратенко Г. Г., Леонович С. И. Особенности поражений артерий у пациентов с критической ишемией на фоне синдрома диабетической стопы // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2012. — Т. 18, № 2. — С. 15 — 20.
7.    Кобза І. І., Жук Р. А., Орел Ю. Г. та ін. Реконструкції артерій гомілки у хірургії дистальних оклюзійно-стенотичних уражень // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». — 2012. — № 3 (45). — С. 31 — 33.
8.    Кобза І. І., Рудник Т. Б., Кобза Т. І. Сучасна дезагрегантна терапія у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями // Серце і судини. — 2014. — № 1. — С. 89 — 96.
9.    Котельницкий И. И., Трандофилов А. М. Основание адекватного объёма диагностических методов и хирургических пособий у больных с синдромом диабетической стопы // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2012. — Т. 18, № 2. — С. 150 — 153.
10.    Международное соглашение по диабетической стопе. Составлено Международной рабочей группой по диабетической стопе. — М.: Берег, 2011. — С. 96.
11.    Михалойко І. Я., Сабадош Р. В. Перспективи ультрасонографічних методів у діагностиці медіакальцинозу артерій у хворих на синдром діабетичної стопи // Галицький лікарський вісник. — 2013. — Т. 20, № 3. — С. 53 — 56.
12.    Мішалов В. Г., Коваль Б. М., Черняк В. А. Найближчі та віддалені результати хірургічного лікування діабетичних ангіопатій нижніх кінцівок // Практична медицина. — 2008. — № 5. — С. 146 — 149.
13.    Никульников П. И., Быцай А. Н. Возможности и перспективы сосудистой хирургии в лечении больных диабетической ангиопатией нижних конечностей // Практична ангіологія. — 2011. — № 8. — С. 35 — 40.
14.    Пітик О. І., Бойко В. В., Іванова Ю. В. та ін. Черезшкірні ендоваскулярні втручання в комплексному лікуванні хворих із синдромом діабетичної стопи // Клінічна хірургія. — 2014. — № 11. — С. 59 — 61.
15.    Покровский А. В., Чупин А. В. Ишемическая диабетическая стопа // Клиническая ангиология / Под ред. А. В. Покровского. — М.: Медицина, 2004. — Т.2. — С. 250 — 262.
16.    Стряпухин В. В., Лищенко А. Н. Хирургическое лечение диабетической стопы // Хирургия. — 2011. — № 2. — С. 73 — 78.
17.    Arvela E., Dick F. Surveillance after distal revascularization for critical limb ischemia // Scandinav. J. Surg. — 2012. — Vol. 101. — P. 119 — 124.
18.    Azuma N., Uchida H., Kokubo T. et al. Factor influencing wound healing of critical ischaemic foot after bypass surgery: is the angiosome important in selecting bypass target artery? // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2012. — Vol. 43. — P. 322 — 328.
19.    Barker P., Creasey P. E., Dhatarua K. et al. Peri-operateve management of the surgical patient with diabetes // Anaesthesia. — 2015. — Vol. 70. — P. 1427 — 1440.
20.    Baumann F., Engelberger R. P., Willenberg T. et al. Infrapopliteal lesion morphology in patients with critical limb ischemia: implications for the development of anti-restenosis // Technologies J. Endovasc. Ther. — 2013. — Vol. 20. — P. 149 — 156.
21.    Boulton A. J., Venik A. I., Arezzo J. C. Diabetic neuropathies // Diabetes Care. — 2005. — Vol. 28. — P. 956 — 962.
22.    Brownrigg J. R.W., Hinchliffe R. J., Apelqvist J. Effectiveness of bedside investigations to diagnose peripheral artery disease among people with diabetes mellitus: a systematic review // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32 (Sup.1). — P. 119 — 127.
23.    Cioppa A., Stabile E., Popusoi G. et al. Combined treatment of heavy calcified femoro-popliteal lesions using directional atherectomy and a paclitaxel coated ballon: One-year single centre clinical results // Cardiovasc. Revasc. Med. — 2012. — Vol. 13. — P. 219 — 223.
24.    Chammas N. K., Hill R. L., Edmonds M. E. Increasedmortality in diabetic foot ulcer patients: the significance of ulcer type // J. Diabet. Res. — 2016. — Vol. 32. — P. 7 — 14.
25.    Conte M. S. Diabetic Revascularization: endovascular versus open bypass — do we have the answer? // FASC Semin. Vasc. Surg. — 2012. — Vol. 25. — P. 108 — 114.
26.    Costa J., Borges M., David C. et al. Efficacy of lipid lowering drug treatment for diabetic and non-diabetic patients: metaanalysis of randomized controlled trials // BMJ. — 2006. — Vol. 13. — P. 1115 — 1124.
27.    Faglia E., Clereci G., Losa S. et al. Does the accuracy of duplex scanning in diabetic patients with critical limb ischemia agree more frequently with arteriography when performed ad vascular «dedicated» or «non dedicated» facilitis? // J. Diabet Compl. — 2011. — Vol. 3 (3). — P. 43 — 49.
28.    Gamal W. M., Wagdi W. M., Saluzzo C. Infrapopliteal angioplasty in diabetic and non diabetic patients // Glob. Surg. — 2015. — Vol. 1 (3). — P. 37 — 41.
29.    Game F. L., Apelqvist J., Attinger C. A. Effectiveness of interventions to enhance healing of chronic ulcers of the foot in diabetes: a systematic review // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32 (supрl. 1). — P. 154 — 168.
30.    Graziani L., Piaggesi. Indications and clinical outcomes for below knee endovascular therapy: review article // Catheter Cardiovasc. Interv. — 2010. — Vol. 15. — P. 433 — 443.
31.    Hinchliffe R. J., Brownrigg J. R.W., Apelqvist J. et al. IWGDF guidance on the diagnosis, prognosis and management of peripheral artery disease in patients with foot ulcers in diabetes // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32. — P. 37 — 44.
32.    Hinchliffe R. J., Brownrigg J. R., Andros G. et al. Effectiveness of revascularization of the ulcerated foot in patients with diabetes and peripheral disease: a systematic review // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32 (supрl. 1). — P. 136 — 144.
33.    Humphries M. D., Pevec W. C., Laird J. R. et al. Early duplex scanning after infrainguinal endovascular therapy // J. Vasc. Surg. — 2011. — Vol. 53. — P. 353 — 358.
34.    Jung H., Cho J., Kim H. Long-term outcomes of infrainguinal bypass surgery for patients with diametes mellitus and tissue loss // Ann. Surg. Treat. Res. — 2015. — Vol. 88 (1). — P. 35 — 40.
35.    Kota S. K., Kumar S., Meher I. et al. Surgical revascularization techniques for diabetic foot // Cardiovasc. Dis. Res. — 2013. — Vol. 4. — P. 79 — 83.
36.    Leese G. P., Feng Z., Leese R. M. Impact of health-care accessibility and social deprivation on diabetes related foot disease // Diabet Med. — 2013. — Vol. 30 (4). — P. 484 — 490.
37.    Lejay A., Georg Y., Tartaglia E. et al. Longterm outcomes of direct and indirect below — the knee open revascularization based on the angiosome concept in diabetic patients with critical limb ischemia // Ann. Vasc. Surg. — 2014. — Vol. 28. — P. 983 — 989.
38.    Olin J. W., Sealove B. A. Peripheral artery disease: current insight into the disease and its diagnosis and management // Mayo Clin. Proc. — 2010. — Vol. 85, N7. — P. 78 — 92.
39.    Rashid H., Slim H., Zayed H. et al. The impact of arterial pedal arch quality and angiosome revascularization on foot tissue loss healing and infrapopliteal bypass outcome // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 57. — P. 1219 — 1225.
40.    Rocha-Singh K. J., Zeller T., Jaff M. R. Peripheral arterial calcification: prevalence, mechanism, detection and clinical implications // Catheter Cardiovasc. Intervent. — 2014. — Vol. 83. — P. 212 — 220.
41.    Sage A. P., Tintut Y., Demer L. L. Regulatory mechanisms in vascular calcification // Nat. Rev. Cardiol. — 2010. — Vol. 9. — P. 528 — 536.
42.    Sanada F., Tanlyama Y., Kambaraet Y. et al. Gene therapy in peripheral artery disease // Expert. Opin. Biol. Ther. — 2015. — Vol. 15. — P. 381 — 390.
43.    Schaper N. C., Van Netten J. J., Apelqrist J. Prevention and management of foot problems in diabetes: a Summary Guidance for Daily Practice 2015 based on the IWGDF Guidance Documents // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32. — P. 7 — 15.
44.    Soderstrom M., Alback A., Biancari F. et al. Angiosome-targeted infrapopliteal endovascular revascularization for treatment of diabetic foot ulcers // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 57. — P. 427 — 435.
45.    Yazdanpanah L., Nasiri M., Adarvishi S. Literature review on the management of diabetic foot ulcer // World J. Diabetes. — 2015. — Vol. 6 (1). — P. 37 — 53.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 21 лютого 2017 р.

Геник Степан Миколайович, д. мед. н., проф. кафедри загальної хірургії
76007, м. Івано-Франківськ, вул. Квітки-Основ’яненка, 2
Тел. (342) 52-82-40. E-mail: stepan.genyk@ukr.net

 

Хирургическое лечение синдрома диабетической стопы

С. Н. Генык

ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»

Одним из самых тяжелых осложнений сахарного диабета является повреждение сосудов и нервов нижних конечностей с развитием синдрома диабетической стопы (СДС). Симптомы ишемии в связи с нейропатией часто атипичные и неопределенные, что приводит к несвоевременной диагностике. Язвенные повреждения, обусловленные нейропатией, инфекцией и поражением дистального артериального периферического русла, часто приводят к ампутации нижней конечности. Значительную часть ампутаций при СДС, осложненном гнойно-некротическим процессом, выполняют в общехирургических отделениях больниц без попытки реконструктивно-восстановительных сосудистых операций. Поэтому у таких больных очень важно исследовать функцию периферических сосудов. Применение реваскуляризующих методик у больных с СДС, осложненным гнойно-некротическим процессом, позволяет спасти конечность или снизить уровень ампутации. Выполнение хирургических вмешательств на стопе или определение уровня ампутации целесообразно только после предварительно проведенной реконструктивной сосудистой операции, создающей возможность ликвидировать ишемию нижних конечностей. Консервативная терапия ишемии у больных с СДС малоэффективна и имеет лишь временный характер.

Ключевые слова: синдром диабетической стопы, ишемия, ампутации, реконструкции.

Список литературы:  
1.    Бондаренко О. Н., Галстян Г. Р., Дедов И. И. Особенности клинического течения критической ишемии нижних конечностей и роль эндоваскулярной реваскуляризации у больных сахарным диабетом // Сахарный диабет. — 2015. — № 3. — С. 57 — 67.
2.    Босевски М. Диабетическая ангиопатия // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2011. — Т. 17, № 4. — С. 14 — 23.
3.    Голушко О. А. Синдром діабетичної стопи: сучасні методи діагностики та лікування // Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2010. — № 1. — С. 34 — 40.
4.    Гольбрайх В. А., Мозговой П. В., Скобельдина Т. А. Реваскуляризующие операции у больных с синдромом диабетической стопы // Вестн. Волг ГМУ. — 2015. — № 2. — С. 137 — 139.
5.    Грекова Н. М., Бордуновский В. Н. Хирургическое лечение диабетической стопы: Руководство. — М.: Медпрактика, 2009. — 187 с.
6.    Игнатович И. Н., Кондратенко Г. Г., Леонович С. И. Особенности поражений артерий у пациентов с критической ишемией на фоне синдрома диабетической стопы // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2012. — Т. 18, № 2. — С. 15 — 20.
7.    Кобза І. І., Жук Р. А., Орел Ю. Г. та ін. Реконструкції артерій гомілки у хірургії дистальних оклюзійно-стенотичних уражень // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». — 2012. — № 3 (45). — С. 31 — 33.
8.    Кобза І. І., Рудник Т. Б., Кобза Т. І. Сучасна дезагрегантна терапія у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями // Серце і судини. — 2014. — № 1. — С. 89 — 96.
9.    Котельницкий И. И., Трандофилов А. М. Основание адекватного объёма диагностических методов и хирургических пособий у больных с синдромом диабетической стопы // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2012. — Т. 18, № 2. — С. 150 — 153.
10.    Международное соглашение по диабетической стопе. Составлено Международной рабочей группой по диабетической стопе. — М.: Берег, 2011. — С. 96.
11.    Михалойко І. Я., Сабадош Р. В. Перспективи ультрасонографічних методів у діагностиці медіакальцинозу артерій у хворих на синдром діабетичної стопи // Галицький лікарський вісник. — 2013. — Т. 20, № 3. — С. 53 — 56.
12.    Мішалов В. Г., Коваль Б. М., Черняк В. А. Найближчі та віддалені результати хірургічного лікування діабетичних ангіопатій нижніх кінцівок // Практична медицина. — 2008. — № 5. — С. 146 — 149.
13.    Никульников П. И., Быцай А. Н. Возможности и перспективы сосудистой хирургии в лечении больных диабетической ангиопатией нижних конечностей // Практична ангіологія. — 2011. — № 8. — С. 35 — 40.
14.    Пітик О. І., Бойко В. В., Іванова Ю. В. та ін. Черезшкірні ендоваскулярні втручання в комплексному лікуванні хворих із синдромом діабетичної стопи // Клінічна хірургія. — 2014. — № 11. — С. 59 — 61.
15.    Покровский А. В., Чупин А. В. Ишемическая диабетическая стопа // Клиническая ангиология / Под ред. А. В. Покровского. — М.: Медицина, 2004. — Т.2. — С. 250 — 262.
16.    Стряпухин В. В., Лищенко А. Н. Хирургическое лечение диабетической стопы // Хирургия. — 2011. — № 2. — С. 73 — 78.
17.    Arvela E., Dick F. Surveillance after distal revascularization for critical limb ischemia // Scandinav. J. Surg. — 2012. — Vol. 101. — P. 119 — 124.
18.    Azuma N., Uchida H., Kokubo T. et al. Factor influencing wound healing of critical ischaemic foot after bypass surgery: is the angiosome important in selecting bypass target artery? // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2012. — Vol. 43. — P. 322 — 328.
19.    Barker P., Creasey P. E., Dhatarua K. et al. Peri-operateve management of the surgical patient with diabetes // Anaesthesia. — 2015. — Vol. 70. — P. 1427 — 1440.
20.    Baumann F., Engelberger R. P., Willenberg T. et al. Infrapopliteal lesion morphology in patients with critical limb ischemia: implications for the development of anti-restenosis // Technologies J. Endovasc. Ther. — 2013. — Vol. 20. — P. 149 — 156.
21.    Boulton A. J., Venik A. I., Arezzo J. C. Diabetic neuropathies // Diabetes Care. — 2005. — Vol. 28. — P. 956 — 962.
22.    Brownrigg J. R.W., Hinchliffe R. J., Apelqvist J. Effectiveness of bedside investigations to diagnose peripheral artery disease among people with diabetes mellitus: a systematic review // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32 (Sup.1). — P. 119 — 127.
23.    Cioppa A., Stabile E., Popusoi G. et al. Combined treatment of heavy calcified femoro-popliteal lesions using directional atherectomy and a paclitaxel coated ballon: One-year single centre clinical results // Cardiovasc. Revasc. Med. — 2012. — Vol. 13. — P. 219 — 223.
24.    Chammas N. K., Hill R. L., Edmonds M. E. Increasedmortality in diabetic foot ulcer patients: the significance of ulcer type // J. Diabet. Res. — 2016. — Vol. 32. — P. 7 — 14.
25.    Conte M. S. Diabetic Revascularization: endovascular versus open bypass — do we have the answer? // FASC Semin. Vasc. Surg. — 2012. — Vol. 25. — P. 108 — 114.
26.    Costa J., Borges M., David C. et al. Efficacy of lipid lowering drug treatment for diabetic and non-diabetic patients: metaanalysis of randomized controlled trials // BMJ. — 2006. — Vol. 13. — P. 1115 — 1124.
27.    Faglia E., Clereci G., Losa S. et al. Does the accuracy of duplex scanning in diabetic patients with critical limb ischemia agree more frequently with arteriography when performed ad vascular «dedicated» or «non dedicated» facilitis? // J. Diabet Compl. — 2011. — Vol. 3 (3). — P. 43 — 49.
28.    Gamal W. M., Wagdi W. M., Saluzzo C. Infrapopliteal angioplasty in diabetic and non diabetic patients // Glob. Surg. — 2015. — Vol. 1 (3). — P. 37 — 41.
29.    Game F. L., Apelqvist J., Attinger C. A. Effectiveness of interventions to enhance healing of chronic ulcers of the foot in diabetes: a systematic review // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32 (supрl. 1). — P. 154 — 168.
30.    Graziani L., Piaggesi. Indications and clinical outcomes for below knee endovascular therapy: review article // Catheter Cardiovasc. Interv. — 2010. — Vol. 15. — P. 433 — 443.
31.    Hinchliffe R. J., Brownrigg J. R.W., Apelqvist J. et al. IWGDF guidance on the diagnosis, prognosis and management of peripheral artery disease in patients with foot ulcers in diabetes // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32. — P. 37 — 44.
32.    Hinchliffe R. J., Brownrigg J. R., Andros G. et al. Effectiveness of revascularization of the ulcerated foot in patients with diabetes and peripheral disease: a systematic review // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32 (supрl. 1). — P. 136 — 144.
33.    Humphries M. D., Pevec W. C., Laird J. R. et al. Early duplex scanning after infrainguinal endovascular therapy // J. Vasc. Surg. — 2011. — Vol. 53. — P. 353 — 358.
34.    Jung H., Cho J., Kim H. Long-term outcomes of infrainguinal bypass surgery for patients with diametes mellitus and tissue loss // Ann. Surg. Treat. Res. — 2015. — Vol. 88 (1). — P. 35 — 40.
35.    Kota S. K., Kumar S., Meher I. et al. Surgical revascularization techniques for diabetic foot // Cardiovasc. Dis. Res. — 2013. — Vol. 4. — P. 79 — 83.
36.    Leese G. P., Feng Z., Leese R. M. Impact of health-care accessibility and social deprivation on diabetes related foot disease // Diabet Med. — 2013. — Vol. 30 (4). — P. 484 — 490.
37.    Lejay A., Georg Y., Tartaglia E. et al. Longterm outcomes of direct and indirect below — the knee open revascularization based on the angiosome concept in diabetic patients with critical limb ischemia // Ann. Vasc. Surg. — 2014. — Vol. 28. — P. 983 — 989.
38.    Olin J. W., Sealove B. A. Peripheral artery disease: current insight into the disease and its diagnosis and management // Mayo Clin. Proc. — 2010. — Vol. 85, N7. — P. 78 — 92.
39.    Rashid H., Slim H., Zayed H. et al. The impact of arterial pedal arch quality and angiosome revascularization on foot tissue loss healing and infrapopliteal bypass outcome // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 57. — P. 1219 — 1225.
40.    Rocha-Singh K. J., Zeller T., Jaff M. R. Peripheral arterial calcification: prevalence, mechanism, detection and clinical implications // Catheter Cardiovasc. Intervent. — 2014. — Vol. 83. — P. 212 — 220.
41.    Sage A. P., Tintut Y., Demer L. L. Regulatory mechanisms in vascular calcification // Nat. Rev. Cardiol. — 2010. — Vol. 9. — P. 528 — 536.
42.    Sanada F., Tanlyama Y., Kambaraet Y. et al. Gene therapy in peripheral artery disease // Expert. Opin. Biol. Ther. — 2015. — Vol. 15. — P. 381 — 390.
43.    Schaper N. C., Van Netten J. J., Apelqrist J. Prevention and management of foot problems in diabetes: a Summary Guidance for Daily Practice 2015 based on the IWGDF Guidance Documents // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32. — P. 7 — 15.
44.    Soderstrom M., Alback A., Biancari F. et al. Angiosome-targeted infrapopliteal endovascular revascularization for treatment of diabetic foot ulcers // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 57. — P. 427 — 435.
45.    Yazdanpanah L., Nasiri M., Adarvishi S. Literature review on the management of diabetic foot ulcer // World J. Diabetes. — 2015. — Vol. 6 (1). — P. 37 — 53.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

18. ПАМ’ЯТІ ВЧЕНОГО

 

Михайло Францевич Зіньковський. Життя і доля в кардіохірургії

Юрій Віленський

Михайло Францевич Зіньковський - член-кореспондент НАМН України, блискучий кардіохірург. Яким він був, що сповідував, у що вірив і що відкидав? Науковий гігант, в зовнішності якого переважали якась притаманна справжньому інтелігентові відповідність і навіть непомітна витонченість. І разом з тим це була особистість титанічної завзятості, невичерпного наукового і хірургічного працьовитості. Певно, в Козятині, де народилися Михайло Францевич і його брат, відомий вчений в галузі фізико-математичних наук, слід було б якимось чином меморіально позначити, що з цього провінційного міста рушив в свій шлях видатний, нехай і не обтяжений славою, кардіохірург Зіньковський.

 

Михаил Францевич Зиньковский. Жизнь и судьба в кардиохирургии

Юрий Виленский

Михаил Францевич Зиньковский — член-корреспондент НАМН Украины, блестящий кардиохирург. Каким он был, что исповедовал, во что верил и что отвергал? Научный гигант, во внешности которого преобладали какая-то присущая подлинному интеллигенту соразмерность и даже неброское изящество. И вместе с тем это была личность титанического упорства, неиссякаемого научного и хирургического трудолюбия. Быть может, в Казатине, где родились Михаил Францевич и его брат, видный ученый в области физико-математических наук, следовало бы каким-то образом мемориально обозначить, что из этого провинциального города двинулся в свой путь выдающийся, пусть и не обремененный славой, кардиохирург Зиньковский.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

Анонс свіжого номера

№4(60) // 2017

Cover preview

Новини

Авторизація


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»