Українською | English
usaid banner

Свіжий номер. Статті

№3(59) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Передова стаття

 

Погіршення функції нирок при гострій декомпенсованій серцевій недостатності: зміна парадигм

К. М. Амосова

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Актуальність проблеми гострої декомпенсованої серцевої недостатності (ГДСН) зумовлена її поширеністю, несприятливим прогнозом і значним погіршенням якості життя. Це найчастіша причина госпіталізації осіб віком понад 65 років [29]. Госпітальна летальність таких хворих варіює від 5 до 15 %, смертність протягом 6 — 12 міс після виписування становить 10 — 30 %, а частота повторних госпіталізацій у цей період унаслідок рецидивів декомпенсації перевищує 33 % [21, 46].

Список літератури:  
1.    Adams Jr. K. F., Fonarow G. C., Emerman C. L. et al. ADHERE Scientific Advisory Committee and Investigators. Characteristics and outcomes of patients hospitalized for heart failure in the United States: rationale, design and preliminary observations from the first 100.000 cases in the Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) // Am. Heart J. — 2005. — 149. — Р. 209 — 216.
2.    Aghel À., Shresta K., Mullens W. et al. Serum neutrophil gelatinase-associated lipocalin (NGAL) in predicting worsening renal function in acute decompensated heart failure // J. Card. Fail. — 2010. — 16. — Р. 49 — 54.
3.    Aronson D. Cardiorenal syndrome in acute decompensated heart failure // Exp. Rev. Cardiovasc. Ther. — 2012. — 10. — Р. 177 — 189.
4.    Aronson D., Burger A. J. The relationship between transient and persistent worsening renal function and mortality in patients with acute decompensated heart failure // J. Card. Fail. — 2010. — 16. — Р. 541 — 547.
5.    Bart B. A., Goldsmith S. R., Lee K. L. et al. Heart Failure Clinical Research Network. Ultrafiltration in decompensated heart failure with cardiorenal syndrome // N. Engl. J. Med. — 2012. — 367. — Р. 2296 — 2304.
6.    Bellomo R., Ronco C., Kellutn J. A. et al., the ADQI workgroup. Acute renal failure — definition, outcomes, measures, animal models, fluid ther-apy and information technology needs: the Second International Consensus Conference of the Acute Dialysis Quality Initiative (ADQI) Group // Crit. Care. — 2004. — 8. — P. 204 — 212.
7.    Blair J. E., Pang P. S., Schrier R. W. et al. EVEREST investigators. Changes in renal function during hospitalization and soon after discharge in patients admitted for worsening heart failure in the placebo group of the EVEREST trial // Eur. Heart J. — 2011. — 32. — P. 2563 — 2572.
8.    Chaudhry S. I., Wang Y., Concato J. et al. Patterns of weight change preceding hospitalization for heart failure // Circulation. — 2007. — 116. — 1549 — 1554.
9.    Chittineni H., Miyawaki N., Gulipelii S., Fishbane S. Risk for acute renal failure in patients hospitalized for decompensated congestive heart failure // Am. J. Nephrol. — 2007. — 27. — P. 55 — 62.
10.    Cleland J. G., Carubelli V., Castiello T. et al. Renal dysfunction in acute and chronic heart failure: prevalence, incidence and prognosis // Heart Fail. Rev. — 2012. — 17. — P. 133 — 149.
11.    Costanzo M. R., Guglin M. E., Saltzberg M. T. et al. Ultrafiltration versus intravenous diuretics for patients hospitalized for acute decompensated heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2007. — 49. — P. 675 — 683.
12.    Cowie M. R., Komajda M., Murray-Thomas T. et al. Prevalence and impact of worsening renal function in patients hospitalized with decompensated heart failure: results of the prospective outcomes study in heart failure (POSH) // Eur. Heart J. — 2006. — 27. — P. 1216 — 1222.
13.    Damman K., Jaarsma T., Voors A. A. et al. Both in- and out-hospital worsening of renal function predict outcome in patients with heart failure: results from the Coordinating Study Evaluating Outcome of Advising and Counseling in Heart Failure (COACH) // Eur. J. Heart Fail. — 2009. — 11. — P. 847 — 854.
14.    Damman K., Masson S., Hillege H. L. et al. Clinical outcome of renal tubular damage in chronic heart failure // Eur. Heart J. — 2011. — 32. — P. 2705 — 2712.
15.    Damman K., Navis G., Voors A. A. et al. Worsening renal function and prognosis in heart failure: systematic review and meta-analysis // Card. Fail. — 2007. — 13. — P. 599 — 608.
16.    Damman K., Van Deursen V. M., Navis C. et al. Increased central venous pressure is associated with impaired renal function and mortality in a broad spectrum of patients with cardiovascular disease // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — 53. — P. 532 — 538.
17.    Davila C., Reyentovich A., Katz S. D. Clinical correlates of hemoconcentration during hospitalization for acute decompensated heart failure // J. Carol. Fail. — 2011. — Vol. 17. — P. 1018 — 1022.
18.    Felker G. M., O’Connor C. M., Braunwald E. Loop Diuretics in Acute Decompensated Heart Failure — Necessary? Evil? A Necessary Evil? // Circ. Heart Fail. — 2009. — Vol. 2. — P. 56 — 62.
19.    Felker G. M., Lee K. L., Bull D. A. et al. Diuretic strategies in patients with acute decompensated heart failure // N. Engl. J. Med. — 2011. — 364. — P. 797 — 805.
20.    Firth J. F., Raine A. E., Ledingham J. G. Raised venous pressure: a direct cause of renal sodium retention in oedema // Lancet. — 1988. — 1. — P. 1033 — 1035.
21.    Fonarow G. C., Stough W. G., Abraham W. T. et al. Characteristics, treatments, and outcomes of patients with preserved systolic function hospitalized for heart failure: a report from the OPTIMIZE-HF registry // J. Am. Coll. Cardiol. — 2007. — 50. — P. 768 — 777.
22.    Forman D. E., Butler J., Wang Y. et al. Incidence, predictors at admission, and impact of worsening renal function among patients hospitalized with heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — 43. — P. 61 — 67.
23.    Gelman S. Venous function and central venous pressure: a physiologic story // Anesthesiology. — 2008. — 108. — P. 735 — 748.
24.    Giamouzis G., Butler J., Starling R. C. et al. Impact of dopamine infusion on renal function in hospitalized heart failure patients: results of the Dopamine in Acute Decompensated Heart: Failure (DAD-HF)Trial // J. Card. Fail. — 2010. — 16. — P. 922 — 930.
25.    Gottlieb S. S., Abraham W., Butler J. et al. The prognostic importance of different definitions of worsening renal function in congestive heart Failure // J. Card. Fail. — 2002. — 8. — P. 136 — 141.
26.    Hase-Fielitz A., Haase M., Devarajan P. Neutrophil gelatinase-associated lipocalin as a biomarker of acute kidney injury: a critical evaluation of current status // Ann. Clin. Biochem. — 2014. — Vol. 51. — P. 335 — 351.
27.    Hasselblad V., Stough W. G., Shah M. R. et al. Relation between dose of loop diuretics and outcomes in heart failure population: results of the ESCAPE trial // Eur. J. Heart Fail. — 2007. — 9. — P. 1064 — 1069.
28.    Hillege H. L., Girbes A. R., de Kam P. J. et al. Renal function, neurohormonul actuation, and survival in patients with chronic heart failure // Circulation. — 2000. — 102. — P. 203 — 210.
29.    Hunt S. A., Abraham W. T., Chin M. H. et al. 2009 focused update incorporated into the АСС/АНА 2005 guidelines for the diagnosis and management of heart failure in adults: a report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — 53. — el-90.
30.    Inohara T., Kohsaka S., Sato N. et al. Prognostic Impact of Renal Dysfunction Does Not Differ According to the Clinical Profiles of Patients: Insight from the Acute Decompensated Heart Failure Syndromes (ATTEND) Registry // Plos One. — 2014. — Vol. 9. — P. 1 — 9.
31.    Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KD1GO). KDIGO clinical practice guidelines for the prevention, diagnosis, evaluation, and treatment of hepatitis C in chronic kidney disease // Kidney lnt. Suppl. — 2008. — 109. — P. 51 — 99.
32.    Kociol R. D., Greiner M. A., Hammill B. G. et al. Long-term outcomes of Medicare beneficiaries with worsening renal function during hospitalization for heart failure // Am. J. Cardiol. — 2010. — 105. — P. 1786 — 1793.
33.    Kociol R. D., McNulty S. E., Hernandez A. F. et al. Markers of decongestion, dyspnea relief, and clinical outcomes among patients hospitalized with acute heart failure // Circ. Heart Fail. — 2013. — Vol. 6. — P. 240 — 245.
34.    Krishnamoorthy A., Greiner M. A., Sharma P. P. et al. Transient and persistent worsening renal function during hospitalization for acute heart failure // Am. Heart J. — 2014. — 168 (6). — P. 891 — 900.
35.    Lala A., McNulty S. E., Mentz R. J. et al. Relief and Recurrence of Congestion During and After Hospitalization for Acute Heart Failure. Insights From Diuretic Optimization Strategy Evaluation in Acute Decompensated Heart Failure (DOSE-AHF) and Cardiorenal Rescue Study in Acute Decompensated Heart Failure (CARESS-HF) // Circ. Heart Fail. — 2015. — Vol. 8. — P. 741 — 748.
36.    Lanfear D. E., Peterson E. L., Campbell J. et al. Relation of worsened renal function during hospitalization for heart failure to long-term outcomes and rehospitalization // Am. J. Cardiol. — 2011. — 107. — P. 74 — 78.
37.    Liang K. V., Williams A. W., Greene E. L.,Redfia M. M. Acute decompensated heart failure and the cardiorenal syndrome // Crit. Care Med. — 2008. — 36. — P. 575 — 588.
38.    Ljungman S., Laragh J. H., Cody R. J. Role of the kidney in congestive heart failure: relationship of cardiac index to kidney function // Drugs. — 1990. — 39. — Suppl.4. — P. 10 — 21.
39.    Mehta R. L., Kellum J. A., Shall S. V. et al. Acute Kidney Injury Network: report of an initiative to improve outcomes in acute kidney injury // Crit. Care. — 2007. — 11. — R31.
40.    Metra M., Davison B., Bettari L. et al. Is worsening renal function an ominous prognostic sign in patients with acute heart failure? The role of congestion and its interaction with renal function // Circ. Heart Fail. — 2012. — 5. — P. 54 — 62.
41.    Milo O., Cotter G., Kaluski E. et al. Comparison of inflammatory and neurohormonal activation in cardiogénic pulmonary edema secondary to ischemic versus nonischemic causes // Am. J. Cardiol. — 2003. — 92. — P. 222 — 226.
42.    Mullens W., Abrahams Z., Francis G. S. et al. Importance of venous congestion for worsening of renal function in advanced decompensated heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — 53. — P. 589 — 596.
43.    Nohria A., Hasseiblad V., Stebbins A. et al. Cardiorenal interactions: insights from the ESCAPE trial // J. Am. Coll. Cardiol. — 2008. — 51. — P. 1268 — 1274.
44.    Nunez J., Minana G., Santas E., Bertomeu-Gonzalez V. Cardiorenal Syndrome in Acute Heart Failure: Revisiting Paradigms // Rev. Esp. Cardiol. — 2015. — Vol. 68. — P. 426 — 435.
45.    Nunez J., Nunez E., Fonarow G. C. et al. Differential prognostic effect of systolic blood pressure on mortality according to left-ventricular function in patients with acute heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2010. — 12. — P. 38 — 44.
46.    O’Connor C. M., Miller A. B., Blair J. E. et al. Causes of death and rehospitalization in patients hospitalized with worsening heart failure and reduced left ventricular ejection fraction: results from Efficacy of Vasopressin Antagonism in Heart Failure Outcome Study with Tolvaptan (EVEREST) program // Am. Heart J. — 2010. — 159. — P. 841 — 849.
47.    Palazzuoli A., Ruocco G., Ronco C., McCullough P. A. Loop diuretics in acute heart failure: beyond the decongestive relief for the kidney // Crit. Care. — 2015. — Vol. 19. — P. 296 — 298.
48.    Palmer M., Friedman H. S., Johnson K. W. et al. Association of persistent and transient worsening renal function with mortality risk, réadmissions risk, length of stay, and costs in patients hospitalized with acute heart failure // Clinico Economics and Outcomes Research. — 2015. — 7. — P. 357 — 367.
49.    Ronco C., Cicoira M., McCullough P. A. Cardiorenal syndrome type 1. Pathophysiological crosstalk leading to combined heart and kidney dysfunction in the setting of acutely decompensated heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2012. — 60. — P. 1031 — 1042.
50.    Ronco C., McCullough P., Anker S. D. et al. Cardio-renal syndromes: report from the consensus conference of the Acute Dialysis Quality Initiative // Eur. Heart J. — 2010. — 31. — P. 703 — 711.
51.    Roy A. K., Mcgorrian C., Treacy C. et al. A Comparison of traditional and novel definitions (RIFLE, AKIN and KDIGO) of acute kidney injury for prediction of outcomes in acute decompensated peart failure // Cardioren. Med. — 2013. — Vol. 3. — P. 26 — 31.
52.    Smith G. L., Lichtman J. H., Bracken M. B. et al. Renal impairment and outcomes in heart failure: system atic review and meta-analysis. — 2006. — 47. — P. 1987 — 1996.
53.    Tang W. H.W., Mullens W. Cardiorenal syndrome in decompensated heart failure // Heart. — 2010. — 96. — P. 255 — 260.
54.    Testani J. M., Chen J., McCauley B. D. et al. Potential effects of aggressive decongestion during the treatment of decompensated heart failure on renal function and survival // Circulation. — 2010. — 122. — P. 265 — 272.
55.    Testani J. M., Kimmel S. E., Dries D. L., Coca S. G. Prognostic importance of early worsening renal function after initiation of angiotensin-converting enzyme inhibitor therapy in patients with cardiac dysfunction // Circ. Heart Fail. — 2011. — 4. — P. 685 — 691.
56.    Triposkiadis F. K., Butler J., Karayannis G. et al. Efficacy and safety of high dose versus low dose furosemide with or without dopamine infusion: the Dopamine in Acute Decompensated Heart Failure II (DAD-HF II) trial // Int. Cardiol. — 2014. — Vol. 172. — P. 115 — 121.
57.    Uthoff H., Breidhart T., Klima T. et al. Central venous pressure and impaired renal function in patients with acute heart failure // Eur. J. Heart. Fail. — 2011. — 13. — P. 432 — 439.
58.    Valente M. A., Voon A. A., Damman K. et al. Diuretic response in acute heart failure: clinical characteristics and prognostic significance // Eur. Heart J. — 2014. — 35. — P. 1284 — 1293.
59.    Van Deursen V. M., Hernandez A. F., Stebbins A. et al. Nesiritide, renal function, and associated outcomes during hospitalization for acute decompensated heart failure: results from the Acute Study of Clinical Effectiveness of Nesiritide and Decompensated Heart Failure (ASCEND-HF) // Circulation. — 2014. — 130. — P. 958 — 965.
60.    Voors A. A., Davison B.A, Felker G. M. et al. Pre-RELAX-AHF study group. Early drop in systolic blood pressure and worsening renal function in acute heart failure: renal results of Pre-RELAX-AHF // Eur. J. Heart Fail. — 2011. — 13. — P. 961 — 967.
61.    Xiong B., Wang C., Yao Y. et al. The dose dependent effect of nesiritide on renal function in patients with acute decom pen sated heart failure: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials // Plos one. — doi:10.1371.journal pone.0131326. — june 24. 2015.
62.    Yang C. H., Chang C. H., Chen T. H. et al. Combination of urinary biomarkers improves early detection of acute kidney injury in patients with heart failure // Circ. J. — 2016. — Vol. 80. — P. 1017 — 1023.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 1 вересня 2017 р.

Амосова Катерина Миколаївна, чл.-кор. НАМН України,  д. мед. н., проф., ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, проф. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Передова стаття

 

Реєстр перкутанних коронарних втручань: розширений порівняльний аналіз результатів 2016 року. Реперфузійний парадокс в Україні

Реєстр перкутанних коронарних втручань (Реєстр ПКВ) створено у середині 2010 р. Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація інтервенційних кардіологів України». Перший протокол був заповнений 12 квітня 2010 р. До теперішнього моменту (03.09.2017 г., 11 : 11) у Реєстрі ПКВ заповнено 90 078 протоколів пацієнтів, яким проведена коронарографія (КГ), ПКВ або обидві процедури одночасно. За 2015 р. у клініках, які беруть участь у Реєстрі ПКВ, проведено КГ — у 29 142 пацієнтів (+21 %), ПКВ — у 12 889 пацієнтів (+ 32 %) і 6727 ПКВ у пацієнтів зі стійкою елевацією сегмента ST (STEMI) (+40,0 %). Кількість ПКВ у пацієнтів зі STEMI на 1 млн населення порівняно з 2015 р. збільшилася на 33,8 % і становила у 2016 р. 190  пацієнтів на 1 млн населення. Кількість пацієнтів зі STEMI, які надійшли для проведення перкутаної реперфузії, відповідала основним світовим трендам щодо лікування гострого інфаркту міокарда (ГІМ) (0 — 4 год — 48 %; 6 год — 17 %; 6 — 12 год — 20 %; 12 — 24 год — лише 15 %). Відбувається гармонізація показників госпітальної летальності в клініках, де проводять первинне ПКВ. Виявлено природне підвищення показників летальності в клініках, де проводять первинні стентування, з 1,9 % у 2014 р. до 3,5 % у 2015 р. і 3,98 % у 2016 р. Цей факт підтверджує інформація про зменшення ступеня селекції пацієнтів перед проведенням первинних втручань. Здійснено черговий порівняльний аналіз реперфузійної терапії в Україні, який дав змогу визначити тенденцію до скорочення дефіциту госпіталізацій пацієнтів із симптомами STEMI і NSTEMI порівняно з опублікованими даними 30 країн Європейського Союзу. Найпозитивніша тенденція намітилася щодо виявлення та проведення відповідного лікування пацієнтів зі STEMI. Якщо виявлення пацієнтів зі STEMI у 2015 р. (668 на 1 млн населення) збільшилося на 2,9 %, то у 2016 р. (712 на 1 млн населення) це збільшення становило 6,6 %. Зареєстровані тенденції дають змогу виявити ознаки не лише кількісних, а й якісних змін у реперфузійній терапії — реперфузійного парадоксу.

Ключові слова: перкутанні коронарні втручання, коронарографія, реперфузійна терапія, гострий інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 4 вересня 2017 р.
Соколов Максим Юрійович, д. мед. н., пров. наук. співр., проф. кафедри кардіології НМАПО ім. П. Л. Шупика
03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5. Тел. (44) 249-88-07

 

Реестр перкутанных коронарных вмешательств: расширенный сравнительный анализ результатов 2016 года. Реперфузионный парадокс в Украине

Реестр перкутанных коронарных вмешательств (Реестр ПКВ) создан в середине 2010 г. Всеукраинской общественной организацией «Ассоциация интервенционных кардиологов Украины». Первый протокол был заполнен 12 апреля 2010 г. К настоящему моменту (03.09.2017 г., 11:11) в Реестре ПКВ заполнено 90 078 протоколов пациентов, которым проведена коронарография (КГ), ПКВ либо обе процедуры одновременно. За 2015 г. в клиниках, участвующих в Реестре ПКВ, проведено КГ — у 29 142 пациентов (+21 %), ПКВ — у 12 889 пациентов (+32 %) и 6727 ПКВ у пациентов со стойкой элевацией сегмента ST (STEMI) (+40,0 %). Количество ПКВ у пациентов со STEMI на 1 млн населения по сравнению с 2015 г. увеличилось на 33,8 % и составило в 2016 г. 190 пациентов на 1 млн населения. Число пациентов со STEMI, поступивших для проведения перкутанной реперфузии, соответствовало основным мировым трендам в области лечения острого инфаркта миокарда (ОИМ) (0 — 4 ч — 48 %; 6 ч — 17 %; 6 — 12 ч — 20 %; 12 — 24 ч — только 15 %). Происходит гармонизация показателей госпитальной летальности в клиниках, где выполняют первичное ПКВ. Обнаружено естественное повышение показателей летальности в клиниках, где проводят первичные стентирования, с 1,9 % в 2014 г. до 3,5 % в 2015 г. и 3,98 % в 2016 г. Этот факт подтверждает информация об уменьшении степени селекции пациентов перед выполнением первичных вмешательств. Проведен очередной сравнительный анализ реперфузионной терапии в Украине, который позволил определить тенденцию к сокращению дефицита госпитализаций пациентов с симптомами STEMI и NSTEMI по сравнению с опубликованными данными 30 стран Европейского Союза. Наиболее позитивная тенденция наметилась в выявлении и проведении соответствующего лечения пациентов со STEMI. Если выявляемость пациентов со STEMI в 2015 г. (668 на 1 млн населения) увеличилась на 2,9 %, то в 2016 г. (712 на 1 млн населения) это увеличение составило 6,6 %. Обнаруженные тенденции позволили выявить признаки не только количественных, но и качественных изменений в реперфузионной терапии — «реперфузионного парадокса».

Ключевые слова: перкутанные коронарные вмешательства, коронарография, реперфузионная терапия, острый инфаркт миокарда, ишемическая болезнь сердца.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Російська

3. Оригінальні дослідження

 

Погіршення функції нирок при гострій декомпенсованій серцевій недостатності: клінічна значущість з урахуванням зворотності і предиктори незворотності

К. М. Амосова 1, І. І. Горда 1, А. Б. Безродний 1, Г. В. Мостбауер 1, Ю. В. Руденко 1, А. В. Саблін 2, Н. В. Мельниченко 2, Ю. О. Сиченко 1, І. В. Прудкий 1

1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
2 Олександрівська клінічна лікарня м. Києва

Мета роботи — визначити частоту погіршення функції нирок (ПФН) і його клінічне значення з урахуванням зворотності/незворотності та предиктори незворотності у так званих вологих і теплих хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН).
Матеріали і методи. У проспективне дослідження залучено 141 хворого з ГДСН віком від 38 до 85 років (у середньому (66,4 ± 2,2) року), які протягом 2012 — 2014 рр. були послідовно госпіталізовані в кардіологічні відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва. У 38 пацієнтів було ПФН, серед яких у 30 — транзиторне, у 8 — стійке. У 67 пацієнтів у першу і третю добу та в день виписування (D1, D3 та Dв) імуноферментним методом визначали рівні N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) і ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів (NGAL), у сироватці крові.
Результати та обговорення. Хворі з ПФН, незалежно від його зворотності, були у тяжчому стані, ніж хворі без ПФН, за виявами СН як при надходженні, так і на час виписування (p < 0,05). Стан пацієнтів зі стійким ПФН був статистично значуще тяжчим, ніж пацієнтів без ПФН, за ортопное-набряковим індексом А. Lala при надходженні (3,92 ± 0,12 і 3,33 ± 0,10; p < 0,05), на D3 (3,63 ± 0,11 і 2,70 ± 0,08; p < 0,01) та на Dв (2,72 ± 0,08 і 2,03 ± 0,05; p < 0,01; відповідно). Тривалість госпітального лікування статистично значуще відрізнялася між усіма групами і в пацієнтів зі стійким ПФН була найбільшою, зокрема й порівняно з тривалістю лікування хворих із транзиторним ПФН (p < 0,01).
Висновки. ПФН спостерігається у 27 % пацієнтів з ГДСН із так званим вологим і теплим фенотипом і в більшості випадків (79 %) має транзиторний характер. Предикторами стійкого ПФН є підвищення рівня біохімічного маркера пошкодження нирок NGAL при надходженні пацієнта і його подальше збільшення через 48 годин.

Ключові слова: погіршення функції нирок, гостра декомпенсована серцева недостатність, ліпокалін, асоційований із желатиназою нейтрофілів, деконгестія, швидкість клубочкової фільтрації.

Список літератури:  
1.    Aronson D., Burger A. J. The relationship between transient and persistent worsening renal function and mortality in patients with acute decompensated heart failure // J. Card. Fail. — 2010. — 16 (7). — Р. 541 — 547.
2.    Au V., Feit J., Barasch J. et al. Urinary neutrophil gelatinase-associated lipocalin (NGAL) distinguishes sustained from transient acute kidney injury after general surgery // Kidney Int. Rep. — 2016. — 1 (1). — P. 3 — 9.
3.    Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion // Med. Sci. Sports Exercise. — 1982. — Vol. 14. — P. 377 — 381.
4.    Breidthardt T., Socrates T., Drexler B., Noveanu M. Plasma neutrophil gelatinase-associated lipocalin for the prediction of acute kidney injury in acute heart failure // Crit. Care. — 2012. — 16 (1).
5.    Cleland J. G.F., Coletta A., Witte K. Practical applications of intravenous diuretic therapy in decompensated heart failure // Am. J. Med. — 2006. — 119. — S26–S36.
6.    Damman K., Valente M. A., Voors A. A. et al. Renal impairment, worsening renal function, and outcome in patients with heart failure: an updated meta-analysis // Eur. Heart J. — 2014. — 35 (7). — P. 455 — 469.
7.    Davila C., Reyentovich A., Katz S. D. Clinical correlates of hemoconcentration during hospitalization for acute decompensated heart failure // J. Card. Fail. — 2011. — 17 (12). — P. 1018 — 1022.
8.    Dent C., Ma Q., Dastrala S. et al. Plasma neutrophil gelatinase-associated lipocalin predicts acute kidney injury, morbidity and mortality after pediatric cardiac surgery: a prospective uncontrolled cohort study // Crit. Care. — 2007. — 11. — P. R127.
9.    Ezekowitz J., McAlister F. A., Humphries K. H. et al. The association among renal insufficiency, pharmacotherapy, and outcomes in 6,427 patients with heart failure and coronary artery disease // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — 44. — P. 1587 — 1592.
10.    Forman D. E., Butler J., Wang Y. et al. Incidence, predictors at admission, and impact of worsening renal function among patients hospitalized with heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — 43. — P. 61 — 67.
11.    Gheorghiade M., Abraham W., Albert N. et al. Systolic blood pressure at admission, clinical characteristics, and outcomes in patients hospitalized with acute heart failure // J. Am. Med. Assoc. — 2006. — Vol. 296. — P. 2217 — 2226.
12.    Gottlieb S., Abraham W. T., Butler J. et al. The prognostic importance of different definitions of worsening renal function in congestive heart failure // J. Card. Fail. — 2002. — 8 (3). — P. 136 — 141.
13.    Krumholz H. M., Chen Y. T., Vaccarino V. et al. Correlates and impact on outcomes of worsening renal function in patients 65 years of age with heart failure // Am. J. Cardiol. — 2000. — 85. — P. 1110 — 1113.
14.    Lala A., McNulty S. E., Mentz R. J. et al. Relief and Recurrence of Congestion During and After Hospitalization for Acute Heart Failure: Insights From Diuretic Optimization Strategy Evaluation in Acute Decompensated Heart Failure (DOSE-AHF) and Cardiorenal Rescue Study in Acute Decompensated Heart Failure (CARESS-HF) // Circ. Heart Fail. — 2015. — Vol. 8 (4). — P. 741 — 748.
15.    Lassus J.P.E., Nieminen M.S., Peuhkurinen K. et al. Markers of renal function and acute kidney injury in acute heart failure: definitions and impact on outcomes of the cardiorenal syndrome // Eur. Heart J. — 2010. — 31. — P. 2791 — 2798.
16.    Legrand M., De Berardinis B., Gaggin H. K. Evidence of uncoupling between renal dysfunction and injury in cardiorenal syndrome: insights from the BIONICS study // PLoS One. — 2014. — 9 (11).
17.    Levey A. S., Stevens L. A. et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate // Ann. Intern. Med. — 2009. — 150. — P. 604 — 612.
18.    Levin A., Foley R. N. Cardiovascular disease in chronic renal insufficiency // Am. J. Kidney Dis. — 2000. — 36 (suppl. 3). — P. 24 — 30.
19.    McMurray J. V., Adamopoulos S., Anker S. D. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 1787 — 1847.
20.    Ommen S. R., Nishimura R. A., Appleton C. P. et al. Clinical utility of doppler echocardiography and tissue doppler imaging in the estimation of left ventricular filling pressures // Circulation. — 2000. — 102. — P. 1788 — 1794.
21.    Palazzuoli A., Ruocco G., Beltrami M. et al. Admission plasma neutrophil gelatinase associated lipocalin (NGAL) predicts worsening renal function during hospitalization and post discharge outcome in patients with acute heart failure // Acute Card. Care. — 2014. — 16 (3). — P. 93 — 101.
22.    Palmer J. B., Friedman H. S., Waltman Johnson K. et al. Association of persistent and transient worsening renal function with mortality risk, readmissions risk, length of stay, and costs in patients hospitalized with acute heart failure // Clinicoecon Outcomes Res. — 2015. — 7. — P. 357 — 367.
23.    Panagopoulou V., Deftereos S., Kossyvakis C. et al. NTproBNP: an important biomarker in cardiac diseases // Curr. Top Med. Chem. — 2013. — 13 (2). — P. 82 — 94.
24.    Roy A. K., Mc Gorrian C., Treacy C. et al. A Comparison of Traditional and Novel Definitions (RIFLE, AKIN, and KDIGO) of Acute Kidney Injury for the Prediction of Outcomes in Acute Decompensated Heart Failure // Cardiorenal. Med. — 2013. — 3 (1). — P. 26 — 37.
25.    Sarnak M. J., Levey A. S., Schoolwerth A. C. et al. Kidney disease as a risk factor for development of cardiovascular disease: a statement from the American Heart Association Councils on Kidney in Cardiovascular Disease, High Blood Pressure Research, Clinical Cardiology, and Epidemiology and Prevention // Circulation. — 2003. — 108. — P. 2154 — 2169.
26.    Singh G., Peterson E.L., Wells K. et al. Comparison of Renal Predictors for In-Hospital and Postdischarge Mortality after Hospitalized Heart Failure // J. Cardiovasc. Med. (Hagerstown). — 2012. — 13 (4). — P. 246 — 253.
27.    Smith G. L., Shlipak M. G., Havranek E. P. et al. Race and renal impairment in heart failure: mortality in blacks versus whites // Circulation. — 2005. — 111. — P. 1270 — 1277.
28.    Testani J. M., McCauley B. D., Chen J. et al. Worsening renal function defined as an absolute increase in serum creatinine is a biased metric for the study of cardio-renal interactions // Cardiology. — 2010. — 116. — P. 206 — 212.
29.    The Criteria Committee of the New York Heart Association. Nomenclature and сriteria for diagnosis of diseases of the heart and great vessels. — 9th ed. — Boston, Mass: Little, Brown & Co; 1994. — Р. 253 — 256.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 20 серпня 2017 р.

Амосова Катерина Миколаївна, чл.-кор. НАМН України,  д. мед. н., проф., ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, проф. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46

 

Ухудшение функции почек при острой декомпенсированной сердечной недостаточности: клиническая значимость с учетом обратимости и предикторы необратимости

Е. Н. Амосова 1, И. И. Горда 1, А. Б. Безродный 1, Г. В. Мостбауэр 1, Ю. В. Руденко 1, А. В. Саблин 2, Н. В. Мельниченко 2, Ю. А. Сыченко 1, И. В. Прудкий 1

1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
2 Александровская клиническая больница г. Киева

Цель работы — определить частоту ухудшения функции почек (УФП) и его клиническое значение с учетом обратимости/необратимости и предикторы необратимости у так называемых влажных и теплых больных с острой декомпенсированной сердечной недостаточностью (ОДСН).
Материалы и методы. В проспективное исследование включен 141 больной с ОДСН в возрасте от 38 до 85 лет (в среднем (66,4 ± 2,2) года), которые в течение 2012 — 2014 гг. были последовательно госпитализированы в кардиологические отделения Александровской клинической больницы г. Киева. У 38 пациентов было УФН, среди которых у 30 — транзиторное, а у 8 — стойкое. У 67 пациентов в первые и третьи сутки, а также в день выписки (D1, D3 и DВ) иммуноферментным методом определяли в сыворотке крови уровни N-конечного фрагмента предшественника мозгового натрийуретического пептида (NT-proBNP) и липокалина, ассоциированного с желатиназой нейтрофилов (NGAL).
Результаты и обсуждение. Больные с УФН, независимо от его обратимости, были в более тяжелом состоянии, чем больные без УФН, по проявлениям сердечной недостаточности как при поступлении, так и при выписке (p < 0,05 ). Состояние пациентов со стойким УФН было статистически значимо тяжелее, чем пациентов без УФН, по ортопноэ-отечному индексу А. Lala при поступлении (3,92 ± 0,12 и 3,33 ± 0,10; p < 0,05), на D3 (3,63 ± 0,11 и 2,70 ± 0,08; p < 0,01) и при выписке (2,72 ± 0,08 и 2,03 ± 0,05; p < 0,01; соответственно). Продолжительность госпитального лечения статистически значимо отличалась между всеми группами и у пациентов со стойким УФН была наибольшей, в том числе по сравнению с таковой в группе транзиторного УФН (p < 0,01).
Выводы. УФН отмечается у 27 % пациентов с ОДСН с так называемым влажным и теплым фенотипом и в большинстве случаев (79 %) носит преходящий характер. Предикторами стойкого УФН являются повышение биохимического маркера повреждения почек NGAL при поступлении и его дальнейшее увеличение через 48 часов.

Ключевые слова: ухудшение функции почек, острая декомпенсированная сердечная недостаточность, липокалин, ассоциированный с желатиназой нейтрофилов, деконгестия, скорость клубочковой фильтрации.

Список литературы:  
1.    Aronson D., Burger A. J. The relationship between transient and persistent worsening renal function and mortality in patients with acute decompensated heart failure // J. Card. Fail. — 2010. — 16 (7). — Р. 541 — 547.
2.    Au V., Feit J., Barasch J. et al. Urinary neutrophil gelatinase-associated lipocalin (NGAL) distinguishes sustained from transient acute kidney injury after general surgery // Kidney Int. Rep. — 2016. — 1 (1). — P. 3 — 9.
3.    Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion // Med. Sci. Sports Exercise. — 1982. — Vol. 14. — P. 377 — 381.
4.    Breidthardt T., Socrates T., Drexler B., Noveanu M. Plasma neutrophil gelatinase-associated lipocalin for the prediction of acute kidney injury in acute heart failure // Crit. Care. — 2012. — 16 (1).
5.    Cleland J. G.F., Coletta A., Witte K. Practical applications of intravenous diuretic therapy in decompensated heart failure // Am. J. Med. — 2006. — 119. — S26–S36.
6.    Damman K., Valente M. A., Voors A. A. et al. Renal impairment, worsening renal function, and outcome in patients with heart failure: an updated meta-analysis // Eur. Heart J. — 2014. — 35 (7). — P. 455 — 469.
7.    Davila C., Reyentovich A., Katz S. D. Clinical correlates of hemoconcentration during hospitalization for acute decompensated heart failure // J. Card. Fail. — 2011. — 17 (12). — P. 1018 — 1022.
8.    Dent C., Ma Q., Dastrala S. et al. Plasma neutrophil gelatinase-associated lipocalin predicts acute kidney injury, morbidity and mortality after pediatric cardiac surgery: a prospective uncontrolled cohort study // Crit. Care. — 2007. — 11. — P. R127.
9.    Ezekowitz J., McAlister F. A., Humphries K. H. et al. The association among renal insufficiency, pharmacotherapy, and outcomes in 6,427 patients with heart failure and coronary artery disease // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — 44. — P. 1587 — 1592.
10.    Forman D. E., Butler J., Wang Y. et al. Incidence, predictors at admission, and impact of worsening renal function among patients hospitalized with heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — 43. — P. 61 — 67.
11.    Gheorghiade M., Abraham W., Albert N. et al. Systolic blood pressure at admission, clinical characteristics, and outcomes in patients hospitalized with acute heart failure // J. Am. Med. Assoc. — 2006. — Vol. 296. — P. 2217 — 2226.
12.    Gottlieb S., Abraham W. T., Butler J. et al. The prognostic importance of different definitions of worsening renal function in congestive heart failure // J. Card. Fail. — 2002. — 8 (3). — P. 136 — 141.
13.    Krumholz H. M., Chen Y. T., Vaccarino V. et al. Correlates and impact on outcomes of worsening renal function in patients 65 years of age with heart failure // Am. J. Cardiol. — 2000. — 85. — P. 1110 — 1113.
14.    Lala A., McNulty S. E., Mentz R. J. et al. Relief and Recurrence of Congestion During and After Hospitalization for Acute Heart Failure: Insights From Diuretic Optimization Strategy Evaluation in Acute Decompensated Heart Failure (DOSE-AHF) and Cardiorenal Rescue Study in Acute Decompensated Heart Failure (CARESS-HF) // Circ. Heart Fail. — 2015. — Vol. 8 (4). — P. 741 — 748.
15.    Lassus J.P.E., Nieminen M.S., Peuhkurinen K. et al. Markers of renal function and acute kidney injury in acute heart failure: definitions and impact on outcomes of the cardiorenal syndrome // Eur. Heart J. — 2010. — 31. — P. 2791 — 2798.
16.    Legrand M., De Berardinis B., Gaggin H. K. Evidence of uncoupling between renal dysfunction and injury in cardiorenal syndrome: insights from the BIONICS study // PLoS One. — 2014. — 9 (11).
17.    Levey A. S., Stevens L. A. et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate // Ann. Intern. Med. — 2009. — 150. — P. 604 — 612.
18.    Levin A., Foley R. N. Cardiovascular disease in chronic renal insufficiency // Am. J. Kidney Dis. — 2000. — 36 (suppl. 3). — P. 24 — 30.
19.    McMurray J. V., Adamopoulos S., Anker S. D. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 1787 — 1847.
20.    Ommen S. R., Nishimura R. A., Appleton C. P. et al. Clinical utility of doppler echocardiography and tissue doppler imaging in the estimation of left ventricular filling pressures // Circulation. — 2000. — 102. — P. 1788 — 1794.
21.    Palazzuoli A., Ruocco G., Beltrami M. et al. Admission plasma neutrophil gelatinase associated lipocalin (NGAL) predicts worsening renal function during hospitalization and post discharge outcome in patients with acute heart failure // Acute Card. Care. — 2014. — 16 (3). — P. 93 — 101.
22.    Palmer J. B., Friedman H. S., Waltman Johnson K. et al. Association of persistent and transient worsening renal function with mortality risk, readmissions risk, length of stay, and costs in patients hospitalized with acute heart failure // Clinicoecon Outcomes Res. — 2015. — 7. — P. 357 — 367.
23.    Panagopoulou V., Deftereos S., Kossyvakis C. et al. NTproBNP: an important biomarker in cardiac diseases // Curr. Top Med. Chem. — 2013. — 13 (2). — P. 82 — 94.
24.    Roy A. K., Mc Gorrian C., Treacy C. et al. A Comparison of Traditional and Novel Definitions (RIFLE, AKIN, and KDIGO) of Acute Kidney Injury for the Prediction of Outcomes in Acute Decompensated Heart Failure // Cardiorenal. Med. — 2013. — 3 (1). — P. 26 — 37.
25.    Sarnak M. J., Levey A. S., Schoolwerth A. C. et al. Kidney disease as a risk factor for development of cardiovascular disease: a statement from the American Heart Association Councils on Kidney in Cardiovascular Disease, High Blood Pressure Research, Clinical Cardiology, and Epidemiology and Prevention // Circulation. — 2003. — 108. — P. 2154 — 2169.
26.    Singh G., Peterson E.L., Wells K. et al. Comparison of Renal Predictors for In-Hospital and Postdischarge Mortality after Hospitalized Heart Failure // J. Cardiovasc. Med. (Hagerstown). — 2012. — 13 (4). — P. 246 — 253.
27.    Smith G. L., Shlipak M. G., Havranek E. P. et al. Race and renal impairment in heart failure: mortality in blacks versus whites // Circulation. — 2005. — 111. — P. 1270 — 1277.
28.    Testani J. M., McCauley B. D., Chen J. et al. Worsening renal function defined as an absolute increase in serum creatinine is a biased metric for the study of cardio-renal interactions // Cardiology. — 2010. — 116. — P. 206 — 212.
29.    The Criteria Committee of the New York Heart Association. Nomenclature and сriteria for diagnosis of diseases of the heart and great vessels. — 9th ed. — Boston, Mass: Little, Brown & Co; 1994. — Р. 253 — 256.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 

Виживаність упродовж 36 місяців та її предиктори в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі

Л. Г. Воронков, О. Л. Філатова, А. В. Ляшенко, Н. А. Ткач, П. Н. Бабич

ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ

Мета роботи — порівняти показники виживаності та предиктори смерті впродовж 36 місяців у чоловіків і жінок із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) зі зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).
Матеріали і методи. У дослідженні брали участь 356 пацієнтів з ХСН (ІІ — ІV функціонального класу за NYHA), зумовленою ішемічною хворобою серця, та ФВ ЛШ менше 40 %, яких обстежували згідно з рекомендаціями з діагностики та лікування СН Європейського товариства кардіологів та відповідними рекомендаціями Асоціації кардіологів України. Незалежні чинники, що впливають на час виживання хворих, визначали за допомогою регресії Кокса, побудови кривих виживаності за методом Каплана — Мейера, кластерного аналізу, описової статистики та інтервального оцінювання.
Результати та обговорення. Аналіз виживаності хворих із ХСН та зниженою ФВ ЛШ показав, що кумулятивне виживання на кінець третього року спостереження статистично значуще не відрізнялося (р = 0,137) і становило 49 % для чоловіків та 51 % для жінок. Чинники, пов’язані з несприятливим прогнозом, істотно відрізнялися залежно від статі. Так, предикторами настання летального кінця впродовж 36 місяців у чоловіків виявилися: високий рівень сечової кислоти в крові, великий (більше 340 мл) кінцеводіастолічний об’єм, ФВ ЛШ менше 20 %, низький (менше 85 г/л) рівень гемоглобіну; також вагомі показники в таких пацієнтів — товщина стінки лівого та правого шлуночків, рівень калію в сироватці крові, об’ємні та лінійні (зокрема й індексовані) параметри порожнин ЛШ. У жінок показниками, пов’язаними з настанням летального кінця за період спостереження, виявилися: підвищений рівень глюкози крові, рівні креатиніну та сечової кислоти, товщина вільної стінки правого шлуночка, ударний об’єм ЛШ, індекс маси тіла, ФВ ЛШ менше 28 %, кліренс креатиніну.
Висновки. Виживання чоловіків і жінок з ХСН та зниженою ФВ ЛШ протягом 36 місяців спостереження статистично значуще не відрізняється, тимчасом як щодо предикторів настання летального кінця виявлено деякі відмінності.

Ключові слова: серцева недостатність, виживаність, предиктори, стать.

Список літератури:  
1.    Александер К., Клабник К., Мурин Я. Хронічна серцева недостатність у жінок // Ліки України. — 2013. — № 7. — С. 80 — 83.
2.    Бахшалиев А. Б., Дадашова Г. М., Бахшалиева Г. И. Гендерные особенности факторов риска развития, возрастные и половые различия по тяжести и генезу хронической сердечной недостаточности // Терапевтический архив. — 2015. — № 4. — С. 13 — 18.
3.    Беленков Ю. Н., Мареев В. Ю., Агеев Ф. Т. Эпидемиологические исследования сердечной недостаточности: состояние вопроса // Consilium medicum. — 2002. — № 3. — С. 112 — 114.
4.    Дадашова Г. М. Гендерные особенности хронической сердечной недостаточности // Клин. мед. — 2015. — № 1. — С. 71 — 75.
5.    Меерсон Ф. З. Адаптация, дезадаптация и недостаточность сердца. — М.: Медицина, 1978. — 344 с.
6.    Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине. — М.: Геотар-Мед, 2003. — 143 с.
7.    Реброва О. Ю. Статистичний аналіз медичних даних. Застосування пакету прикладних програм Statistica. — М.: Медіф Сфера, 2002. — 305 с.
8.    Руководство по кардиологии / Под ред. В. Н. Коваленко, М. И. Лутай, Л. Г. Воронков. и др. — К.: Морион, 2008. — 1424 с. — С. 330 — 363.
9.    Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування / За ред. В. М. Коваленка, М. І. Лутая, Ю. М. Сіренка, О. С. Сичова. — К.: Моріон, 2016. — 192 с.
10.    Figueredo V. M. Basic mechanisms of myocardial dysfunction: cellular pathophysiology of heart failure // Cur. Opin. Cardiol. — 1994. — Vol. 9. — P. 272 — 279.
11.    Fruhwald F. M., Ulmer H., Pacher R. Heart rate and functional impairment are predictors of outcome in heart failure patients in the real world. Data from the Austrian Heart Failure registry // Wiener Klinische Wochenschrift. — 2011. — Vol. 123 (11 — 12). — P. 378 — 383.
12.    Gastelurrutia P., Gastelurrutia M. A., Faus M. J., Bayes-Genis A. Common health problems management uncertainties in heart failure: a qualitative study // Farmacia Hospitalaria. — 2012. — Vol. 36 (6). — Р. 498 — 505.
13.    Khalid A., Bhatti S. K., Al-Amoodi M. Clinical factors associated with left ventricular ejection fraction disparity in patients with left ventricular dysfunction undergoing multimodality imaging // Missouri Medicine. — 2012. — Vol. 109 (6). — Р. 489 — 492.
14.    Mosterd A., Cost B., Hoes A. W. The prognosis of heart failure in the general population The Rotterdam Study // Eur. Heart J. — 2001. — Vol. 22. — P. 1318 — 1327.
15.    Tarride J. E., Lim M., Des Meules M. A review of the cost of cardiovascular disease // Can. J. Cardiol. — 2009. — Vol. 25 (6). — P. 195 — 202.
16.    Yeung D. F., Boom N. K., Guo H. Trends in the incidence and outcomes of heart failure in Ontario, Canada: 1997 to 2007 // Can. Med. Assoc. J. — 2012. — Vol. 184 (14). — P. 765 — 773.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 23 липня 2017 р.

Філатова Олена Леонідівна, мол. наук. співр.
03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5
E-mail: kingfisher@ukr.net

 

Выживаемость в течение 36 месяцев и ее предикторы у пациентов с хронической сердечной недостаточностью и сниженной фракцией выброса левого желудочка в зависимости от пола

Л. Г. Воронков, Е. Л. Филатова, А. В. Ляшенко, Н. А. Ткач, П. Н. Бабич

ГУ «Национальный научный центр „Институт кардиологии имени акад. М. Д. Стражеска“ НАМН Украины», Киев

Цель работы — сравнить показатели выживаемости и предикторы наступления смерти на протяжении 36 месяцев наблюдения у мужчин и женщин с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) и сниженной фракцией выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ).
Материалы и методы. В исследовании принимали участие 356 пациентов с ХСН (ІІ — ІV функционального класса по NYHA) и ФВ ЛЖ меньше 40 %, которых обследовали согласно рекомендациям Европейского общества кардиологов и соответствующим им рекомендациям Ассоциации кардиологов Украины. Независимые факторы, влияющие на выживаемость больных, определяли при помощи регрессии Кокса, построения кривых выживаемости по методу Каплана — Мейера, кластерного анализа, описательной статистики и интервальной оценки.
Результаты и обсуждение. Анализ выживаемости больных с ХСН и сниженной ФВ ЛЖ показал, что кумулятивная выживаемость на конец третьего года наблюдения статистически значимо не отличалась (р = 0,137) и составила 49 % для мужчин и 51 % для женщин. При анализе факторов, ассоциированных с неблагоприятным прогнозом, обнаружены различия в зависимости от пола. Так, у мужчин предикторами наступления летального исхода на протяжении 36 месяцев были: высокий уровень мочевой кислоты, большой (больше 340 мл) конечнодиастолический объем (ЛЖ), ФВ ЛЖ меньше 20 %, низкий (меньше 85 г/л) уровень гемоглобина; также важными показателями у таких пациентов являются толщина стенок левого и правого желудочков, уровень калия в плазме крови, объемные и линейные (включая индексированные) параметры полостей ЛЖ. У женщин таковыми явились: повышенный уровень глюкозы крови, уровни креатинина и мочевой кислоты крови, толщина стенки правого желудочка, ударный объем ЛЖ, индекс массы тела, ФВ ЛЖ меньше 28 %, клиренс креатинина.
Выводы. Выживаемость мужчин и женщин с ХСН и сниженной ФВ ЛЖ на протяжении 36 месяцев наблюдения статистически значимо не различается, в то время как для предикторов наступления летального исхода обнаружены определенные различия.

Ключевые слова: сердечная недостаточность, выживаемость, предикторы, пол.

Список литературы:  
1.    Александер К., Клабник К., Мурин Я. Хронічна серцева недостатність у жінок // Ліки України. — 2013. — № 7. — С. 80 — 83.
2.    Бахшалиев А. Б., Дадашова Г. М., Бахшалиева Г. И. Гендерные особенности факторов риска развития, возрастные и половые различия по тяжести и генезу хронической сердечной недостаточности // Терапевтический архив. — 2015. — № 4. — С. 13 — 18.
3.    Беленков Ю. Н., Мареев В. Ю., Агеев Ф. Т. Эпидемиологические исследования сердечной недостаточности: состояние вопроса // Consilium medicum. — 2002. — № 3. — С. 112 — 114.
4.    Дадашова Г. М. Гендерные особенности хронической сердечной недостаточности // Клин. мед. — 2015. — № 1. — С. 71 — 75.
5.    Меерсон Ф. З. Адаптация, дезадаптация и недостаточность сердца. — М.: Медицина, 1978. — 344 с.
6.    Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине. — М.: Геотар-Мед, 2003. — 143 с.
7.    Реброва О. Ю. Статистичний аналіз медичних даних. Застосування пакету прикладних програм Statistica. — М.: Медіф Сфера, 2002. — 305 с.
8.    Руководство по кардиологии / Под ред. В. Н. Коваленко, М. И. Лутай, Л. Г. Воронков. и др. — К.: Морион, 2008. — 1424 с. — С. 330 — 363.
9.    Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування / За ред. В. М. Коваленка, М. І. Лутая, Ю. М. Сіренка, О. С. Сичова. — К.: Моріон, 2016. — 192 с.
10.    Figueredo V. M. Basic mechanisms of myocardial dysfunction: cellular pathophysiology of heart failure // Cur. Opin. Cardiol. — 1994. — Vol. 9. — P. 272 — 279.
11.    Fruhwald F. M., Ulmer H., Pacher R. Heart rate and functional impairment are predictors of outcome in heart failure patients in the real world. Data from the Austrian Heart Failure registry // Wiener Klinische Wochenschrift. — 2011. — Vol. 123 (11 — 12). — P. 378 — 383.
12.    Gastelurrutia P., Gastelurrutia M. A., Faus M. J., Bayes-Genis A. Common health problems management uncertainties in heart failure: a qualitative study // Farmacia Hospitalaria. — 2012. — Vol. 36 (6). — Р. 498 — 505.
13.    Khalid A., Bhatti S. K., Al-Amoodi M. Clinical factors associated with left ventricular ejection fraction disparity in patients with left ventricular dysfunction undergoing multimodality imaging // Missouri Medicine. — 2012. — Vol. 109 (6). — Р. 489 — 492.
14.    Mosterd A., Cost B., Hoes A. W. The prognosis of heart failure in the general population The Rotterdam Study // Eur. Heart J. — 2001. — Vol. 22. — P. 1318 — 1327.
15.    Tarride J. E., Lim M., Des Meules M. A review of the cost of cardiovascular disease // Can. J. Cardiol. — 2009. — Vol. 25 (6). — P. 195 — 202.
16.    Yeung D. F., Boom N. K., Guo H. Trends in the incidence and outcomes of heart failure in Ontario, Canada: 1997 to 2007 // Can. Med. Assoc. J. — 2012. — Vol. 184 (14). — P. 765 — 773.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. Стандарти діагностики та лікування

 

Лікування онкологічних захворювань і серцево-судинна токсичність Точка зору Європейського товариства кардіологів. Частина ІІ

Підготували О. І. Рокита, Ю. В. Руденко

Ішемічна хвороба серця (ІХС), зокрема інфаркт міокарда та індуковані ішемією аритмії, може бути спричинена терапією деяких форм раку. Механізми розвитку таких ускладнень різні — від вазоспазму, зумовленого ендотеліальною дисфункцією, і артеріального тромбозу до змін ліпідного обміну і раннього атеросклерозу.

Список літератури:  
1.    Al-Khatib S. M., LaPointe N. M., Kramer J. M., Califf R. M. What clinicians should know about the QT interval // JAMA. — 2003. — Vol. 289. — P. 2120 — 2127.
2.    Arima Y., Oshima S., Noda K. et al. Sorafenib-induced acute myocardial infarction due to coronary artery spasm // J. Cardiol. — 2009. — Vol. 54. — P. 512 — 515.
3.    Bates S. E., Rosing D. R., Fojo T., Piekarz R. L. Challenges of evaluating the cardiac effects of anticancer agents // Clin. Cancer Res. — 2006. — Vol. 12. — P. 3871 — 3874.
4.    Brosius F. C. 3rd, Waller B. F., Roberts W. C. Radiation heart disease. Analysis of 16 young (aged 15 to 33 years) necropsy patients who received over 3,500 rads to the heart // Am. J. Med. — 1981. — Vol. 70. — P. 519 — 530.
5.    Choueiri T. K., Schutz F. A., Je Y. et al. Risk of arterial thromboembolic events with sunitinib and sorafenib: a systematic review and meta-analysis of clinical trials // J. Clin. Oncol. — 2010. — Vol. 28. — P. 2280 — 2285.
6.    Copur M. S., Obermiller A. An algorithm for the management of hypertension in the setting of vascular endothelial growth factor signaling inhibition // Clin. Colorectal. Cancer. — 2011. — Vol. 10. — P. 151 — 156.
7.    Correa C. R., Litt H. I., Hwang W. T. et al. Coronary artery findings after left-sided compared with right-sided radiation treatment for earlystage breast cancer // J. Clin. Oncol. — 2007. — Vol. 25. — P. 3031 — 3037.
8.    Cutter D. J., Schaapveld M., Darby S. C. et al. Risk of valvular heart disease after treatment for Hodgkin lymphoma // J. Natl. Cancer Inst. — 2015. — Vol. 107. — P.djv008.
9.    Darby S. C., Ewertz M., McGale P. et al. The metabolic syndrome in cancer survivors // Lancet. — Oncol. — 2010. — Vol. 11. — P. 193 — 203.
10.    Eremina V., Jefferson J. A., Kowalewska J. et al. VEGF inhibition and renal thrombotic microangiopathy // N. Engl. J. Med. — 2008. — Vol. 358. — P. 1129 — 1136.
11.    Ewer M. S., Ewer S. M. Cardiotoxicity of anticancer treatments: what the cardiologist needs to know // Nat. Rev. Cardiol. — 2010. — Vol. 7. — P. 564 — 575.
12.    Facemire C. S., Nixon A. B., Griffiths R. et al. Vascular endothelialgrowth factor receptor 2 controls blood pressure by regulating nitric oxide synthase expression // Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 652 — 658.
13.    Frickhofen N., Beck F. J., Jung B. et al. Capecitabine can induce acute coronary syndrome similar to 5-fluorouracil // Ann. Oncol. — 2002. — Vol. 13. — P. 797 — 801.
14.    Groarke J. D., Nguyen P.L, Nohria A. et al. Cardiovascular complications of radiation therapy for thoracic malignancies: the role for noninvasive imaging for detection of cardiovascular disease // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35. — P. 612 — 623.
15.    Hall P. S., Harshman L. C., Srinivas S., Witteles R. M. The frequency and severity of cardiovascular toxicity from targeted therapy in advanced renal cell carcinoma patients // JACC Heart Fail. — 2013. — Vol. 1. — P. 72 — 78.
16.    Haugnes H. S., Wethal T., Aass N. et al. Cardiovascular risk factors and morbidity in long-term survivors of testicular cancer: a 20-year follow-up study // J. Clin. Oncol. — 2010. — Vol. 28. — P. 4649 — 4657.
17.    Hering D., Faber L., Horstkotte D. Echocardiographic features of radiation-associated valvular disease // Am. J. Cardiol. — 2003. — Vol. 92. — P. 226 — 230.
18.    Izzedine H., Ederhy S., Goldwasser F. et al. Management of hypertension in angiogenesis inhibitor-treated patients // Ann. Oncol. — 2009. — Vol. 20. — P. 807 — 815.
19.    Joint Task Force on the Management of Valvular Heart Disease of the European Society of Cardiology (ESC), European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS) Guidelines on the management of valvular heart disease (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2451 — 2496.
20.    Jordan J., Kahan T., Komajda M. et al. Symptomatic coronary artery disease after mantle irradiation for Hodgkin’s disease // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. — 1996. — Vol. 36. — P. 881 — 889.
21.    Kuck K. H., Hernandez-Madrid A., Nikolaou N. et al. 2015 ESC Guidelines for the management of patients with ventricular arrhythmias and the prevention of sudden cardiac death: the Task Force for the Management of Patients with Ventricular Arrhythmias and the Prevention of Sudden Cardiac Death of the European Society of Cardiology (ESC). Endorsed by: Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC) // Eur. Heart J. — 2015. — Vol. 36. — P. 2793 — 2867.
22.    Lancellotti P., Nkomo V. T., Badano L. P. et al. European Society of Cardiology Working Groups on Nuclear Cardiology and Cardiac Computed Tomography and Cardiovascular Magnetic Resonance, American Society of Nuclear Cardiology, Society for Cardiovascular Magnetic Resonance, Society of Cardiovascular Computed Tomography. Expert consensus for multi-modality imaging evaluation of cardiovascular complications of radiotherapy in adults: a report from the European Association of Cardiovascular Imaging and the American Society of Echocardiography // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2013. — Vol. 14. — P. 721 — 740.
23.    Larsen T. B., Nielsen P. B., Skjoth F. et al. Non-vitamin K antagonist oral anticoagulants and the treatment of venous thromboembolism in cancer patients: a semi systematic review and meta-analysis of safety and efficacy outcomes // PLoS One. — 2014. — Vol. 9. — P.e114445.
24.    Lenihan D. J., Kowey P. R. Overview and management of cardiac adverse events associated with tyrosine kinase inhibitors // Oncologist. — 2013. — Vol. 18. — P. 900 — 908.
25.    Lestuzzi C., Vaccher E., Talamini R. et al. Effort myocardial ischemia during chemotherapy with 5-fluorouracil: an underestimated risk // Ann. Oncol. — 2014. — Vol. 25. — P. 1059 — 1064.
26.    Maitland M. L., Bakris G. L., Black H. R. et al. Cardiovascular Toxicities Panel, Convened by the Angiogenesis Task Force of the National Cancer Institute Investigational Drug Steering Committee. Initial assessment, surveillance, and management of blood pressure in patients receiving vascular endothelial growth factor signaling pathway inhibitors // J. Natl. Cancer Inst. — 2010. — Vol. 102. — P. 596 — 604.
27.    Malanca M., Cimadevilla C., Brochet E. et al. Radiotherapy-induced mitral stenosis: a three-dimensional perspective // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2010. — Vol. 23. — P. e101 — 102.
28.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. Incidence of heart disease in 35,000 women treated with radiotherapy for breast cancer in Denmark and Sweden // Radiother. Oncol. — 2011. — Vol. 100. — P. 167 — 175.
29.    McMurray J. J., Adamopoulos S., Anker S. D. et al. ESC Committee for Practice Guidelines. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012. — P. the Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 1787 — 1847.
30.    Milan A., Puglisi E., Ferrari L. et al. Arterial hypertension and cancer // Int. J. Cancer. — 2014. — Vol. 134. — P. 2269 — 2277.
31.    Moore R. A., Adel N., Riedel E. et al. High incidence of thromboembolic events in patients treated with cisplatin-based chemotherapy: a large retrospective analysis // J. Clin. Oncol. — 2011. — Vol. 29. — P. 3466 — 3473.
32.    Orzan F., Brusca A., Conte M. R. et al. Severe coronary artery disease after radiation therapy of the chest and mediastinum: clinical presentation and treatment // Br. Heart J. — 1993. — Vol. 69. — P. 496 — 500.
33.    Plana J. C., Galderisi M., Barac A. et al. Expert consensus for multimodality imaging evaluation of adult patients during and after cancer therapy: a report from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2014. — Vol. 15. — P. 1063 — 1093.
34.    Polk A., Vistisen K., Vaage-Nilsen M., Nielsen D. L. A systematic review of the pathophysiology of 5-fluorouracil-induced cardiotoxicity // BMC Pharmacol. Toxicol. — 2014. — Vol. 15. — P. 47.
35.    Priori S. G., Blomstrom-Lundqvist C., Mazzanti A. et al. Risk of ischemic heart disease in women after radiotherapy for breast cancer // N. Engl. J. Med. — 2013. — Vol. 368. — P. 987 — 998.
36.    Ranpura V., Pulipati B., Chu D. et al. Increased risk of high-grade hypertension with bevacizumab in cancer patients: a meta-analysis // Am. J. Hypertens. — 2010. — Vol. 23. — P. 460 — 468.
37.    Scappaticci F. A., Skillings J. R., Holden S. N. et al. Arterial thromboembolic events in patients with metastatic carcinoma treated with chemotherapy and bevacizumab // J. Natl. Cancer Inst. — 2007. — Vol. 99. — P. 1232 — 1239.
38.    Stanton A., Struijker-Boudier H., Tsioufis C. et al. 2013 ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 2159 — 2219.
39.    Strevel E. L., Ing D. J., Siu L. L. Molecularly targeted oncology therapeutics and prolongation of the QT interval // J. Clin. Oncol. — 2007. — Vol. 25. — P. 3362 — 3371.
40.    Tamargo J., Caballero R., Delpon E. Cancer chemotherapy and cardiac arrhythmias:a review // Drug Saf. — 2015. — Vol. 38. — P. 129 — 152.
41.    Van Nimwegen F. A., Schaapveld M., Cutter D. J. et al. Radiation dose-response relationship for risk of coronary heart disease in survivors of Hodgkin lymphoma // J. Clin. Oncol. — 2016. — Vol. 34. — P. 235 — 243.
42.    Van Nimwegen F. A., Schaapveld M., Janus C. P. et al. Cardiovascular disease after Hodgkin lymphoma treatment: 40-year disease risk // JAMA. — Intern. Med. — 2015. — Vol. 175. — P. 1007 — 1017.
43.    Virmani R., Farb A., Carter A. J., Jones R. M. Comparative pathology: radiation-induced coronary artery disease in man and animals // Semin. Interv. Cardiol. — 1998. — Vol. 3. — P. 163 — 172.
44.    Windecker S., Kolh P., Alfonso F. et al. 2014 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization: the Task Force on Myocardial Revascularization of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Developed with the special contribution of the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI) // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35. — P. 2541 — 2619.
45.    Wu S., Chen J. J., Kudelka A. et al. Incidence and risk of hypertension with sorafenib in patients with cancer: a systematic reviewand meta-analysis // Lancet. — Oncol. — 2008. — Vol. 9. — P. 117 — 123.
46.    Yeh E. T., Bickford C. L. Cardiovascular complications of cancer therapy: incidence, pathogenesis, diagnosis, and managemen // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 53. — P. 2231 — 2247.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 30 червня 2017 р.

Руденко Юлія Володимирівна, д. мед. н., доцент
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

6. Оригінальні дослідження

 

Розробка і біологічне випробування нового спірального оклюдера для ендоваскулярного закриття артеріальної протоки з низькомодульного бета-цирконієвого сплаву

Ю. В. Панічкін 1, І. О. Скиба 2, В. П. Захарова 1, В. М. Бешляга 1,
Є. В. Бешляга 1, Ю. О. Ружин 1, В. М. Шиванюк 2, М. В. Погорєлов 3

1 ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», Київ
2 Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України, Київ
3 Сумський державний університет

Мета роботи — провести біологічне тестування нового вітчизняного оклюдера для закриття відкритої артеріальної протоки (ВАП), виготовленого на основі низькомодульного β-цирконієвого сплаву.
Матеріали і методи. Доклінічні дослідження механо- і біосумісності оклюдера проведені на біологічній моделі — 15 клінічно здорових свинях (трипородний гібрид — йоркшир 1/3, ландрас 1/3, дюрок 1/3) з масою тіла (30,0 ± 2,5) кг. Оклюдери імплантували під загальною анестезією тварин шляхом пункції стегнової артерії або вени з подальшою імплантацією виробів у порожнину правого шлуночка, клубові та стегнові артерії свиней. Усі внутрішньосудинні та внутрішньосерцеві маніпуляції здійснювали з ехокардіографічним контролем. Тварин вивели з експерименту через 1, 3, 6 місяців, після чого взяли ділянки судин і навколишніх тканин разом з оклюдером. Після закінчення стандартної гістологічної проводки приготували зрізи, оброблені гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за ван Гізоном, фукселіном за Вейгертом і методом ОЧГ за Лукасевичем — Зербіно. Препарати досліджували за допомогою світлового і растрового мікроскопів для визначення ступеня ендотелізації, тромбоутворення, запалення, кальцифікації та некрозу.
Результати та обговорення. Макроскопічні дослідження тканин у ділянці імплантації показали, що пристрої частково або повністю (залежно від терміну після впровадження) вкриті ендотелієм. Позиція кожного з пристроїв відповідала первинному місцю встановлення. Тромби, вегетації, аномальні структури не спостерігали ні в пристроях, ні в навколишніх тканинах. Виходу з ладу або фрагментації пристроїв також не виявлено. Мікроскопічні дослідження показали, що імплантація оклюдерів у судинному руслі свиней викликає виражену проліферативну реакцію з боку стінки судини. Виразність виявів залежала від механічного впливу оклюдера на навколишні тканини й багато в чому визначалася конструктивними особливостями виробу.
Висновки. Імплантація оклюдера з β-цирконієвого сплаву в судинні русла свиней викликає виражену проліферативну реакцію з боку стінки судини. Проліферація елементів неоінтими поширюється в дистальному від оклюдера напрямку.

Ключові слова: відкрита артеріальна протока, ендоваскулярний оклюдер, β-цирконієвий сплав, біологічна модель.

Список літератури:  
1.    Бокерия Л. А., Алекян Б. Г., Подзолков В. П. Эндоваскулярное закрытие открытого артериального протока окклюдером Амплатцера // Российский журнал педиатрии. — 2003. — № 5. — C. 31 — 36.
2.    Ивасишин О. М., Карасевская О. П., Марковский П. Е., Скиба И. А. Возможности создания нового биосовместимого низкомодульного сплава на основе Zr и Ti // Материалы международной конференции, 25 — 28 апреля, 2011, Львов, Украина, ИМФ НАН Украины. — Львов, 2011. — C. 166 — 172.
3.    Ивасишин О. М., Попов А. А., Карасевская О. П. и др. Фазовые и структурные превращения в низкомодульном Zr, Ti, Nb-сплаве при дополнительном легировании Hf // Вісник Українського матеріалознавчого товариства. — 2011. — Вип. 4. — C. 20 — 30.
4.    Івасишин О. М., Карасєвська О. П., Скиба І. О. Біосумісний сплав із низьким модулем пружності на основі системи цирконій — титан // Патент України № 102466 від 10.07.2013, Бюл. № 13.
5.    Калашніков А. В., Юхимчук О. А., Федоренко Ю. О. та ін. Біомеханічне обґрунтування низькомодульного β (Zr-Ti) сплаву в ортопедії та травматології // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання травматології та остеосинтезу». — К., 2013. — C. 64.
6.    Кулєш Д. В., Скиба І. О., Карасевська О. П. та ін. Мікроструктура, механічні властивості та біосумісність Zr-Ti-Nb нового сплаву // Пластична та реконструктивна хірургія. — 2011. — № 2 (XVII). — C. 44 — 50.
7.    Паничкин Ю. В., Скиба И. А. Захарова В. П. и др. Морфологические изменения стенок подвздошных артерий свиней после имплантации спирального устройства для закрытия артериального протока из β-циркониевого сплава (предварительное сообщение) // Серце і судини. — 2016. — № 4 (56). — C. 39 — 44.
8.    Паничкин Ю. В., Скиба И. А. Захарова В. П. и др. Особенности методики проведения доклинического эксперимента по имплантации окклюдера из бета-циркониевого сплава на свиньях как биологической модели // Серце і судини. — 2015. — № 4 (52). — C. 25 — 30.
9.    Паничкин Ю. В., Черпак Б. В., Дитковский И. А. и др. Эндоваскулярное лечение открытого артериального протока // Сердечно-сосудистая хирургия. — 2010. — № 3 (18). — С. 462 — 465.
10.    Попов А. А., Ивасишин О. М., Илларионов Г. и др. Влияние термической обработки и пластической деформации на структуру и модуль упругости биосовместимого сплава на основе циркония и титана // ФММ. — 2012. — Т. 113, № 4. — C. 404 — 412.
11.    Скиба И. А., Карасевская О. П., Мордюк Б. Н. и др. Влияние индуцируемого деформацией бета-гамма превращения на механическое поведение бета-сплавов титана и циркония // Металлофиз. Новейшие технол. — 2009. — Т. 31, № 11. — C. 1573 — 1586.
12.    Bass J. I., Wilson N. Transcatheter occlusion of the patent ductus arteriosus in infants. Experimental testing of a new Amplatzer device // Catheter Cardiovasc. Intervent. — Vol. 83. — P. 250 — 255.
13.    Burian M., Neumann T., Weber M. et al. Nickel release, a possible indicator for the duration of antiplatelet treatment, from a nickel cardiac device in vivo: a study patients with atrial septal defects implanted with an Amplatzeroccluder // Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. — 2006. — Vol. 44. — P. 107 — 112.
14.    Cambier P. A., Kirby W. C., Wortham D. C., Moore J. W. Percutaneous closure of small (< 2.5 mm) patent ductus arteriosus using coil embolization // Am. J. Cardiol. — 1992. — 69. — P. 815 — 816.
15.    Celiker A., Aypar E., Karagoz T. et al. Transcatheter closure of patent ductus arteriosus with Nit-Occlud coils // Catheter. Cardiovasc. Interv. — 2005. — Vol. 65. — P. 569 — 576.
16.    Faella H. J., Hijazi Z. M. Closure of the patent ductus arteriosus with amplatzerPDA devise: Immediate results of international clinical trial // Cardiovasc. Intervent. — 2000. — Vol. 51. — P. 50 — 54.
17.    Gruenstein D. H., Bass J. L. Experimental Аеvaluation of a new articulated Amplatzer ductal occlude device without fabric // Catheter. Cardiovascular. Interventional. — 2009. — Vol. 74. — P. 482 — 487.
18.    Kuroda D., Ninomi M., Morinaga M. et al. Design and Mechanical properties of new beta type titanium alloys for implant materials // Mater. Sci. Eng. — 1998. — Vol. A243. — P. 244.
19.    Masura J., Walsh K. P., Thanopoulous B. et al. Catheter closure of moderate- to large- new Amplatzer duct occluder: immediate and short-term results // J. Am. Coll. Cardiol. — 1998. — Vol. 31. — P. 878 — 882.
20.    Niinomi M. Mechanical biocompatibilities of titanium alloys for biomedical applications // J. Mech. Behav. Biomed. Mater. — 2008. — Vol. 1. — P. 30 — 42.
21.    Portsmann W., Wierny L., Warnke H. Catheter closure of patent ductus arteriesus: 62 cases treated without thoracotomy // Radiol. Clin. North Am. — 1971. — Vol. 9. — P. 203 — 218.
22.    Ryhanen J., Niemi E., Serlo W. et al. Biocompatibility of nickel-titanium shape memory metal and its corrosion behavior in human cell cultures // J. Biomed. Mater. Res. — 1997. — Vol. 35. — P. 451 — 457.
23.    Sigler M., Jux C. Biocompatibility of septal defect closure devices // Heart. — 2007. — Vol. 93. — P. 444 — 449.
24.    Trepanier C., Venugopalan R., Messer R. Z.J., Pelton A. R. Effect of Passivation treatments on nickel release from nitinol // Society for Biomaterial, 6th World Biomaterials Congress. — Transactions, 2000. — P. 1043.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 30 червня 2017 р.

Панiчкiн Юрiй Володимирович, д. мед. н., проф., гол. наук. співр.
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 42/11. Тел./факс (44) 275-43-11

 

Разработка и биологическое апробирование нового спирального окклюдера для эндоваскулярного закрытия артериального протока из низкомодульного бета-циркониевого сплава

Ю. В. Паничкин 1, И. О. Скиба 2, В. П. Захарова 1, В. М. Бешляга 1, Е. В. Бешляга 1, Ю. А. Ружин 1, В. Н. Шиванюк 2, М. В. Погорелов 3

1 ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н. М. Амосова НАМН Украины», Киев
2 Институт металлофизики имени Г. В. Курдюмова
НАН Украины, Киев
3 Сумской государственный университет

Цель работы — провести биологическое тестирование нового отечественного окклюдера для закрытия открытого артериального протока (ОАП), изготовленного на основе низкомодульного β-циркониевого сплава.
Материалы и методы. Доклинические исследования на механо- и биосовместимость окклюдера проведены на животной модели — 15 клинически здоровых свиньях (трехпородный гибрид йоркшир 1/3, ландрас 1/3, дюрок 1/3) с массой тела (30,0 ± 2,5) кг. Окклюдеры имплантировали под общей анестезией путем пункции бедренной артерии или вены и далее в полость правого желудочка, в подвздошные или бедренные артерии свиней. Все внутрисосудистые и внутрисердечные манипуляции проводили под эхокардиографическим контролем. Животные были выведены из эксперимента через 1, 3 и 6 месяцев после постановки окклюдеров. При патологоанатомическом вскрытии у них проводили забор участков сосудов и окружающих тканей вместе с окклюдерами. По окончании стандартной гистологической проводки приготовлены срезы, обработанные гематоксилином и эозином, пикрофуксином по ван Гизону, фукселином по Вейгерту и методом ОКГ по Лукасевичу — Зербино. Препараты исследованы под световым микроскопом для определения степени эндотелизации, тромбообразования, воспаления, кальцификации и некроза.
Результаты и обсуждение. Макроскопическое исследование ткани в области имплантации показало, что устройства частично или полностью (в зависимости от срока после внедрения) покрыты эндотелием. Позиция каждого из устройств соответствовала первоначальному месту установки. Тромбов, вегетаций, аномальных структур не наблюдали ни в устройствах, ни в предлежащих тканях. Поломок и фрагментаций устройств также не обнаружено. При микроскопическом исследовании установлено, что имплантация окклюдеров в сосудистое русло свиней вызывала выраженную пролиферативную реакцию со стороны стенки сосуда. Выраженность ее проявлений зависела от силы механического влияния окклюдера на окружающие ткани и во многом определялась конструктивными особенностями изделия.
Выводы. Имплантация окклюдеров из β-циркониевого сплава в сосудистое русло свиней вызывала выраженную пролиферативную реакцию со стороны стенки сосуда. Пролиферация элементов неоинтимы распространялась в дистальном от окклюдера направлении.

Ключевые слова: открытый артериальный проток, эндоваскулярный окклюдер, β-циркониевый сплав, биологическая модель.

Список литературы:  
1.    Бокерия Л. А., Алекян Б. Г., Подзолков В. П. Эндоваскулярное закрытие открытого артериального протока окклюдером Амплатцера // Российский журнал педиатрии. — 2003. — № 5. — C. 31 — 36.
2.    Ивасишин О. М., Карасевская О. П., Марковский П. Е., Скиба И. А. Возможности создания нового биосовместимого низкомодульного сплава на основе Zr и Ti // Материалы международной конференции, 25 — 28 апреля, 2011, Львов, Украина, ИМФ НАН Украины. — Львов, 2011. — C. 166 — 172.
3.    Ивасишин О. М., Попов А. А., Карасевская О. П. и др. Фазовые и структурные превращения в низкомодульном Zr, Ti, Nb-сплаве при дополнительном легировании Hf // Вісник Українського матеріалознавчого товариства. — 2011. — Вип. 4. — C. 20 — 30.
4.    Івасишин О. М., Карасєвська О. П., Скиба І. О. Біосумісний сплав із низьким модулем пружності на основі системи цирконій — титан // Патент України № 102466 від 10.07.2013, Бюл. № 13.
5.    Калашніков А. В., Юхимчук О. А., Федоренко Ю. О. та ін. Біомеханічне обґрунтування низькомодульного β (Zr-Ti) сплаву в ортопедії та травматології // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання травматології та остеосинтезу». — К., 2013. — C. 64.
6.    Кулєш Д. В., Скиба І. О., Карасевська О. П. та ін. Мікроструктура, механічні властивості та біосумісність Zr-Ti-Nb нового сплаву // Пластична та реконструктивна хірургія. — 2011. — № 2 (XVII). — C. 44 — 50.
7.    Паничкин Ю. В., Скиба И. А. Захарова В. П. и др. Морфологические изменения стенок подвздошных артерий свиней после имплантации спирального устройства для закрытия артериального протока из β-циркониевого сплава (предварительное сообщение) // Серце і судини. — 2016. — № 4 (56). — C. 39 — 44.
8.    Паничкин Ю. В., Скиба И. А. Захарова В. П. и др. Особенности методики проведения доклинического эксперимента по имплантации окклюдера из бета-циркониевого сплава на свиньях как биологической модели // Серце і судини. — 2015. — № 4 (52). — C. 25 — 30.
9.    Паничкин Ю. В., Черпак Б. В., Дитковский И. А. и др. Эндоваскулярное лечение открытого артериального протока // Сердечно-сосудистая хирургия. — 2010. — № 3 (18). — С. 462 — 465.
10.    Попов А. А., Ивасишин О. М., Илларионов Г. и др. Влияние термической обработки и пластической деформации на структуру и модуль упругости биосовместимого сплава на основе циркония и титана // ФММ. — 2012. — Т. 113, № 4. — C. 404 — 412.
11.    Скиба И. А., Карасевская О. П., Мордюк Б. Н. и др. Влияние индуцируемого деформацией бета-гамма превращения на механическое поведение бета-сплавов титана и циркония // Металлофиз. Новейшие технол. — 2009. — Т. 31, № 11. — C. 1573 — 1586.
12.    Bass J. I., Wilson N. Transcatheter occlusion of the patent ductus arteriosus in infants. Experimental testing of a new Amplatzer device // Catheter Cardiovasc. Intervent. — Vol. 83. — P. 250 — 255.
13.    Burian M., Neumann T., Weber M. et al. Nickel release, a possible indicator for the duration of antiplatelet treatment, from a nickel cardiac device in vivo: a study patients with atrial septal defects implanted with an Amplatzeroccluder // Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. — 2006. — Vol. 44. — P. 107 — 112.
14.    Cambier P. A., Kirby W. C., Wortham D. C., Moore J. W. Percutaneous closure of small (< 2.5 mm) patent ductus arteriosus using coil embolization // Am. J. Cardiol. — 1992. — 69. — P. 815 — 816.
15.    Celiker A., Aypar E., Karagoz T. et al. Transcatheter closure of patent ductus arteriosus with Nit-Occlud coils // Catheter. Cardiovasc. Interv. — 2005. — Vol. 65. — P. 569 — 576.
16.    Faella H. J., Hijazi Z. M. Closure of the patent ductus arteriosus with amplatzerPDA devise: Immediate results of international clinical trial // Cardiovasc. Intervent. — 2000. — Vol. 51. — P. 50 — 54.
17.    Gruenstein D. H., Bass J. L. Experimental Аеvaluation of a new articulated Amplatzer ductal occlude device without fabric // Catheter. Cardiovascular. Interventional. — 2009. — Vol. 74. — P. 482 — 487.
18.    Kuroda D., Ninomi M., Morinaga M. et al. Design and Mechanical properties of new beta type titanium alloys for implant materials // Mater. Sci. Eng. — 1998. — Vol. A243. — P. 244.
19.    Masura J., Walsh K. P., Thanopoulous B. et al. Catheter closure of moderate- to large- new Amplatzer duct occluder: immediate and short-term results // J. Am. Coll. Cardiol. — 1998. — Vol. 31. — P. 878 — 882.
20.    Niinomi M. Mechanical biocompatibilities of titanium alloys for biomedical applications // J. Mech. Behav. Biomed. Mater. — 2008. — Vol. 1. — P. 30 — 42.
21.    Portsmann W., Wierny L., Warnke H. Catheter closure of patent ductus arteriesus: 62 cases treated without thoracotomy // Radiol. Clin. North Am. — 1971. — Vol. 9. — P. 203 — 218.
22.    Ryhanen J., Niemi E., Serlo W. et al. Biocompatibility of nickel-titanium shape memory metal and its corrosion behavior in human cell cultures // J. Biomed. Mater. Res. — 1997. — Vol. 35. — P. 451 — 457.
23.    Sigler M., Jux C. Biocompatibility of septal defect closure devices // Heart. — 2007. — Vol. 93. — P. 444 — 449.
24.    Trepanier C., Venugopalan R., Messer R. Z.J., Pelton A. R. Effect of Passivation treatments on nickel release from nitinol // Society for Biomaterial, 6th World Biomaterials Congress. — Transactions, 2000. — P. 1043.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

7. Оригінальні дослідження

 

Гендерні особливості перебігу гострого періоду й довгострокового прогнозу у хворих з інфарктом міокарда правого шлуночка на тлі інфаркту міокарда із зубцем Q задньої стінки лівого шлуночка

В. Й. Целуйко 1, Т. А. Лозова 2, І. М. Марцовенко 3

1 Харківська медична академія післядипломної освіти
2 Сумська міська клінічна лікарня № 1
3 Сумський обласний кардіологічний диспансер

Мета роботи — оцінити гендерні особливості перебігу гострої фази інфаркту міокарда (ІМ) та післяінфарктного періоду в пацієнтів з ІМ правого шлуночка (ПШ) на тлі ІМ із зубцем Q задньої стінки лівого шлуночка (ЗСЛШ) протягом 30,6 місяця спостереження.
Матеріали і методи. Обстежено 155 хворих з ІМ ПШ на тлі ІМ із зубцем Q ЗСЛШ віком (64,11 ± 0,78) року. Пацієнти були розділені на дві групи за статевою ознакою: 1-ша група — 103 (66,4 %) чоловіки; 2-га група — 52 (33,6 %) жінки. Період спостереження становив (30,6 ± 4,5) місяця. Кінцевими точками дослідження вважали: серцево-судинну (СС) смерть, нестабільну стенокардію (НС), повторний ІМ, госпіталізації з приводу СН і гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК).
Результати та обговорення. У гострий період ІМ ПШ у жінок частіше реєстрували життєво небезпечні порушення серцевого ритму, випадки ранньої післяінфарктної стенокардії (р = 0,026), гострої лівошлуночкової недостатності (II клас за Killip) (р = 0,02) і кардіогенного шоку (р = 0,016). Протягом 30,6 місяця кінцевих точок дослідження досягли 65 (41,9 %) пацієнтів: НС — 50 (32,2 %), повторний ІМ — 15 (9,6 %), ГПМК — 9 (5,8 %), госпіталізації з приводу СН — 22 (14,2 %), померло 16 (10,3 %) осіб. Серцево-судинні події розвинулися у 44 (42,7 %) чоловіків, що статистично значуще не відрізнялося від кількості жінок, які перенесли серцево-судинні ускладнення, — 24 (46 %) (F-тест Кокса: p = 0,15675). Після закінчення періоду спостереження групи істотно не відрізнялися за частотою повторних ІМ (р = 0,257), ГПМК (р = 0,476), госпіталізацій з приводу НС (р = 0,418) та СН (р = 245), проте кількість померлих через серцево-судинні причини була статистично значуще більшою серед жінок (р = 0,042).
Висновки. ІМ ПШ у осіб жіночої статі асоціюється з більшою частотою фатальних ускладнень у гострий період і статистично значущим збільшенням серцево-судинної смертності протягом 30,6 місяця спостереження.

Ключові слова: інфаркт міокарда, правий шлуночок, гендерні відмінності, серцево-судинні події.

Список літератури:  
1.    Воронков Л. Г., Амосова К. М., Багрій А. Е. та ін. Рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2012) // Серцева недостатність. — 2012. — № 3. — С. 60 — 96.
2.    Abtahi F., Farmanesh M., Moaref A. et al. Right ventricular involvement in either anterior or inferior myocardial infarction // Int. Cardiovasc. Res. J. — 2016. — Vol. 10 (2). — P. 67 — 71.
3.    Basso C., Morgagni G. L., Thiene G. Spontaneous coronary artery dissection: a neglected cause of acute myocardial ischemia and sudden death // Heart. — 1996. — Vol. 75. — P. 451 — 454.
4.    Cabin H. S., Clubb K. S., Wackers F. J. et al. Right ventricular myocardial infarction with anterior wall left ventricular infarction: An autopsy study // Am. Heart J. — 1987. — Vol. 113. — P. 16 — 23.
5.    Chua S., Shyu K., Hung H. et al. Gender and age differences in short- and long-term outcomes following primary percutaneous coronary intervention for st-elevation myocardial infarction // Acta Cardiol. Sin. — 2014. — Vol. 30. — P. 274 — 283.
6.    De Luca L., Marini M., Gonzini L. et al. Contemporary trends and age-specific sex differences in management and outcome for patients with ST-segment elevation myocardial infarction // J. Am. Heart Assoc. — 2016. — Vol. 5. — P. 1865 — 1872.
7.    Fengler K., Fuernau G., Desch S. et al. Gender Differences in Patients with Cardiogenic Shock Complicating Myocardial Infarction: A Substudy of the IABP-SHOCK II-Trial // JACC. — 2014. — Vol. 63. — Iss. 12.
8.    Gnavi R., Rusciani R., Dalmasso M. et al. Gender, socioeconomic position, revascularization procedures and mortality in patients presenting with STEMI and NSTEMI in the era of primary PCI. Differences or inequities? // Int. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 176. — P. 724 — 730.
9.    Hess C. N., McCoy L. A., Duggirala H. J. et al. Sex-based differences in outcomes after percutaneous coronary intervention for acute myocardial infarction: a report from TRANSLATE-ACS // J. Am. Heart Assoc. — 2014. — Vol. 36. — P. 1245 — 1252.
10.    Jensen C. J., Jochims M., Hunold P. et al. Right ventricular involvement in acute left ventricular myocardial infarction: prognostic implications of MRT findings // AJR. — 2010. — Vol. 194. — P. 592 — 598.
11.    Jneid H., Fonarow G. C., Cannon C. P. et al. Sex differences in medical care and early death after acute myocardial infarction // Circulation. — 2008. — Vol. 118. — P. 2803 — 2810.
12.    Kanic V., Vollrath M., Naji F. H. et al. Gender related survival differences in ST-elevation myocardial infarction patients treated with primary PCI // Int. J. Med. Sci. — 2016. — Vol. 13 (6). — P. 440 — 444.
13.    Khera S., Kolte D., Gupta T. et al. Temporal trends and sex differences in revascularization and outcomes of ST-segment elevation myocardial infarction in younger adults in the United States // J. Am. Coll. Cardiol. — 2015. — Vol. 66. — P. 1961 — 1972.
14.    Kvakkestad K. M., Fagerland M. W., Jan Eritsland J. et al. Gender differences in all-cause, cardiovascular and cancer mortality during long-term follow-up after acute myocardial infarction; a prospective cohort study // BMC Cardiovasc. Dis. — 2017. — Vol. 17. — P. 75 — 84.
15.    Lupi-Herrera E., Gonzalez-Pacheco H., Juarez-Herrera U. et al. Primary reperfusion in acute right ventricular infarction: An observational study // World J. Cardiol. — 2014. — Vol. 6 (1). — P. 14 — 22.
16.    Mehta L. S., Beckie T. M., DeVon H. A. et al. Acute Myocardial Infarction in Women A Scientific Statement From the American Heart Association // Circulation. — 2016. — Vol. 133. — P. 916 — 947.
17.    Merz C. N. The Yentl syndrome is alive and well // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. (32). — P. 1313 — 1315.
18.    Ondrus T., Kanovsky J., Novotny T. et al. Right ventricular myocardial infarction: From pathophysiology to prognosis // Exp. Clin. Cardiol. — 2013. — Vol. 18 (1). — P. 27 — 30.
19.    D’Onofrio G., Safdar B., Lichtman J. H. et al. Sex differences in reperfusion in young patients with ST-segment-elevation myocardial infarction: results from the VIRGO study // Circulation. — 2015. — Vol. 131. — P. 1324 — 1332.
20.    Radovanovic D., Erne P., Urban P. et al. Gender differences in management and outcomes in patients with acute coronary syndromes: results on 20,290 patients from the AMIS Plus Registry // Heart. — 2007. — Vol. 93. — P. 1369 — 1375.
21.    Shamir R., Eikelboom J. Madhu K. et al. Impact of right ventricular involvement on mortality an morbidity in patients with inferior myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 37. — P. 37 — 43.
22.    Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2569 — 2619.
23.    Yang Н., Huang J., Hsu C., Chen Y. Gender Differences and the Trend in the Acute Myocardial Infarction: A 10-Year Nationwide Population-Based Analysis // Sci. World J. — 2012. — Article ID 184075. — 11 p.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 3 травня 2017 р.

Лозова Тетяна Анатоліївна, к. мед. н., кардіолог
40030, м. Суми, вул. 20 років Перемоги, 13
Е-mail: tetianalozova@gmail.com

 

Гендерные особенности течения острого периода и долгосрочного прогноза больных с инфарктом миокарда правого желудочка на фоне инфаркта миокарда с зубцом Q задней стенки левого желудочка

В. И. Целуйко1, Т. А. Лозовая2, И. М. Марцовенко3

1 Харьковская медицинская академия последипломного образования
2 Сумская городская клиническая больница № 1
3 Сумской областной кардиологический диспансер

Цель работы — оценить гендерные особенности течения острой фазы инфаркта миокарда (ИМ) и постинфарктного периода у пациентов с ИМ правого желудочка (ПЖ) на фоне ИМ с зубцом Q задней стенки левого желудочка (ЗСЛЖ) на протяжении 30,6 месяца наблюдения.
Материалы и методы. Обследовано 155 больных с ИМ ПЖ на фоне ИМ с зубцом Q ЗСЛЖ в возрасте (64,11 ± 0,78) года. Пациенты были разделены на две группы: 1-я группа — 103 (66,4 %) мужчины; 2-я группа — 52 (33,6 %) женщины. Период наблюдения составил (30,6 ± 4,5) месяца. Конечными точками исследования считали: сердечно-сосудистую смерть, нестабильную стенокардию (НС), повторный ИМ, госпитализации по поводу СН и острые нарушения мозгового кровообращения (ОНМК).
Результаты и обсуждение. В острый период ИМ ПЖ у женщин чаще регистрировали жизненно опасные нарушения сердечного ритма, случаи ранней постинфарктной стенокардии (р = 0,026), острой левожелудочковой недостаточности (II класс по Killip) (р = 0,02) и кардиогенного шока (р = 0,016). В течение 30,6 месяца конечных точек исследования достигли 65 (41,9 %) пациентов: НС — 50 (32,2 %), повторный ИМ — 15 (9,6 %), ОНМК — 9 (5,8 %), госпитализации по поводу СН — 22 (14,2 %), умерло 16 (10,3 %) человек. Сердечно-сосудистые события развились у 44 (42,7 %) мужчин, что статистически значимо не отличалось от количества женщин, перенесших сердечно-сосудистые осложнения, — 24 (46 %) (F-тест Кокса: p = 0,15675). По окончании периода наблюдения группы существенно не отличались по частоте повторных ИМ (р = 0,257), ОНМК (р = 0,476), госпитализаций по поводу НС (р = 0,418) и СН (р = 0,245), однако количество умерших больных по сердечно-сосудистым причинам было статистически значимо выше среди женщин (р = 0,042).
Выводы. ИМ ПЖ у лиц женского пола ассоциируется с большей частотой фатальных осложнений в острый период и статистически значимым повышением сердечно-сосудистой смертности в течение 30,6 месяца наблюдения.

Ключевые слова: инфаркт миокарда, правый желудочек, гендерные отличия, сердечно-сосудистые события.

Список литературы:  
1.    Воронков Л. Г., Амосова К. М., Багрій А. Е. та ін. Рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2012) // Серцева недостатність. — 2012. — № 3. — С. 60 — 96.
2.    Abtahi F., Farmanesh M., Moaref A. et al. Right ventricular involvement in either anterior or inferior myocardial infarction // Int. Cardiovasc. Res. J. — 2016. — Vol. 10 (2). — P. 67 — 71.
3.    Basso C., Morgagni G. L., Thiene G. Spontaneous coronary artery dissection: a neglected cause of acute myocardial ischemia and sudden death // Heart. — 1996. — Vol. 75. — P. 451 — 454.
4.    Cabin H. S., Clubb K. S., Wackers F. J. et al. Right ventricular myocardial infarction with anterior wall left ventricular infarction: An autopsy study // Am. Heart J. — 1987. — Vol. 113. — P. 16 — 23.
5.    Chua S., Shyu K., Hung H. et al. Gender and age differences in short- and long-term outcomes following primary percutaneous coronary intervention for st-elevation myocardial infarction // Acta Cardiol. Sin. — 2014. — Vol. 30. — P. 274 — 283.
6.    De Luca L., Marini M., Gonzini L. et al. Contemporary trends and age-specific sex differences in management and outcome for patients with ST-segment elevation myocardial infarction // J. Am. Heart Assoc. — 2016. — Vol. 5. — P. 1865 — 1872.
7.    Fengler K., Fuernau G., Desch S. et al. Gender Differences in Patients with Cardiogenic Shock Complicating Myocardial Infarction: A Substudy of the IABP-SHOCK II-Trial // JACC. — 2014. — Vol. 63. — Iss. 12.
8.    Gnavi R., Rusciani R., Dalmasso M. et al. Gender, socioeconomic position, revascularization procedures and mortality in patients presenting with STEMI and NSTEMI in the era of primary PCI. Differences or inequities? // Int. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 176. — P. 724 — 730.
9.    Hess C. N., McCoy L. A., Duggirala H. J. et al. Sex-based differences in outcomes after percutaneous coronary intervention for acute myocardial infarction: a report from TRANSLATE-ACS // J. Am. Heart Assoc. — 2014. — Vol. 36. — P. 1245 — 1252.
10.    Jensen C. J., Jochims M., Hunold P. et al. Right ventricular involvement in acute left ventricular myocardial infarction: prognostic implications of MRT findings // AJR. — 2010. — Vol. 194. — P. 592 — 598.
11.    Jneid H., Fonarow G. C., Cannon C. P. et al. Sex differences in medical care and early death after acute myocardial infarction // Circulation. — 2008. — Vol. 118. — P. 2803 — 2810.
12.    Kanic V., Vollrath M., Naji F. H. et al. Gender related survival differences in ST-elevation myocardial infarction patients treated with primary PCI // Int. J. Med. Sci. — 2016. — Vol. 13 (6). — P. 440 — 444.
13.    Khera S., Kolte D., Gupta T. et al. Temporal trends and sex differences in revascularization and outcomes of ST-segment elevation myocardial infarction in younger adults in the United States // J. Am. Coll. Cardiol. — 2015. — Vol. 66. — P. 1961 — 1972.
14.    Kvakkestad K. M., Fagerland M. W., Jan Eritsland J. et al. Gender differences in all-cause, cardiovascular and cancer mortality during long-term follow-up after acute myocardial infarction; a prospective cohort study // BMC Cardiovasc. Dis. — 2017. — Vol. 17. — P. 75 — 84.
15.    Lupi-Herrera E., Gonzalez-Pacheco H., Juarez-Herrera U. et al. Primary reperfusion in acute right ventricular infarction: An observational study // World J. Cardiol. — 2014. — Vol. 6 (1). — P. 14 — 22.
16.    Mehta L. S., Beckie T. M., DeVon H. A. et al. Acute Myocardial Infarction in Women A Scientific Statement From the American Heart Association // Circulation. — 2016. — Vol. 133. — P. 916 — 947.
17.    Merz C. N. The Yentl syndrome is alive and well // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. (32). — P. 1313 — 1315.
18.    Ondrus T., Kanovsky J., Novotny T. et al. Right ventricular myocardial infarction: From pathophysiology to prognosis // Exp. Clin. Cardiol. — 2013. — Vol. 18 (1). — P. 27 — 30.
19.    D’Onofrio G., Safdar B., Lichtman J. H. et al. Sex differences in reperfusion in young patients with ST-segment-elevation myocardial infarction: results from the VIRGO study // Circulation. — 2015. — Vol. 131. — P. 1324 — 1332.
20.    Radovanovic D., Erne P., Urban P. et al. Gender differences in management and outcomes in patients with acute coronary syndromes: results on 20,290 patients from the AMIS Plus Registry // Heart. — 2007. — Vol. 93. — P. 1369 — 1375.
21.    Shamir R., Eikelboom J. Madhu K. et al. Impact of right ventricular involvement on mortality an morbidity in patients with inferior myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 37. — P. 37 — 43.
22.    Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2569 — 2619.
23.    Yang Н., Huang J., Hsu C., Chen Y. Gender Differences and the Trend in the Acute Myocardial Infarction: A 10-Year Nationwide Population-Based Analysis // Sci. World J. — 2012. — Article ID 184075. — 11 p.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

8. Оригінальні дослідження

 

Показники шлуночково-артеріальної взаємодії та центральної гемодинаміки у хворих із м’якою та помірною неускладненою артеріальною гіпертензією залежно від наявності діастолічної дисфункції лівого шлуночка та їх взаємозв’язок

К. М. Амосова, Н. В. Шишкіна, О. І. Рокита, І. Ю. Кацитадзе, Ю. В. Руденко, К. П. Лазарєва, К. І. Черняєва

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Мета роботи — здійснити порівняльний аналіз показників шлуночково-артеріальної взаємодії, центрального артеріального тиску (АТ) і хвиль відображення у пацієнтів з м’якою та помірною неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від наявності порушення діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) та визначити їх взаємозв’язок.
Матеріали і методи. Зі 170 пацієнтів з неускладненою АГ за методом «випадок — контроль» відібрали 70 хворих, зіставних за віком, статтю, брахіальним систолічним АТ: 35 — з діастолічною дисфункцією ЛШ та 35 — без дисфункції. У хворих проводили загальноклінічне обстеження, вимірювали брахіальний АТ, проводили аналіз пульсової хвилі та вимірювали каротидно-феморальну швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ) за допомогою апланаційної тонометрії, виконували допплерехокардіографію, розрахунковим методом визначали показник шлуночково-артеріальної взаємодії (Еа/Ееs).
Результати та обговорення. Між пацієнтами досліджуваних груп не було статистично значущої різниці щодо показників хвиль відображення, проте ШППХ у хворих з діастолічною дисфункцією була вищою порівняно з пацієнтами без дисфункції ((9,6 ± 2,5) і (8,4 ± 1,9) м/с відповідно; p < 0,05). У пацієнтів з діастолічною дисфункцією виявлено більше ліве передсердя (p < 0,01), вищий індекс маси міокарда ЛШ (ІММЛШ) (p < 0,05), нижчі значення e′ та вищі Е/e′ (усі p < 0,01). Групи були зіставні за показниками ефективного артеріального (Еа) і шлуночкового еластансу (Ees), а також за Еа/Ееs (усі р > 0,05). За результатами лінійного регресійного аналізу показник Еа/Ееs асоціювався з тиском аугментації (β = –0,52; р = 0,001) та індексом аугментації (β = –0,48; р = 0,004) в групі пацієнтів з діастолічною дисфункцією. В обох групах Еа/Ееs асоціювався з Е/е′ (β = 0,37; р = 0,029 та β = 0,45; р = 0,034), а за відсутності порушення діастолічної функції — з ІММЛШ (β = –0,43, р = 0,039).
Висновки. Хворі з м’якою та помірною неускладненою АГ з діастолічною дисфункцією ЛШ відрізнялися від зіставних за віком, статтю і брахіальним АТ хворих без діастолічної дисфункції більшою ШППХ (на 12,5 %) за відсутності відмінностей щодо показників шлуночково-артеріальної взаємодії, еластансу та хвиль відображення. У пацієнтів з м’якою та помірною неускладненою АГ показник шлуночково-артеріальної взаємодії корелював з показниками аугментації хвилі лише за наявності порушення діастолічної функції ЛШ.

Ключові слова: артеріальний тиск, артеріальна гіпертензія, діастолічна дисфункція, артеріальна жорсткість, шлуночково-артеріальна взаємодія.

Список літератури:  
1.    Badano L. P., Albanese M. C., De Biaggio P. et al. Prevalence, clinical characteristics, quality of life, and prognosis of patients with congestive heart failure and isolated left ventricular diastolic dysfunction // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2004. — Vol. 17. — Р. 253 — 261.
2.    Borlaug B. A., Kass D. A. Ventricular-vascular interaction in heart failure // Cardiol. Clin. — 2011. — Vol. 29. — P. 447 — 459
3.    Borlaug B. A., Lam C. S., Roger V. L., Rodeheffer R. J. et al. Contractility and ventricular systolic stiffening in hypertensive heart disease insights into the pathogenesis of heart failure with preserved ejection fraction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 54 (5). — Р. 410—418.
4.    Borlaug B. A., Kass D. A. Ventricular-vascular interaction in heart failure // Heart Fail. Clin. — 2008. — Vol. 4. — Р. 23 — 36.
5.    Borlaug B. A., Paulus W. J. Heart failure with preserved ejection fraction: pathophysiology, diagnosis, and treatment // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. 32 (6). — Р. 670 — 679.
6.    Chantler Р. D., Lakatta E. G., Najjar S. S. Arterial-ventricular coupling: mechanistic insights into cardiovascular performance at rest and during exercise // J. Appl. Physio. — 2008. — Vol. 105 (4). — Р. 1342 — 1351.
7.    Chen C. H., Fetics B., Nevo E. et al. Noninvasive single-beat determination of left ventricular end-systolic elastance in humans // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 38. — Р. 2028—2034.
8.    Chen C. H., Nakayama M., Nevo E. et al. Coupled systolic-ventricular and vascular stiffening with age: implications for pressure regulation and cardiac reserve in the elderly // J. Am. Coll. Cardiol. — 1998. — Vol. 32. — Р. 1221 — 1227.
9.    Chirinos J. A., Kips J. G., Jacobs D. R. et al. Arterial wave reflections and incident cardiovascular events and heart failure. MESA (Multiethnic Study of Atherosclerosis) // J. Am. Coll. Cardiol. — 2012. — Vol. 60. — Р. 2170 — 2177.
10.    Desai A. S., Mitchell G. F., Fang J. C., Creager M. A. Central aortic stiffness is increased in patients with heart failure and preserved ejection fraction // J. Card. Fail. — 2009. — Vol. 15. — Р. 658 — 664.
11.    Devereux R. B., Alonso D. R., Lutas E. M. et al. Echocardiographic assessment of left ventricular hypertrophy: comparison to necropsy findigs // Amer. J. Cardiology. — 1986. — Vol. 57. — P. 450 — 458.
12.    Faconti L., Bruno R., Buralli S. et al. Arterial–ventricular coupling and parameters of vascular stiffness in hypertensive patients: Role of gender // J. Royal Soc. Med. Cardiovasc. Dis. — 2017. — Vol. 6. — Р. 1 — 8.
13.    Kawaguchi M., Hay I., Fetics B., Kass D. A. Combined ventricular systolic and arterial stiffening in patients with heart failure and preserved ejection fraction: implications for systolic and diastolic reserve limitations // Circulation. — 2003. — Vol. 107. — Р. 714 — 720.
14.    KDIGO 2012 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease // Kidney Int. Suppl. — 2013. — Vol. 3 (1). — P. 1 — 150.
15.    Kitzman D. W., Little W. C., Brubaker P. H. et al. Pathophysiological characterization of isolated diastolic heart failure in comparison to systolic heart failure // JAMA. — 2002. — Vol. 288. — Р. 2144 — 2150.
16.    Ky B., French B., Khan A. et al. Ventricular-arterial coupling, remodeling, and prognosis in chronic heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62. — P. 1165 — 1172.
17.    Lam C. S., Roger V. L., Rodeheffer R. J. et al. Cardiac structure and ventricular-vascular function in persons with heart failure and preserved ejection fraction from Olmsted county, Minnesota // Circulation. — 2007. — Vol. 115. — P. 1982 — 1990.
18.    Lang R. M., Bierig M., Devereux R. B. et al. Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography’s Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjunction with the European Association of Echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2005. — Vol. 18. — P. 1440 — 1463.
19.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension // Hypertension. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281 — 1357.
20.    Melenovsky V., Borlaug B. A., Rosen B. et al. Cardiovascular features of heart failure with preservedejection fraction versus nonfailing hypertensiveleft ventricular hypertrophy in the urbanBaltimore community: the role of atrial remodeling/ dysfunction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2007. — Vol. 49. — Р. 198 — 207.
21.    Nagueh S. F., Smiseth O. A., Appleton C. P. et al. Recommendations for the Evaluation of Left Ventricular Diastolic Function by Echocardiography: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // Am. Soc. Echocardiogr. — 2016. — Vol. 29. — Р. 277 — 314.
22.    Paulus W., Tschope C., Sanderson J. E. et al. How to diagnose diastolic heart failure: a consensus statement on the diagnosis of heart failure with normal left ventricular ejection fraction by the Heart Failure and Echocardiography Associations of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28. — Р. 2539 — 2550.
23.    Ponikowski P., Voors A. A., Anker S. D. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — Р. 2129 — 2200.
24.    Reddy Y. N., Andersen M. J., Obokata M. Arterial stiffening with exercise in patients with heart failure and preserved ejection fraction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2017. — Vol. 70. –Р. 136 — 148.
25.    Redfield M. M., Jacobsen S. J., Borlaug B. A. et al. Age- and gender-related ventricular-vascular stiffening: a community-based study // Circulation. — 2005. — Vol. 112. — Р. 2254 — 2262.
26.    Shah S. J., Wasserstrom J. A. Increased arterial wave reflection magnitude: a novel form of stage B heart failure? // J. Am. Coll. Cardiol. — 2012. — Vol. 60. — Р. 2178 — 2181.
27.    Tiller D., Russ M., Greiser K. H. et al. Prevalence of symptomatic heart failure with reduced and with normal ejection fraction in an elderly general population — the CARLA study // PLoS One. — 2013. — Vol. 8. — Р. е59225.
28.    Van Riet EES., Hoes A. W., Limburg A. et al. Prevalence of unrecognized heart failure in older persons with shortness of breath on exertion // Eur. J. Heart Fail. — 2014. — Vol. 16. — Р. 772 — 777.
29.    Van Riet E. E.S., Hoes A. W., Wagenaar K. P. et al. Epidemiology of heart failure: the prevalence of heart failure and ventricular dysfunction in older adults over time. A systematic review // Eur. J. Heart Fail. — 2016. — Vol. 18 (3). — Р. 242 — 252.
30.    Weber T., O’Rourke M. F., Ammer M. et al. Arterial stiffness and arterial wave reflections are associated with systolic and diastolic function in patients with normal ejection fraction // Am. J. Hypertens. — 2008. — Vol. 21. — Р. 1194 — 1202.
31.    Weber T., Wassertheurer S.,O’RourkeM. et al. Pulsatile hemodynamics in patients with exertional dyspnea potentially of value in the diagnostic evaluation of suspected heart failure with preserved ejection fraction // JACC. — 2013. — Vol. 61 (18). — Р. 1874 — 1883.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 17 серпня 2017 р.
Амосова Катерина Миколаївна, чл.-кор. НАМН України,  д. мед. н., проф., ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, проф. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46

 

Показатели желудочково-артериального сопряжения и центральной гемодинамики у больных с мягкой и умеренной неосложненной артериальной гипертензией в зависимости от наличия диастолической дисфункции левого желудочка и их взаимосвязь

К. Н. Амосова, Н. В. Шишкина, О. И. Рокита, И. Ю. Кацитадзе, Ю. В. Руденко, К. П. Лазарева, К. И. Черняева

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Цель работы — провести сравнительный анализ показателей желудочково-артериального сопряжения, центрального артериального давления (АД) и волн отражения у пациентов с мягкой и умеренной неосложненной артериальной гипертензией (АГ) в зависимости от наличия нарушения диастолической функции левого желудочка (ЛЖ) и определить их взаимосвязь.
Материалы и методы. Из 170 пациентов с неосложненной АГ методом «случай — контроль» отобрали 70 больных, сопоставимых по возрасту, полу, брахиальному систолическому АД: 35 — с диастолической дисфункцией ЛЖ и 35 — без таковой. У больных было проведено общеклиническое обследование, измерено брахиальное АД, проведен анализ пульсовой волны и измерена каротидно-феморальная скорость распространения пульсовой волны (СРПВ) с помощью аппланационной тонометрии, допплерэхокардиографии, расчетным методом определен показатель желудочково-артериального сопряжения (Еа/Ееs).
Результаты и обсуждение. Между пациентами исследуемых групп не было статистически значимого различия по величине показателей волн отражения, однако СРПВ у больных с диастолической дисфункцией была выше по сравнению с пациентами без дисфункции ((9,6 ± 2,5) и (8,4 ± 1,9) м/с; p < 0,05). У пациентов с диастолической дисфункцией выявлено больший размер левого предсердия (p < 0,01), более высокий индекс массы миокарда ЛЖ (ИММЛЖ) (p < 0,05), меньшее значение e′ и большее Е/e′ (все p < 0,01). Группы были сопоставимы по показателям эффективного артериального (Еа) и желудочкового еластанса (Eеs), а также по Еа/Ееs (все р > 0,05). По результатам линейного регрессионного анализа показатель Еа/Ееs ассоциировался с давлением аугментации (β = –0,52; р = 0,001) и индексом аугментации (β = –0,48; р = 0,004) в группе пациентов с диастолической дисфункцией. В обеих группах Еа/Ееs ассоциировался с Е/е′ (β = 0,37; р = 0,029 и β = 0,45; р = 0,034), а в случае отсутствия нарушения диастолической функции — с ИММЛЖ (β = –0,43; р = 0,039).
Выводы. Больные с мягкой и умеренной неосложненной АГ с диастолической дисфункцией ЛЖ отличались от сопоставимых по возрасту, полу и брахиальному АД больных без диастолической дисфункции большей СРПВ (на 12,5 %) при отсутствии различий показателей желудочково-артериального сопряжения, эластанса и волн отражения. У больных с мягкой и умеренной неосложненной АГ показатель желудочково-артериального сопряжения коррелировал с показателями аугментации волны только при наличии нарушения диастолической функции ЛЖ.

Ключевые слова: артериальное давление, артериальная гипертензия, диастолическая дисфункция, артериальная жесткость, желудочково-артериальное сопряжение.

Список литературы:  
1.    Badano L. P., Albanese M. C., De Biaggio P. et al. Prevalence, clinical characteristics, quality of life, and prognosis of patients with congestive heart failure and isolated left ventricular diastolic dysfunction // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2004. — Vol. 17. — Р. 253 — 261.
2.    Borlaug B. A., Kass D. A. Ventricular-vascular interaction in heart failure // Cardiol. Clin. — 2011. — Vol. 29. — P. 447 — 459
3.    Borlaug B. A., Lam C. S., Roger V. L., Rodeheffer R. J. et al. Contractility and ventricular systolic stiffening in hypertensive heart disease insights into the pathogenesis of heart failure with preserved ejection fraction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 54 (5). — Р. 410—418.
4.    Borlaug B. A., Kass D. A. Ventricular-vascular interaction in heart failure // Heart Fail. Clin. — 2008. — Vol. 4. — Р. 23 — 36.
5.    Borlaug B. A., Paulus W. J. Heart failure with preserved ejection fraction: pathophysiology, diagnosis, and treatment // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. 32 (6). — Р. 670 — 679.
6.    Chantler Р. D., Lakatta E. G., Najjar S. S. Arterial-ventricular coupling: mechanistic insights into cardiovascular performance at rest and during exercise // J. Appl. Physio. — 2008. — Vol. 105 (4). — Р. 1342 — 1351.
7.    Chen C. H., Fetics B., Nevo E. et al. Noninvasive single-beat determination of left ventricular end-systolic elastance in humans // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 38. — Р. 2028—2034.
8.    Chen C. H., Nakayama M., Nevo E. et al. Coupled systolic-ventricular and vascular stiffening with age: implications for pressure regulation and cardiac reserve in the elderly // J. Am. Coll. Cardiol. — 1998. — Vol. 32. — Р. 1221 — 1227.
9.    Chirinos J. A., Kips J. G., Jacobs D. R. et al. Arterial wave reflections and incident cardiovascular events and heart failure. MESA (Multiethnic Study of Atherosclerosis) // J. Am. Coll. Cardiol. — 2012. — Vol. 60. — Р. 2170 — 2177.
10.    Desai A. S., Mitchell G. F., Fang J. C., Creager M. A. Central aortic stiffness is increased in patients with heart failure and preserved ejection fraction // J. Card. Fail. — 2009. — Vol. 15. — Р. 658 — 664.
11.    Devereux R. B., Alonso D. R., Lutas E. M. et al. Echocardiographic assessment of left ventricular hypertrophy: comparison to necropsy findigs // Amer. J. Cardiology. — 1986. — Vol. 57. — P. 450 — 458.
12.    Faconti L., Bruno R., Buralli S. et al. Arterial–ventricular coupling and parameters of vascular stiffness in hypertensive patients: Role of gender // J. Royal Soc. Med. Cardiovasc. Dis. — 2017. — Vol. 6. — Р. 1 — 8.
13.    Kawaguchi M., Hay I., Fetics B., Kass D. A. Combined ventricular systolic and arterial stiffening in patients with heart failure and preserved ejection fraction: implications for systolic and diastolic reserve limitations // Circulation. — 2003. — Vol. 107. — Р. 714 — 720.
14.    KDIGO 2012 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease // Kidney Int. Suppl. — 2013. — Vol. 3 (1). — P. 1 — 150.
15.    Kitzman D. W., Little W. C., Brubaker P. H. et al. Pathophysiological characterization of isolated diastolic heart failure in comparison to systolic heart failure // JAMA. — 2002. — Vol. 288. — Р. 2144 — 2150.
16.    Ky B., French B., Khan A. et al. Ventricular-arterial coupling, remodeling, and prognosis in chronic heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62. — P. 1165 — 1172.
17.    Lam C. S., Roger V. L., Rodeheffer R. J. et al. Cardiac structure and ventricular-vascular function in persons with heart failure and preserved ejection fraction from Olmsted county, Minnesota // Circulation. — 2007. — Vol. 115. — P. 1982 — 1990.
18.    Lang R. M., Bierig M., Devereux R. B. et al. Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography’s Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjunction with the European Association of Echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2005. — Vol. 18. — P. 1440 — 1463.
19.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension // Hypertension. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281 — 1357.
20.    Melenovsky V., Borlaug B. A., Rosen B. et al. Cardiovascular features of heart failure with preservedejection fraction versus nonfailing hypertensiveleft ventricular hypertrophy in the urbanBaltimore community: the role of atrial remodeling/ dysfunction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2007. — Vol. 49. — Р. 198 — 207.
21.    Nagueh S. F., Smiseth O. A., Appleton C. P. et al. Recommendations for the Evaluation of Left Ventricular Diastolic Function by Echocardiography: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // Am. Soc. Echocardiogr. — 2016. — Vol. 29. — Р. 277 — 314.
22.    Paulus W., Tschope C., Sanderson J. E. et al. How to diagnose diastolic heart failure: a consensus statement on the diagnosis of heart failure with normal left ventricular ejection fraction by the Heart Failure and Echocardiography Associations of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28. — Р. 2539 — 2550.
23.    Ponikowski P., Voors A. A., Anker S. D. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — Р. 2129 — 2200.
24.    Reddy Y. N., Andersen M. J., Obokata M. Arterial stiffening with exercise in patients with heart failure and preserved ejection fraction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2017. — Vol. 70. –Р. 136 — 148.
25.    Redfield M. M., Jacobsen S. J., Borlaug B. A. et al. Age- and gender-related ventricular-vascular stiffening: a community-based study // Circulation. — 2005. — Vol. 112. — Р. 2254 — 2262.
26.    Shah S. J., Wasserstrom J. A. Increased arterial wave reflection magnitude: a novel form of stage B heart failure? // J. Am. Coll. Cardiol. — 2012. — Vol. 60. — Р. 2178 — 2181.
27.    Tiller D., Russ M., Greiser K. H. et al. Prevalence of symptomatic heart failure with reduced and with normal ejection fraction in an elderly general population — the CARLA study // PLoS One. — 2013. — Vol. 8. — Р. е59225.
28.    Van Riet EES., Hoes A. W., Limburg A. et al. Prevalence of unrecognized heart failure in older persons with shortness of breath on exertion // Eur. J. Heart Fail. — 2014. — Vol. 16. — Р. 772 — 777.
29.    Van Riet E. E.S., Hoes A. W., Wagenaar K. P. et al. Epidemiology of heart failure: the prevalence of heart failure and ventricular dysfunction in older adults over time. A systematic review // Eur. J. Heart Fail. — 2016. — Vol. 18 (3). — Р. 242 — 252.
30.    Weber T., O’Rourke M. F., Ammer M. et al. Arterial stiffness and arterial wave reflections are associated with systolic and diastolic function in patients with normal ejection fraction // Am. J. Hypertens. — 2008. — Vol. 21. — Р. 1194 — 1202.
31.    Weber T., Wassertheurer S.,O’RourkeM. et al. Pulsatile hemodynamics in patients with exertional dyspnea potentially of value in the diagnostic evaluation of suspected heart failure with preserved ejection fraction // JACC. — 2013. — Vol. 61 (18). — Р. 1874 — 1883.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

9. Випадок із практики

 

Синдром Бланда — Уайта — Гарланда: патоморфологічний аналіз рідкісного випадку

О. І. Бойко 1, 2, П. Й. Дудаш 2, Х. В. Куцір 3, В. І. Григорійчук 3, О. В. Хариш 3

1 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
2 КЗ ЛОР «Львівське обласне патологоанатомічне бюро»
3 КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи»

Здійснено клініко-патоморфологічний аналіз випадку смерті хлопчика віком 11 місяців з аномальним відходженням лівої коронарної артерії від легеневого стовбура (синдром Бланда — Уайта — Гарланда). Досліджені патоморфологічні зміни при «інфантильному» варіанті синдрому Бланда — Уайта — Гарланда: аномальне відходження лівої коронарної артерії від передньої стінки легеневого стовбура; збільшення розмірів та маси серця з вираженою гіпертрофією всіх його відділів, дилата­цією порожнин; хронічні ішемічні зміни в серці із замісним кардіосклерозом; вогнищева гіперплазія інтими лівої коронарної артерії. Декомпенсація серцевої гемодинаміки спричинена приєднанням гострої респіраторної вірусної інфекції. Гостра серцево-легенева недостатність — безпосередня причина смерті дитини.

Ключові слова: синдром Бланда — Уайта — Гарланда, ліва коронарна артерія, аномалія, патоморфологічні зміни.

Список літератури:  
1.    Алексеева Ю. М., Потиевская В. И., Сакович Е. А. и др. Редкий случай синдрома Бланда — Уайта — Гарланда у взрослой пациентки // Кардиология. — 2012. — № 12. — С. 104 — 109.
2.    Бураковский В. И., Бокерия Л. А., Алекси-Месхишвили В. В. и др. Сердечно-сосудистая хирургия: руководство / Под ред. В. И. Бураковского, Л. А. Бокерия. — М.: Медицина, 1989. — 752 с.
3.    Ватутин Н. Т., Калинкина Н. В., Бахтеева Т. Д. и др. Синдром Бланда — Уайта — Гарланда // Практична ангіологія. — 2011. — № 3. — С. 42 — 45.
4.    Зербіно Д. Д., Куриляк О. Б., Бойко О. І. Аномалії коронарних артерій // Серце і судини. — 2014. — № 2. — С. 81 — 90.
5.    Isomatsu Y., Imal Y., Shin’oka T. et al. Surgical intervention for anomalous origin of the left coronary artery from the pulmonary artery: The Tokyo experience // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2001. — Vol. 121. — P. 792 — 797.
6.    Lardhi A. A. Anomalous origin of left coronary artery from pulmonary artery: A rare case of myocardial infarction in children // J. Fam. Community Med. — 2010. — Vol. 17, N 3. — P. 113 — 116.
7.    Silverman N. H. Echocardiographic presentation of anomalous origin of the left coronary artery from the pulmonary artery // Cardiol. Young. — 2015. — Vol. 25, N 8. — P. 1512 — 1523.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 25 травня 2017 р.

Бойко Оксана Іванівна, клінічний ординатор кафедри патологічної анатомії та судової медицини, лікар-патологоанатом
79010, м. Львів, вул. Пекарська, 52
E-mail: oksanaboiko.pathologist@gmail.com

 

Синдром Бланда — Уайта — Гарланда: патоморфологический анализ редкостного случая

О. И. Бойко 1, 2, П. И. Дудаш 2, Х. В. Куцир 3, В. И. Григорийчук 3, О. В. Харыш 3

1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
2 КУ ЛОС «Львовское областное патологоанатомическое бюро»
3 КУ ЛОС «Львовское областное бюро судебно-медицинской экспертизы»

Проведен клинико-патоморфологический анализ случая смерти мальчика в возрасте 11 месяцев с аномальным отхождением левой коронарной артерии от легочного ствола (синдром Бланда — Уайта — Гарланда). Исследованы патоморфологические изменения при «инфантильном» варианте синдрома Бланда — Уайта — Гарланда: аномальное отхождение левой коронарной артерии от передней стенки легочного ствола; увеличение размеров и массы сердца с выраженной гипертрофией всех его отделов, дилатацией полостей; хронические ишемические изменения сердца с заместительным кардиосклерозом; очаговая гиперплазия интимы левой коронарной артерии. Декомпенсация сердечной гемодинамики вызвана присоединением острой респираторной вирусной инфекции. Острая сердечно-легочная недостаточность — непосредственная причина смерти ребенка.

Ключевые слова: синдром Бланда — Уайта — Гарланда, левая коронарная артерия, аномалия, патоморфологические изменения.

Список литературы:  
1.    Алексеева Ю. М., Потиевская В. И., Сакович Е. А. и др. Редкий случай синдрома Бланда — Уайта — Гарланда у взрослой пациентки // Кардиология. — 2012. — № 12. — С. 104 — 109.
2.    Бураковский В. И., Бокерия Л. А., Алекси-Месхишвили В. В. и др. Сердечно-сосудистая хирургия: руководство / Под ред. В. И. Бураковского, Л. А. Бокерия. — М.: Медицина, 1989. — 752 с.
3.    Ватутин Н. Т., Калинкина Н. В., Бахтеева Т. Д. и др. Синдром Бланда — Уайта — Гарланда // Практична ангіологія. — 2011. — № 3. — С. 42 — 45.
4.    Зербіно Д. Д., Куриляк О. Б., Бойко О. І. Аномалії коронарних артерій // Серце і судини. — 2014. — № 2. — С. 81 — 90.
5.    Isomatsu Y., Imal Y., Shin’oka T. et al. Surgical intervention for anomalous origin of the left coronary artery from the pulmonary artery: The Tokyo experience // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2001. — Vol. 121. — P. 792 — 797.
6.    Lardhi A. A. Anomalous origin of left coronary artery from pulmonary artery: A rare case of myocardial infarction in children // J. Fam. Community Med. — 2010. — Vol. 17, N 3. — P. 113 — 116.
7.    Silverman N. H. Echocardiographic presentation of anomalous origin of the left coronary artery from the pulmonary artery // Cardiol. Young. — 2015. — Vol. 25, N 8. — P. 1512 — 1523.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

10. Огляди

 

Уперше діагностована фібриляція передсердь: перебіг, прогноз і ведення хворих

Ю. І. Залізна 1, 2, О. Й. Жарінов 1

1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ
2 КЗ КОР «Київський обласний кардіологічний диспансер»

Накопичення даних доказової медицини про роль вперше діагностованої фібриляції передсердь (ВДФП) як потужного предиктора серцево-судинної захворюваності і смертності зумовлює потребу в систематизації термінології та сучасних уявлень про клінічний перебіг ВДФП, чинники ризику ускладнень та рецидиву аритмії. Серед найважливіших критеріїв оцінки стану пацієнта з ВДФП і визначення тактики лікування — клінічні симптоми, асоційовані з аритмією. Саме різноманітність клінічних виявів зумовила перехід від використання в узгоджених рекомендаціях терміна «перший епізод ФП» до поняття «ВДФП». Важливе завдання обстеження пацієнтів з ВДФП — визначення її причини: чи є ФП виявом нового захворювання (інфаркт міокарда, пневмонія, інтоксикація, тиреотоксикоз тощо) або маркером погіршення перебігу фонових хронічних захворювань, зокрема етапом прогресування дисфункції міокарда й серцевої недостатності. У випадку чітко окресленого симптомного епізоду ФП як базисну слід розглядати стратегію відновлення синусового ритму. Визначення предикторів виникнення серцево-судинних ускладнень та рецидивів аритмії дасть змогу деталізувати алгоритми ведення пацієнтів із ВДФП, зокрема щодо антиаритмічної і антитромботичної терапії.

Ключові слова: вперше діагностована фібриляція передсердь, перебіг, прогноз, лікування.

Список літератури:  
1.    Жарінов О. Й., Залізна Ю. І., Міхалєв К. О. Симптоми та клінічні характеристики пацієнтів з уперше виявленою фібриляцією передсердь // Серце і судини. — 2014. — № 4.
2.    Тодуров Б. М., Жарінов О. Й., Єпанчінцева О. А., Надорак О. П. Фібриляція передсердь після аортокоронарного шунтування: предиктори виникнення та рецидиву протягом шестимісячного післяопераційного періоду // Серце і судини. — 2015. — № 2. — С. 37 — 42.
3.    ACC/AHA/ESC 2006 Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation // A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the European Society of Cardiology Committee for Practice Guidelines (Writing Committee to Revise the 2001 Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation): Developed in Collaboration With the European Heart Rhythm Association and the Heart Rhythm Society // Circulation. — 2006. — Vol. 114. — P. 257 — 354.
4.    Alonso A., Lopez F. L., Matsushita K. Chronic Kidney Disease is Associated with the Incidence of Atrial Fibrillation: the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) Study // Circulation. — 2011. — Vol. 123 (25). — P. 2946 — 2953.
5.    Antunes M. J. Is new-onset postoperative atrial fibrillation a benign complication? // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2017. — Vol. 154 (2). — P. 490 — 491.
6.    Aviles R. J., Martin D. O., Apperson-Hansen C. et al. Inflammation as a risk factor for atrial fibrillation // Circulation. — 2003. — Vol. 108 (24). — P. 3006 — 3010.
7.    Bassand J. — P. , Accetta G., Camm A. J. et al. Two-year outcomes of patients with newly diagnosed atrial fibrillation: results from outcomes of patients with newly diagnosed atrial fibrillation: results from GARFIELD-AF // Eur. Heart. J. — 2016. — Vol. 37 (38). — P. 2882 — 2889.
8.    Barrett T. W., Self W. H., Wasserman B. S. et al. Evaluating the HATCH score for predicting progression to sustained atrial fibrillation in ED patients with new atrial fibrillation // Am. J. Emerg. Med. — 2013. — Vol. 31 (5). — P. 792 — 797.
9.    Benjamin E. J., Chen P. S., Bild D. E. et al. Prevention of atrial fibrillation: report from national heart, lung,and blood institute workshop // Circulation. — 2009. — Vol. 119 (4). — P. 606 — 618.
10.    Bhave P. D., Goldman L. E., Vittinghoff E. et al. Incidence, predictors, and outcomes associated ith postoperative atrial fibrillation after major noncardiac surgery // Am. Heart. J. — 2012. — Vol. 164 (6). — P. 918 — 924.
11.    Boriani G., Laroche C., Diemberger I. et al. Glomerular filtration rate in patients with atrial fibrillation and 1-year outcomes // Scientific Reports. — 2016. — Vol. 6.
12.    Camm A. J., Breithardt G., Crijns H. et al. Real-life observations of clinical outcomes with rhythm- and rate-control therapies for atrial fibrillation RECORDAF (Registry on Cardiac Rhythm Disorders Assessing the Control of Atrial Fibrillation) //  J. Am. Coll. Cardiol. — 2011. — Vol. 58 (5). — P. 493 — 501.
13.    Chen-Yu Li, Chia-Pin Lin, Yu-Sheng Lin, Lung-Sheng Wu. Newly diagnosed atrial fibrillation is an independent factor for future major adverse cardiovascular events // PLoS One. — 2015. — Vol. 10 (4).
14.    Chugh S. S., Havmoeller R., Narayanan K. et al. Worldwide epidemiology of atrial fibrillation: a Global Burden of Disease 2010 Study // Circulation. — 2014. — Vol. 129. — P. 837 — 847.
15.    Chung M. K., Martin D. O., Sprecher D. et al. C-reactive protein elevation in patients with atrial arrhythmias: inflammatory mechanisms and persistence of atrial fibrillation // Circulation. — 2001. — Vol. 104 (24). — P. 2886 — 2891.
16.    Colilla S., Crow A., Petkun.W. et al. Estimates of current and future incidence and prevalence of atrial fibrillation in the U. S. adult population // Am. J. Cardiol. — 2013. — Vol. 112. — P. 1142 — 1147.
17.    Conen D., Chae C. U., Glynn R. J. et al. Risk of death and cardiovascular events in initially healthy women with new-onset atrial fibrillation //  // JAMA. — 2011. — Vol. 305 (20). — P. 2080 — 2087.
18.    Currie C. J., Jones M., Goodfellow J. et al. Evaluation of survival and ischaemic and thromboembolic event rates in patients with nonvalvar atrial fibrillation in the general population when treated and untreated with warfarin // Heart. — 2006. — Vol. 92. — P. 196 — 200.
19.    De Vos C. B., Pisters R., Nieuwlaat R. et al. Progression from paroxysmal to persistent atrial fibrillation clinical correlates and prognosis // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 23. — P. 725 — 731.
20.    Dublin S., Glazer N. L., Smith N. L. et al. Diabetes mellitus, glycemic control, and risk of atrial fibrillation // J. Gen. Intern. Med. — 2010. — Vol. 25 (8). — P. 853 — 858.
21.    Ducharme A., Swedberg K., Pfeffer M. A. et al. Prevention of atrial fibrillation in patients with symptomatic chronic heart failure by candesartan in the Candesartan in Heart failure: Assessment of Reduction in Mortality and morbidity (CHARM) program // Am. Heart. J. — 2006. — Vol. 152. — P. 86 — 92.
22.    Dries D. L., Exner D. V., Gersh B. J. et al. Atrial fibrillation is associated with an increased risk for mortality and heart failure progression in patients with asymptomatic and symptomatic left ventricular systolic dysfunction: a retrospective analysis of the SOLVD trials. Studies of Left Ventricular Dysfunction // J. Am. Coll. Cardiol. — 1998. — Vol. 32 (3). — P. 695 — 703.
23.    Goyal A., Norton C. R., Thomas T. N. et al. Predictors of incident heart failure in a large insured population: a one million person-year follow-up study //  Circ. Heart Fail. — 2010. — Vol. 3 (6). — P. 698 — 705.
24.    Guidelines for the management of atrial fibrillation The Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 2369 — 2429.
25.    Heeringa J., van der Kuip D. A., Hofman A. et al. Prevalence, incidence and lifetime risk of atrial fibrillation: the Rotterdam study // Eur. Heart. J. — 2006. — Vol. 27. — P. 949 — 953.
26.    Hemels M. E., Wiesfeld A. C., Van Veldhuisen D. J. et al. Outcome of pharmacological rhythm control for new-onset persistent atrial fibrillation in patients with systolic heart failure: a comparison with patients with normal left ventricular function // Europace. — 2007. — Vol. 9 (4). — P. 239 — 245.
27.    Horio T., Iwashima Y., Kamide K. et al. Chronic kidney disease as an independent risk factor for new-onset atrial fibrillation in hypertensive patients // J. Hypertens. — 2010. — Vol. 28. — P. 1738 — 1744.
28.    Humphries K. H., Kerr C. R., Connolly S. J. et al. New-onset atrial fibrillation: sex differences in presentation, treatment, and outcome // Circulation. — 2001. — Vol. 103 (19). — P. 2365 — 2370.
29.    Irwin D. E., Johnson M., Hogan S. et al. Risk of mortality and cardiovascular outcomes among patients newly diagnosed with atrial fibrillation // Br. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 21.
30.    Jabre P., Roger V. L., Murad M. H. et al. Mortality associated with atrial fibrillation in patients with myocardial infarction: a systematic review and meta-analysis // Circulation. — 2011. — Vol. 123 (15). — P. 1587 — 1593.
31.    Kim M. H., Klingman D., Lin J., Battleman D. S. Patterns and predictors of discontinuation of rhythm-control drug therapy in patients with newly diagnosed atrial fibrillation // Pharmacotherapy. — 2009. — Vol. 29 (12). — P. 1417 — 1426.
32.    Kim E.-J., Yin X., Fontes J. D. et al. Atrial fibrillation without comorbidities: Prevalence, incidence and prognosis (from the Framingham Heart Study) // Am.Heart. J. — 2016. — Vol. 177. — P. 138 — 144.
33.    Kirchhof P., Benussi S.,  Kotecha D. et al.  2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS // Eur. Heart. J. — 2016. — Vol. 37 (38). — P. 2893 — 2962.
34.    Kotecha D., Chudasama R., Lane D. A. et al. Atrial fibrillation and heart failure due to reduced versus preserved ejection fraction: A systematic review and meta-analysis of death and adverse outcomes // Int. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 203. — P. 660 — 666.
35.    Lévy S. Epidemiology and classification of atrial fibrillation // J. Cardiovasc. Electrophysiol. — 1998. — Vol. 9. — P. 78 — 82.
36.    Li C. Y., Lin C. P., Lin Y. S. et al. Newly diagnosed atrial fibrillation is an independent factor for future major adversecardiovascular events // PLoS One. — 2015. — Vol. 10 (4).
37.    Lin H. — J., Wolf P. A., Benjamin E. J. et al. Newly Diagnosed atrial fibrillation and acute stroke. The Framingham Study  //  Stroke. — 1995. — Vol. 26. — P. 1527 — 1530.
38.    Lloyd-Jones D. M.,Wang T. J., Leip E. P. et al. Lifetime risk for development of atrial fibrillation: the Framingham Heart Study // Circulation. — 2004. — Vol. 110. — P. 1042 — 1046.
39.    Maggioni A. P., Fabbri G., Lucci D. et al. Effects of rosuvastatin on atrial fibrillation occurrence: Ancillary results of the GISSI-HF trial // Eur. Heart. J. — 2009. — Vol. 30. — P. 2327 — 2336.
40.    Malya R. R., Ganti L. Is rhythm control better than rate control for new-onset atrial fibrillation in the emergency department? // Ann. Emerg. Med. — 2015. — Vol. 65 (5). — P. 540 — 542.
41.    Moss T. J., Calland J. F., Enfield K. B. et al. New-onset atrial fibrillation in the critically ill // Crit. Care.Med. — 2017. — Vol. 45 (5). — P. 790 — 797.
42.    Mountantonakis S. E., Grau-Sepulveda M. V., Bhatt D. L. et al. Presence of atrial fibrillation is independently associated with adverse outcomes in patients hospitalized with heart failure: an analysis of get with the guidelines-heart failure //  Circ. Heart. Fail. — 2012. — Vol. 5 (2). — P. 191 — 201.
43.    Mourtzinis G., Schiöler L., Kahan T. et al. Antihypertensive control and new-onset atrial fibrillation: Results from the Swedish Primary Care Cardiovascular Database (SPCCD) // Eur. J. Prev. Cardiol. — 2017. — Vol. 24 (11). — P. 1206 — 1211.
44.    Nassoiy S. P., Blackwell R. H., Kothari A. N. et al. New onset postoperative atrial fibrillation predicts long-term cardiovascular events after gastrectomy // Am. J. Surg. — 2016. — Vol. 211 (3). — P. 559 — 564.
45.    Nyrnes A., Njølstad I., Mathiesen E. B. et al. Inflammatory biomarkers as risk factors for future atrial fibrillation. An eleven-year follow-up of 6315 men and women: the Tromsø study // Gend. Med.-2012. — Vol. 9 (6). — P. 536 — 547.
46.    Ogunsua A. A., Shaikh A. Y., Ahmed M., McManus D. D. Atrial fibrillation and hypertension: mechanistic, epidemiologic, and treatment parallels // Methodist Debakey Cardiovasc. J. — 2015. — Vol. 11 (4). — P. 228 — 234.
47.    Pena J. M., MacFadyen J., Glynn R. J., Ridker P. M.. High-sensitivity C-reactive protein, statin therapy, and risks of atrial fibrillation: An exploratory analysis of the JUPITER trial // Eur. Heart. J. — 2012. — Vol. 33. — P. 531 — 537.
48.    Potpara T. S., Marinkovic J. M., Polovina M. M. et al. Gender-related differences in presentation, treatment and long-term outcome in patients with first-diagnosed atrial fibrillation and structurally normal heart: the Belgrade atrial fibrillation study // Int. J. Cardiol. — 2012. — Vol. 161. — P. 39 — 44.
49.    Potpara T. S., Stankovic G. R., Beleslin B. D. et al. A 12-year follow-up study of patients with newly diagnosed lone atrial fibrillation: Implications of arrhythmia progression on prognosis: The Belgrade Atrial Fibrillation Study // Chest. — 2012. — Vol. 141 (2). — P. 339 — 347.
50.    Rahman F., Yin X., Larson M. et al. Trajectories of risk factors and risk of new-onset atrial fibrillation in the Framingham Heart Study // Hypertension. — 2016. — Vol. 68 (3). — P. 597 — 605.
51.    Sata N., Hamada N., Horinouchi T. et al. C-reactive protein and atrial fibrillation. Is inflammation a consequence or a cause of atrial fibrillation // Jpn Heart J. — 2004. — Vol. 45 (3). — P. 441 — 445.
52.    Schnabel R. B., Wilde S., Wild P. S.,et al. Atrial fibrillation: its prevalence and risk factor profile in the German general population //  Dtsch Arztebl Int. — 2012. — Vol. 109 (16). — P. 293 — 299.
53.    Schneider M. P., Hua T. A., Böhm M. J. et al. Prevention of atrial fibrillation by Renin-Angiotensin system inhibition a meta-analysis // Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55 (21). — P. 2299 — 2307.
54.    Senoo K., Suzuki S., Sagara K. et al. Distribution of first-detected atrial fibrillation patients without structural heart diseases in symptom classifications // Circ J. — 2012. — Vol. 76 (4). — P. 1020 — 1023.
55.    Siontis K. C., Gersh B. J., Killian J. M. et al. Typical, atypical, and asymptomatic presentations of new-onset atrial fibrillation in the community: Characteristics and prognostic implications // // Heart Rhythm. — 2016. — Vol. 13 (7). — P. 1418 — 1424.
56.    Smith J. G., Newton-Cheh Ch., Almgren P.. et al. Assessment of conventional cardiovascular risk factors and multiple biomarkers for the prediction of incident heart failure and atrial fibrillation // J. Am.Coll.Cardiol. — 2010. — Vol. 56 (21). — P. 1712 — 1719.
57.    Smit M. D., Moes M. L., Maass A. H. et al. The importance of whether atrial fibrillation or heart failure develops first // Eur. J. Heart. Fail. — 2012. — Vol. 14 (9). — P. 1030 — 1040.
58.    Stefansdottir H., Aspelund T., Gudnason V., Arnar D. O. Trends in the incidence and prevalence of atrial fibrillation in Iceland and future projections // Europace. — 2011. — Vol. 13. — P. 1110 — 1117.
59.    Steg P. G., Alam S., Chiang C.-E. et al., on behalf of the RealiseAF Investigators. Symptoms, functional status and quality of life in patients with controlled and uncontrolled atrial fibrillation: data from the RealiseAF cross-sectional international registry // Heart. — 2012. — Vol. 98. — P. 195 — 201.
60.    Stewart S., Hart C. L., Hole D. J. et al. A population-based study of the long-term risks associated with atrial fibrillation: 20-year followup of the Renfrew/Paisley study // Am. J. Med. — 2002. — Vol. 113. — P. 359 — 364.
61.    Sun G., Ma M., Ye N. et al. Diabetes mellitus is an independent risk factor for atrial fibrillation in a general Chinese population Journal Of Diabetes Investigation // J. Diabetes Investig. — 2016. — Vol. 7 (5). — P. 791 — 796.
62.    Thacker E. L., McKnight B., Psaty B. M. et al. Association of body mass index, diabetes, hypertension, and blood pressure levels with risk of permanent atrial fibrillation // J. Gen. Intern. Med. — 2013. — Vol. 28 (2). — P. 247 — 253.
63.    Wachtell K., Lehto M., Gerdts E. et al. Angiotensin II receptor blockade reduces new-onset atrial fibrillation and subsequent stroke compared to atenolol // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45. — P. 712 — 719.
64.    Wang T. J., Larson M. G., Levy D. et al. Temporal relations of atrial fibrillation and congestive heart failure and their joint influence on mortality: the Framingham Heart Study // Circulation. — 2003. — Vol. 107. — P. 2920 — 2925.
65.    Watanabe T., Takeishi Y., Hirono O. et al. C-reactive protein elevation predicts the occurrence of atrial structural remodeling in patients with paroxysmal atrial fibrillation // Heart Vessels. — 2005. — Vol. 20 (2). — P. 45 — 49.
66.    Wen Cheng Liu, Wen Yu Lin, Chin Sheng Lin. et al. Prognostic impact of restored sinus rhythm in patients with sepsis and new-onset atrial fibrillation // Crit. Care. — 2016. — Vol. 20 (1). — P. 373.
67.    Wi J., Shin D. H., Kim J. S. et al. Transient new-onset atrial fibrillation is associated with poor clinical outcomes in patients with acute myocardial infarction // Circ J. — 2016. — Vol. 80 (7). — P. 1615 — 1623.
68.    Wolf P. A., Kannel W. B., McGee D. L., Meeks S. L. et al. Duration of atrial fibrillation and imminence of stroke: the Framingham Study // Stroke. — 1983. — Vol. 14. — P. 664 — 667.
69.    Wyse D. G., Van Gelder I. C., Ellinor P. T. et al. Lone atrial fibrillation: does it exist? // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63. — P. 1715 — 1723.
70.    Yamauchi T., Sakata Y., Miura M. et al. Prognostic impact of new-onset atrial fibrillation in patients with chronic heart failure — A Report From the CHART-2 Study //  Circ J. — 2016. — Vol. 80 (1). — P. 157 — 167.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 21 листопада 2017 р.

Залізна Юлія Іванівна, лікар-кардіолог
E-mail: zalizna@ukr.net

 

Впервые диагностированная фибрилляция предсердий: течение, прогноз и ведение больных

Ю. И. Зализна 1, 2, О. И. Жаринов 1

1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев
2 КУ КОС «Киевский областной кардиологический диспансер», Киев

Накопление данных доказательной медицины о роли впервые диагностированной фибрилляции предсердий (ВДФП) как мощного предиктора сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности обусловливает потребность в систематизации терминологии и современных представлений о клиническом течении ВДФП, факторах риска осложнений и рецидива аритмии. Одним из важнейших критериев оценки состояния пациента с ВДФП и определения тактики лечения являются клинические симптомы, ассоциированные с аритмией. Именно разнообразие клинических проявлений обусловило переход от использования в рекомендациях термина «первый эпизод ФП» к термину «ВДФП». Важная задача обследования пациентов с ВДФП — определение ее причины: является ФП проявлением нового заболевания (инфаркт миокарда, пневмония, интоксикация, тиреотоксикоз и т. д.) или маркером ухудшения течения фоновых хронических заболеваний, в том числе этапом прогрессирования дисфункции миокарда и сердечной недостаточности. В случае четко очерченного симптомного эпизода ФП в качестве базисной должна рассматриваться стратегия восстановления синусового ритма. Определение предикторов возникновения сердечно-сосудистых осложнений и рецидивов аритмии позволит детализировать алгоритмы ведения пациентов с ВДФП, в частности антиаритмической и антитромботической терапии.

Ключевые слова: впервые диагностированная фибрилляция предсердий, течение, прогноз, лечение.

Список литературы:  
1.    Жарінов О. Й., Залізна Ю. І., Міхалєв К. О. Симптоми та клінічні характеристики пацієнтів з уперше виявленою фібриляцією передсердь // Серце і судини. — 2014. — № 4.
2.    Тодуров Б. М., Жарінов О. Й., Єпанчінцева О. А., Надорак О. П. Фібриляція передсердь після аортокоронарного шунтування: предиктори виникнення та рецидиву протягом шестимісячного післяопераційного періоду // Серце і судини. — 2015. — № 2. — С. 37 — 42.
3.    ACC/AHA/ESC 2006 Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation // A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the European Society of Cardiology Committee for Practice Guidelines (Writing Committee to Revise the 2001 Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation): Developed in Collaboration With the European Heart Rhythm Association and the Heart Rhythm Society // Circulation. — 2006. — Vol. 114. — P. 257 — 354.
4.    Alonso A., Lopez F. L., Matsushita K. Chronic Kidney Disease is Associated with the Incidence of Atrial Fibrillation: the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) Study // Circulation. — 2011. — Vol. 123 (25). — P. 2946 — 2953.
5.    Antunes M. J. Is new-onset postoperative atrial fibrillation a benign complication? // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2017. — Vol. 154 (2). — P. 490 — 491.
6.    Aviles R. J., Martin D. O., Apperson-Hansen C. et al. Inflammation as a risk factor for atrial fibrillation // Circulation. — 2003. — Vol. 108 (24). — P. 3006 — 3010.
7.    Bassand J. — P. , Accetta G., Camm A. J. et al. Two-year outcomes of patients with newly diagnosed atrial fibrillation: results from outcomes of patients with newly diagnosed atrial fibrillation: results from GARFIELD-AF // Eur. Heart. J. — 2016. — Vol. 37 (38). — P. 2882 — 2889.
8.    Barrett T. W., Self W. H., Wasserman B. S. et al. Evaluating the HATCH score for predicting progression to sustained atrial fibrillation in ED patients with new atrial fibrillation // Am. J. Emerg. Med. — 2013. — Vol. 31 (5). — P. 792 — 797.
9.    Benjamin E. J., Chen P. S., Bild D. E. et al. Prevention of atrial fibrillation: report from national heart, lung,and blood institute workshop // Circulation. — 2009. — Vol. 119 (4). — P. 606 — 618.
10.    Bhave P. D., Goldman L. E., Vittinghoff E. et al. Incidence, predictors, and outcomes associated ith postoperative atrial fibrillation after major noncardiac surgery // Am. Heart. J. — 2012. — Vol. 164 (6). — P. 918 — 924.
11.    Boriani G., Laroche C., Diemberger I. et al. Glomerular filtration rate in patients with atrial fibrillation and 1-year outcomes // Scientific Reports. — 2016. — Vol. 6.
12.    Camm A. J., Breithardt G., Crijns H. et al. Real-life observations of clinical outcomes with rhythm- and rate-control therapies for atrial fibrillation RECORDAF (Registry on Cardiac Rhythm Disorders Assessing the Control of Atrial Fibrillation) //  J. Am. Coll. Cardiol. — 2011. — Vol. 58 (5). — P. 493 — 501.
13.    Chen-Yu Li, Chia-Pin Lin, Yu-Sheng Lin, Lung-Sheng Wu. Newly diagnosed atrial fibrillation is an independent factor for future major adverse cardiovascular events // PLoS One. — 2015. — Vol. 10 (4).
14.    Chugh S. S., Havmoeller R., Narayanan K. et al. Worldwide epidemiology of atrial fibrillation: a Global Burden of Disease 2010 Study // Circulation. — 2014. — Vol. 129. — P. 837 — 847.
15.    Chung M. K., Martin D. O., Sprecher D. et al. C-reactive protein elevation in patients with atrial arrhythmias: inflammatory mechanisms and persistence of atrial fibrillation // Circulation. — 2001. — Vol. 104 (24). — P. 2886 — 2891.
16.    Colilla S., Crow A., Petkun.W. et al. Estimates of current and future incidence and prevalence of atrial fibrillation in the U. S. adult population // Am. J. Cardiol. — 2013. — Vol. 112. — P. 1142 — 1147.
17.    Conen D., Chae C. U., Glynn R. J. et al. Risk of death and cardiovascular events in initially healthy women with new-onset atrial fibrillation //  // JAMA. — 2011. — Vol. 305 (20). — P. 2080 — 2087.
18.    Currie C. J., Jones M., Goodfellow J. et al. Evaluation of survival and ischaemic and thromboembolic event rates in patients with nonvalvar atrial fibrillation in the general population when treated and untreated with warfarin // Heart. — 2006. — Vol. 92. — P. 196 — 200.
19.    De Vos C. B., Pisters R., Nieuwlaat R. et al. Progression from paroxysmal to persistent atrial fibrillation clinical correlates and prognosis // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 23. — P. 725 — 731.
20.    Dublin S., Glazer N. L., Smith N. L. et al. Diabetes mellitus, glycemic control, and risk of atrial fibrillation // J. Gen. Intern. Med. — 2010. — Vol. 25 (8). — P. 853 — 858.
21.    Ducharme A., Swedberg K., Pfeffer M. A. et al. Prevention of atrial fibrillation in patients with symptomatic chronic heart failure by candesartan in the Candesartan in Heart failure: Assessment of Reduction in Mortality and morbidity (CHARM) program // Am. Heart. J. — 2006. — Vol. 152. — P. 86 — 92.
22.    Dries D. L., Exner D. V., Gersh B. J. et al. Atrial fibrillation is associated with an increased risk for mortality and heart failure progression in patients with asymptomatic and symptomatic left ventricular systolic dysfunction: a retrospective analysis of the SOLVD trials. Studies of Left Ventricular Dysfunction // J. Am. Coll. Cardiol. — 1998. — Vol. 32 (3). — P. 695 — 703.
23.    Goyal A., Norton C. R., Thomas T. N. et al. Predictors of incident heart failure in a large insured population: a one million person-year follow-up study //  Circ. Heart Fail. — 2010. — Vol. 3 (6). — P. 698 — 705.
24.    Guidelines for the management of atrial fibrillation The Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 2369 — 2429.
25.    Heeringa J., van der Kuip D. A., Hofman A. et al. Prevalence, incidence and lifetime risk of atrial fibrillation: the Rotterdam study // Eur. Heart. J. — 2006. — Vol. 27. — P. 949 — 953.
26.    Hemels M. E., Wiesfeld A. C., Van Veldhuisen D. J. et al. Outcome of pharmacological rhythm control for new-onset persistent atrial fibrillation in patients with systolic heart failure: a comparison with patients with normal left ventricular function // Europace. — 2007. — Vol. 9 (4). — P. 239 — 245.
27.    Horio T., Iwashima Y., Kamide K. et al. Chronic kidney disease as an independent risk factor for new-onset atrial fibrillation in hypertensive patients // J. Hypertens. — 2010. — Vol. 28. — P. 1738 — 1744.
28.    Humphries K. H., Kerr C. R., Connolly S. J. et al. New-onset atrial fibrillation: sex differences in presentation, treatment, and outcome // Circulation. — 2001. — Vol. 103 (19). — P. 2365 — 2370.
29.    Irwin D. E., Johnson M., Hogan S. et al. Risk of mortality and cardiovascular outcomes among patients newly diagnosed with atrial fibrillation // Br. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 21.
30.    Jabre P., Roger V. L., Murad M. H. et al. Mortality associated with atrial fibrillation in patients with myocardial infarction: a systematic review and meta-analysis // Circulation. — 2011. — Vol. 123 (15). — P. 1587 — 1593.
31.    Kim M. H., Klingman D., Lin J., Battleman D. S. Patterns and predictors of discontinuation of rhythm-control drug therapy in patients with newly diagnosed atrial fibrillation // Pharmacotherapy. — 2009. — Vol. 29 (12). — P. 1417 — 1426.
32.    Kim E.-J., Yin X., Fontes J. D. et al. Atrial fibrillation without comorbidities: Prevalence, incidence and prognosis (from the Framingham Heart Study) // Am.Heart. J. — 2016. — Vol. 177. — P. 138 — 144.
33.    Kirchhof P., Benussi S.,  Kotecha D. et al.  2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS // Eur. Heart. J. — 2016. — Vol. 37 (38). — P. 2893 — 2962.
34.    Kotecha D., Chudasama R., Lane D. A. et al. Atrial fibrillation and heart failure due to reduced versus preserved ejection fraction: A systematic review and meta-analysis of death and adverse outcomes // Int. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 203. — P. 660 — 666.
35.    Lévy S. Epidemiology and classification of atrial fibrillation // J. Cardiovasc. Electrophysiol. — 1998. — Vol. 9. — P. 78 — 82.
36.    Li C. Y., Lin C. P., Lin Y. S. et al. Newly diagnosed atrial fibrillation is an independent factor for future major adversecardiovascular events // PLoS One. — 2015. — Vol. 10 (4).
37.    Lin H. — J., Wolf P. A., Benjamin E. J. et al. Newly Diagnosed atrial fibrillation and acute stroke. The Framingham Study  //  Stroke. — 1995. — Vol. 26. — P. 1527 — 1530.
38.    Lloyd-Jones D. M.,Wang T. J., Leip E. P. et al. Lifetime risk for development of atrial fibrillation: the Framingham Heart Study // Circulation. — 2004. — Vol. 110. — P. 1042 — 1046.
39.    Maggioni A. P., Fabbri G., Lucci D. et al. Effects of rosuvastatin on atrial fibrillation occurrence: Ancillary results of the GISSI-HF trial // Eur. Heart. J. — 2009. — Vol. 30. — P. 2327 — 2336.
40.    Malya R. R., Ganti L. Is rhythm control better than rate control for new-onset atrial fibrillation in the emergency department? // Ann. Emerg. Med. — 2015. — Vol. 65 (5). — P. 540 — 542.
41.    Moss T. J., Calland J. F., Enfield K. B. et al. New-onset atrial fibrillation in the critically ill // Crit. Care.Med. — 2017. — Vol. 45 (5). — P. 790 — 797.
42.    Mountantonakis S. E., Grau-Sepulveda M. V., Bhatt D. L. et al. Presence of atrial fibrillation is independently associated with adverse outcomes in patients hospitalized with heart failure: an analysis of get with the guidelines-heart failure //  Circ. Heart. Fail. — 2012. — Vol. 5 (2). — P. 191 — 201.
43.    Mourtzinis G., Schiöler L., Kahan T. et al. Antihypertensive control and new-onset atrial fibrillation: Results from the Swedish Primary Care Cardiovascular Database (SPCCD) // Eur. J. Prev. Cardiol. — 2017. — Vol. 24 (11). — P. 1206 — 1211.
44.    Nassoiy S. P., Blackwell R. H., Kothari A. N. et al. New onset postoperative atrial fibrillation predicts long-term cardiovascular events after gastrectomy // Am. J. Surg. — 2016. — Vol. 211 (3). — P. 559 — 564.
45.    Nyrnes A., Njølstad I., Mathiesen E. B. et al. Inflammatory biomarkers as risk factors for future atrial fibrillation. An eleven-year follow-up of 6315 men and women: the Tromsø study // Gend. Med.-2012. — Vol. 9 (6). — P. 536 — 547.
46.    Ogunsua A. A., Shaikh A. Y., Ahmed M., McManus D. D. Atrial fibrillation and hypertension: mechanistic, epidemiologic, and treatment parallels // Methodist Debakey Cardiovasc. J. — 2015. — Vol. 11 (4). — P. 228 — 234.
47.    Pena J. M., MacFadyen J., Glynn R. J., Ridker P. M.. High-sensitivity C-reactive protein, statin therapy, and risks of atrial fibrillation: An exploratory analysis of the JUPITER trial // Eur. Heart. J. — 2012. — Vol. 33. — P. 531 — 537.
48.    Potpara T. S., Marinkovic J. M., Polovina M. M. et al. Gender-related differences in presentation, treatment and long-term outcome in patients with first-diagnosed atrial fibrillation and structurally normal heart: the Belgrade atrial fibrillation study // Int. J. Cardiol. — 2012. — Vol. 161. — P. 39 — 44.
49.    Potpara T. S., Stankovic G. R., Beleslin B. D. et al. A 12-year follow-up study of patients with newly diagnosed lone atrial fibrillation: Implications of arrhythmia progression on prognosis: The Belgrade Atrial Fibrillation Study // Chest. — 2012. — Vol. 141 (2). — P. 339 — 347.
50.    Rahman F., Yin X., Larson M. et al. Trajectories of risk factors and risk of new-onset atrial fibrillation in the Framingham Heart Study // Hypertension. — 2016. — Vol. 68 (3). — P. 597 — 605.
51.    Sata N., Hamada N., Horinouchi T. et al. C-reactive protein and atrial fibrillation. Is inflammation a consequence or a cause of atrial fibrillation // Jpn Heart J. — 2004. — Vol. 45 (3). — P. 441 — 445.
52.    Schnabel R. B., Wilde S., Wild P. S.,et al. Atrial fibrillation: its prevalence and risk factor profile in the German general population //  Dtsch Arztebl Int. — 2012. — Vol. 109 (16). — P. 293 — 299.
53.    Schneider M. P., Hua T. A., Böhm M. J. et al. Prevention of atrial fibrillation by Renin-Angiotensin system inhibition a meta-analysis // Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55 (21). — P. 2299 — 2307.
54.    Senoo K., Suzuki S., Sagara K. et al. Distribution of first-detected atrial fibrillation patients without structural heart diseases in symptom classifications // Circ J. — 2012. — Vol. 76 (4). — P. 1020 — 1023.
55.    Siontis K. C., Gersh B. J., Killian J. M. et al. Typical, atypical, and asymptomatic presentations of new-onset atrial fibrillation in the community: Characteristics and prognostic implications // // Heart Rhythm. — 2016. — Vol. 13 (7). — P. 1418 — 1424.
56.    Smith J. G., Newton-Cheh Ch., Almgren P.. et al. Assessment of conventional cardiovascular risk factors and multiple biomarkers for the prediction of incident heart failure and atrial fibrillation // J. Am.Coll.Cardiol. — 2010. — Vol. 56 (21). — P. 1712 — 1719.
57.    Smit M. D., Moes M. L., Maass A. H. et al. The importance of whether atrial fibrillation or heart failure develops first // Eur. J. Heart. Fail. — 2012. — Vol. 14 (9). — P. 1030 — 1040.
58.    Stefansdottir H., Aspelund T., Gudnason V., Arnar D. O. Trends in the incidence and prevalence of atrial fibrillation in Iceland and future projections // Europace. — 2011. — Vol. 13. — P. 1110 — 1117.
59.    Steg P. G., Alam S., Chiang C.-E. et al., on behalf of the RealiseAF Investigators. Symptoms, functional status and quality of life in patients with controlled and uncontrolled atrial fibrillation: data from the RealiseAF cross-sectional international registry // Heart. — 2012. — Vol. 98. — P. 195 — 201.
60.    Stewart S., Hart C. L., Hole D. J. et al. A population-based study of the long-term risks associated with atrial fibrillation: 20-year followup of the Renfrew/Paisley study // Am. J. Med. — 2002. — Vol. 113. — P. 359 — 364.
61.    Sun G., Ma M., Ye N. et al. Diabetes mellitus is an independent risk factor for atrial fibrillation in a general Chinese population Journal Of Diabetes Investigation // J. Diabetes Investig. — 2016. — Vol. 7 (5). — P. 791 — 796.
62.    Thacker E. L., McKnight B., Psaty B. M. et al. Association of body mass index, diabetes, hypertension, and blood pressure levels with risk of permanent atrial fibrillation // J. Gen. Intern. Med. — 2013. — Vol. 28 (2). — P. 247 — 253.
63.    Wachtell K., Lehto M., Gerdts E. et al. Angiotensin II receptor blockade reduces new-onset atrial fibrillation and subsequent stroke compared to atenolol // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45. — P. 712 — 719.
64.    Wang T. J., Larson M. G., Levy D. et al. Temporal relations of atrial fibrillation and congestive heart failure and their joint influence on mortality: the Framingham Heart Study // Circulation. — 2003. — Vol. 107. — P. 2920 — 2925.
65.    Watanabe T., Takeishi Y., Hirono O. et al. C-reactive protein elevation predicts the occurrence of atrial structural remodeling in patients with paroxysmal atrial fibrillation // Heart Vessels. — 2005. — Vol. 20 (2). — P. 45 — 49.
66.    Wen Cheng Liu, Wen Yu Lin, Chin Sheng Lin. et al. Prognostic impact of restored sinus rhythm in patients with sepsis and new-onset atrial fibrillation // Crit. Care. — 2016. — Vol. 20 (1). — P. 373.
67.    Wi J., Shin D. H., Kim J. S. et al. Transient new-onset atrial fibrillation is associated with poor clinical outcomes in patients with acute myocardial infarction // Circ J. — 2016. — Vol. 80 (7). — P. 1615 — 1623.
68.    Wolf P. A., Kannel W. B., McGee D. L., Meeks S. L. et al. Duration of atrial fibrillation and imminence of stroke: the Framingham Study // Stroke. — 1983. — Vol. 14. — P. 664 — 667.
69.    Wyse D. G., Van Gelder I. C., Ellinor P. T. et al. Lone atrial fibrillation: does it exist? // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63. — P. 1715 — 1723.
70.    Yamauchi T., Sakata Y., Miura M. et al. Prognostic impact of new-onset atrial fibrillation in patients with chronic heart failure — A Report From the CHART-2 Study //  Circ J. — 2016. — Vol. 80 (1). — P. 157 — 167.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

11. Огляди

 

Неінвазивна діагностика ураження лівого передсердя: діагностичні можливості спекл-трекінг ехокардіографії (огляд літератури та власні спостереження)

М. Ю. Колесник, М. В. Соколова

Запорізький державний медичний університет
Навчально-науковий медичний центр «Університетська клініка», Запоріжжя

Стан лівого передсердя (ЛП) відображує тяжкість серцево-судинного ремоделювання міокарда в цілому та свідчить про ступінь компенсації низки серцево-судинних захворювань. Трансторакальна ехокардіографія визначає лінійні та об’ємні параметри ЛП, проте має обмеження щодо ранньої діагностики ураження ЛП. Спекл-трекінг ехокардіографія — новий недопплерівський метод оцінки стану серця. Ця технологія не залежить від кута сканування, високої частоти кадрів та характеризується високою відтворюваністю результатів. Метод дає змогу аналізувати механічну функцію ЛП на нових концептуальних засадах. В огляді розглянуто принципи проведення спекл-трекінг ехокардіографії. Обговорено обмеження методу, зокрема проблема стандартизації та вибору вихідної точки для аналізу деформації ЛП — початок P-хвилі або пік R-хвилі EКГ. Наведено дані щодо параметрів деформації міокарда ЛП у нормі. На підставі власних спостережень та даних літератури розглянуто зміни деформаційних властивостей ЛП за таких патологічних станів, як артеріальна гіпертензія, мітральний стеноз, мітральна регургітація, фібриляція передсердь, діастолічна дисфункція лівого шлуночка та серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. За їх результатами визначено, що показники деформації і швидкості деформації ЛП — ранні та чутливі маркери ураження ЛП.

Ключові слова: ураження лівого передсердя, деформація, спекл-трекінг ехокардіографія.

Список літератури:  
1.    Дзяк Г. В., Колесник М. Ю. Особенности деформации и ротации миокарда у мужчин с артериальной гипертонией и разной степенью гипертрофии левого желудочка // Кардиология. — 2014. — № 6 (54). — С. 9 — 14.
2.    Aung S. M., Güler A., Güler Y. Left atrial strain in heart failure with preserved ejection fraction // Herz. — 2017. — Vol. 42 (2). — P. 194 — 199.
3.    Buechel R., Sommer G., Leibundgut G. et al. Assessment of left atrial functional parameters using a novel dedicated analysis tool for realtime three-dimensional echocardiography: Validation in comparison to magnetic resonance imaging // Int. J. Cardiovasc. Imaging. — 2013. — Vol. 29. — P. 601 — 608.
4.    Cameli M., Lisi M., Giacomin E. et al. Chronic mitral regurgitation: left atrial deformation analysis by two-dimensional speckle tracking echocardiography // Echocardiography. — 2011. — Vol. 28 (3). — P. 327 — 334.
5.    Cameli M., Lisi M., Righini F. M. et al. Left atrial strain in patients with arterial hypertension // Int. Cardiovasc. Forum J. — 2013. — Vol. 1. — P. 31 — 36.
6.    Cameli M., Sparla S., Losito M. et al. Correlation of left atrial strain and doppler measurements with invasive measurement of left ventricular end-diastolic pressure in patients stratified for different values of ejection fraction // Echocardiography. — 2016. — Vol. 33 (3). — P. 398 — 405.
7.    Caso P., Ancona R., Salvo di G. et al. Atrial reservoir function by strain rate imaging in asymptomatic mitral stenosis: prognostic value at 3-year follow-up // Eur. J. Echocardiogr. — 2009. — Vol. 10 (6). — P. 753 — 759.
8.    Castel A. L., Menet A., Ennezat P. V. et al. Global longitudinal strain software upgrade: Implications for intervendor consistency and longitudinal imaging studies // Arch. Cardiovasc. Dis. — 2016. — Vol. 109 (1). — P. 22 — 30.
9.    Costa C., González-Alujas T., Valente F. et al. Left atrial strain: a new predictor of thrombotic risk and successful electrical cardioversion // Echo Res. Pract. — 2016. — Vol. 3 (2). — P. 45 — 52.
10.    Donal E., Lip G. Y. H., Galderisi M. et al. EACVI/EHRA expert consensus document on the role of multi-modality imaging for the evaluation of patients with atrial fibrillation // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2016. — Vol. 17 (4). — P. 355 — 383.
11.    Galli E., Fournet M., Chabanne C. et al. Prognostic value of left atrial reservoir function in patients with severe aortic stenosis: a 2D speckle-tracking echocardiographic study // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2016. — Vol. 17. — P. 533 — 541.
12.    Hayashi S., Yamada H., Bando M. et al. Optimal analysis of left atrial strain by speckle tracking echocardiography: P-wave versus R-wave trigger // Echocardiography. — 2015. — Vol. 32 (8). — P. 1241 — 1249.
13.    Her A. Y., Choi E. Y., Shim C. Y. et al. Prediction of left atrial fibrosis with speckle tracking echocardiography in mitral valve disease: a comparative study with histopathology // Korean Circ. J. — 2012. — Vol. 42 (5). — P. 311 — 318.
14.    Kalam K., Otahal P., Marwick T. H. et al. Prognostic implications of global LV dysfunction: a systematic review and meta-analysis of global longitudinal strain and ejection fraction // Heart. — 2014. — Vol. 100 (21). — P. 1673 — 1680.
15.    Kolesnyk M. Y. Speckle tracking echocardiography in hypertensive males with glucose metabolism disorders // Zaporozhye Medical Journal. — 2014. — Vol. 6 (87). — P. 4 — 10.
16.    Kurt M., Wang J., Torre-Amione G. et al. Left atrial function in diastolic heart failure // Circ. Cardiovasc. Imaging. — 2009. — Vol. 2 (1). — P. 10 — 15.
17.    Lang R. M., Badano L. P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 16 (3). — P. 233 — 271.
18.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31 (7). — P. 1281 — 1357.
19.    Miglioranza M. H., Badano L. P., Mihăilă S. et al. Physiologic determinants of left atrial longitudinal strain: a two-dimensional speckle-tracking and three-dimensional echocardiographic study in healthy volunteers // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2016. — Vol. 29 (11). — P. 1023 — 1034.
20.    Miyoshi H., Oishi Y., Mizuguchi Y. et al. Association of left atrial reservoir function with left atrial structural remodeling related to left ventricular dysfunction in asymptomatic patients with hypertension: evaluation by two-dimensional speckle-tracking echocardiography // Clin. Exp. Hypertens. — 2015. — Vol. 37 (2). — P. 155 — 165.
21.    Mor-Avi V., Yodwut C., Jenkins C. et al. Real-time 3D echo-cardiographic quantification of left atrial volume: Multi-center study for validation with CMR // JACC Cardiovasc. Imaging. — 2012. — Vol. 5. — P. 769 — 777.
22.    Nagueh S. F., Smiseth O. A., Appleton C. P. et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2016. — Vol. 29 (4). — P. 277 — 314.
23.    Nappo R., Degiovanni A., Bolzani V. et al. Quantitative assessment of atrial conduit function: a new index of diastolic dysfunction // Clin. Res. Cardiol. — 2016. — Vol. 105. — P. 17 — 28.
24.    Obokata М., Negishi K., Kurosawa K. et al. Left atrial strain provides incremental value for embolism risk stratification over CHA2DS2-VASc score and indicates prognostic impact in patients with atrial fibrillation // Am. Soc. Echocardiogr. — 2014. — Vol. 27. — P. 709 — 716.
25.    Parwani A. S., Morris D. -A., Blaschke F. et al. Left atrial strain predicts recurrence of atrial arrhythmias after catheter ablation of persistent atrial fibrillation // Open Heart. — 2017. — Vol. 4. — e000572.
26.    Pathan F., D’Elia N., Nolan M. T. et al. Normal ranges of left atrial strain by speckle-tracking echocardiography: a systematic review and meta-Analysis // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2017. — Vol. 30 (1). — P. 59 — 70.
27.    Paul B. Left atrial volume — a new index in echocardiography // JAPI. — 2009. — Vol. 57. — P. 463 — 467.
28.    Ponikowski P., Voors A. A., Anker S. D. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2016. — Vol. 18 (8). — P. 891 — 975.
29.    Raitt M. H., Volgman A. S., Zoble R. G. et al. Prediction of the recurrence of atrial fibrillation after cardioversion in the Atrial Fibrillation Follow-up Investigation of Rhythm Management (AFFIRM) study // Am. Heart J. — 2006. — Vol. 151. — P. 390 — 396.
30.    Rimbas R. C., Mihaila S., Vinereanu D. Sources of variation in assessing left atrial functions by 2D speckle-tracking echocardiography // Heart Vessels. — 2016. — Vol. 31 (3). — P. 370 — 381.
31.    Ring L., Rana B. S., Wells F. C. et al. Atrial function as a guide to timing of intervention in mitral valve prolapse with mitral regurgitation // J. Am. Coll. Cardiol. Img. — 2014. — Vol. 7. — P. 225 — 232.
32.    Rohani A., Kargar S., Fazlinejad A. et al. Acute effect of treatment of mitral stenosis on left atrium function // Ann. Card. Anaesth. — 2017. — Vol. 20 (1). — P. 42 — 44.
33.    Sanchis L., Gabrielli L., Andrea R. et al. Left atrial dysfunction relates to symptom onset in patients with heart failure and preserved left ventricular ejection fraction // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 16 (1). — P. 62 — 67.
34.    Saraiva R. M., Demirkol S., Buakhamsri S. et al. Left atrial strain measured by two-dimensional speckle tracking represents a new tool to evaluate left atrial function // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2010. — Vol. 23 (2). — P. 172 — 180.
35.    Sengelov M., Jorgensen P. G., Jensen J. S. et al. Global longitudinal strain is a superior predictor of all-cause mortality in heart failure with reduced ejection fraction // JACC Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 8 (12). — P. 1351 — 1359.
36.    Shiino K., Yamada A., Ischenko M. et al. Intervendor consistency and reproducibility of left ventricular 2D global and regional strain with two different high-end ultrasound systems // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2017. — Vol. 18 (6). — P. 707 — 716.
37.    Sirbu C., Herbots L., D’hooge J. et al. Feasibility of strain and strain rate imaging for the assessment of regional left atrial deformation: a study in normal subjects // Eur. J. Echocardiogr. — 2006. — Vol. 7 (3). — P. 199 — 208.
38.    Sun J. P., Yang Y., Guo R. et al. Left atrial regional phasic strain, strain rate and velocity by speckle-tracking echocardiography: normal values and effects of aging in a large group of normal subjects // Int. J. Cardiol. — 2013. — Vol. 168 (4). — P. 3473 — 3479.
39.    Tadic M., Cuspidi C., Pencic B. et al. The influence of white-coat hypertension on left atrial phasic function // Blood Press. — 2017. — Vol. 26 (2). — P. 102 — 108.
40.    Todaro M. C., Choudhuri I., Belohlavek M. New echocardiographic techniques for evaluation of left atrial mechanics // Eur. Heart. J. Cadiovasc. Imaging. — 2012. — Vol. 13 (12). — P. 973 — 984.
41.    Tsang T. S., Abhayaratna W. P., Barnes M. E. et al. Prediction of cardiovascular outcomes with left atrial size: is volume superior to area or diameter? // J. Am. Coll. Cardiol. — 2006. — Vol. 47. — P. 1018 — 1023.
42.    Voigt J. U., Pedrizzetti G., Lysyansky P. et al. Definitions for a common standard for 2D speckle tracking echocardiography: consensus document of the EACVI/ASE/Industry Task Force to standardize deformation imaging // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 16. — P. 1 — 11.
43.    Wakami K., Ohte N., Asada K. J. et al. Correlation between left ventricular end-diastolic pressure and peak left atrial wall strain during left ventricular systole // Am. Soc. Echocardiogr. — 2009. — Vol. 22. — P. 847 — 851.
44.    Yasuda R., Murata M., Roberts R. et al. Left atrial strain is a powerful predictor of atrial fibrillation recurrence after catheter ablation: study of a heterogeneous population with sinus rhythm or atrial fibrillation // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 16. — P. 1008 — 1014.
45.    Zamorano J. L., Lancellotti P., Rodriguez Muñoz D. et al. 2016 ESC Position Paper on cancer treatments and cardiovascular toxicity developed under the auspices of the ESC Committee for Practice Guidelines: The Task Force for cancer treatments and cardiovascular toxicity of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37 (36). — P. 2768 — 2801.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 12 липня 2017 р.

Колесник Михайло Юрійович, д. мед. н., доцент кафедри сімейної медицини, терапії і кардіології факультету післядипломної освіти
E-mail: zsmumk@gmail.com

 

Неинвазивная диагностика поражения левого предсердия: диагностические возможности спекл-трекинг эхокардиографии (обзор литературы и собственные наблюдения)

М. Ю. Колесник, М. В. Соколова

Запорожский государственный медицинский университет
Учебно-научный медицинский центр «Университетская клиника», Запорожье

Состояние левого предсердия (ЛП) отображает тяжесть сердечно-сосудистого ремоделирования миокарда в целом и свидетельствует о степени компенсации ряда сердечно-сосудистых заболеваний. Трансторакальная эхокардиография определяет линейные и объемные параметры ЛП, но имеет ограничения в отношении ранней диагностики поражения ЛП. Спекл-трекинг эхокардиография — новый недопплеровский метод оценки состояния сердца. Эта технология не зависит от угла сканирования, высокой частоты кадров и характеризуется высокой воспроизводимостью результатов. Метод позволяет проводить анализ механической функции ЛП на новых концептуальных основах. В обзоре рассмотрены принципы проведения спекл-трекинг эхокардиографии. Обсуждены ограничения метода, в частности проблема стандартизации и выбора исходной точки для анализа деформации ЛП — начало P-волны или пик R-волны ЭКГ. Представлены данные о параметрах деформации миокарда ЛП в норме. На основе собственных наблюдений и данных литературы рассмотрено изменение деформационных свойств ЛП при таких патологических состояниях, как артериальная гипертензия, митральный стеноз, митральная регургитация, фибрилляция предсердий, диастолическая дисфункция левого желудочка и сердечная недостаточность с сохраненной фракцией выброса левого желудочка. По их результатам установлено, что показатели деформации и скорости деформации ЛП являются ранними и чувствительными маркерами поражения ЛП.

Ключевые слова: поражение левого предсердия, деформация, спекл-трекинг эхокардиография.

Список литературы:  
1.    Дзяк Г. В., Колесник М. Ю. Особенности деформации и ротации миокарда у мужчин с артериальной гипертонией и разной степенью гипертрофии левого желудочка // Кардиология. — 2014. — № 6 (54). — С. 9 — 14.
2.    Aung S. M., Güler A., Güler Y. Left atrial strain in heart failure with preserved ejection fraction // Herz. — 2017. — Vol. 42 (2). — P. 194 — 199.
3.    Buechel R., Sommer G., Leibundgut G. et al. Assessment of left atrial functional parameters using a novel dedicated analysis tool for realtime three-dimensional echocardiography: Validation in comparison to magnetic resonance imaging // Int. J. Cardiovasc. Imaging. — 2013. — Vol. 29. — P. 601 — 608.
4.    Cameli M., Lisi M., Giacomin E. et al. Chronic mitral regurgitation: left atrial deformation analysis by two-dimensional speckle tracking echocardiography // Echocardiography. — 2011. — Vol. 28 (3). — P. 327 — 334.
5.    Cameli M., Lisi M., Righini F. M. et al. Left atrial strain in patients with arterial hypertension // Int. Cardiovasc. Forum J. — 2013. — Vol. 1. — P. 31 — 36.
6.    Cameli M., Sparla S., Losito M. et al. Correlation of left atrial strain and doppler measurements with invasive measurement of left ventricular end-diastolic pressure in patients stratified for different values of ejection fraction // Echocardiography. — 2016. — Vol. 33 (3). — P. 398 — 405.
7.    Caso P., Ancona R., Salvo di G. et al. Atrial reservoir function by strain rate imaging in asymptomatic mitral stenosis: prognostic value at 3-year follow-up // Eur. J. Echocardiogr. — 2009. — Vol. 10 (6). — P. 753 — 759.
8.    Castel A. L., Menet A., Ennezat P. V. et al. Global longitudinal strain software upgrade: Implications for intervendor consistency and longitudinal imaging studies // Arch. Cardiovasc. Dis. — 2016. — Vol. 109 (1). — P. 22 — 30.
9.    Costa C., González-Alujas T., Valente F. et al. Left atrial strain: a new predictor of thrombotic risk and successful electrical cardioversion // Echo Res. Pract. — 2016. — Vol. 3 (2). — P. 45 — 52.
10.    Donal E., Lip G. Y. H., Galderisi M. et al. EACVI/EHRA expert consensus document on the role of multi-modality imaging for the evaluation of patients with atrial fibrillation // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2016. — Vol. 17 (4). — P. 355 — 383.
11.    Galli E., Fournet M., Chabanne C. et al. Prognostic value of left atrial reservoir function in patients with severe aortic stenosis: a 2D speckle-tracking echocardiographic study // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2016. — Vol. 17. — P. 533 — 541.
12.    Hayashi S., Yamada H., Bando M. et al. Optimal analysis of left atrial strain by speckle tracking echocardiography: P-wave versus R-wave trigger // Echocardiography. — 2015. — Vol. 32 (8). — P. 1241 — 1249.
13.    Her A. Y., Choi E. Y., Shim C. Y. et al. Prediction of left atrial fibrosis with speckle tracking echocardiography in mitral valve disease: a comparative study with histopathology // Korean Circ. J. — 2012. — Vol. 42 (5). — P. 311 — 318.
14.    Kalam K., Otahal P., Marwick T. H. et al. Prognostic implications of global LV dysfunction: a systematic review and meta-analysis of global longitudinal strain and ejection fraction // Heart. — 2014. — Vol. 100 (21). — P. 1673 — 1680.
15.    Kolesnyk M. Y. Speckle tracking echocardiography in hypertensive males with glucose metabolism disorders // Zaporozhye Medical Journal. — 2014. — Vol. 6 (87). — P. 4 — 10.
16.    Kurt M., Wang J., Torre-Amione G. et al. Left atrial function in diastolic heart failure // Circ. Cardiovasc. Imaging. — 2009. — Vol. 2 (1). — P. 10 — 15.
17.    Lang R. M., Badano L. P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 16 (3). — P. 233 — 271.
18.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31 (7). — P. 1281 — 1357.
19.    Miglioranza M. H., Badano L. P., Mihăilă S. et al. Physiologic determinants of left atrial longitudinal strain: a two-dimensional speckle-tracking and three-dimensional echocardiographic study in healthy volunteers // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2016. — Vol. 29 (11). — P. 1023 — 1034.
20.    Miyoshi H., Oishi Y., Mizuguchi Y. et al. Association of left atrial reservoir function with left atrial structural remodeling related to left ventricular dysfunction in asymptomatic patients with hypertension: evaluation by two-dimensional speckle-tracking echocardiography // Clin. Exp. Hypertens. — 2015. — Vol. 37 (2). — P. 155 — 165.
21.    Mor-Avi V., Yodwut C., Jenkins C. et al. Real-time 3D echo-cardiographic quantification of left atrial volume: Multi-center study for validation with CMR // JACC Cardiovasc. Imaging. — 2012. — Vol. 5. — P. 769 — 777.
22.    Nagueh S. F., Smiseth O. A., Appleton C. P. et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2016. — Vol. 29 (4). — P. 277 — 314.
23.    Nappo R., Degiovanni A., Bolzani V. et al. Quantitative assessment of atrial conduit function: a new index of diastolic dysfunction // Clin. Res. Cardiol. — 2016. — Vol. 105. — P. 17 — 28.
24.    Obokata М., Negishi K., Kurosawa K. et al. Left atrial strain provides incremental value for embolism risk stratification over CHA2DS2-VASc score and indicates prognostic impact in patients with atrial fibrillation // Am. Soc. Echocardiogr. — 2014. — Vol. 27. — P. 709 — 716.
25.    Parwani A. S., Morris D. -A., Blaschke F. et al. Left atrial strain predicts recurrence of atrial arrhythmias after catheter ablation of persistent atrial fibrillation // Open Heart. — 2017. — Vol. 4. — e000572.
26.    Pathan F., D’Elia N., Nolan M. T. et al. Normal ranges of left atrial strain by speckle-tracking echocardiography: a systematic review and meta-Analysis // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2017. — Vol. 30 (1). — P. 59 — 70.
27.    Paul B. Left atrial volume — a new index in echocardiography // JAPI. — 2009. — Vol. 57. — P. 463 — 467.
28.    Ponikowski P., Voors A. A., Anker S. D. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2016. — Vol. 18 (8). — P. 891 — 975.
29.    Raitt M. H., Volgman A. S., Zoble R. G. et al. Prediction of the recurrence of atrial fibrillation after cardioversion in the Atrial Fibrillation Follow-up Investigation of Rhythm Management (AFFIRM) study // Am. Heart J. — 2006. — Vol. 151. — P. 390 — 396.
30.    Rimbas R. C., Mihaila S., Vinereanu D. Sources of variation in assessing left atrial functions by 2D speckle-tracking echocardiography // Heart Vessels. — 2016. — Vol. 31 (3). — P. 370 — 381.
31.    Ring L., Rana B. S., Wells F. C. et al. Atrial function as a guide to timing of intervention in mitral valve prolapse with mitral regurgitation // J. Am. Coll. Cardiol. Img. — 2014. — Vol. 7. — P. 225 — 232.
32.    Rohani A., Kargar S., Fazlinejad A. et al. Acute effect of treatment of mitral stenosis on left atrium function // Ann. Card. Anaesth. — 2017. — Vol. 20 (1). — P. 42 — 44.
33.    Sanchis L., Gabrielli L., Andrea R. et al. Left atrial dysfunction relates to symptom onset in patients with heart failure and preserved left ventricular ejection fraction // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 16 (1). — P. 62 — 67.
34.    Saraiva R. M., Demirkol S., Buakhamsri S. et al. Left atrial strain measured by two-dimensional speckle tracking represents a new tool to evaluate left atrial function // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2010. — Vol. 23 (2). — P. 172 — 180.
35.    Sengelov M., Jorgensen P. G., Jensen J. S. et al. Global longitudinal strain is a superior predictor of all-cause mortality in heart failure with reduced ejection fraction // JACC Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 8 (12). — P. 1351 — 1359.
36.    Shiino K., Yamada A., Ischenko M. et al. Intervendor consistency and reproducibility of left ventricular 2D global and regional strain with two different high-end ultrasound systems // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2017. — Vol. 18 (6). — P. 707 — 716.
37.    Sirbu C., Herbots L., D’hooge J. et al. Feasibility of strain and strain rate imaging for the assessment of regional left atrial deformation: a study in normal subjects // Eur. J. Echocardiogr. — 2006. — Vol. 7 (3). — P. 199 — 208.
38.    Sun J. P., Yang Y., Guo R. et al. Left atrial regional phasic strain, strain rate and velocity by speckle-tracking echocardiography: normal values and effects of aging in a large group of normal subjects // Int. J. Cardiol. — 2013. — Vol. 168 (4). — P. 3473 — 3479.
39.    Tadic M., Cuspidi C., Pencic B. et al. The influence of white-coat hypertension on left atrial phasic function // Blood Press. — 2017. — Vol. 26 (2). — P. 102 — 108.
40.    Todaro M. C., Choudhuri I., Belohlavek M. New echocardiographic techniques for evaluation of left atrial mechanics // Eur. Heart. J. Cadiovasc. Imaging. — 2012. — Vol. 13 (12). — P. 973 — 984.
41.    Tsang T. S., Abhayaratna W. P., Barnes M. E. et al. Prediction of cardiovascular outcomes with left atrial size: is volume superior to area or diameter? // J. Am. Coll. Cardiol. — 2006. — Vol. 47. — P. 1018 — 1023.
42.    Voigt J. U., Pedrizzetti G., Lysyansky P. et al. Definitions for a common standard for 2D speckle tracking echocardiography: consensus document of the EACVI/ASE/Industry Task Force to standardize deformation imaging // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 16. — P. 1 — 11.
43.    Wakami K., Ohte N., Asada K. J. et al. Correlation between left ventricular end-diastolic pressure and peak left atrial wall strain during left ventricular systole // Am. Soc. Echocardiogr. — 2009. — Vol. 22. — P. 847 — 851.
44.    Yasuda R., Murata M., Roberts R. et al. Left atrial strain is a powerful predictor of atrial fibrillation recurrence after catheter ablation: study of a heterogeneous population with sinus rhythm or atrial fibrillation // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 16. — P. 1008 — 1014.
45.    Zamorano J. L., Lancellotti P., Rodriguez Muñoz D. et al. 2016 ESC Position Paper on cancer treatments and cardiovascular toxicity developed under the auspices of the ESC Committee for Practice Guidelines: The Task Force for cancer treatments and cardiovascular toxicity of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37 (36). — P. 2768 — 2801.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

12. Огляди

 

Патофізіологічна роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в розвитку й підтриманні фібриляції передсердь. Блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи як перспективний напрям upstream-терапії

В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Фібриляція передсердь — актуальна проблема сучасної кардіології. Серед усіх порушень серцевого ритму саме фібриляція передсердь — найпоширеніша аритмія, яка асоціюється з великою кількістю ускладнень. У статті наведено огляд літератури про роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в розвитку фібриляції передсердь, розглянуто сучасний стан проблеми, не вирішені на сьогодні питання, перспективні напрямки лікування та профілактики цієї аритмії.

Ключові слова: фібриляція передсердь, блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, upstream-терапія.

Список літератури:  
1.    Діагностика та лікування фібриляції передсердь // Рекомендації Робочої групи з порушень ритму серця Асоціації кардіологів України. — 2014. — С. 134.
2.    Жарінов О. Й. Артеріальна гіпертензія і фібриляція передсердь // Артериальная гипертензия. — 2011. — № 5. — С. 19.
3.    Жигунова А. К. Антиаритмические эффекты блокаторов ренин-ангиотензиновой системы и их роль в лечении и профилактике фибриляции предсердий // Укр. мед. журн. — 2012. — № 5 (91).
4.    Захарова Н. В., Кузьмина-Крутецкая С. Р. Клиническая фармакология сартанов: класс-эффект и фармакодинамические особенности препаратов // Системные гипертензии. — 2011. — № 3. — С. 10 — 16.
5.    Іванов В. П., Данілевич Т. Д. Роль альдостерону в розвитку фібриляції передсердь, антиальдостеронова концепція upstream-терапії // Кардиол.: от науки к практике. — 2016. — № 1. — С. 89 — 101.
6.    Подзолков В. И., Тарзиманова А. И. Роль ренин–ангиотензин–альдостероновой системы в патогенезе фибрилляции предсердий // Независимое издание для практикующих врачей. — 2011. — № 26. — С. 1572 — 1576.
7.    Романова О. М., Соломенчук Т. М. Патофізіологічні механізми впливу інгібіторів АПФ на аритмогенез у хворих з фібриляцією передсердь // Ліки України. — 2013. — № 1 (167). — С. 47 — 53.
8.    2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 2936.
9.    Beluzzi F., Sernesi L., Preti P. et al. Prevention of recurrent lone atrial fibrillation by the angiotensin II converting enzyme ingibitor ramipril in normotensive patients // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 53 (1). — P. 24 — 29.
10.    Boldt A., Wetzel U., Weigl J. et al. Expression of angiotensin II receptors in human left and right atrial tissue in atrial fibrillation with and without underlying mitral valve disease // J. Amer. Coll. Cardioljgy. — 2003. — Vol. 42. — P. 1785 — 1792.
11.    Boos C. J., Lip G. Y.H. Targeting the renin-angiotensin-aldosterone system in atrial fibrillation: from pathophysiology to clinical trials // J. Human Hypertension. — 2005. — Vol. 19. — P. 855 — 859.
12.    Burstein B., Qi X. Y., Yeh Y. H. et al. Atrial cardiomyocyte tachycardia alters cardiac fibroblast function: A novel consideration in atrial remodeling // Cardiovasc. Res. — 2007. — Vol. 76. — P. 442 — 452.
13.    Choisy S. C., Arberry L. A., Hancox J. C., James A. F. Increased susceptibility to atrial tachyarrhythmia in spontaneously hypertensive rat hearts // Hypertension. — 2007. — Vol. 49 (3). — P. 498 — 505.
14.    Diez J. Profibrotic effects of angiotensin II in the heart a matter of mediators // Hypertension. — 2004. — Vol. 43. — P. 1164.
15.    Disertori M., Latini R., Barlera S. et al. Valsartan for prevention of recurrent atrial fibrillation // N. Engl. J. Med. — 2009. — Vol. 360. — P. 1606 — 1617.
16.    Dixen U., Ravn L., Soeby-Rasmussen C. et al. Raised plasma aldosterone and natriuretic peptides in atrial fibrillation // Cardiology. — 2007. — Vol. 108. — P. 35 — 39.
17.    Ducharme A., Swedberg K., Pfeffer M. A. et al. CHARM Investigators (2006) Prevention of atrial fibrillation in patients with symptomatic chronic heart failure by candesartan in Heart failure: Assessment of Reduction in Mortality and morbidity (CHARM) program // Am. Heart J. — 2006. — Vol. 152 (1). — P. 86 — 92.
18.    Ehrlich J. R., Hohnloser S. H., Nattel S. Role of angiotensin system and effects of its inhibition in atrial fibrillation: clinical and experimental: clinical and experimental evidence // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — N 5. — P. 512 — 518.
19.    Engelmann M., Svendsen H. Inflammation in the genesis and perpetuation of atrial fibrillation // Eur. Heart J. — 2005. — Vol. 26. — P. 2083 — 2092.
20.    Fogari R., Zoppi A., Mugellini A. et al. Comparative evaluation of effect of valsartan/amlodipine and atenolol/amlodipine combinations on atrial fibrillation recurrence in hypertensive patients with type 2 diabetes mellitus // J. Cardiovasc. Pharmacol. — 2008. — Vol. 51. — P. 217 — 222.
21.    Healey J. S., Baranchuk A., Crystal E. et al. Prevention of atrial fibrillation with angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers: a meta-analysis // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45 (11). — P. 1832 — 1839.
22.    Heckbert S. R. Antihypertensive treatment with ACE inhibitors or beta-blockers and risk of incident atrial fibrillation in a general hypertensive population // Am. J. Hypertens. — 2009. — Vol. 22. — P. 538 — 544.
23.    Iravanian S., Dudley S. C. The renin-angiotensin-aldosteron system (RAAS) and cardiac arrhythmias // Heart Rhythm. —2008. — Vol. 5, N 6. — P. 12 — 17.
24.    Kasi V. S., Xiao H. D., Shang L. L. et al. Cardiac–restricted angiotensin–converting enzyme overexpression causes conduction defects and connexin dysregulation // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. — 2007. — Vol. 293. — Р. 182 — 192.
25.    Kistler P. M., Sanders P., Dodic M. et al. Atrial electrical and structural abnormalities in an ovine model of chronic blood pressure elevation after prenatal corticosteroid exposure: implications for development of atrial fibrillation // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27 (24). — P. 3045 — 3056.
26.    Madrid A. H., Bueno M. G., Rebollo J. M. et al. Use of irbesartan to maintain sinus rhythm in patients with longlasting persistent atrial fibrillation: a prospective and randomized study // Circulation. — 2002. — Vol. 106. — P. 331 — 336.
27.    Madrid A. H., Peng J., Zamora J. et al. The role of angiotensin erceptor blockers and/or angiotensin converting enzyme inhibitors in the prevention of atrial fibrillation in patients with cardiovascular diseases: Meta-analysis of randomized controlled clinical trials // Pacing. Clin. Electrophysiol. — 2004. — Vol. 27. — P. 1405 — 1410.
28.    Maggioni A. P., Latini R., Carson P. E. et al. Valsartan reduces the incidence of atrial fibrillation in patients with heart failure: results from the Valsartan Heart Failure Trial (Val-HeFT) // Am. Heart J. — 2005. — Vol. 149 (3). — P. 548 — 557.
29.    Murray K. T., Rottman J. N., Arbogast P. G. et al., AFFIRM Investigators. Inhibition of angiotensin II signaling and recurrence of atrial fibrillation in AFFIRM // Heart Rhythm. — 2004. — Vol. 1 (6). — P. 669 — 675.
30.    Oudot A., Vergely C., Ecarnot–Laubriet A. et al. Angiotensin II activates NADPH oxidase in isolated rat hearts subjected to ischaemia–reperfusion // Eur. J. Pharmacol. — 2003. — Vol. 462. — P. 145 — 154.
31.    Rotter M., Jais P., Vergnes M. C. et al. Decline in C-reactive protein after successful ablation of long-lasting persistent atrial fibrillation // J. Am. Coll. Cardiology. — 2006. — Vol. 47. — P. 1231 — 1233.
32.    Savelieva I., Camm A. J. Is there any hope for angiotensin-converting enzyme inhibitors in atrial fibrillation? // Am. Heart J. — 2007. — Vol. 154. — P. 403 — 406.
33.    Schneider M. P., Hua T. A., Böhm M. et al. Prevention of atrial fibrillation by Renin-Angiotensin system inhibition a meta-analysis // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55 (21). — P. 2299 — 2307.
34.    Schmieder R. E., Kjeldsen S. E., Julius S., McInnes G. T., Zanchetti A., Hua T. A.. Reduced incidence of new-onset atrial fibrillation with angiotensin II receptor blockade: the VALUE trial // J. Hypertens. — 2008. — Vol. 26. — P. 403 — 411.
35.    Shang L. L., Sanyal S., Pfahnl A. E. et al. NF– B–dependent transcriptional regulation of the cardiac scn5a sodium channel by angiotensin II // Am. J. Physiol. Cell Physiol. — 2008. — Vol. 294. — Р. 372 — 920.
36.    The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension and of the European Society of Cardiology. ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 2202.
37.    The Task Force for the management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology. Guidelines for the management of atrial fibrillation // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 2369 — 2429.
38.    Van Gelder I. C., Smit M. D., Alings M., Crijns H. J.G. M. Upstream therapy in patients with early fibrillation. The relevance of the Routine versus Aggressive upstream rhythm Control for prevention of early atrial fibrillation in heart failure (RACE 3) study // Netherlands Heart Journal. — 2010. — Vol. 18, N 11. — P. 522 — 523.
39.    Verheule S., Sato T., Everett T. T. et al. Increased vulnerability to atrial fibrillation in transgenic mice with selective atrial fibrosis caused by overexpression of TGF-beta1 // Circ. Res. — 2004. — Vol. 94. — P. 1458 — 1465.
40.    Wachtell K. et al. Angiotensin II Receptor Blockade Reduces New-Onset Atrial Fibrillation and Subsequent Stroke Compared to Atenolol. The Losartan Intervention for End Point Reduction in Hypertension (LIFE) Study // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45. — P. 712 — 719.
41.    Wachtell K. et al. Cardiovascular Morbidity and Mortality in Hypertensive Patients with a History of Atrial Fibrillation.The Losartan Intervention for End Point Reduction in Hypertension (LIFE) Study // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45. — P. 705 — 711.
42.    Wazni O. M., Marrouche N. F., Martin D. O. et al. Radiofrequency ablation vs antiarrhythmic drugs as first-line treatment of symptomatic atrial fibrillation: a randomized trial // JAMA. — 2005. — Vol. 293 (21). — P. 2634 — 2640.
43.    Yamashita T J-RHYTHM II Study: A Randomized Comparison Of Angiotensin Receptor Blocker Versus Ca Antagonist For Paroxysmal Atrial Fibrillation With Hypertension // Circ. J. — 2006. — Vol. 70. — P. 1318 — 1321.
44.    Yusuf S., Healey J. S., Pogue J. et al. Irbesartan in patients with atrial fibrillation // N. Engl. J. Med. — 2011. — Vol. 364. — P. 928 — 938.
45.    Yusuf S., Teo K., Pogue J. et. al. Telmisartan, ramipril, or both in patients at high risk for vascular events // N. Engl. J. Med. — 2008. — Vol. 358. — P. 1547.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 10 липня 2017 р.

Данілевич Тетяна Дмитрівна, асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини, пошукач кафедри внутрішньої медицини № 3
21030, м. Вінниця, вул. Келецька, 142/166
E-mail: doctor_ltd@mail.ru

 

Патофизиологическая роль ренин-ангиотензин-альдостероновой системы в развитии и поддержании фибрилляции предсердий. Блокаторы ренин-ангиотензин-альдостероновой системы как перспективное направление upstream-терапии

В. П. Иванов, Т. Д. Данилевич

Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова

Фибрилляция предсердий — актуальная проблема современной кардиологии. Среди всех нарушений сердечного ритма именно фибрилляция предсердий является наиболее распространенной аритмией, которая ассоциируется с большим количеством осложнений. В статье приведен обзор литературы о роли ренин-ангиотензин-альдостероновой системы в развитии фибрилляции предсердий, рассмотрено современное состояние проблемы, не решенные на сегодня вопросы, перспективные направления лечения и профилактики данной аритмии.

Ключевые слова: фибрилляция предсердий, блокаторы ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, upstream-терапия.

Список литературы:  
1.    Діагностика та лікування фібриляції передсердь // Рекомендації Робочої групи з порушень ритму серця Асоціації кардіологів України. — 2014. — С. 134.
2.    Жарінов О. Й. Артеріальна гіпертензія і фібриляція передсердь // Артериальная гипертензия. — 2011. — № 5. — С. 19.
3.    Жигунова А. К. Антиаритмические эффекты блокаторов ренин-ангиотензиновой системы и их роль в лечении и профилактике фибриляции предсердий // Укр. мед. журн. — 2012. — № 5 (91).
4.    Захарова Н. В., Кузьмина-Крутецкая С. Р. Клиническая фармакология сартанов: класс-эффект и фармакодинамические особенности препаратов // Системные гипертензии. — 2011. — № 3. — С. 10 — 16.
5.    Іванов В. П., Данілевич Т. Д. Роль альдостерону в розвитку фібриляції передсердь, антиальдостеронова концепція upstream-терапії // Кардиол.: от науки к практике. — 2016. — № 1. — С. 89 — 101.
6.    Подзолков В. И., Тарзиманова А. И. Роль ренин–ангиотензин–альдостероновой системы в патогенезе фибрилляции предсердий // Независимое издание для практикующих врачей. — 2011. — № 26. — С. 1572 — 1576.
7.    Романова О. М., Соломенчук Т. М. Патофізіологічні механізми впливу інгібіторів АПФ на аритмогенез у хворих з фібриляцією передсердь // Ліки України. — 2013. — № 1 (167). — С. 47 — 53.
8.    2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 2936.
9.    Beluzzi F., Sernesi L., Preti P. et al. Prevention of recurrent lone atrial fibrillation by the angiotensin II converting enzyme ingibitor ramipril in normotensive patients // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 53 (1). — P. 24 — 29.
10.    Boldt A., Wetzel U., Weigl J. et al. Expression of angiotensin II receptors in human left and right atrial tissue in atrial fibrillation with and without underlying mitral valve disease // J. Amer. Coll. Cardioljgy. — 2003. — Vol. 42. — P. 1785 — 1792.
11.    Boos C. J., Lip G. Y.H. Targeting the renin-angiotensin-aldosterone system in atrial fibrillation: from pathophysiology to clinical trials // J. Human Hypertension. — 2005. — Vol. 19. — P. 855 — 859.
12.    Burstein B., Qi X. Y., Yeh Y. H. et al. Atrial cardiomyocyte tachycardia alters cardiac fibroblast function: A novel consideration in atrial remodeling // Cardiovasc. Res. — 2007. — Vol. 76. — P. 442 — 452.
13.    Choisy S. C., Arberry L. A., Hancox J. C., James A. F. Increased susceptibility to atrial tachyarrhythmia in spontaneously hypertensive rat hearts // Hypertension. — 2007. — Vol. 49 (3). — P. 498 — 505.
14.    Diez J. Profibrotic effects of angiotensin II in the heart a matter of mediators // Hypertension. — 2004. — Vol. 43. — P. 1164.
15.    Disertori M., Latini R., Barlera S. et al. Valsartan for prevention of recurrent atrial fibrillation // N. Engl. J. Med. — 2009. — Vol. 360. — P. 1606 — 1617.
16.    Dixen U., Ravn L., Soeby-Rasmussen C. et al. Raised plasma aldosterone and natriuretic peptides in atrial fibrillation // Cardiology. — 2007. — Vol. 108. — P. 35 — 39.
17.    Ducharme A., Swedberg K., Pfeffer M. A. et al. CHARM Investigators (2006) Prevention of atrial fibrillation in patients with symptomatic chronic heart failure by candesartan in Heart failure: Assessment of Reduction in Mortality and morbidity (CHARM) program // Am. Heart J. — 2006. — Vol. 152 (1). — P. 86 — 92.
18.    Ehrlich J. R., Hohnloser S. H., Nattel S. Role of angiotensin system and effects of its inhibition in atrial fibrillation: clinical and experimental: clinical and experimental evidence // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — N 5. — P. 512 — 518.
19.    Engelmann M., Svendsen H. Inflammation in the genesis and perpetuation of atrial fibrillation // Eur. Heart J. — 2005. — Vol. 26. — P. 2083 — 2092.
20.    Fogari R., Zoppi A., Mugellini A. et al. Comparative evaluation of effect of valsartan/amlodipine and atenolol/amlodipine combinations on atrial fibrillation recurrence in hypertensive patients with type 2 diabetes mellitus // J. Cardiovasc. Pharmacol. — 2008. — Vol. 51. — P. 217 — 222.
21.    Healey J. S., Baranchuk A., Crystal E. et al. Prevention of atrial fibrillation with angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers: a meta-analysis // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45 (11). — P. 1832 — 1839.
22.    Heckbert S. R. Antihypertensive treatment with ACE inhibitors or beta-blockers and risk of incident atrial fibrillation in a general hypertensive population // Am. J. Hypertens. — 2009. — Vol. 22. — P. 538 — 544.
23.    Iravanian S., Dudley S. C. The renin-angiotensin-aldosteron system (RAAS) and cardiac arrhythmias // Heart Rhythm. —2008. — Vol. 5, N 6. — P. 12 — 17.
24.    Kasi V. S., Xiao H. D., Shang L. L. et al. Cardiac–restricted angiotensin–converting enzyme overexpression causes conduction defects and connexin dysregulation // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. — 2007. — Vol. 293. — Р. 182 — 192.
25.    Kistler P. M., Sanders P., Dodic M. et al. Atrial electrical and structural abnormalities in an ovine model of chronic blood pressure elevation after prenatal corticosteroid exposure: implications for development of atrial fibrillation // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27 (24). — P. 3045 — 3056.
26.    Madrid A. H., Bueno M. G., Rebollo J. M. et al. Use of irbesartan to maintain sinus rhythm in patients with longlasting persistent atrial fibrillation: a prospective and randomized study // Circulation. — 2002. — Vol. 106. — P. 331 — 336.
27.    Madrid A. H., Peng J., Zamora J. et al. The role of angiotensin erceptor blockers and/or angiotensin converting enzyme inhibitors in the prevention of atrial fibrillation in patients with cardiovascular diseases: Meta-analysis of randomized controlled clinical trials // Pacing. Clin. Electrophysiol. — 2004. — Vol. 27. — P. 1405 — 1410.
28.    Maggioni A. P., Latini R., Carson P. E. et al. Valsartan reduces the incidence of atrial fibrillation in patients with heart failure: results from the Valsartan Heart Failure Trial (Val-HeFT) // Am. Heart J. — 2005. — Vol. 149 (3). — P. 548 — 557.
29.    Murray K. T., Rottman J. N., Arbogast P. G. et al., AFFIRM Investigators. Inhibition of angiotensin II signaling and recurrence of atrial fibrillation in AFFIRM // Heart Rhythm. — 2004. — Vol. 1 (6). — P. 669 — 675.
30.    Oudot A., Vergely C., Ecarnot–Laubriet A. et al. Angiotensin II activates NADPH oxidase in isolated rat hearts subjected to ischaemia–reperfusion // Eur. J. Pharmacol. — 2003. — Vol. 462. — P. 145 — 154.
31.    Rotter M., Jais P., Vergnes M. C. et al. Decline in C-reactive protein after successful ablation of long-lasting persistent atrial fibrillation // J. Am. Coll. Cardiology. — 2006. — Vol. 47. — P. 1231 — 1233.
32.    Savelieva I., Camm A. J. Is there any hope for angiotensin-converting enzyme inhibitors in atrial fibrillation? // Am. Heart J. — 2007. — Vol. 154. — P. 403 — 406.
33.    Schneider M. P., Hua T. A., Böhm M. et al. Prevention of atrial fibrillation by Renin-Angiotensin system inhibition a meta-analysis // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55 (21). — P. 2299 — 2307.
34.    Schmieder R. E., Kjeldsen S. E., Julius S., McInnes G. T., Zanchetti A., Hua T. A.. Reduced incidence of new-onset atrial fibrillation with angiotensin II receptor blockade: the VALUE trial // J. Hypertens. — 2008. — Vol. 26. — P. 403 — 411.
35.    Shang L. L., Sanyal S., Pfahnl A. E. et al. NF– B–dependent transcriptional regulation of the cardiac scn5a sodium channel by angiotensin II // Am. J. Physiol. Cell Physiol. — 2008. — Vol. 294. — Р. 372 — 920.
36.    The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension and of the European Society of Cardiology. ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 2202.
37.    The Task Force for the management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology. Guidelines for the management of atrial fibrillation // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 2369 — 2429.
38.    Van Gelder I. C., Smit M. D., Alings M., Crijns H. J.G. M. Upstream therapy in patients with early fibrillation. The relevance of the Routine versus Aggressive upstream rhythm Control for prevention of early atrial fibrillation in heart failure (RACE 3) study // Netherlands Heart Journal. — 2010. — Vol. 18, N 11. — P. 522 — 523.
39.    Verheule S., Sato T., Everett T. T. et al. Increased vulnerability to atrial fibrillation in transgenic mice with selective atrial fibrosis caused by overexpression of TGF-beta1 // Circ. Res. — 2004. — Vol. 94. — P. 1458 — 1465.
40.    Wachtell K. et al. Angiotensin II Receptor Blockade Reduces New-Onset Atrial Fibrillation and Subsequent Stroke Compared to Atenolol. The Losartan Intervention for End Point Reduction in Hypertension (LIFE) Study // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45. — P. 712 — 719.
41.    Wachtell K. et al. Cardiovascular Morbidity and Mortality in Hypertensive Patients with a History of Atrial Fibrillation.The Losartan Intervention for End Point Reduction in Hypertension (LIFE) Study // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45. — P. 705 — 711.
42.    Wazni O. M., Marrouche N. F., Martin D. O. et al. Radiofrequency ablation vs antiarrhythmic drugs as first-line treatment of symptomatic atrial fibrillation: a randomized trial // JAMA. — 2005. — Vol. 293 (21). — P. 2634 — 2640.
43.    Yamashita T J-RHYTHM II Study: A Randomized Comparison Of Angiotensin Receptor Blocker Versus Ca Antagonist For Paroxysmal Atrial Fibrillation With Hypertension // Circ. J. — 2006. — Vol. 70. — P. 1318 — 1321.
44.    Yusuf S., Healey J. S., Pogue J. et al. Irbesartan in patients with atrial fibrillation // N. Engl. J. Med. — 2011. — Vol. 364. — P. 928 — 938.
45.    Yusuf S., Teo K., Pogue J. et. al. Telmisartan, ramipril, or both in patients at high risk for vascular events // N. Engl. J. Med. — 2008. — Vol. 358. — P. 1547.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»